Справа № 361/12629/25 Головуючий в суді І інстанції:Василенко Т.К.
Провадження № 33/824/2245/2026 Головуючий в суді ІІ інстанції: Сушко Л. П.
27 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Конюшка Дениса Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 485503 від 17 жовтня 2025 року - 17 жовтня 2025 року о 00 год. 15 хв. у м. Бровари по вул. Василя Симоненка, буд. 46, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Вольво» д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Драгер», проба позитивна, результат - 1,66‰, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 у прибуток держави судовий збір в сумі 665 грн 60 коп..
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, 23 березня 2026 року адвокат Конюшко Д.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги адвокат Конюшко Д.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 , обґрунтовував тим, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння із результатом - 1,66‰, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, однак п. 2.5 зазначає саме про відмову в проходженні огляду, що категорично не відповідає дійсності.
Крім того, захисник ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Д.Б., зазначає, що працівники поліції не запропонували і не доставили ОСОБА_1 для проведення огляду в найближчий медичний заклад охорони здоров'я.
Також звертає увагу суду на порушення судом першої інстанції права ОСОБА_1 на захист. Надав пояснення, аналогічні викладеним доводам у своїй апеляційній скарзі.
Адвокат Конюшко Д.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах адміністративної справи доказах.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 485503 від 17 жовтня 2025 року - 17 жовтня 2025 року о 00 год. 15 хв. у м. Бровари по вул. Василя Симоненка, буд. 46, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Вольво» д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Драгер», проба позитивна, результат - 1,66‰, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 3);
- на знімкові екрану з порталу «Дія» щодо наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія (а.с. 2);
- у направленні на огляд водія транспортного засобу до «КНП Броварська БКЛ БРР БМР» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до змісту якого виявлено такі ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Зі змісту направлення вбачається, що огляд у медичному закладі не проводився (а.с. 4);
- у результаті тестування на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 17.10.2025 року о 00 год. 18 хв. проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою Alcotest 6810, прилад № ARАМ-3596, принтер № ARАМ-5744, тест № 1659, результат тестування - 1,66‰. Чек приладу «Драгер» підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності без будь-яких зауважень (а.с. 5);
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів із якого вбачається, що огляд було проведено у зв'язку з такими виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Результат огляду позитивний - 1,66‰. У графі: «з результатами згоден» наявний підпис ОСОБА_1 (а.с. 6);
- у розписці ОСОБА_2 , яка забрала автомобіль «Opel 75039 ВВ» та зобов'язалась доставити його за адресою, а водія не допускати до керування ним (а.с. 7);
- даними відеозапису «export-whlrr» з нагрудної камери патрульного поліції № 859044, що здійснював оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. На відеозаписі зафіксовано, що водій автомобіля «Вольво» д.н.з. НОМЕР_2 підтвердив, що керував транспортним засобом та пробив колесо. Також відображено процедуру проведення огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» без будь-яких заперечень чи зауважень з боку водія. У ході огляду встановлено, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння - результат тесту позитивний і становить 1,66‰ (фрагмент відео з 0:01:15). На зазначений результат водій відповів, що це є нормою, однак поліцейський пояснив, що допустимий рівень становить 0,2‰, у зв'язку з чим щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На це ОСОБА_1 відповів: «Добре, складайте» (фрагмент відео з 0:01:46). Крім того, зафіксовано процедуру ознайомлення водія під підпис із адміністративними матеріалами щодо правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (момент відеозапису з 0:11:22) (а.с. 7).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.
Протокол підписаний особою, яка його склала, та ОСОБА_1 без будь-яких зауважень та пояснень.
Обставини, зазначені в протоколі узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції наданим відеозаписом, на якому відображені події, які відбувалися 25 грудня 2025 року за участю ОСОБА_3 ..
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння із результатом - 1,66‰, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, однак п. 2.5 зазначає саме про відмову в проходженні огляду, що категорично не відповідає дійсності, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки опис встановлених обставин у протоколі про адміністративне правопорушення фактично відповідає порушенню вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху, який забороняє керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а орфографічні помилки чи описки у протоколі про адміністративне правопорушення щодо зазначення пункту Правил дорожнього руху, який було порушено водієм, не спростовують вчинення адміністративного правопорушення, не виправдовують дії ОСОБА_1 та носять суто технічний характер і ніяк не впливають на суть звинувачення у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, адже такий підхід був би проявом надмірного формалізму та істотно порушував основні принципи правовладдя, зокрема, невідворотності покарання за скоєне порушення, справедливості, тому такі доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження за відсутності у діях складу правопорушення.
Крім того, порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, які є взаємоузгодженими, а їх об'єктивність не викликає сумнівів у суду апеляційної інстанції.
Зокрема, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, за результатами якого встановлено позитивний показник - 1,66‰, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення. Вказані обставини свідчать про порушення ним п. 2.9а Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не запропонували і не доставили ОСОБА_1 для проведення огляду в найближчий медичний заклад охорони здоров'я, суд апеляційної інстанції також відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи з результатами огляду, проведеного поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, такий огляд підлягає проведенню в закладах охорони здоров'я.
Водночас у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 висловлював незгоду з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу. Навпаки, встановлено, що він підписав протокол про адміністративне правопорушення та результати огляду без будь-яких зауважень чи заперечень.
Крім того, на відеозаписі зафіксовано, що у відповідь на повідомлення поліцейського про складання протоколу водій зазначив: «Добре, складайте» (фрагмент відеозапису з 00:01:46), що також свідчить про відсутність заперечень щодо встановлених обставин.
За таких обставин у працівників поліції були відсутні підстави для направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проведення повторного огляду.
Доводи апеляційної скарги про порушене право ОСОБА_1 на захист суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки зазначене право було реалізовано ним під час апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції.
Разом з тим, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення ті пояснення, які вважав за потрібні, однак свою незгоду із викладеними у ньому відомостями не зазначив.
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Конюшка Д.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Конюшка Дениса Борисовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2026 року залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено «30» квітня 2026 року.
Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко