справа № 362/5133/25 головуючий у суді І інстанції: Дорошенко В.М.
провадження №33/824/323/2026 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
20 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Тригуба Андрія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця Збройних Сил України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376068 від 29 червня 2025 року - 29 червня 2025 року о 12 год. 00 хв. на трасі АД М-05 Київ-Одеса 31 км., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним за кермом, не стежив за зміною дорожньої обстановки, перед початком перестроювання не переконався, що це буде безпечним, та не надав перевагу транспортному засобу, що рухався у попутному напрямку, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Hyundai Palisade» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3.б, п. 10.1, п. 10.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави 605,60 грн судового збору.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, 18 вересня 2025 року адвокат Тригуб А.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2025 року скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Тригуб А.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначає, що на момент початку перестроювання транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на смуги руху лівіше для виконання розвороту, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 міг перебувати на значній відстані поза межами поля зору - за заокругленням дороги.
Також адвокат Тригуб А.Ю. зауважує, що транспортний засіб «Hyundai Palisade» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 на момент ДТП був самовільно переобладнаний на ручне керування.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані також тим, що суд першої інстанції не врахував необхідність застосування спеціальних знань.
Крім того, адвокат Тригуб А.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у прохальній частині апеляційної скарги заявив клопотання про призначення у справі комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Губський В.Є. - у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 06 жовтня 2025 року заперечував проти доводів апеляційної скарги і призначення експертизи та пояснив, що питання, винесені представником ОСОБА_1 - адвокатом Тригубом А. Ю., для експертизи стосуються, у першу чергу, дій водія ОСОБА_2 , тоді як до адміністративної відповідальності притягається ОСОБА_1 , що свідчить про зловживання процесуальними правами та затягування розгляду справи.
З метою перевірки доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Тригуба А.Ю., враховуючи наявність протиріч та розбіжностей у поясненнях учасників ДТП стосовно її обставин та механізму, Київським апеляційним судом ухвалою від 06 жовтня 2025 року призначено у справі комплексну судову автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, у зв'язку з чим провадження по справі було зупинено до отримання висновків експертизи.
За результатами проведення вказаної судової інженерно-транспортної експертизи до Київського апеляційного суду 07 квітня 2026 року надійшов висновок експерта № СЕ-19/111-25/65413-ІТ від 30 березня 2026 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року провадження у справі було відновлено, а розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 20 квітня 2026 року.
З висновку проведеної експертизи № СЕ-19/111-25/65413-ІТ від 30 березня 2026 року (а.с. 149-158) вбачається, що в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , експертом з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1 та п. 10.3 Правил дорожнього руху.
Крім того, експерт зазначає, що у діях водія автомобіля «Hyundai Palisade» д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п. 12.1 Правил дорожнього руху.
Такий висновок експерта ґрунтується на об'єктивній оцінці дій учасників ДТП у співставленні з вимогами ПДР України, тому приймається судом апеляційної інстанції, як доказ у розумінні ст. 251 КУпАП.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Тригуб А.Ю., доводи апеляційної скарги підтримував та просив задовольнити апеляційну скаргу.
Адвокат Губський В.Є., який діє в інтересах ОСОБА_2 , у судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема висновок експерта, обговоривши доводи апеляційної скарги, та заслухавши пояснення представника потерпілого, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах.
Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 10.1 ПДР України встановлено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Крім того, пунктом 10.3 ПДР України встановлено, що у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 10.1, п. 10.3 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 376068 від 29 червня 2025 року, з якого вбачається, що 29 червня 2025 року о 12 год. 00 хв. на трасі АД М-05 Київ-Одеса 31 км., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним за кермом, не стежив за зміною дорожньої обстановки, перед початком перестроювання не переконався, що це буде безпечним, та не надав перевагу транспортному засобу, що рухався у попутному напрямку, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Hyundai Palisade» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3.б, п. 10.1, п. 10.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП (а.с. 2-3);
- на схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 29.06.2025 року о 12 год. 00 хв., яка була складена безпосередньо на місці пригоди в присутності водіїв, які підписали вказану схему без зауважень та доповнень. На схемі відображено розташування транспортних засобів відносно проїжджої частини після ДТП, місце зіткнення та перелік видимих пошкоджень транспортних засобів, отриманих унаслідок ДТП (а.с. 5);
- у письмових поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , з яких вбачається, що останній, виїжджаючи із с. Калинівка на автодорогу, після зовнішнього огляду дороги почав перестроюватися на смугу для розвороту. Переконавшись, що транспортних засобів немає, розпочав виконання маневру. Оскільки поворот і місце для розвороту розташовані близько один до одного, він рухався з невеликою швидкістю. Перестроївшись на необхідну смугу, в задню ліву частину його автомобіля здійснив зіткнення транспортний засіб «Hyundai Palisade», д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 7);
- у письмових поясненнях ОСОБА_2 , у яких останній зазначає, що, перебуваючи за кермом автомобіля «Hyundai Palisade», д.н.з. НОМЕР_2 , рухався у лівій смузі в напрямку м. Одеса зі швидкістю 100 км/год. У цей час з узбіччя виїхав вантажний автомобіль «Mercedes» з номерним знаком «FRI КВ 96», водій якого вирішив виконати маневр розвороту, перетинаючи дві смуги руху та виїжджаючи в крайню ліву смугу. ОСОБА_2 пояснив, що з метою уникнення дорожньо-транспортної пригоди він здійснив гальмування та з'їжджав ліворуч у відбійник, чим максимально хотів уникнути удару. Після зіткнення його автомобіль вдарився у задній лівий кут транспортного засобу «Mercedes» і зачепив відбійник лівим боком. Він також звернув увагу, що під час огляду місця події було встановлено, що це був не автомобіль «Mercedes», а «Volkswagen Transporter» (а.с. 6);
- на відеозаписах із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. Зокрема, зафіксовано розташування транспортних засобів та їх пошкодження після ДТП, що відповідають даним, зазначеним на схемі ДТП, зафіксовано усні пояснення учасників ДТП, які відповідають наданим ними письмовим поясненням та відображено процедуру складання та ознайомлення учасників ДТП з матеріалами справи про адміністративне правопорушення (а.с. 8);
- у висновку експерта № СЕ-19/111-25/65413-ІТ від 30 березня 2026 року, з якого вбачається, що в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , експертом з технічної точки зору виявлено невідповідності вимогам п. 10.1 та п. 10.3 Правил дорожнього руху (а.с. 149-158).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що на момент початку перестроювання транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на смуги руху лівіше для виконання розвороту, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 міг перебувати на значній відстані поза межами поля зору - за заокругленням дороги, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях адвоката Тригуба А.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Крім того, експертом у своєму дослідженні № СЕ-19/111-25/65413-ІТ від 30 березня 2026 року було зазначено, що ґрунтуючись на слідовій інформації, яка зафіксована на схемі місця ДТП від 29.06.2025 року, визначити траєкторію руху автомобілів перед зіткненням, неможливо.
Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання адвоката Тригуба А.Ю. на те, що водій ОСОБА_2 рухався і зоні дії дорожнього знаку 1.39 «Аварійно небезпечна ділянка (інша небезпека)», оскільки такий знак не вимагає вчинення водієм конкретних дій (зниження швидкості, надання переваги в русі тощо), адже відповідно п. 8.4а ПДР дорожній знак 1.39 відноситься до групи попереджувальних знаків, які інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки.
Разом з тим, справа про адміністративне правопорушення стосується притягнення до відповідальності саме ОСОБА_1 на підставі протоколу серії ЕПР1 № 376068 від 29 червня 2025 року, а питання можливих порушень з боку водія ОСОБА_2 не є предметом розгляду в межах даного провадження.
Доводи апеляційної скарги про те, що транспортний засіб «Hyundai Palisade» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 на момент ДТП був самовільно переобладнаний на ручне керування, суд апеляційної інстанції також відхиляє, оскільки такі доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків сулу першої інстанції та не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, враховуючи, що наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за невиконання вимог п. 10.1, п. 10.3 ПДР України, підтверджено сукупністю вищенаведених доказів, у об'єктивності яких суд апеляційної інстанції не має сумнівів.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував необхідність застосування спеціальних знань, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки ОСОБА_1 реалізував своє право на проведення експертного дослідження під час апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції.
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга адвоката Тригуба А.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Тригуба Андрія Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2025 року залишити без задоволення.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено «30» квітня 2026 року.
Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко