29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 320/10903/25
адміністративне провадження № К/990/37596/25, К/990/36902/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Єресько Л.О.,
Жука А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційними скаргами Міністерства юстиції України та Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 (головуючий суддя - Кушнова А.О.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2025 (головуючий суддя - Мельничук В.П., судді - Бужак Н.П., Василенко Я.М.)
у справі № 320/10903/25
за позовом ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України,
Міністерства юстиції України,
Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
про визнання протиправними та скасування рішення і наказів,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач-1), Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2), Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач-3), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України від 17.01.2025 № 2 щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 28.02.2001 за № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 03.02.2025 № 276/5 «Про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_2 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 13.02.2025 № 193/13.4-06 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 ».
2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує, що спірні рішення прийняті за результатами проведеної позапланової цільової перевірки приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, якою встановлено недотримання нотаріусом при вчиненні нотаріальних дій вимог абзацу третього пункту 7 глави 3 розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок № 296/5). Позивач наполягає на відсутності у її діях порушень вимог чинного законодавства. Позивач указує, що в оскаржуваному рішенні відповідача-1 останній зазначає про встановлення у діях позивача одного порушення, натомість рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приймає на підставі іншої норми Закону України «Про нотаріат». Як зазначає позивач, свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю анульовано за неодноразове порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України. Проте, як зауважує позивач, вчинені позивачем нотаріальні дії в один і той самий день відносно одного і того ж самого документу, не відповідає ознакам неодноразового порушення. Позивач наголошує, що протягом усього строку нотаріальної діяльності вона не притягувалася до дисциплінарної відповідальності, грубих порушень в її діях компетентними органами не встановлювалось. Також позивач посилається на процедурні порушення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2025, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 17.01.2025 № 2 щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 28.02.2001 за № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 . Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 03.02.2025 № 276/5 «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_2 ». Визнано протиправним та скасовано наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 13.02.2025 № 193/13.4-06 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 ».
4. При ухваленні рішень, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про порушення процедури проведення перевірки. Так, суди вважали, що призначення проведення перевірки приватного нотаріуса за дорученням першого заступника Міністра юстиції України здійснено не у спосіб, визначений чинним законодавством України. Також суди виснували про недотримання відповідачем-3 вимог законодавства в частині розгляду заперечень нотаріуса та порушення строку на внесення подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України.
5. Надаючи оцінку установленим перевіркою порушенням при вчиненні нотаріусом нотаріальних дій, суди вважали, що порушення, про які йдеться у довідці та поданні, вказують на те, що підставою для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю у цьому випадку мав би слугувати підпункт «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» (неодноразове порушення нотаріусом законодавства або грубе порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду). Натомість, як наголосили суди попередніх інстанцій, матеріали справи не містять доказів, якими би було встановлено факти неодноразового порушення позивачем законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій. Застосування відповідачами підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», як підстави для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю позивача, суди визнали неправомірним, оскільки матеріали справи не містять доказів неодноразового порушення позивачем правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України. Крім того, суди попередніх інстанцій вказали, що установлені в оскаржуваному рішенні відповідача-1 порушення позивачем правил професійної етики не відповідають ознаці «неодноразового порушення»/«систематичності», позаяк матеріали справи не містять доказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що виключає в діях позивача ознак неодноразового (систематичного) порушення правил професійної етики. Суди попередніх інстанцій не вбачали у діях позивача порушень вимог законодавства, про які указувалось в оскаржуваному рішенні відповідача-1, що стало підставою для висновку судів про неправомірність рішення відповідача-1 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю позивача.
Короткий зміст касаційної скарги Міністерства юстиції України та її обґрунтування
6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач-2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
7. Підставою, на якій подана касаційна скарга, скаржник указує пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на указану норму процесуального закону відповідач-2 зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування:
- абзаців першого та десятого частини другої статті 5, статті 49 Закону України «Про нотаріат» щодо обов'язку нотаріуса дотримуватися етичних норм при виконанні покладених державою нотаріальних функцій;
- частин першої та п'ятої статті 52 Закону України «Про нотаріат» стосовно того, що запис у реєстрі є доказом вчинення нотаріальної дії;
- підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» щодо підстав і процедури анулювання свідоцтва за поданням Міністерства;
у взаємозв'язку із
- пунктом 13 Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства від 17.02.2014 № 357/5 (далі - Порядок № 357/5), щодо можливості призначення перевірок нотаріусів за дорученням заступника Міністра;
- пунктом 43 Порядку № 357/5 щодо можливості внесення до Комісії подання про анулювання свідоцтва нотаріуса у разі неможливості ним усунути недоліки у своїй діяльності;
- пунктом 2, пунктом 3, абзацами другим, шостим та дев'ятим пункту 4 Порядку внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства від 28.07.2011 № 1904/5 (далі - Порядок № 1904/5), щодо складу, форми та процедури підготовки подання, строків його внесення;
- розділом ІІ, пунктами 1, 2 розділу ІІІ, розділами ІV, VІ, пунктами 1, 2 розділом XІ, розділу XІІ Правил професійної етики нотаріусів, затверджених наказом Міністерства від 07.06.2021 № 2039/5, щодо можливості їх застосування у разі виявлення порушень в нотаріальній діяльності;
- пунктом 4, підпунктом 5 пункту 22 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 923, щодо компетенції та повноважень Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату під час розгляду подання;
- дискреційними повноваженнями Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату щодо притягнення приватного нотаріуса до дисциплінарної відповідальності у вигляді анулювання свідоцтва на право зайняття нотаріально діяльністю на підставі підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» (частини п'ята та шістнадцята статті 10 Закону України «Про нотаріат», стаття 19 Конституції України).
8. У доводах касаційної скарги відповідач-2 зазначає про хибне трактування судами попередніх інстанцій означених норм права, що у підсумку призвело до помилкового висновку цих судів про обґрунтованість позовних вимог. Аналізуючи наведені положення законодавства у зіставленні з обставинами справи, скаржник приходить до наступних висновків:
8.1. У першого заступника Міністра юстиції наявні повноваження щодо підписання доручень на проведення перевірок нотаріусів.
8.2. Установлені перевіркою порушення свідчать про несумлінне відношення нотаріуса до покладених на неї обов'язків, що є недотриманням Закону України «Про нотаріат», порушенням санкційного законодавства, складеної присяги нотаріуса та порядку вчинення нотаріальних дій приватним нотаріусом, у зв'язку з цим загальна оцінка роботи приватного нотаріуса щодо вчинення нею нотаріальних дій визнана незадовільною. Визначення комісією з перевірки «незадовільний рівень» дотримання пункту 7 глави 3 розділу І Порядку № 296/5, прямо належить до сфери етичних й організаційних норм. Тому застосування підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» як підстави для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю позивача є правомірним.
8.3. Дата проведення перевірки не є підставою для початку строку внесення подання. Саме з дати складання довідки за результатами перевірки починається обрахунок строку для внесення подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату. Тому подання відповідача-3 внесено з дотриманням строку, визначеного чинним законодавством.
8.4. Враховуючи кількість вчинених позивачем нотаріальних дій, нотаріус неодноразово недотрималась вимог пункту 7 глави 3 розділу І Порядку № 296/5, що указує на неодноразове порушення приватним нотаріусом правил професійної етики.
9. Також скаржник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування:
- пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції» щодо блокування активів як вид санкції - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
- статті 34 Закону України «Про нотаріат», що передбачає, нотаріуси, окрім інших нотаріальних дій, також засвідчують справжність підписів на документах;
- статті 78 Закону України «Про нотаріат», якою визначено, що нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, посадова особа консульської установи України, начальник установи виконання покарань, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою;
у взаємозв'язку із
- пунктом 6 глави 7 розділу II Порядку № 296/5, яким визначено, що нотаріус установлює особу як того, хто підписався, так і того, за кого ця особа підписалася;
- пунктом 7 глави 3 розділу І Порядку № 296/5.
10. У цій частині доводи касаційної скарги скаржника зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій, де суди вказали, що нотаріальні дії щодо засвідчення справжності підписів на актах приймання-передачі часток у статутному капіталі товариств за наявності санкцій у виді блокування активів не є тотожними за змістом здійсненню права розпорядження ними. На переконання скаржника, нотаріальне засвідчення приватним нотаріусом справжності підписів на актах приймання-передачі безпосередньо виконує функцію надання цим актам статусу належного й достатнього документа для здійснення реєстраційних дій із передання корпоративних прав.
Короткий зміст касаційної скарги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та її обґрунтування
11. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач-3 також звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
12. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
13. Доводи касаційної скарги Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в цілому є аналогічними доводам касаційної скарги Міністерства юстиції України.
Позиція інших учасників справи
14. У відзиві на касаційні скарги позивач з доводами та вимогами скаржників не погоджується, просить відмовити у задоволенні касаційних скарг Міністерства юстиції України та Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Рух касаційної скарги
15. Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України.
16. Ухвалою від 22.09.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
17. Ухвалою Верховного Суду від 28.04.2026 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
18. 28.02.2001 Міністерством юстиції України видано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 . Вказане свідоцтво є підставою для призначення на посаду державного нотаріуса або реєстрації приватної нотаріальної діяльності, про що зазначено у свідоцтві № НОМЕР_1.
19. 29.11.2007 Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області зареєстровано приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - Долгопята) по Дніпровському міському нотаріальному округу та видано реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 346.
20. 14.08.2024 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшло доручення першого заступника Міністра юстиції України від 13.08.2024 за вих. № 114246/3958-19.1.1-24/37.1, зі змісту якого стало відомо, що Департаментом державної реєстрації за результатом розгляду листа Головного слідчого управління Служби безпеки України від 12.06.2024 № 6/7273 (вх. № 104012-8-24 від13.06.2024), на підставі наказів Міністерства юстиції України від 11.07.2024 № 1788/7, від 25.07.2024 № 1911/7, від 23.07.2024 № 1891/7, від 26.07.2024 № 1919/7, від 30.07.2024 № 1933/7 проведено перевірки дотримання вимог законодавства під час проведення реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором - приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 і встановлені порушення, зокрема санкційного законодавства. До вказаного доручення були долучені відповідні акти за результатом проведених камеральних перевірок.
21. Також дорученням було доведено до відома Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) те, що згідно з актами за результатами проведення камеральних перевірок в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація була проведена на підставі:
- акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 09.02.2024, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_1 за реєстровими №№ 232-233;
- акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 09.02.2024, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_1 за реєстровими №№ 234-235;
- засвідченої копії акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 09.02.2024, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_1 09.02.2024 за реєстровими №№ 236-237.
22. Враховуючи наведене, Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Одеса) було доручено забезпечити проведення позапланової цільової перевірки дотримання приватним нотаріусом ОСОБА_1 порядку вчинення нотаріальних дій та правил ведення нотаріального діловодства в частині виконання вимог пункту 7 глави 3 розділу І Порядку № 296/5, при вчиненні перелічених вище нотаріальних дій та, у разі наявності підстав, розглянути питання щодо застосування заходів реагування, передбачених статтею 12 Закону України «Про нотаріат».
23. У зв'язку з чим 06.09.2024 на підставі наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 05.09.2024 № 1755/13.4-06 «Про проведення позапланової цільової перевірки приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 » проведено позапланову цільову перевірку організації нотаріальної діяльності, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства приватним нотаріусом ОСОБА_1 в частині дотримання пункту 7 глави 3 розділу І Порядку № 296/5, під час засвідчення справжності підписів на актах приймання-передачі часток у статутних капіталах товариства з обмеженою відповідальністю від 09.02.2024 за реєстровими №№ 232-233, 234-235, 236-237.
24. Для проведення позапланової цільової перевірки Комісії Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) був наданий для огляду Реєстр для реєстрації нотаріальних дій (справа № 02-33 за 2024 рік) (далі -Реєстр) щодо вчинення нотаріальних дій 09.02.2024 за реєстровими №№ 232-233, №№234-235, №№ 236-237.
25. За результатами перевірки та огляду Реєстру Комісією Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) встановлено, що 09.02.2024 приватним нотаріусом ОСОБА_1:
- за реєстровими №№ 232-233 засвідчено справжність підписів на шістнадцяти примірниках акту приймання - передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Агроспейс», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕФАИЕМ Дніпро Логістика», Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Магнітогорське», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Добробут», Товариство з обмеженою відповідальністю «Потоки», Товариство з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Лінк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівєргейт») ОСОБА_10, яка діяла на підставі довіреності, виданої від імені ОСОБА_4 (засвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 23.08.2023 за № 1736), та ОСОБА_5 , яка діяла на підставі довіреності, виданої від імені ОСОБА_6 (засвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 26.09.2023 за № 2748);
- за реєстровими №№ 234-235 засвідчено справжність підписів на трьох примірниках акту приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Річковий Термінал «Азимут» від 09.02.2024 ОСОБА_10, яка діяла на підставі довіреності, виданої від імені ОСОБА_4 (засвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 23.08.2023 за № 1736), та ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності, виданої від імені ОСОБА_6 (засвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 26.09.2023 за № 2748);
- за реєстровими №№ 236-237 засвідчено справжність підписів на шести примірниках акту приймання - передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю від 09.02.2024 ОСОБА_12, яка діяла як представник Компанії «АРМАДА КОМЕРС ЛТД» на підставі довіреності, засвідченої 27.09.2023 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за № 2774, та ОСОБА_11, який діяв як представник Компанії «АС-ТЕРРА ІНТЕРНЕШНЛ ЛТД» на підставі довіреності, засвідченої 28.11.2023 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за № 2308.
26. За результатами проведеної позапланової цільової перевірки Комісія Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) дійшла висновку, що дотримання приватним нотаріусом пункту 7 глави 3 розділу І Порядку № 296/5, перебуває на неналежному рівні та загальна оцінка її роботи визначена «незадовільною», про що 13.09.2024, на виконання пунктів 33, 39 Порядку № 357/5, Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено Довідку про результати проведеної перевірки (далі - Довідка), з якою позивач ознайомилась 19.09.2024.
27. У Довідці, зокрема, зазначено, що встановлені Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) порушення свідчать про несумлінне відношення нотаріуса до покладених на неї обов'язків, що є недотриманням Закону, порушенням санкційного законодавства, складеної присяги нотаріуса та порядку вчинення нотаріальних дій приватним нотаріусом, у зв'язку з цим загальна оцінка роботи приватного нотаріуса щодо вчинення нею нотаріальних дій визнана незадовільною.
28. У резюмуючій частині Довідки від 13.19.2024 Комісія зазначила про те, що вважає за доцільне розглянути питання щодо застосування до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 відповідних заходів реагування, передбачених Законом України «Про нотаріат».
29. 19.09.2024 відповідно до вимог пункту 37 Порядку № 357/5 від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на ім'я начальника Управління нотаріату К. Селіванової було подано вимогу про розгляд Комісією заперечень та зауважень у сукупності із довідкою про проведену перевірку за її (нотаріуса) участю.
30. 19.09.2024 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшло клопотання адвоката позивача щодо проведення перевірки Комісією виключно за особистою присутності та безпосередньої участі позивача та адвоката.
31. 24.09.2024 від позивача та її адвоката до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли заперечення та пояснення, у яких, зокрема, було зазначено про незгоду з висновками, викладеними у Довідці від 13.09.2024.
32. 26.09.2024 Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі висновків Комісії, утвореної наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 05.09.2024 № 1755/13.4-06 для проведення позапланової цільової перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1, дотримання нею порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства прийнято наказ № 1889/13.4-06 «Про усунення порушень та помилок приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1».
33. Вказаний наказ був направлений на адресу позивача супровідним листом від 26.09.2024 № 51636/08.4-25.
34. 11.10.2024 позивачем були надані письмові пояснення на виконання наказу № 1889/13.4-06 від 26.09.2024, якими повідомлено, що при вчиненні нотаріальної дії по засвідченню справжності підписів на актах приймання-передачі від 09.02.2024 за реєстр. №№232-237 нею було виконано в повному обсязі вимоги статей 34, 43, 44, 46-1, 47, 78 Закону України «Про нотаріат» та пункту 7 глави 3 розділу 1 Порядку № 296/5, враховано усі зауваження членів Комісії та вжито необхідні заходи по усуненню недоліків та зауважень.
35. 22.10.2024 Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) за вих. № 55499/08.4-20 скеровано до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України Подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_2 (свідоцтво від 28.02.2001 НОМЕР_1).
36. У Подані Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просить розглянути питання про анулювання вказаного свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме: неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України.
37. 25.10.2024 Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) внесено доповнення до Подання вих. №55991/08.4-20.
38. Наказом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.10.2024 № 2068/13.4-06 тимчасово зупинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з 25.10.2024 до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців.
39. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 17.01.2025 № 2 анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 28.02.2001 за НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 , на підставі підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат».
40. Комісією констатовано наявність у діяльності позивача порушень вимог законодавства під час засвідчення за реєстровими №№ 232-237 приватним нотаріусом справжності підписів на примірниках актів приймання-передачі частки у статутному капіталі.
41. У Рішенні Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 17.01.2025 № 2 зазначено, що за результатом дослідження Подання та доданих до нього матеріалів, пояснень приватного нотаріуса, Вища кваліфікаційна комісія нотаріату при Міністерстві юстиції України дійшла висновку, що допущені приватним нотаріусом порушення (неодноразово вчинила нотаріальні дії з порушенням вимог пунктом 7 глави 3 розділу І Порядку № 296/5, статей 5, 6, 7, 49 Закону України «Про нотаріат» та імперативних заборон, встановлених статтею 4 Закону України «Про санкції») суперечать основним принципам професійної діяльності нотаріусів: законності, сумлінності, поваги до професії, закріпленим Правилами професійної етики, та свідчать про неодноразове порушення приватним нотаріусом цих Правил.
42. 03.02.2025 Міністерством юстиції України видано наказ № 276/5 «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю на ім'я ОСОБА_2 ».
43. 13.02.2025 Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято наказ № 193/13.4-06 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 ».
44. Указане зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
45. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
46. Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначає Закон України «Про нотаріат».
47. Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
На нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах або займаються приватною нотаріальною діяльністю, законом може бути покладено вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності. Нотаріуси можуть проводити медіацію у порядку, визначеному законом, за умови проходження ними базової підготовки медіатора.
48. За приписами статті 2 Закону України «Про нотаріат» правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
49. За правилами статті 2-1 Закону України «Про нотаріат» державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.
Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами.
50. Обов'язки нотаріуса визначено статтею 5 Закону України «Про нотаріат», відповідно до якої нотаріус зобов'язаний: здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, його територіальних органів при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства; постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації; виконувати інші обов'язки, передбачені законом.
51. Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим (частина перша статті 7 Закону України «Про нотаріат»).
52. Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про нотаріат» для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.
53. Частинами дев'ятою, одинадцятою статті 10 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням Міністерства юстиції України, його територіальних органів або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом.
Рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату може бути оскаржено до суду.
54. За правилами статті 12 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України: 2) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, у випадках: а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання; б) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності; в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили; г) закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав; д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов'язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою; е) неодноразового порушення нотаріусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду; є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає нотаріальній діяльності; ж) порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною четвертою статті 3, частиною першою статті 8 та статтею 9 цього Закону; з) набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії; и) знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів; і) неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України; 3) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Нотаріальної палати України, у разі неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики.
Рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду.
55. Підставами припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса є анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (пункт 2 частини першої статті 30 Закону України «Про нотаріат»).
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
56. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
57. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
58. Предметом оскарження у цій справі є правомірність рішення від 17.01.2025 № 2 щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 28.02.2001 за № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 на підставі підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», наказу Міністерства юстиції України від 03.02.2025 № 276/5 «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім'я ОСОБА_2 » та наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 13.02.2025 № 193/13.4-06 «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 ».
59. Підставою для прийняття означених рішень слугувало подання Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.10.2024, внесене до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (свідоцтво від 28.02.2001 № НОМЕР_1).
60. На обґрунтування позовних вимог позивач, серед іншого, посилалася на процедурні порушення проведення перевірки.
