Головуючий у суді першої інстанції: Бондаренко Г.В.
справа № 752/25459/25
провадження № 33/824/1309/2026
20 березня 2026 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Приходьком Анатолієм Сергійовичем, на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 3 грудня 2025 року,-
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 3 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп. та стягнуто судовий збір.
Згідно з вказаною постановою, 11 жовтня 2025 року о 20 год. 50 хв. в м. Києві по вул. Великій Васильківькій, 102, керуючи транспортним засобом «Ford» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, при перестроюванні ліворуч не вибрав безпечної швидкості руху та при виявленні перешкоди для руху, не вчинив всіх заходів для зменшення швидкості до повної зупинки, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Honda» д.н.з. НОМЕР_2 , який внаслідок удару здійснив інерційний некерований рух та здійснив наїзд на транспортний засіб «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_3 , який внаслідок удару здійснив інерційний некерований рух та здійснив наїзд на транспортний засіб «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_4 . Також внаслідок удару транспортний засіб «Ford» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив інерційний некерований рух та здійснив наїзд на транспортний засіб «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_5 , який внаслідок удару здійснив інерційний некерований рух та здійснив наїзд на транспортний засіб «Audi» д.н.з. НОМЕР_6 , який внаслідок удару здійснив інерційний некерований рух та здійснив наїзд на транспортний засіб «Audi» д.н.з. НОМЕР_7 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 2.3(б) та 10.1 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 , - адвокат Приходько А.С. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт посилається на висновок експерта ОСОБА_2 та вказує, що в своєму висновку експерт встановив, що водій автомобіля Ford під керуванням ОСОБА_3 рухався пo вул. Великій Васильківській (біля буд .№ 102) в м. Києві третьою смугою і виконував перестроювання в четверту з послідуючим рухом по ній прямо. Вже під час руху по четвертій смузі відбулося зіткнення з автомобілем Honda під керуванням ОСОБА_4 , який безпосередньо перед пригодою рухався заднім ходом назустріч загальному потоку. Враховуючи той факт, що в даній дорожній обстановці ситуаційний час реакції водія автомобіля Ford в даній дорожній обстановці (1,0 сек - ситуаційний час реакції водія в даній дорожній обстановці співставний з часом існування небезпеки для його руху - 1,0 сек.), то в даній дорожній обстановці водій автомобіля Ford своїми односторонніми діями не мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Honda шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування і тим самим уникнути даної ДТП (на відміну від водія автомобіля Honda). Натомість водій автомобіля Honda мав технічну можливість уникнути даної ДТП, а його рух створив небезпеку для руху водієві автомобіля Ford. Його дії в послідуючому носили характер аварійної обстановки, а тому в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Honda вбачаються невідповідності технічного характеру вимогам п. 10.9. ПДР, які перебували в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
Вважає, що в матеріалах справи наявні докази, які спростовують інкриміновані ОСОБА_1 порушення п.п.2.3 б); 12.1 та 10.3 ПДР, які б знаходилися у прямому причинному зв'язку із наслідками ДТП. Відповідно в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відхилення Голосіївським районним судом м.Києва висновку експерта від 27 листопада 2025 року № 2025-2511 з мотивів його неузгодження з поясненнями водііїв Ford та Honda є передчасними. Водії надали пояснення щодо обставин ДТП, виходячи з власного бачення ситуації, а оцінка відповідності їх дій вимогам ПДР надана судовим експертом у висновку від 27 листопада 2025 року № 2025-2511 (протиправно відхиленим судом першої інстанції).
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Приходько А.С. підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.
Представник іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 адвокат Веліканов К.С. заперечував проти доводів апеляційної скарги, на підтвердження своєї позиції надав суду висновок експерта № 23/26 від 17 лютого 2026 року за результатами проведення автотехнічного дослідження по матеріалам справи про адміністративне правопорушення, і просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Вислухавши пояснення представників учасників дорожньо-транспортної пригоди, заслухавши експертів ОСОБА_2., та ОСОБА_5 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст.ст.245,251,280,283 КУпАП, в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Установлено, що 11 жовтня 2025 року о 20 год. 50 хв. в м. Києві по вул. Великій Васильківькій, 102, керуючи транспортним засобом «Ford» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, при перестроюванні ліворуч не вибрав безпечної швидкості руху та при виявленні перешкоди для руху, не вчинив всіх заходів для зменшення швидкості до повної зупинки, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Honda» д.н.з. НОМЕР_2 , який внаслідок удару здійснив інерційний некерований рух та здійснив наїзд на транспортний засіб «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_3 , який внаслідок удару здійснив інерційний некерований рух та здійснив наїзд на транспортний засіб «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_4 . Також внаслідок удару транспортний засіб «Ford» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив інерційний некерований рух та здійснив наїзд на транспортний засіб «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_5 , який внаслідок удару здійснив інерційний некерований рух та здійснив наїзд на транспортний засіб «Audi» д.н.з. НОМЕР_6 , який внаслідок удару здійснив інерційний некерований рух та здійснив наїзд на транспортний засіб «Audi» д.н.з. НОМЕР_7 , що призвело до отримання транспортними засобами механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п. 2.3(б) , 10.3 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП.
Суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення, виходив із того, що є доведеним факт наявності в діях ОСОБА_1 порушень п.п.2.3б, 12.1, 12.3, 10.3 ПДР України, які знаходяться в причинно наслідковому зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками. Обставини викладені в протоколі, в тому числі, в частині наявності причинно-наслідкового зв'язку між допущеними порушеннями з боку водія ОСОБА_1 та виникненням дорожньо-транспортної пригоди і її наслідків, в повній мірі підтверджені даними схеми з місця пригоди, локалізацією та характером ушкоджень, зокрема, на автомобілях під керуванням водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , поясненнями вказаних водіїв, що у сукупності в повній мірі узгоджуються з даними відео моменту ДТП.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Диспозиція ст.124 КУпАП є бланкетною, оскільки містить посилання на Правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти ПДР були порушені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, та у чому полягає такі порушення.
Об'єктивна сторона статті 124 КУпАП полягає у вчиненні дії (порушення ПДР), що призвело до шкідливих наслідків (пошкодження ТЗ, вантажу, дорожніх споруд чи іншого майна) та наявності причинно-наслідкового зв'язку між цим порушенням і наслідками.
Таким чином, настання наслідків дорожньо-транспортної пригоди у вигляді пошкодження транспортних засобів мають бути обумовлені саме порушенням певним учасником дорожнього руху Правил дорожнього руху, тобто має бути наявний прямий чи опосередкований причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками.
Характеризуючою ознакою дорожньо-транспортної пригоди є те, що при зіткненні двох або більше транспортних засобів, порушення ПДР може бути допущено усіма його учасниками, але у причинно-наслідковому зв'язку із пригодою можуть бути порушення одного із водіїв.
Причинно-наслідковий зв'язок між пригодою та порушенням ПДР встановлюється у кожному конкретному випадку на підставі повного і всебічного дослідження доказів зібраних працівниками поліції та наданих учасниками Тобто тільки ті порушення ПДР, які є причиною настання цих наслідків, а отже перебувають із ними у причинному зв'язку.
Згідно з п. 2.3 (б) ПДР України, водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміну.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України, перед початком руху та зміною його напрямку водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Пункт 10.3 ПДР України встановлює, що під час перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Відповідно до п.п. 12.1, 12.3 ПДР України, водій повинен вибирати безпечну швидкість руху та у разі виникнення небезпеки негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
Висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_3 порушень зазначених норм ПДР та причинно-наслідкового зв'язку між ними і настанням дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються сукупністю доказів у справі, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, поясненнями учасників, характером механічних пошкоджень транспортних засобів, а також відеозаписом події.
Суд першої інстанції відхиляючи висновок експерта ОСОБА_2 № 2025-2511 від 27 листопада 2025 року, який був наданий стороною ОСОБА_1 , виходив із того, наданий висновок в частині відсутності порушень ПДР України з боку ОСОБА_1 не узгоджується з даними дослідженого судом відео та поясненнями обох водіїв. Експертом не враховано, не визначено та не може бути визначено із врахуванням різновиду проведеної ним експертизи ( саме автотехнічної, а не фотоавтотехнічної) швидкість транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що є ключовим в даній дорожній ситуації.
Апеляційний суд погоджується з наданою судом першої інстанції оцінкою висновку експерта ОСОБА_2 , який не містить дослідження (розрахунку) швидкості автомобіля «Ford» В судовому засіданні експерта ОСОБА_2 пояснив, що швидкість руху автомобіля «Ford» 50 км/го, яка зазначена ним у висновку, він взяв з заяви ОСОБА_1 . Зазначена у вихідних даних інформація щодо руху автомобіля «Honda» заднім ходом назустріч загальному потоку не відповідає фактичним обставинам та спростовується дослідженим в судовому засідання відеозаписом. З відеозапису вбачається, що водій автомобіля «Ford» допустив зіткнення з автомобілем «Honda», який зупинився на проїзній частині , на четвертій та п'ятий смухі руху.
Отже, доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд безпідставно відхилив висновок експерта ОСОБА_6 є необгрунтованими.
Натомість висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, що мали наслідком настання дорожньо-транспортної пригоди, підтверджується експертним висновком №23/26 від 12 лютого 2026 року, поданим захисником ОСОБА_4 - адвокатом Велікановим К.С. За висновками автотехнічного дослідження, складеного судовим експертом ОСОБА_5 , згідно наданого на дослідження запису камери відеоспостереження з назвою 1770906219509024.mp4 перед зіткненням, зображений автомобіль «Ford» р/н НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю в діапазоні: 69…77 км/год. В даній дорожній обстановці водія автомобіля «Honda» р/н НОМЕР_2 , ОСОБА_4 повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.9, 12.3 ПДР України. В даній дорожній обстановці водія автомобіля «Ford» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.1, 10.3, 12.4 ПДР України. В даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля «Ford» р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.10.1. 10.3, 12.4 ПДР України. В даній дорожній обстановці в діях водія ОСОБА_4 , з технічної точки зору, невідповідностей вимогам ПДР України не вбачається. Технічною причиною настання даної ДТП були однобічні дії водія автомобіля «Ford» р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , які не відповідали вимогам п.п.101, 103, 12.4 ПДР України.
В судовому засідання експерт ОСОБА_5. пояснив, що саме внаслідок дій водія «Ford» р/н НОМЕР_1 , ОСОБА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода. Водій автомобіля «Ford», виконуючи вимоги п.п.10.1, 10.3 ПДР України, мав технічну можливість уникнути ДТП.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст.279, 280 КУпАП допущено не було, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 3 грудня 2025 року про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст.124 КУпАП, є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Приходьком Анатолієм Сергійовичем, залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 3 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна