Справа № 177/3456/25
Провадження № 2/177/403/26
(заочне)
Іменем України
14 квітня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Коваль Н. В.
за участі:
секретаря судового засідання Андрійчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з нерухомого майна,-
Представник позивача - Козіна Н.В. звернулася до суду з зазначеною позовною заявою, в обґрунтування позовних вимог вказує на те, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок А-1, що має житлову площу 29,8 кв.м, загальну площу 51,0 кв.м, з господарчими спорудами., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.08.2013 року, виданого державним нотаріусом Криворізької державної нотаріальної контори Деркач Я.В., зареєстровано у реєстрі за №1-1418, рраво власності зареєстровано в реєстрі 28.08.2013 року 10:23, номер запису права власності 2266187, та земельна ділянка 1221882900:03:001:0040, право власності зареєстровано в реєстрі 05.12.2019 року 10:38:58, індексний номер №50034954. Іншого нерухомого майна у Позивача не має.
Вказує, що під час укладення угоди про продаж належного на праві власності позивачу вище вказаного майна у нотаріуса, останнім про наявність арешту на всьому (невизначеному майні) ОСОБА_1 , накладеному на підставі постанови державного виконавця, у зв'язку із чим позивач позбавлена можливості відчужувати та розпоряджатись майно.
У зв'язку, із наявністю обтяження ОСОБА_1 звернулась до Центрально-Міського відділу ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) та отримала відповідь від 30.10.2025 року вказаного органу, в якій зазначено, що згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження у відділ перебували виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 : АСВП 14682127 з примусового виконання судового наказу від 23.07.2008 №2-н-1948 виданого центрально-Міським районним судом про стягнення боргу з ОСОБА_1 у розмірі 412,17 грн. на користь КЖП №2; 10.07.2009 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП №14682127, копії направлені сторонам, до відома та для виконання, рекомендованим листом за адресами зазначеними у виконавчому документі. 05.12.2009 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та АСВП 19483446 з примусового виконання судового наказу від 23.07.2008 №2-н-1948 виданого Центрально-Міським рай1онним судом про стягнення з ОСОБА_1 витрат у розмірі 15,00 грн. на користь держави. 18.03.2010 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження19483446, копії направлені сторонам, до відома та для виконання , рекомендованим листом за адресами зазначеними у виконавчому документі. 24.07.2010 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 , на підставі постанови АЕ №958604, 15.08.2007 року відділом ДВС Центрально-Міського РУЮ м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, державний виконавець Гук Ю.В. зареєстровано обтяження від 30.08.2007 року за №5571429, реєстратор : Перша криворізька державна нотаріальна контора.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за № 377295031 від 06.05.2024 на все майно ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є позивач, накладено арешт згідно постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження в межах виконавчого провадження №23325125 від 07.04.2011 року.
Крім того, вказує на те, що з листа видно, що на виконанні перебували виконавчі провадження з приводу примусового виконання судового наказу №2-н-1948/08 від 23.07.2008 року про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_2 на користь КЖП №2 боргу за спожиті послуги , водопостачання та послуги ліфту у сумі 412,17 грн., судовий збір 25,50 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення 15 грн. Власником квартири за адресою : АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 .. На теперішній час КЖП №2 припинено у зв'язку із судовим рішенням про припинення юридичної особи у зв'язку із визнанням її банкрутом від 11.04.2023 року. Згідно довідки заборгованість за вказаною адресою відсутня. Крім того, сплачено судовий збір та витрати на ІТЗ. Також, не має заборгованості і на будинку у с. Новий мир.
Більш того, згідно відповіді ДВС арешт накладено ще 30.08.2007 року у рамках невідомого провадження, ще до винесення судового наказу.
Вказує, що арешт накладений на майно, порушує права позивача внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном, у зв'язку з чим позивач змушена звернутися до суду.
Просить суд зняти арешт з усього нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у тому числі з житлового будинку А-1, що має житлову площу 29,8 кв.м, загальну площу 51,0 кв.м, з господарчими спорудами., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянка 1221882900:03:001:0040, накладений постановою АЕ №958604, 15.08.2007 року відділом ДВС Центрально-Міського РУЮ м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, державний виконавець Гук Ю.В. було зареєстровано обтяження від 30.08.2007 року за №5571429, реєстратор: Перша криворізька державна нотаріальна контора.
Ухвалою судді від 27 листопада 2025 року позовна заява прийнята до розгляду та призначене підготовче засідання (а.с. 36).
17 лютого 2026 року ухвалою суду підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 57).
Позивач та її представник - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, від них надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності позивача, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечували (а.с.73).
Представник відповідача Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (змінено назву з Центрально-Міського відділу ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса)), в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомлено, про час та місце розгляду справи повідомлено у встановленому законом порядку (а.с. 43, 61, 71 зворот).
Зі згоди позивача та її представника, які не заперечують проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок А-1, що має житлову площу 29,8 кв.м, загальну площу 51,0 кв.м, з господарчими спорудами., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.08.2013 року, виданого державним нотаріусом Криворізької державної нотаріальної контори Деркач Я.В., зареєстровано у реєстрі за №1-1418 (а.с. 13) та копією Витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі №34955991 від 28.08.2013 (а.с. 14-15), право власності зареєстровано в реєстрі 28.08.2013 року 10:23, номер запису права власності 2266187, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №8551628 від 28.08.2013 року (а.с. 16-17). Та земельна ділянка 1221882900:03:001:0040, право власності зареєстровано в реєстрі 18.12.2019 року, індексний номер №50481706, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №194986205 від 26.12.2019 року.
Як зазначила в позові позивач та ці доводи ніким та нічим не спростовані, під час укладення угоди про продаж належного їй на праві власності вище вказаного майна у нотаріуса, їй повідомлено про наявність арешту на всьому (невизначеному майні) ОСОБА_1 , накладеному на підставі постанови державного виконавця.
При звернені позивача до Центрально-Міського відділу ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) їй 30.10.2025 надана відповідь в якій зазначено, що, згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження у відділ перебували виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 : АСВП 14682127 з примусового виконання судового наказу від 23.07.2008 №2-н-1948 виданого центрально-Міським районним судом про стягнення боргу з ОСОБА_1 у розмірі 412,17 грн. на користь КЖП №2. 10.07.2009 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП №14682127, копії направлені сторонам, до відома та для виконання , рекомендованим листом за адресами значеними у виконавчому документі. 05.12.2009 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та АСВП 19483446 з примусового виконання судового наказу від 23.07.2008 №2-н-1948 виданого Центрально-Міським рай1онним судом про стягнення з ОСОБА_1 витрат у розмірі 15,00 грн. на користь держави. 18.03.2010 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 19483446, копії направлені сторонам, до відома та для виконання, рекомендованим листом за адресами зазначеними у виконавчому документі. 24.07.2010 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 , зареєстрване обтяження від 30.08.2007 за №5571429, реєстратор Перша криворізька державна нотаріальна контора, на підставі постанови АЕ №958604, 15.08.2007 року відділом ДВС Центрально-Міського РУЮ м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, державний виконавець Гук Ю.В.
У зв'язку з тим, що вищезазначені виконавчі провадження завершені у державного виконавця відсутні правові підстави для зняття арешту з майна боржника, та для вирішення питання щодо зняття арешту з майна рекомендовано звернутися до суду (а.с. 20-23).
Відповідно до п.10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника (частини перша та друга статті 50 Закону № 606-XIV).
Крім того, як видно з листа Центрально-Міського відділу ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) на виконанні перебували виконавчі провадження з приводу примусового виконання судового наказу №2-н-1948/08 від 23.07.2008 року про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_2 на користь КЖП №2 боргу за спожиті послуги , водопостачання та послуги ліфту у сумі 412,17 грн., судовий збір 25,50 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення 15 грн (а.с. 24). Власником квартири за адресою : АДРЕСА_2 є ОСОБА_4 , що підтверджується копією Свідоцтвом про право на спадщину законом (а.с. 28).
На теперішній час КЖП №2 припинено у зв'язку із судовим рішенням про припинення юридичної особи у зв'язку із визнанням її банкрутом від 11.04.2023 року (а.с. 29).
Згідно довідки заборгованість за вказаною адресою відсутня. Крім того, сплачено судовий збір та витрати на ІТЗ. Також, не має заборгованості і на будинку у с. Новий мир. Згідно відповіді ДВС арешт накладено ще 30.08.2007 року у рамках невідомого провадження, ще до винесення судового наказу. Також, згідно автоматизованої системи проваджень виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 відсутні та відсутня у Єдиному реєстрі боржників (а.с. 25,27,30,31,32).
Згідно ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.1ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Згідно п. 5. вказаної статті, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 33 Постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5 надав роз'яснення, що застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей ст. ст. 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Отже, встановленими судом обставинами справи підтверджено належність позивачу майна, накладення арешту на яке позбавляє її права вільно розпоряджатися своїм майном. В матеріалах справи відсутні відомості про відкриті виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 .
Таким чином, наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту майна боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також відсутність будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду по справі № 645/6694/15 від 22.12.2021.
Відповідно до статті 16 ЦК України, загальним способом захисту порушених цивільних прав є припинення дій, які порушують право, та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Наявність арешту на нерухоме майно порушує право приватної власності позивача, внаслідок чого остання позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Оскільки судом не встановлено наявності будь-яких відкритих виконавчих проваджень, щодо ОСОБА_1 , суд вважає, що правові підстави для арешту майна відсутні, а його наявність порушує права позивача, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з нерухомого майна- задовольнити.
Зняти арешт з усього нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у тому числі з житлового будинку А-1, що має житлову площу 29,8 кв.м, загальну площу 51,0 кв.м, з господарчими спорудами., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянка 1221882900:03:001:0040, накладений постановою АЕ №958604, 15.08.2007 року відділом ДВС Центрально-Міського РУЮ м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, державний виконавець Гук Ю.В. зареєстровано обтяження від 30.08.2007 року за №5571429, реєстратор: Перша криворізька державна нотаріальна контора.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто протягом тридцяти днів з дня його складання та підписання, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення та підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги на заочне рішення, може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених процесуальним законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.В. Коваль