Справа № 463/1836/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1006/26 Доповідач: ОСОБА_2
30 квітня 2026 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, у м. Львові, апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2026 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_6
та його захисника-адвоката ОСОБА_5
старший слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 травня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Клопотання мотивував тим, що у провадженні слідчих Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026140110000920 від 11 лютого 2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що молодший лейтенант ОСОБА_6 вчинив ухилення від військової служби в умовах воєнного стану за наступних обставин.
Зазначає, що слухач штатного навчального курсу центру підвищення кваліфікації Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного молодший лейтенант військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_6 , діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командування, 14 січня 2026 року до 08.30 год., точного часу досудовим розслідування не встановлено, самовільно залишив ІНФОРМАЦІЯ_2 , що дислокується за адресою: вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, тривалістю понад три доби, проводячи час на власний розсуд, до 26 лютого 2026 року, до моменту його доставлення працівниками ВСП в Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Кривоноса, 6. Відтак, у період з 14 січня 2026 року по 26 лютого 2026 року молодший лейтенант ОСОБА_6 , проводив час на власний розсуд, обов'язки військової служби не виконував, займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби. Під час незаконного перебування за межами місяця служби молодший лейтенант ОСОБА_6 до органів місцевої влади та військового управління з питань подальшого проходження військової служби не звертався, хоча об'єктивно мав можливість це вчинити.
26 лютого 2026 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 27 лютого 2026 року у справі №463/1836/26 ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 квітня 2026 року. Окрім цього ОСОБА_6 14 квітня 2026 року постановою слідчого призначено амбулаторну комплексну судову-психіатричну експертизу. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даний час не встановлено, експертиза не виконана, а тому є необхідність у продовженні строку тримання ОСОБА_6 під вартою.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2026 року задоволено клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_9 .
Продовжено підозрюваному ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» до 26 травня 2026 року включно.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою визначити розмір застави.
В доводах апеляційних скарг зазначає, що ухвала слідчого судді є занадто суворою, а клопотання органу досудового розслідування не обґрунтованим.
Наголошує, що в клопотанні відсутні належні обґрунтування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зазначає, що ОСОБА_6 перебуває під цілодобовим контролем правоохоронного органу, у зв'язку із чим ризики зазначені в клопотанні зменшалися.
Звертає увагу, що слідчий суддя підійшов формально до вирішення долі ОСОБА_6 .
Повідомляє, що утримання підозрюваного в умовах слідчого ізолятора негативно впливає на його психологічний стан.
Зазначає, що підозрюваний був працевлаштований, має можливість вести заставу.
Заслухавши доповідача, доводи підозрюваного та його захисника на підтримку аргументів апеляційної скарги, виступ прокурора на заперечення доводів апеляційних скарг, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).
Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Статтею 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 197 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Згідно з матеріалами клопотання, яке на думку колегії суддів відповідає вимогам ст. 184 КПК України, встановлено, що у провадженні слідчих Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026140110000920 від 11 лютого .2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №10 від 13 січня 2026 року молодшого лейтенанта ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення, а також призначено на посаду слухача штатного навчального курсу центру підвищення кваліфікації Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Будучи військовослужбовцем, молодший лейтенант ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків. Разом з тим, молодший лейтенант ОСОБА_6 вчинив ухилення від військової служби в умовах воєнного стану за наступних обставин.
Так, слухач штатного навчального курсу центру підвищення кваліфікації Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного молодший лейтенант військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_6 в порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командування, 14 січня 2026 року до 08.30 год., точного часу досудовим розслідування не встановлено, самовільно залишив ІНФОРМАЦІЯ_2 , що дислокується за адресою: вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, тривалістю понад три доби, проводячи час на власний розсуд, до 26 лютого 2026 року, до моменту його доставлення працівниками ВСП в Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.
Відтак, у період з 14 січня 2026 року по 26 лютого 2026 року молодший лейтенант ОСОБА_6 , проводив час на власний розсуд, обов'язки військової служби не виконував, займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби. Під час незаконного перебування за межами місяця служби молодший лейтенант ОСОБА_6 до органів місцевої влади та військового управління з питань подальшого проходження військової служби не звертався, хоча об'єктивно мав можливість це вчинити.
26 лютого 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 27 лютого 2026 року у справі №463/1836/26 йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 квітня 2026 року.
20 квітня 2026 року старший слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 травня 2026 року включно, без визначення розміру застави
22 квітня 2026 року клопотання старшого слідчого було задоволено слідчим суддею Личаківського районного суду м. Львова.
Ухвалюючи своє рішення про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в повному об'ємі, правильно дослідив усі обставини справи та вірно прийшов до переконання про наявність ризиків, перелік яких передбачений ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, вислухавши доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні старшого слідчого і дійшов вмотивованого висновку про необхідність продовження щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Перевіряючи доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та даних про особу підозрюваного.
Як убачається з матеріалів справи, клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , містить в собі обґрунтований виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися і тому подальше тримання під вартою останнього є виправданим та викладені обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ураховуючи те, що старший слідчий обґрунтовано викладено припущення, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку із чим слідчий суддя дійшов висновку про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на момент розгляду клопотання не зменшилися. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З урахуванням фактичних обставин підозри, характеру вчинення інкримінованого правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді першої інстанції, що зазначене вказує на неможливість в даному конкретному випадку застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу. Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на досудовому розслідуванні в тому числі щодо належного виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Беручи до уваги вищевикладене та зважаючи на наявність обставин, зазначених в ч. 3 ст. 199 КПК України, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а також те, що слідчим доведено, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, що свідчить про неможливість їх запобіганню застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином забезпечить виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав згідно з вимогами ст. 199 КПК України для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 .
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновки слідчого судді про необхідність збереження обраного запобіжного заходу та продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 належним чином мотивовані та підтверджуються наданими матеріалами.
В клопотанні зазначені законні та обґрунтовані підстави, які вказують на необхідність продовження обраного запобіжного заходу, а також, беручи до уваги характер та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 а також те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній відноситься до категорії тяжких злочинів, що має надзвичайно високий рівень суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про продовження строку тримання під вартою.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин, доводи підозрюваного про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.
Окрім того, колегія суддів наголошує, що під час апеляційного розгляду сторона захисту не навела інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи апелянта, що утримання підозрюваного в умовах слідчого ізолятора негативно впливає на його психологічний стан, є необґрунтованими, оскільки стороною захисту не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин, зокрема медичних документів, висновків спеціалістів чи інших даних, які б свідчили про погіршення психологічного стану підозрюваного внаслідок тримання під вартою.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Однак, ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 КК України.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_6 підозрюється, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у зв'язку із чим відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування чи продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підставно не визначав розмір застави.
З огляду на зазначене колегія суддів, погоджується з висновками слідчого судді, щодо відсутності підстав для визначення розміру застави.
Інших доводів, які б безумовно свідчили про існування підстав для скасування ухвали слідчого судді, апеляційні скарги захисників не містить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування чи зміни ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Відтак, ухвала слідчого судді про продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 є законною та обґрунтованою, а його апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. 177, 183, 184, 309, 310, 376, 407, 419 КПК України, колегія суддів
ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2026 року про продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - адвокат ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4