Справа № 461/10766/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/935/26 Доповідач: ОСОБА_2
27 квітня 2026 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, у м. Львові, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 квітня 2026 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
та його захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
слідчий 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Львівській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 .
Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20 грудня 2025 року підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 17 лютого 2026 року.
Зазначену вище ухвалу колегією суддів з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду 08 січня 2026 року залишено без змін. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16 лютого 2026 року продовжено підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 16 квітня 2026 року
27 березня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 307 КК України
Зазначав, шо строк тримання під вартою ОСОБА_6 , закінчується 16 квітня 2026 року, відтак виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 квітня 2026 року задоволено клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Львівській області ОСОБА_10
Продовжено підозрюваному ОСОБА_6 , строк тримання під вартою до 11 червня 2026 року, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 ,, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Львівській області ОСОБА_10 або застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, чи визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В доводах апеляційних скарг зазначає, що слідчим суддею допущено істотні порушення норм процесуального права, оскільки не роз'яснено підозрюваному його прав, не надано можливості реалізувати право на власні пояснення, безпідставно відмовлено у витребуванні матеріалів кримінального провадження. Оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою.
Наголошує, що клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 є необґрунтованим, шаблонним.
Звертає увагу, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не доведені належним чином.
Повідомляє, що ОСОБА_6 має зразкову поведінку та виконує всі обов'язки, він приймає активну участь в кримінальному провадженні, бажає надавати покази, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, позитивну характеристику, він буде належним чином виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, має постійне місце праці.
Зазначає, що на даний час запобіжний захід є надмірно суворим для підозрюваного.
Наголошує, що слідчий суддя безпідставно не застосував до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Заслухавши доповідача, доводи підозрюваного та його захисника на підтримку аргументів апеляційної скарги, виступ прокурора на заперечення доводів апеляційних скарг, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).
Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Статтею 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 197 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Згідно з матеріалами клопотання, яке на думку колегії суддів відповідає вимогам ст. 184 КПК України, встановлено, що слідчим відділом УСБУ у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №22025140000000189 від 27 червня 2025 року за підозрою ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305 , ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що Впродовж 2023-2025 років ОСОБА_6 здійснював вантажні та пасажирські перевезення з Чеської Республіки до України за допомогою належних йому транспортних засобів. Водночас ОСОБА_6 до перевезень залучав інших водіїв, зокрема ОСОБА_11 .
За час здійснення вантажних перевезень у 2023-2024 роках ОСОБА_6 налагодив стосунки на території Чеської республіки з особами, які займались збутом подрібненого листя рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), та яким ОСОБА_6 з огляду на це забезпечував його перевезення з Чеської Республіки до України.
В подальшому, будучи обізнаним про введену у листопаді 2024 року заборону на обіг в Україні кратому, у зв'язку з віднесенням такої до наркотичних засобів, ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», у невстановлені слідством спосіб, час та місці домовився з невстановленими слідством особами, які перебували у Чеській Республіці, щодо здійснення ним за оплату незаконного перевезення до України з метою збуту 27 картонних коробок з 385 732,82 грам наркотичного засобу кратому. На виконання попередньо досягнутої домовленості з ОСОБА_6 невстановлені особи здійснили завантаження у м. Прага Чеської Республіки у належний останньому Mercedes-Benz, моделі Sprinter 314 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , 385 732,82 грам наркотичного засобу кратому.
Надалі ОСОБА_6 залучив до вчинення незаконного зберігання, перевезення з метою збуту наркотичного засобу кратону та його контрабанди до України ОСОБА_11 , якому у невстановлений слідством час, але не пізніше 26 червня 2025 року, доручив здійснити його перевезення. При цьому, ОСОБА_6 надав вказівки ОСОБА_11 здійснити виїзд до Чеської республіки, забрати звідки належний йому транспортний засіб з 27 картонними коробками, у яких знаходилось 385 732,82 грам кратому, перевезти його до кордону України, здійснити його переміщення через митний кордон. Водночас, з метою приховання наркотичного засобу від митного контролю ОСОБА_6 надав вказівки ОСОБА_11 приховати останній серед інших посилок та не декларувати такий.
У свою чергу ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою та на виконання вказівок ОСОБА_6 , у невстановлений слідством час прибув до м. Прага Чеської Республіки, де отримав від невстановлених слідством осіб належний ОСОБА_6 транспортний засіб та 385 732,82 грам наркотичного засобу кратому, тобто у такий спосіб незаконно придбав наркотичний засіб з метою збуту.
В подальшому, ОСОБА_11 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_6 та за попередньою змовою з останнім, керуючи автомобілем Mercedes-Benz, моделі Sprinter 314 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , та незаконно зберігаючи у ньому з метою збуту 385 732,82 грам наркотичного засобу кратому, незаконно перевіз його з метою збуту територією Чеської республіки та Республіки Польща, та незаконно перемістивши через митний кордон України 27 червня 2025 року, до пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці Держмитслужби, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Яворівський район, село Шегині, вул. Дружби 207. Водночас, з метою приховання наркотичного засобу від митного контролю ОСОБА_11 , діючи за вказівками ОСОБА_6 , приховав 27 коробок з наркотичним засобом кратомом серед іншого товару, який на той час перевозив, а також до митного контролю не пред'явив.
Того ж дня, в ході проведення поглибленого огляду транспортного засобу марки Mercedes-Benz, моделі Sprinter 314 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , посадовими особами НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зоні пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці Держмитслужби, в багажному відділенні транспортного засобу марки Mercedes-Benz моделі Sprinter 314 CDI д.н.з. НОМЕР_1 ., а саме під валізами з особистими речима пасажирів та вживаною побутовою технікою, виявлено приховані від митного контролю 27 картонних упакувань із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, 385 732,82 грам, яка являється листям рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak) та відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг якого обмежено.
Згідно із списком № 2 таблиці № І Постанови КМУ від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», листя Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak) відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг якого обмежено.
Відповідно до Таблиці 1 «Невеликі, великі, та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу» затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01 серпня 2000 року, листя (подрібнене чи ціле) рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak) масою 12,5 і більше грам становить особливо великий розмір.
19 грудня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20 грудня 2025 року підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 17 лютого 2026 року. Зазначену вище ухвалу колегією суддів з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду 08 січня 2026 року залишено без змін.
16 лютого 2026 року ухвалою Галицького районного суду м. Львова продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до шести місяців, тобто до 19 червня 2026 року.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16 лютого 2026 року підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави продовжено, строком до 16 квітня 2026 року.
27 березня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 307 КК України.
8 квітня 2026 року слідчий 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Львівській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6
13 квітня 2026 року клопотання слідчого було задоволено слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова.
Ухвалюючи своє рішення про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в повному об'ємі, правильно дослідив усі обставини справи та вірно прийшов до переконання про наявність ризиків, перелік яких передбачений ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, вислухавши доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого і дійшов вмотивованого висновку про необхідність продовження щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Перевіряючи доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та даних про особу підозрюваного.
Як убачається з матеріалів справи, клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , містить в собі обґрунтований виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися і тому подальше тримання під вартою останнього є виправданим та викладені обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ураховуючи те, що слідчим обґрунтовано викладено припущення, що підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, які є особливо тяжкими злочинами у розумінні ст. 12 КК України, санкцією яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, він володіє сталими соціальними зв'язками за кордоном, зокрема в Республіці Чехія, звідки за наявною в органу досудового розслідування інформацією, здійснювалися систематичні поставки наркотичних засобів, а також попри ситуацію, пов'язану із введенням в Україні воєнного стану, ОСОБА_6 може покинути територію України у спосіб, не передбачений законодавством України, оскільки лінія Державного кордону України частково непідконтрольна органам державної влади України станом на даний час; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, зокрема, не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінальних правопорушень, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може спілкуватися з причетними до вчинення кримінального правопорушення особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останнім допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування, може незаконно впливати на інших осіб, невідомих на даній стадії органу досудового розслідування, яким відомі обставини вчинення вище вказаного кримінального правопорушення з метою примушування їх до дачі завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування в цілому; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв'язку із чим слідчий суддя дійшов висновку про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на момент розгляду клопотання не зменшилися. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З урахуванням фактичних обставин підозри, характеру вчинення інкримінованого правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді першої інстанції, що зазначене вказує на неможливість в даному конкретному випадку застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу. Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на досудовому розслідуванні в тому числі щодо належного виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Беручи до уваги вищевикладене та зважаючи на наявність обставин, зазначених в ч. 3 ст. 199 КПК України, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а також те, що слідчим доведено, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, що свідчить про неможливість їх запобіганню застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином забезпечить виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав згідно з вимогами ст. 199 КПК України для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 .
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновки слідчого судді про необхідність збереження обраного запобіжного заходу та продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 належним чином мотивовані та підтверджуються наданими матеріалами.
В клопотанні зазначені законні та обґрунтовані підстави, які вказують на необхідність продовження обраного запобіжного заходу, а також, беручи до уваги характер та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 а також те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, що має надзвичайно високий рівень суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про продовження строку тримання під вартою.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин, доводи адвоката про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.
Окрім того, колегія суддів наголошує, що під час апеляційного розгляду сторона захисту не навела інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Твердження апелянта, що слідчим суддею не роз'яснено підозрюваному його прав, не надано можливості реалізувати право на власні пояснення, колегія суддів розцінює критично, оскільки такі спростовуються пам'яткою учасників про вирішення питання, пов'язаних і з обранням запобіжного заходу (а.с. 235 т.1), в якій підозрюваний розписався, що йому роз'яснено його права, шляхом вручення даної пам'ятки, окрім того з журналу судового засідання (а.с. 236-237) та аудіо-відеозапису встановлено, що йому було надано можливості реалізувати право на власні пояснення.
Аргументи апелянта, що слідчим суддею безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання сторони захисту про витребування матеріалів кримінального провадження, колегія суддів відхиляє, оскільки слідчим суддею під час розгляду клопотання досліджено надані сторонами матеріали в обсязі, достатньому для прийняття законного та обґрунтованого рішення, а сторона захисту не навела переконливих доводів щодо необхідності витребування всіх матеріалів кримінального провадження та не обґрунтувала, які саме обставини неможливо було встановити без їх дослідження. Крім того, саме по собі не витребування матеріалів кримінального провадження не свідчить про неповноту судового розгляду чи порушення права на захист.
Наявність тих обставин, що ОСОБА_6 має зразкову поведінку та виконує всі обов'язки, приймає активну участь в кримінальному провадженні, бажає надавати показання, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, позитивну характеристику, буде належним чином виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, має постійне місце праці, колегія суддів розцінює критично, оскільки такі не є безумовними підставами для відмови у продовженні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави. Окрім того, колегія суддів вважає, що ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Однак, ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_6 підозрюється, у скоєнні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, у сфері обігу наркотичних засобів.
З огляду на зазначене колегія суддів, погоджується з висновками слідчого судді, щодо відсутності підстав для визначення розміру застави.
Інших доводів, які б безумовно свідчили про існування підстав для скасування ухвали слідчого судді, апеляційні скарги захисників не містить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування чи зміни ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Відтак, ухвала слідчого судді про продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 є законною та обґрунтованою, а таку апеляційну скаргу захисника слід відхилити.
Керуючись ст. 177, 183, 184, 309, 310, 376, 407, 419 КПК України, колегія суддів
ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13 квітня 2026 року про продовження запобіжного заходу ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4