Справа №390/1412/25
Провадження №1-кп/390/110/25
27.04.2026 Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження № 120251210400000300 відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишняківка Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянина України, з професійно - технічною освітою, військовослужбовця, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,
27.05.2025, близько 11.40 год., ОСОБА_8 , перебуваючи на 71 км автодороги Н-14, Первозванівська ОТГ, Кропивницький район, Кіровоградська область, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що інспектор поліції - ОСОБА_9 є службовою особою, підійшов та сів у службовий автомобіль, де сидів інспектор з реагування патрульної поліції ОСОБА_9 та з метою уникнення реалізації запропонованої йому ініціативи щодо прибуття до обласного військового комісаріату запропонував інспектору реагування патрульної поліції ОСОБА_9 неправомірну вигоду в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень аби не їхати до обласного військового комісаріату, та, реалізуючи свій злочинний умисел, поклав їх між переднім пасажирським та водійським сидінням у службовому автомобілі.
Допитаний в ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_8 вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, визнав повністю, та пояснив суду, що у травні 2025 року його зупинили працівники поліції, в ході розмови з'ясували, що він самовільно залишив військову частину та запропонували поїхати до військового комісаріату. Однак, він не бажав їхати до військового комісаріату, загорнув у папір 8000 гривень та поклав їх між передніми сидіннями службового автомобіля з метою уникнення реалізації запропонованої йому ініціативи щодо прибуття до обласного військового комісаріату.У вчиненому щиро розкаявся, просив його суворо не карати.
Враховуючи дані обставини, за погодженням всіх учасників процесу, суд визнав недоцільним дослідження доказів тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та, роз'яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, оскільки істинність, добровільність та правдивість його позиції у суду сумнівів не викликає, а також вивченням письмових матеріалів справи, які його характеризують. Наслідки, передбачені вказаною статтею, обвинуваченому роз'яснені та зрозумілі.
Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_8 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.369 КК України, так він вчинив надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд виходить із вимог ст.65 КК України, щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відносяться до нетяжкого злочину.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують його покарання, судом не встановлено.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, встановлено, що за місцем проживання та місцем служби ОСОБА_8 характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався, раніше не судимий.
Враховуючи обставини справи, дані про особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої обставин - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, думку прокурора, який просив призначити покарання у виді штрафу, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства та вважає можливим призначити покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 100 КПК застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей знав про їх незаконне використання.
За змістом ч. 1 ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Положенням п. 1 ч. 2 ст. 96-1 КК передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші використані як засоби вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 03.06.2025 накладено арешт на грошові кошти, із забороною відчуження, розпорядження та користування:
- купюри номіналом 1000 гривень, у кількості 8 купюр, у загальній сумі 8000 гривень, з наступними серіями та номерами: ГТ0226640, АР5223381, АЕ7972488, ГМ6716678, ЕБ8847016, АИ4066904, БН9617389, АВ2475975, власником яких є ОСОБА_8 .
Постановою слідчого від 27.05.2025 грошові кошти на суму 8000 грн, купюри номіналом 1000 грн № ГТ0226640, АР5223381, АЕ7972488, ГМ6716678, ЕБ8847016, АИ4066904, БН9617389, АВ2475975,які вилучені 27.05.2025, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
У цьому кримінальному провадженні повністю доведено, що володілець грошових коштів у сумі 8000 грн ОСОБА_8 знав про їх незаконне використання, вони використані ним як засоби вчинення кримінального правопорушення, яке скоєно умисно. У зв'язку з цим, необхідно застосувати спеціальну конфіскацію грошових коштів у сумі 8000 грн, передавши їх у власність держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про застосування спеціальної конфіскації грошових коштів в сумі 8000 грн, тому, відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 КПК, арешт накладений на них, скасуванню не підлягає.
Питання щодо інших речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Відповідно до ст.124 КПК України судові витрати по справі за проведення експертизи в розмірі 3565,60 грн, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. .
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Керуючись ст. 96-1, 96-2, 100, 124, 174, 326, 368, 370, 373 - 374 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_8 увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 03.06.2025 на купюри номіналом 1000 гривень, у кількості 8 купюр, у загальній сумі 8000 гривень, з наступними серіями та номерами: ГТ0226640, АР5223381, АЕ7972488, ГМ6716678, ЕБ8847016, АИ4066904, БН9617389, АВ2475975.
Застосувати спеціальну конфіскацію грошових коштів у сумі 8000 (вісім тисяч) грн, передавши їх у власність держави.
Речові докази: три відео файли, які записані на бодікамеру працівником СРПП та мають такі назви як: «0000000_00000020250527121036_0006» об'ємом 901 120 КБ; «0000000 00000020250527122537 0007», об'ємом 901 120 КБ; «0000000 00000020250527124037 0008» об'ємом 778 240 КБ, які надалі записані на DVD-R диск 4.7 GB, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь держави судові витрати по справі за залучення експерта в сумі 3565,60 грн.
Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику.
Вирок набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження. У разі оскарження учасниками процесу, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, яке набирає законної сили з моменту його проголошення.
Апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Суддя ОСОБА_1