Справа № 461/1674/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/279/26 Доповідач: ОСОБА_2
27 квітня 2026 року м. Львів.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
Головуючої-судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судових засідань ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника засудженого - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 11 березня 2026 року про відмову в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Домашів Сокальського району Львівської області, проживаючому по АДРЕСА_1 , засудженому 26.03.2024 року Червоноградським міським судом Львівської області за ст. 336 КК України до 3 років позбавлення волі,
з участю прокурора ОСОБА_8
засудженого - ОСОБА_7
захисника засудженого - адвоката ОСОБА_6
оскарженою ухвалою у задоволенні подання начальника державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» ОСОБА_9 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_7 відмовлено.
Не погоджуючись із даною ухвалою, захисник засудженого подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржену ухвалу скасувати і постановити нову, якою задовольнити подання державної установи “Львівська установа виконання покарань (№19)» щодо засудженого ОСОБА_7 .
Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що подання про заміну засудженому невідбутої частини покарання більш м'яким подала до суду державна установа “Львівська установа виконання покарань (№19)», що, на думку захисту , свідчить про те, що державна установа вважала, що є підстави для застосування до засудженого ОСОБА_7 ст. 82 КК України.
Вказує, що Стадницький відбув вже значну частину покарання, характеризується позитивно, зауважень немає, сумлінно ставиться до своїх обов'язків. ОСОБА_7 не є суспільно небезпечним, зрозумів протиправність своїх дій та став на шлях виправлення. Тому, вважає, що наявні всі підстави для заміни засудженому ОСОБА_7 невідбутої частини основного покарання більш м'яким.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_10 та його захисника - адвоката ОСОБА_11 на підтримку поданої апеляційної скарги, виступ прокурора ОСОБА_12 , яка заперечила проти апеляційних вимог, вивчивши матеріали справи та оглянувши матеріали особової справи на засудженого ОСОБА_10 , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає, що дані вимоги закону судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення щодо ОСОБА_10 дотримано.
04 березня 2026 року в провадження судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 надійшло подання державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» відносно засудженого ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
З матеріалів особової справи встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 26.03.2024 року Червоноградським міським судом Львівської області за ст. 336 КК України до 3 років позбавлення волі. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 20.06.2024 року вирок від 26.03.2024 залишено без змін.
Станом на день розгляду клопотання про умовно-дострокове звільнення засуджений відбув покарання 1 рік 01 місяць 11 днів, невідбута частина - 01 рік 10 місяців 19 днів.
Відповідно до довідки про заохочення та стягнення засуджений має одне заохочення за зразкову поведінку та ставлення до праці за підсумками роботи у ІІІ кварталі 2025 року. Стягнення не накладались.
У відповідності до ч.1 ст.82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Пунктом 2 ч.4 ст.82 КК України передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим: не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного суду України N 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: б) при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до ст.17 постанови Пленуму Верховного суду України N 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування. Пояснення зазначених осіб і думка прокурора мають бути відображені в протоколі судового засідання.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції не оцінив конкретні обставини справи, зокрема не дослідив питання можливості заміни засудженому ОСОБА_7 невідбутої частини покарання більш м'яким, не відобразив позиції учасників процесу щодо такої можливості у протоколі судового засідання та ухвалі суду, зазначив , що на даний час суд не вбачає підстав для застосування до засудженого норм ст. 81 КК України, а тому клопотання про умовно-дострокове звільнення останнього не підлягає задоволенню.
Тобто суд першої інстанції подання , скероване у порядку ст. 82 КК України, розглянув не по суті, з порушенням норм матеріального та процесуального права , в порядку ст. 81 КК України.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України суд апеляційної інстанції вправі скасувати вирок або ухвалу суду першої інстанції і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно ч. 3 ст. 415 КПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
Відтак, неповнота судового розгляду, що призвело до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, допущена судом першої інстанції при постановленні оскарженої ухвали щодо ОСОБА_7 є підставами для скасування судового рішення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 слід задоволити частково, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
При новому судовому розгляді слід врахувати викладене вище, та перевірити належним чином усі конкретні обставини справи, яким дати належну юридичну оцінку та відповідно до вимог ст. 370 КПК України ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 412,415, 419 КПК України колегія суддів
апеляційну скаргу захисника засудженого - адвоката ОСОБА_6 задоволити частково.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 11 березня 2026 року про відмову в заміні невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4