Справа № 392/426/26
Провадження № 2/392/1049/26
14 квітня 2026 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 про передачу за підсудністю справи №392/426/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач ТОВ «ФК «Єврокредит» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідач ОСОБА_1 подав заяву, зареєстровану судом 31.03.2026 року за вх. №3890/26, в якій просив направити справу до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області за місцем його проживання. На обґрунтування заяви зазначив, що кредитний договір ним було укладено у місті Знам'янка Кіровоградської області, також він працює та проживає у місті Знам'янка останні 10 років.
Позивач ТОВ «ФК «Єврокредит» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи та заяву відповідача, прийшов до такого.
У відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, відповідно до якої позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Тобто приписами чинного законодавства встановлено обов'язок суду визначити підсудність за зареєстрованим місцем проживання або перебування сторони відповідача на час подання позовної заяви до суду.
Судом установлено, що станом на момент пред'явлення позову відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю №2409395 від 03.03.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру.
Суд зазначає, що долучена до заяви довідка видана головою правління ОСББ «Знам'янський дворик» Прохоровим Г. не підтверджує факт зареєстрованого місця проживання відповідача.
Вказана довідка свідчить про місце проживання відповідача, однак не є належним та достатнім доказом реєстрації місця проживання особи у розумінні вимог чинного законодавства.
Аналіз наявних у справі довідок та витягів свідчать про те, що на момент відкриття провадження по справі судом дотримано вимог Розділу І глави 2 параграфу 3 «Територіальна юрисдикція (підсудність)» ЦПК України.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
За правовою позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, наведеною у постанові від 24 червня 2024 року в справі № 554/7669/21, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Крім того, судом при винесенні ухвали враховується висновок, викладений у постанові КЦС ВС від 07.08.2024 року у справі № 552/5908/22 та прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
Відповідач позбавлений права обирати місце розгляду справи, у даній категорії справ не передбачено можливості застосувати правил альтернативної чи виключної підсудності Позивач звернувся до суду за правильно визначеною підсудністю.
Враховуючи те, що порушень підсудності судом не виявлено, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Ккеруючись ст. ст. 27, 28, 31, 258-260 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова