Справа № 204/5048/25
Провадження № 2/204/303/26
21 квітня 2026 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання Борсук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором, -
12 травня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернувся до суду з позовною заявою та просив стягнути з відповідача заборгованість за Договорами № 2109353594090 від 03.04.2021, № 2110549249510 від 15.04.2021 у розмірі 53 577,90 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 03.04.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2109353594090. 15.04.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2110549249510. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. 01.12.2021 було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2109353594090. 10.03.2023 року було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2109353594090. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2109353594090. 01.12.2021 було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2110549249510. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2110549249510. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2110549249510. Станом на день подання позову заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 2109353594090 від 03.04.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника становить 26 286,15 грн., з яких:
- заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 1 500,00 грн.;
- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 24 786,15 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 2110549249510 від 15.04.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника становить 27 291,75 грн., з яких:
- заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 1 500,00 грн.;
- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 25 791,75 грн.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника, становить 53 577,90 грн., з яких:
- заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 3 000,00 грн.;
- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 50 577,90 грн. Крім того, у зв'язку з розглядом даної справи позивач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн. Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.
Ухвалою суду від 13 травня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 13 травня 2025 року.
05 червня 2025 року від представника відповідача - ОСОБА_5 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав. Відповідач категорично заперечує сам факт укладення нею зазначених кредитних договорів № 2109353594090 від 03.04.2021 року та № 2110549249510 від 15.04.2021 року з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» чи будь-якою іншою фінансовою установою на зазначених в позові умовах. Зазначає, що позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що: відповідач особисто реєструвалася на веб-сайті кредитодавця; відповідач особисто надавала свої персональні дані та номер телефону, до якого міг бути прив'язаний одноразовий ідентифікатор; одноразовий ідентифікатор був згенерований у безпечний спосіб та надісланий саме відповідачу; саме відповідач ввела цей ідентифікатор для підписання договору. Нарахування процентів, здійснене первісним кредитодавцем, вважає незаконним та несправедливим,а головне суперечить умовам наданих кредитних договорів. Вказує, що позивач у своїй позовній заяві вимагає стягнення процентів у розмірах, що є значно завищеними. Дані щодо термінів кредитування визначені в пунктах 1.3 Кредитних договорів та Паспорті кожного з кредитів та не можуть бути визначені по іншому. Після спливу цього строку нарахування процентів за кредитними договорами припиняється. Нарахування процентів проводиться виключно протягом строку дії договорів. Крім того, вищевказані нараховані проценти вважає неспівмірними сумі кредиту та зазначає, що позивач вимагає стягнути загальну суму заборгованості у розмірі 53 577,90 грн., з яких заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) становить лише 3 000,00 грн. (1500,00 грн. + 1500,00 грн.), а решта - 50 577,90 грн. - це заборгованість за нарахованими процентами. Таке співвідношення, де проценти перевищують тіло кредиту майже у 17 разів, є очевидно несправедливим, непропорційним та свідчить про зловживання з боку кредитодавця. Також відповідач ставить під сумнів законність відступлення права вимоги (факторингу). Позивач посилається на Договір №1-12 від 01.12.2021 року, укладений між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а також на Договір №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року та Договір №10-01/2023 від 10.01.2023 року, укладені між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». Однак, для підтвердження дійсності договорів факторингу та реального переходу права вимоги, позивач мав би надати докази оплати за цими договорами. Відсутність таких доказів ставить під сумнів реальність передачі прав. Також вказує, що позивач не надав жодних доказів того, що відповідач, ОСОБА_1 , була належним чином письмово повідомлена про кожне відступлення права вимоги - спочатку від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а потім від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». Крім того, представником відповідача суду надано орієнтовний розрахунок судових витрат, які відповідач може понести у зв'язку з розглядом справи: витрати на професійну правничу допомогу - 10 000,00 грн.; інші можливі судові витрати (поштові, експертизи тощо) - 2 000,00 грн. Підсумовуючи викладене, відповідач вважає, що позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є необґрунтованими, недоведеними належними та допустимими доказами та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (а.с. 87-92).
12 червня 2025 року від представника позивача - Ткаченко М.М. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено наступне. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому було перераховано грошові кошти. Відповідно до п. 4.3 Кредитного договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис. Отже, сторони договору домовились про можливість підписання даного договору в порядку, передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію» за допомогою одноразового ідентифікатора. Ідентифікація відповідача здійснювалася в ІТС, яке належить первісному кредитору і він гарантував дійсність вимоги при відступленні прав вимоги по даному кредиту. Будь-яких доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи платника податків, номер телефону) були використані для укладення Договору від його імені, відповідачем не надані. Ідентифікація відповідача здійснювалася в ІТС, яке належить первісному кредитору і він гарантував дійсність вимоги при відступленні прав вимоги по даному кредиту. Крім того, з наданих доказів вбачається, що ідентифікацію було здійснено в тому числі за допомогою BankID НБУ. Позивач зазначає, що будь-яких доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи платника податків, номер телефону) були використані для укладення Договору від його імені, відповідачем не надані. Щодо перерахування коштів вказує, що ТОВ «Служба миттєвого кредитування» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ «Вей фор пей» на підставі укладеного між сторонами договору. Даний договір є частиною господарської діяльності товариства. Дана обставина підтверджується листами ТОВ Фінансова компанія «Вей фор пей», відповідно до яких 03.04.2021 року о 17:56:07 на картковий рахунок НОМЕР_1 було перераховано кредитні кошти у розмірі 1 500,00 грн., номер договору: 2109353594090; 15.04.2021 року о 16:41:11 на картковий рахунок НОМЕР_1 було перераховано кредитні кошти у розмірі 1 500,00 грн., номер договору: 2110549249510. При цьому, перерахування коштів здійснювалось на картковий рахунок відповідача, зазначений ним у Заяві-Анкеті (для отримання кредиту). Щодо надання виписок з рахунку позичальника з відображенням всіх операцій по такому рахунку, то позивач об'єктивно позбавлений можливості їх надати, оскільки не є банком в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», а є фінансовою установою і діє відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». При цьому позивач зазначає, що відповідач має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і мав безперешкодну можливість надати суду докази про те, що кредитні грошові кошти на його банківську картку, вказану в договорі чи іншу картку, якою він користується, не надходили. Щодо розрахунку заборгованості позивачем зазначено наступне. У розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди щодо фіксованого розміру процентної ставки для певного періоду користування кредитними коштами, в залежності від виконання позичальником умов договору. Пунктом 1.9 договору зазначено, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік. Враховуючи, що договір було укладено 03.04.2021 року, граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) закінчився 17.04.2022 року. Таким чином, період з 03.04.2021 по 03.04.2022 є періодом правомірного користування позичальником кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, який супроводжувався нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у договорі. Отже, нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами Договору. Щодо переходу прав вимоги вказує, що відповідно до п. 5.2 договорів про відступлення прав вимоги права вимоги вважаються відступленими первісним кредитором та набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому вигляді. Пунктом 7.2 Договору встановлено, що ціна договору сплачується новим кредитором кредитору протягом 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору. Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «Вердикт Капітал» та, в свою чергу, від ТОВ «Вердикт Капітал» до позивача прав вимоги кредитним договором, укладеним з відповідачем. Щодо повідомлення про заміну кредитора зазначає, що повідомлення про заміну кредитора не є обов'язковим при укладанні договорів відступлення прав вимоги. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Щодо витрат на правову допомогу на користь відповідача позивачем зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу - 10 000,00 грн. є неспівмірним з обсягом послуг, наданих відповідачу та є очевидно завищеними, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного провадження, є малозначною, а також типовою для представника відповідача. З урахуванням викладеного просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с. 94-103).
20 листопада 2025 від представника позивача - Ткаченко М.М. до суду надійшли письмові пояснення в яких зазначено наступне. Важливою обставиною в ході доведення факту підписання договору позики саме відповідачем є факт розпорядження відповідачем вказаним номером мобільного телефону, оскільки саме на нього надійшов код одноразового ідентифікатора. З цього приводу звертає увагу суду на те, що код одноразового ідентифікатора, яким було підписано кредитний договір, було надіслано на мобільний номер телефону НОМЕР_2 . Отримання та введення цього одноразового ідентифікатора можливе виключно особою, яка має фактичний доступ до відповідного номеру телефону. Таким чином, використання відповідачем особистого номера телефону підтверджує, що саме вона проходила ідентифікацію та вчиняла дії, спрямовані на укладення договору. Перебування номеру мобільного телефону НОМЕР_2 , на який було надіслано код одноразового ідентифікатора для підписання Договору про надання фінансових послуг № 2109353594090 від 03.04.2021 року та Договору про надання фінансових послуг № 2110549249510 від 15.04.2021 року, у розпорядженні відповідача унеможливлює укладення цього договору іншою особою, а не відповідачем. Відомості з банківської виписки про те, що власником карткового рахунку є інша особа не спростовують факту укладення кредитних договорів відповідачем, адже ідентифікація під час укладення здійснювалася не через банк-емітент картки, а через номер телефону, вказаний відповідачем у процесі оформлення кредиту. Саме на цей номер було направлено одноразовий ідентифікатор, що є належним та достатнім способом підтвердження згоди згідно із Законом України «Про електронну комерцію». Зазначене також підтверджується проведеною Кредитодавцем ідентифікацією та верифікацією позичальника, яким є ОСОБА_1 , через систему BankID НБУ. Підсумовуючи вищезазначене, можна дійти висновку, що факт укладення договору саме відповідачем має місце, ідентифікація та верифікація відповідача проведена за допомогою системи BankID НБУ, що виключає можливість укладення договору із первісним кредитором іншою особою, а не відповідачем. Водночас, банківську карту № НОМЕР_3 , на яку було здійснено перерахування кредитних коштів кредитодавцем, не емітовано до рахунків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ). З цього приводу, звертають увагу суду на те, що саме відповідач на сайті кредитодавця власноруч зазначає реквізити банківської карти, на яку бажає отримати кредитні кошти. Тобто, вона може і не належати позичальнику, проте саме він вирішує і зазначає про найзручніший спосіб отримання коштів на виконання кредитного договору, а кредитодавець, у свою чергу, не може нести ризик можливих наслідків щодо обраного відповідачем способу отримання кредитних коштів. Позивач зазначив, що кредитодавець належним чином виконав умови кредитних договорів, укладених з ОСОБА_1 , а позивач, у свою чергу, надав суду усі належні та необхідні докази на підтвердження зазначених обставин (т. 1, а.с. 202-205).
Ухвалою суду від 18 грудня 2025 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін (т. 1, а.с. 209).
Ухвалою суду від 12 березня 2026 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 (т.2, а.с. 8).
Позивач в судове засідання не з'явився, представник позивача - Дарчук Д.В. надав суду заяву про розгляду справи без його участі, позовну заяву просив задовольнити.
Відповідач та її представник - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Судом встановлено, що 03.04.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 , на підставі заяви анкети (для отримання кредиту) від 03.04.2021 року (т. 1, зв. бік а.с.19), укладено Договір про надання фінансових послуг № 2109353594090, відповідно до умов якого товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 1 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору, його додатків та правил. Кредит надається у строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до нього договору та є невід'ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 17 днів з моменту отримання кредиту (т. 1, а.с. 17-19).
Пунктом 1.4. Договору про надання фінансових послуг № 2109353594090 від 03.04.2021 року передбачено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки - фіксована.
Згідно з п. 4.15. договору, сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідачем договір підписано електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором «J5».
Крім того, 15.04.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 , на підставі заяви анкети (для отримання кредиту) від 15.04.2021 року (т. 1, зв бік а.с.26), укладено Договір про надання фінансових послуг № 2110549249510, відповідно до умов якого товариство зобов'язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 1 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору, його додатків та правил. Кредит надається у строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до нього договору та є невід'ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 5 днів з моменту отримання кредиту (т. 1, а.с. 14-26).
Пунктом 1.4. Договору про надання фінансових послуг № 2110549249510 від 15.04.2021 року передбачено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки - фіксована.
Згідно з п. 4.15. договору, сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідачем договір підписано електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором «W2».
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, є договором приєднання, що визначено у ст. 634 ЦК України.
При цьому, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Наведені у відзиві на позовну заяву твердження представника відповідача про те, що відповідач не укладав в електронній формі Договір про надання фінансових послуг № 2109353594090 від 03.04.2021 та Договір про надання фінансових послуг № 2110549249510 від 15.04.2021 з первісним кредитором ТОВ «Служба миттєвого кредитування» суд до уваги не приймає та відхиляє, оскільки на підтвердження вказаних обставин відповідач не надав суду жодних доказів, та такі твердження спростовуються наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.
Кредитодавець ТОВ «Служба миттєвого кредитування» свої зобов'язання виконав повністю та надав позичальнику обумовлені договором грошові кошти.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача не визнавав факт отримання відповідачем на платіжну картку грошових коштів у кредит від ТОВ «Служба миттєвого кредитування», у зв'язку з чим за клопотанням представника позивача ухвалою суду від 10.07.2025 року (т. 1, а.с. 119) було витребувано у Акціонерного товариства «Універсал Банк»:
- інформацію, чи видавалась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) картка № НОМЕР_1 ; - докази зарахування на картку № НОМЕР_1 03 квітня 2021 року грошових коштів у сумі 1 500,00 грн. та 15 квітня 2021 року грошових коштів у сумі 1 500,00 грн.;
- виписку по рахунку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) за карткою № НОМЕР_1 за період з 03 квітня 2021 року по 03 травня 2021 року;
- інформацію про повний номер картки № НОМЕР_1 та відомості про власника вказаної картки;
- інформацію про номер телефону (фінансовий номер телефону), на який у період з 03 квітня 2021 року по 03 травня 2021 року відправлялась інформація щодо здійснення операцій по картці № НОМЕР_1 ;
- інформацію, чи зазначений в Банку в якості контактних даних ОСОБА_1 номер телефону НОМЕР_2 .
На виконання вищевказаної ухвали суду про витребування доказів 04.08.2025 року до суду надійшла відповідь Акціонерного товариства «Універсал Банк» № БТ/Е-9470 від 01.08.2025 року, в якій зазначено, що банківська картка НОМЕР_1 не була емітована Банком на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ). Номер НОМЕР_2 був зазначений в Банку в якості контактних даних ОСОБА_1 РНОКПП - НОМЕР_4 . Банк може перевірити інформацію щодо власника картки НОМЕР_1 за умови надання повного номеру картки. Отже для надання інформації щодо власника картки НОМЕР_1 зокрема але не виключно фінансового номеру телефону до якої прив'язана картка НОМЕР_1 , ідентифікаційні дані власника картки, а також підтвердження/спростування факта зарахування коштів на картку НОМЕР_1 Банк просить направити ухвалу повторно у якій необхідно вказати повний номер картки НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 134-135).
З урахуванням наданої відповіді 08.08.2025 року від представника позивача - Ткаченко М.М. до суду надійшло клопотання про витребування доказів, яке ухвалою суду від 13.08.2025 року (т. 1, а.с. 144) було задоволено та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» інформацію про повний номер банківської картки № НОМЕР_1 , на яку було зараховано 03.04.2021 року суму 1 500,00 грн. та 15.04.2021 року суму 1 500,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер договору згідно інформації від кредитора - № 2109353594090, 2110549249510, отримувач ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ), а також всю наявну інформацію про дані платежі.
25.09.2025 року на виконання вказаної ухвали Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» надало інформацію про повний номер банківської карти та повідомило, що інформацією про держателя вищевказаної карти як і про рух коштів по ній, володіє банк-емітент цієї карти, тобто АТ «Універсал Банк» (т. 1, а.с. 170-171).
З урахуванням наданої відповіді 01.10.2025 року від представника позивача - Ткаченко М.М. до суду надійшло клопотання про повторне витребування доказів, яке ухвалою суду від 21.10.2025 року (т. 1, а.с. 178) було задоволено та витребувано у АТ «Універсал Банк»:
- ідентифікаційні дані власника картки НОМЕР_3 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім'я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки;
- докази зарахування на картку № НОМЕР_3 кредитних коштів у сумі 1 500,00 грн., які 03.04.2021 року були на неї перераховані та кредитних коштів у сумі 1 500,00 грн., які 15.04.2021 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_3 за період з 03.04.2021р. по 19.04.2021 р.;
- інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) банківська картка № НОМЕР_3 (віртуальна чи фізична картка);
- інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період з 03.04.2021 р. по 19.04.2021 р.
На виконання вищевказаної ухвали суду про витребування доказів 05.11.2025 року до суду надійшла відповідь АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-17173 від 05.11.2025 року, в якій зазначені ідентифікаційні дані власника картки № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та надано виписку руху коштів по картці від 04.11.2025 року. (т. 1, а.с. 187-192). Також зазначено, що на ім?я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Банком не емітувалась платіжна картка № НОМЕР_3 .
Отже, надаючи оцінку запереченням відповідача щодо не укладення з первісним Кредитодавцем кредитних договорів суд до уваги їх не бере та відхиляє, оскільки саме відповідач ОСОБА_1 при заповненні Заяви-Анкети (для отримання кредиту), яка є додатком № 1 до Кредитного договору (т. 1, зв. бік а.с. 19; т. 1, зв. бік а.с. 26), зазначила номер карткового рахунку: НОМЕР_3 , та за допомогою належного їй номера телефону НОМЕР_2 підписала та уклала кредитні договори у електронному вигляді.
21.01.2026 року представником позивача - ОСОБА_6 було заявлено клопотання про витребування доказів, яке ухвалою суду від 21.01.2026 року (т. 1, а.с. 226) було задоволено та витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію про прізвище, ім'я та по-батькові, дату народження, РНОКПП та фінансовий номер телефону платника грошових коштів, який у період з 03.04.2021 року по 19.04.2021 року систематично здійснював переказ грошових коштів на рахунок клієнта АТ «Універсал-банк» ОСОБА_2 , картка № НОМЕР_3 , та у виписці по руху коштів по картці від 04.11.2025 року зазначений як « ОСОБА_7 ».
15.02.2026 року на виконання вказаної ухвали АТ «Універсал Банк» за № БТ/Е-4999 від 14.02.2026 року надало інформацію про ідентифікаційні дані платника грошових коштів який у період з 03.04.2021 року по 19.04.2021 року систематично здійснював переказ грошових коштів на рахунок клієнта ОСОБА_2 , картка № НОМЕР_3 , та у виписці по руху коштів по картці від 04.11.2025 року зазначений як « ОСОБА_8 » є ПІБ: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , фінансовий номер телефона: НОМЕР_6 . (т. 1, а.с. 240-241).
Оцінюючи у сукупності доводи представника відповідача про недоведеність факту укладення відповідачем кредитного договору з ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та неотримання відповідачем від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» грошових коштів у кредит, суд до уваги їх не бере та відхиляє як недоведені та такі, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Як встановлено судом ОСОБА_1 , яка у Заяві-анкеті (для отримання кредиту) від 03.04.2021 року та 15.04.2021 року самостійно виявила намір, щоб кредитні кошти перераховувалась на номер карткового рахунку НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 , у подальшому неодноразово здійснювала перекази на цей картковий рахунок, що підтверджується випискою руху коштів по картці (т. 1, а.с. 180-192), що дає підстави для висновку про пов'язаність відповідача ОСОБА_1 з третьою особою ОСОБА_2 та спрямованість їх дій з метою отримання кредитних коштів на картку, яка оформлена не на ім'я Позичальника, а на ім'я іншої особи.
Факт отримання грошових коштів 03.04.2021 року у розмірі 1 500,00 грн. та 15.04.2021 року у розмірі 1 500,00 грн. через платіжний сервіс WayForPay підтверджується випискою за картковим рахунком НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 190-192).
Факт перерахування коштів 03.04.2021 року та 15.04.2021 року на загальну суму 3 000,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_3 підтверджується додатково також листами Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 10.12.2024 року (т. 1, а.с. 35,38).
Встановлені судом обставини у своїй сукупності дають обгрунтовані підстави для висновку про отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 1 500,00 грн. по кожному з кредитних договорів 03.04.2021 року та 15.04.2021 року, а тому, надаючи оцінку усім запереченням сторони відповідача щодо не укладення кредитних договорів та неотримання кредитних коштів суд до уваги їх не бере та відхиляє як безпідставні та недоведені жодними доказами.
Отже, судом встановлено, що відповідач отримала у кредит обумовлені договорами грошові кошти у розмірі по 1 500,00 грн. за кожним з договорів 03.04.2021 року та 15.04.2021 року, скористалася наданими кредитними коштами, проте зобов'язання належним чином за вищезазначеними договорами не виконала, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.
Таким чином, між позивачем та відповідачем склалися кредитні правовідносини, у яких право кредитодавця вимагати повернення наданих у кредит грошових коштів, кореспондує обов'язок позичальника повернути отримані у кредит кошти на умовах обумовлених укладеною між ними угодою.
У подальшому, 01 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» як фактором було укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» відступило за плату право грошової вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» зобов'язалось, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать ТОВ «Служба миттєвого кредитування» і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» і боржниками, в тому числі за кредитними договорами № 2109353594090 від 03.04.2021 року та № 2110549249510 від 15.04.2021 року, укладеними з відповідачем (т.1, а.с. 41-43).
03 грудня 2021 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було підписано Акт приймання-передавання Реєстру Боржників за договором факторингу № 1-12 від 01 грудня 2021 року (т. 1, зв. бік а.с. 43).
Згідно з реєстром боржників до Договору факторингу № 1-12 від 01 грудня 2021 року (т. 1, а.с. 44-45) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за кредитними договорами укладеними з ОСОБА_1 , а саме:
за кредитним договором № 2109353594090 від 03.04.2021 року, у загальному розмірі 12 135,00 грн., з яких: 1 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10 635,00 грн. - заборгованість по процентам, що також підтверджується розрахунком заборгованості, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (т. 1, зв. бік а.с. а.с. 35-37);
за кредитним договором № 2110549249510 від 15.04.2021 року, у загальному розмірі 11 760,00 грн., з яких: 1 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10 260,00 грн. - заборгованість по процентам, що також підтверджується розрахунком заборгованості, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (т. 1, зв. бік а.с. 38-40).
В подальшому, 10.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило за плату на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 2110549249510 від 15.04.2021 року, укладеним з відповідачем (т. 1, а.с. 54-56).
Згідно з реєстром боржників від 10.01.2023 року до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року (т. 1, а.с. 77) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» перейшло право вимоги за кредитним договором № 2110549249510 від 15.04.2021 року, у загальному розмірі 27 291,75 грн., з яких: 1 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 25 791,75 грн. - заборгованість по процентам, що також підтверджується розрахунком заборгованості, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (т. 1, а.с. 79).
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» є правонаступником та стало новим кредитором у зобов'язанні за кредитним договором № 2110549249510 від 15.04.2021 року, укладеним ТОВ «Служба миттєвого кредитування» з ОСОБА_1 .
Крім того, 10.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило за плату на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 2109353594090 від 03.04.2021 року, укладеним з відповідачем (т. 1, а.с. 46-48).
Згідно з реєстром боржників від 10.03.2023 року до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року (т. 1, а.с. 76) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» перейшло право вимоги за кредитним договором № 2109353594090 від 03.04.2021 року, у загальному розмірі 26 086,15 грн., з яких: 1 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 24 586,15 грн. - заборгованість по процентам, що також підтверджується розрахунком заборгованості, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (т. 1, а.с. 78).
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» є правонаступником та стало новим кредитором у зобов'язанні за кредитним договором 2109353594090 від 03.04.2021 року, укладеним ТОВ «Служба миттєвого кредитування» з ОСОБА_1 .
При цьому, суд не приймає до уваги та відхиляє твердження сторони відповідача про те, що позивачем незаконно відступлено права вимоги, оскільки вони повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судом під час розгляду справи обставинами.
При розгляді даної справи суд виходить з того, що в обґрунтування заперечень проти позову та підтвердження перед судом наведених обставин, стороною відповідача не надано суду належних, допустимих та переконливих доказів. Усі заперечення відповідача зводяться лише до його незгоди та невизнання факту укладення кредитних договорів та заперечення розміру заборгованості за кредитними договорами. При цьому, обов'язок доведення перед судом переконливості своєї позиції покладається у рівній мірі як на позивача, так і на відповідача. Саме тому, оцінюючи у сукупності наявні в матеріалах справи докази та повідомлені сторонами суду обставини, суд вважає переконливішою позицію позивача, оскільки вона підтверджена відповідним доказами, в той час як позиція відповідача ґрунтується виключно на запереченнях та припущеннях, та не підтверджена відповідним засобами доказування.
Надаючи оцінку розрахунку заборгованості проведену позивачем за кредитним договором № 2109353594090 від 03.04.2021 року та за кредитним договором № 2110549249510 від 15.04.2021 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами, суд виходить з того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Наведене спонукає до висновку, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов'язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.
Як зазначалось, умовами кредитного договору № 2109353594090 від 03.04.2021 року передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 1 500,00 грн., орієнтовний строк повернення кредиту - 17 днів з моменту отримання кредиту.
Разом з тим у Додатку №1 до кредитного договору - Заява-анкета (для отримання кредиту) (т. 1, зв. бік а.с.19), Додатку №2 до кредитного договору - графік платежів (а.с.20), Додатку №3 до кредитного договору - паспорт споживчого кредиту (а.с.21-22), сторонами було обумовлено сплату відсотків за користування кредитом за 17 днів кредитування у розмірі 510,00 грн.
Отже, встановлені у справі фактичні обставини вказують на те, що у відповідача виникло зобов'язання зі сплати процентів за кредитним договором у розмірі, що розрахований за визначеною у додатках до договору сумою, яка складає 510,00 грн.
Як зазначалось, умовами кредитного договору № 2110549249510 від 15.04.2021 року передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 1 500,00 грн., орієнтовний строк повернення кредиту - 5 днів з моменту отримання кредиту.
Разом з тим у Додатку № 2 до кредитного договору - графік платежів (а.с.27), Додатку № 3 до кредитного договору - паспорт споживчого кредиту (а.с.28-29), сторонами було обумовлено сплату відсотків за користування кредитом за 5 днів кредитування у розмірі 180,00 грн.
Отже, встановлені у справі фактичні обставини вказують на те, що у відповідача виникло зобов'язання зі сплати процентів за кредитним договором у розмірі, що розрахований за визначеною у додатках до договору сумою, яка складає 180,00 грн.
Подальше, тобто поза строком кредитування, нарахування TOB «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» процентів за користування відповідачем кредитними коштами за кредитними договорами є безпідставним, та таким, що суперечить умовам укладених договорів.
Суд при вирішенні даної справи виходить з того, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами року підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість:
За кредитним договором № 2109353594090 від 03.04.2021 року у розмірі 2 010,00 грн., з яких: 1 500,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 510,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
За кредитним договором № 2110549249510 від 15.04.2021 року у розмірі 1 680,00 грн., з яких: 1 500,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 180,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Оцінюючи у сукупності усі інші аргументи сторін, наведені ними в обґрунтування своїх вимог або заперечень, суд до уваги їх не бере, оскільки вони не відносяться до предмета спору та є явно необґрунтованими.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» правничу допомогу у вказаній справі надавало Адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс», що підтверджується Договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року (а.с. 12-13) та Заявкою на надання юридичної допомоги № 772 від 01.03.2026 року (а.с. 15).
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно роз'яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
31.03.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» було підписано Витяг з Акту № 6 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 року, в якому зазначено, що вартість послуг з надання правової допомоги становить 16 000,00 грн., загальний витрачений час 6 годин (а.с. 16).
Позивач дійсно отримав правову допомогу від Адвокатського об'єднання «Лігал Ассістанс», а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.
Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 16 000,00 грн. є значно завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.
Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, вартість послуг з надання усної консультації та складання позовної заяви про стягнення боргу, а також витрачений на вказані послуги час, є очевидно завищеними та такими, що не відповідають складності виконаних адвокатом робіт.
Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» підлягають частковому задоволенню, а порушені права позивача судовому захисту.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору у зв'язку зі зверненням до суду з позовною заявою в електронній формі).
На підставі ст.ст. 15, 16, 204, 512, 514, 516, 526, 627, 634, 638, 640, 641, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись 2, 4, 81, 82, 128, 133, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ - 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306) заборгованість у загальному розмірі 3 690,00 грн. (три тисячі шістсот дев'яносто гривень, 00 копійок), з яких:
За кредитним договором № 2109353594090 від 03.04.2021 року у розмірі 2 010,00 грн. (дві тисячі десять гривень, 00 копійок), яка складається з: 1 500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень, 00 копійок) - сума заборгованості за тілом кредиту; 510,00 грн. (п'ятсот десять гривень, 00 копійок) - сума заборгованості за відсотками;
За кредитним договором № 2110549249510 від 15.04.2021 року у розмірі 1 680,00 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят гривень, 00 копійок), яка складається з: 1 500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень, 00 копійок) - сума заборгованості за тілом кредиту; 180,00 грн. (сто вісімдесят гривень, 00 копійок) - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ - 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306) судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень, 00 копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.Л. Черкез