Справа № 404/12131/25
Номер провадження 1-кс/404/4148/25
25 лютого 2026 року місто Кропивницький
Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника скаржника - ОСОБА_3 ,
розглянувши в приміщенні Фортечного районного суду міста Кропивницького скаргу начальника Кропивницької митниці ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12025121130000616 від 30.09.2025,-
І. Суть скарги:
Начальник Кропивницької митниці ОСОБА_6 звернувся до Фортечного районного суду міста Кропивницького зі скаргою, відповідно до якої просив:
-скасувати постанову дізнавача СД Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12025121130000616 від 07.11.2025;
-направити матеріали провадження для продовження досудового розслідування.
На обґрунтування скарги зазначено, що Кропивницькою митницею до Головного управління Національної поліції України Кіровоградської області листом за вих. №7.22-1/25/8.5/1937 від 09.06.2025 направлено доповнення до повідомлення Кропивницької митниці №8 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про порушення митних правил від 19.04.2024 № 0033/90100/24.
07.11.2025 постановою 30.10.2024 дізнавача сектору дізнання Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121130000616 від 30.09.2025 на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України за відсутності складу кримінального правопорушення.
07.11.2025 на адресу Кропивницької митниці надійшла копія постанови про закриття вище вказаного кримінального провадження.
З даною постановою Кропивницька митниця не погоджується, оскільки рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин.
Підставою для закриття кримінального провадження №12025121130000616 від 30.09.2025 стало те, що зміст повідомлень не містить ознак реальної погрози застосування насильства, а має характер емоційного висловлювання незгоди з рішенням суду. Доказів того, що висловлені фрази спричинили реальні побоювання за життя чи здоров'я працівників митниці не отримано.
II.Позиції сторін.
Представник скаржника вимоги скарги підтримав, вказав на наявність підстав для її задоволення.
Зазначив, що дізнавач в постанові про закриття кримінального провадження обмежився змістом ухвали слідчого судді про внесення відомостей до ЄРДР та опитала лише працівників Кропивницької митниці, зазначених у вказаній ухвалі, без належного проведення повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин подій. При цьому, не було встановлено місцезнаходження та не опитано ОСОБА_7 і взагалі не встановлено, кому фактично належить номер телефону, з якого на адресу працівників Кропивницької митниці надходила нецензурна лайка та погрози, дізнавач не ініціювала звернення до суду, щодо отримання тимчасового доступу до мобільних телефонів та роздруківки телефонних з'єднань, з яких на адреси працівників Кропивницької митниці надходили нецензурна лайка та погрози, не враховано та не долучено до матеріалів провадження всі фото-докази повідомлень погрозливого характеру, які були направлені ОСОБА_7 на особисті номери телефонів працівників Кропивницької митниці. Однією з підстав для закриття кримінального провадження № 12025121130000616 від 30.09.2025 р. стало те, що у діях ОСОБА_7 відсутня об'єктивна та суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.1 ст. 350 КК України. Разом з тим, дізнавачем ОСОБА_5 ОСОБА_7 не був допитаний.
У судовому засіданні 20.01.2026 прокурор просила відмовити у задоволенні скарги, вказала, що постанова відповідає вимогам ст. 110 КПК України, є обгрнутованою. Дізнання проведено в повному обсязі.
Дізнавач та прокурор в судове засідання 25.02.2026 не з'явилися, їх неявка не перешкоджає у вирішенні заявлених вимог за поданою скаргою. На вимогу слідчої судді СД КРУП ГУНП в Кіровоградській області направлено матеріали кримінального провадження №12025121130000616.
III.Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчої судді
Слідчою суддею встановлено, що в провадженні Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області перебували матеріали кримінального провадження №12025121130000616 від 30.09.2025, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 350 КК України.
Згідно витягу з ЄРДР встановлено: "29.09.2025 до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшла ухвала слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 від 24.07.2025 р., справа № 404/7309/25, номер провадження 1-кс/404/2379/25, про зобов'язання службових осіб Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області внести відомості до ЄРДР за скаргою начальника Кропивницької митниці ОСОБА_4 , поданою на доповнення до повідомлення Кропивницької митниці № 8 від 24.04.2024 (ЄО 30365 від 11.06.2025, про те, що на адресу колишнього працівника митниці - головного державного інспектора відділу провадження у справах про ПМП УБК та ПМП Кропивницької митниці ОСОБА_8 , а також начальника відділу провадження у справах про порушення митних правил УБК та ПМП ОСОБА_3 , надходили повідомлення погрозливого характеру з мобільного номера телефону НОМЕР_1 , котрий належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно якого Кропивницькою митницею складались матеріали про порушення митних правил за ч.1 ст. 483 МК України, та винесено рішення суду 05.06.2025 р. Кропивницьким апеляційним судом, яким останнього визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу, який становить 3 668 954,29 грн. "
ОСОБА_3 визнано потерпілим в кримінальному провадженні, 09.10.2025 проведено допит останнього.
В ході допиту потерпілий повідомив, що Кропивницькою митницею у відповідності ч. 1 ст. 491 22.04.1983 Митного кодексу України, стосовно гр. ОСОБА_7 , справу про р.н., порушення було порушено за ч.1 ст. 483 Митного Кодексу України на суму митних правил від 19.04.2024 року № 0033/90100/24 директором 7 ТОВ 337 908,59 «АН-ВАР», грн. Матеріалами справи встановлено, що агентом з митного оформлення ОСОБА_7 , переміщено через митний кордон України з приховуванням митного контролю 70 транспортних засобів, шляхом надання до митного органу, як підставу для переміщення товарів підроблених документів. По вказаному факту підробки документів Кропивницька митниця направила кримінальне повідомлення №8 від 24.04.2024 року, яке 17.07.2024 року Кропивницьким районним управлінням поліції приєднано до матеріалів кримінального провадження за №12024121130000599. 16.04.2025 року Кіровським районним судом міста Кіровограда розглянуто справу у відношенні ОСОБА_7 за ознаками вчинення ним порушення митних правил передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України та винесено постанову, якою закрито провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, 05.08.2024 митницею направлено Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. 05.06.2025 Кропивницьким апеляційним судом розглянуто апеляційну скаргу митниці та проголошено рішення, яким рішення Кіровським районним судом міста Кіровограда скасовано, апеляційну скаргу митниці задоволено. Тобто, агента з митного оформлення ОСОБА_7 , визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. ст. 483 Митного Кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу, який становить 3 668 954,29 грн. В той же день після 19 год. на адресу колишнього працівника Кропивницького відділу провадження у справах митниці головного державного інспектора боротьби з контрабандою та порушення митних правил управління порушеннями митних правил Кропивницької митниці ОСОБА_8 на особистий номер телефону почали надходити повідомлення погрозливого характеру, а саме «завдяки вашій службі моя дитина залишилась без лікування», «всі причетні понесуть покарання». Про зазначений факт погроз та тиску вказаною особою ОСОБА_3 , було повідомлено начальника УБК та ПМП ОСОБА_9 , вказані повідомлення були наслідком здійснення ОСОБА_8 провадження по вищезазначеній справі про порушення митних правил.
На стадії провадження у митній справі надходили повідомлення з мобільного телефону НОМЕР_2 з однозначними погрозами, про вказані факти ОСОБА_8 доповідною запискою від 06.05.2024 20/20- 02/1235, де вона детально повідомляла начальника Кропивницької митниці. Повідомлення схожого змісту та телефонні дзвінки з мобільного телефону НОМЕР_2 від абонента на ім'я ОСОБА_10 почали надходити 05.06.2025 на особистий номер телефону зміст, яких полягав в наступному «незабаром все буде, не на того напали», «ці 3,3 млн. тобі і твоїм дітям вилізуть боком! готуйся» «на тебе відкрите полювання». Повідомлення надходили від ОСОБА_7 , як реакція на складений митницею протокол про порушення митних правил та вказане рішення Кропивницького апеляційного суду міста Кропивницького. Про вказаний факт надходження погроз було невідкладно повідомлено начальника УБК та ПМП ОСОБА_9 , та прийнято спільне рішення не відповідати на телефонні дзвінки, які надходили від ОСОБА_7 та робити скриншоти отриманих повідомлень.
В ході досудового розслідування проведено допити свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 .
Постановою дізнавача сектору дізнання Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_13 від 07.11.2025 кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК Украни у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
На обгрунтування постанови дізнавач зазначила, що зміст повідомлень не містить ознак реальної погрози застосування насильства, а має характер емоційного висловлювання незгоди з рішенням суду. Доказів того, що висловлені фрази спричинили реальні побоювання за життя чи здоров'я працівників митниці, не отримано.
Частиною 2 статті 9 КПК України регламентовано, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Основним засобом збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. ч. 1 і 2 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, дізнавача, прокурора.
Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим (дізнавачем) доказів, які стосуються цього провадження в їх сукупності.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, при розгляді скарг на відповідні постанови має бути з'соване питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження. Правова підстава даного виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового провадження, а і підстав його закриття.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
У п.42 рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» роз'яснено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
На переконання слідчої судді, оскаржувана постанова є немотивованою та необґрунтованою, прийнята передчасно, без проведення повного, об'єктивного та всебічного досудового розслідування.
Суспільна небезпечність злочину, передбаченого ст. 350 КК України полягає в тому, що в результаті таких дій може бути порушена нормальна діяльність органів влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, а також заподіюється шкода здоров'ю службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок.
Потерпілими від злочину, передбаченого ч. 1 ст. 350 КК, можуть бути: службова особа. Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Об'єктивна сторона злочину полягає у погрозі, зміст якої чітко визначений законом, а саме у погрозі: а) вбивством; б) заподіянням тяжкого тілесного ушкодження; в) знищенням чи пошкодженням майна загально небезпечним способом.
Злочин вважається закінченим з моменту, коли погроза була доведена до відома службової особи або громадянина, який виконує громадський обов'язок, незалежно від того, чи була сприйнята вона як реальна, а також чи вдалося винному фактично припинити чи змінити службову або громадську діяльність потерпілого.
Суб'єктивна сторона передбачає вину у виді прямого умислу і спеціальну мету: припинити діяльність службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, або змінити її характер в інтересах того, хто погрожує. Відсутність такої мети виключає кваліфікацію за ст. 350 КК, а такі дії слід кваліфікувати за ст. 129 або 195 КК.
Під інтересами особи, яка погрожує, слід розуміти не тільки її особисті інтереси, а й інтереси інших людей, у долі яких вона зацікавлена.
Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 350 КК, є будь-яка осудна особа, яка досягла 16-річного віку.
В процесі проведення досудового розслідування дізнавачем не були належним чином досліджені всі обставини кримінального провадження та не зібрані докази відповідно до ст. 93 КПК України, на підставі яких дізнавач мав би встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Зміст постанови про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам ст.110 КПК України, оскільки зводиться до загальних формулювань та не містить аналізу отриманих в ході досудового розслідування доказів, на підставі яких слідчий дійшов висновку про відсутність в описаній заявником події складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.350 КК України. Зокрема, в ході досудового розслідування не допитано ОСОБА_7 щодо обставин правопорушення, не досліджено зміст переписки, долученої до матеріалів справи, не встановлено, чи вдалося винному фактично припинити чи змінити службову або громадську діяльність потерпілого.
Крім того, резолютивна частина цієї постанови є неконкретизованою, так як не містить даних про те, в діянні якої (яких) конкретно особи (осіб) відсутній склад кримінального проступку. Цього ж не випливає й з мотивувальної частини оскаржуваної постанови. Відсутність складу кримінального правопорушення, як підстава закриття справи застосовується, коли встановлено, що подія, щодо якої надійшли заява або повідомлення, відбулася, була результатом вчиненого особою діяння (дії або бездіяльність), але сама по собі не є злочином, оскільки:
а) відсутній хоча б один із елементів складу кримінального правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона);
б) наявні діяння, що виключають злочинність діяння.
У розумінні вимог кримінального процесуального законодавства, закриття кримінального провадження за відсутності в діянні складу злочину (проступку) передбачає наявність самої події, у якої відсутні певні ознаки (обов'язкові елементи конкретного складу) злочину. За таких обставин, рішення дізнавача повинно містити вказівку на те, яке діяння мало місце (час, місце, спосіб, та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та які ознаки складу кримінального правопорушення в діях якої конкретної особи відсутні.
Однак, дізнавач не зробила категоричних висновків чи було вчинено кримінальне правопорушення та про наявність або відсутність в діях конкретної особи складу кримінального правопорушення.
Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя вважає, що під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №12025121130000616 від 30.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 350 КК України, дізнавачем була допущена неповнота проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, не всі обставини події з'ясовані в повному обсязі, що свідчить про грубе порушення вимог процесуального закону при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження та його передчасність, у зв'язку з чим постанова дізнавача підлягає скасуванню.
При новому розслідуванні належить виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу кримінального правопорушення, в достатньому для встановлення об'єктивної істини обсязі, і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи та доводів потерпілого.
Слідчий суддя, виходячи з ч. 4 ст. 40-1 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) дізнавачу у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних дізнанням доказів на етапі розслідування й він не може переймати на себе функції дізнання (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), однак слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що дізнання зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.303, 305, 306, 307, 309, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідча суддя
Скаргу - задовольнити.
Постанову дізнавача сектору дізнання Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 07 листопада 2025 року про закриття кримінального провадження №12025121130000616 від 30.09.2025, - скасувати.
Копію ухвали направити прокурору Кропивницької окружної прокуратури для організації подальшого досудового розслідування, а матеріали повернути до СД Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідча суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1