61. Суди попередніх інстанцій вважали такі доводи позивача підтвердженими під час розгляду справи.
62. На противагу таким висновкам відповідачі покликаються на дотримання процедури проведення перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_1
63. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційних скарг, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого.
64. Так, питання перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства закріплено у статті 33 Закону України «Про нотаріат».
65. Частиною першою указаної статті визначено, що Міністерство юстиції України, його територіальні органи проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період.
66. Частиною шостою статті 33 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.
67. Наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 № 357/5 затверджено Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, який визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України, територіальним органом Міністерства юстиції перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.
68. За визначенням, що міститься у пункту 2 Порядку № 357/5, перевірка - це планова або позапланова перевірка, під час якої перевіряється робота державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса за відповідний період; планова перевірка - це комплексна перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій і виконання правил нотаріального діловодства; позапланова перевірка - це не запланована Міністерством юстиції, територіальним органом Міністерства юстиції комплексна, цільова або контрольна перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства, а також перевірка за зверненнями фізичних і юридичних осіб.
69. За встановлених обставин у цій справі, за дорученням першого заступника Міністра юстиції України від 13.08.2024 за вих. №114246/3958-19.1.1-24/37.1 проведено позапланову цільову перевірку дотримання приватним нотаріусом порядку вчинення нотаріальних дій та правил нотаріального діловодства.
70. За правилами пункту 13 Порядку № 357/5 позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи територіального органу Міністерства юстиції.
За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.
71. У свою чергу, пункт 15 Порядку № 357/5 визначає, що у разі необхідності за дорученням Міністра юстиції може проводитися позапланова перевірка в загальному порядку проведення перевірок, визначеному цим Порядком.
Позапланова перевірка проводиться як за період, що вже підлягав плановій комплексній перевірці, так і за період, що не підлягав такій перевірці.
За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.
72. Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що позапланова перевірка приватного нотаріуса проводиться саме за дорученням Міністра юстиції України. Указані положення не наділяють першого заступника Міністра юстиції України повноваженнями щодо надання доручень на проведення позапланової перевірки приватного нотаріуса.
73. Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у спірних правовідносинах у першого заступника Міністра юстиції України відсутні повноваження на видання доручення від 13.08.2024 за вих. №114246/3958-19.1.1-24/37.1 на проведення позапланової перевірки нотаріальної діяльності позивача.
74. Посилання скаржників у касаційних скаргах на наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Розподілу обов'язків і повноважень між Міністром, першим заступником Міністра, заступниками Міністра, заступником Міністра з питань виконавчої служби, заступником Міністра з питань європейської інтеграції, заступником Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації» від 08.01.2024 № 60/к, який, за позицією скаржників, надає першому заступнику Міністра юстиції України право підписання доручень на проведення перевірок нотаріусів, судом касаційної інстанції відхиляється, оскільки такий (наказ) має внутрішньо-організаційний характер та не може підміняти положення закону, якими визначено суб'єкта, наділеного повноваженнями на видання доручення щодо проведення позапланової перевірки приватного нотаріуса.
75. Також суди вважали, що відповідач-3 порушив строк внесення подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України.
76. Заперечуючи такі висновки судів попередніх інстанцій, скаржники указують на неправильне застосування судами пункту 2 Порядку № 1904/5 та наполягають на тому, що подання Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.10.2024 внесено з дотриманням строку, передбаченого пунктом 2 Порядку № 1904/5, а саме з дати встановлення підстав для його винесення (складання довідки за результатами позапланової цільової перевірки).
77. Частиною десятою стаття 10 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що порядок внесення Міністерством юстиції України, його територіальними органами або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України.
78. Відповідно до статті 10 Закону України «Про нотаріат» наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 № 1904/5 затверджено Порядок внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату.
79. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1904/5 подання Мін'юсту, територіальних органів Міністерства юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату не пізніше сорока п'яти днів з дня встановлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, якщо інший строк не передбачено законом.
80. Судами попередніх інстанцій установлено, що подання відносно приватного нотаріуса ОСОБА_1 датоване 22.10.2024, зі змісту якого вбачається, що про існування підстав для порушення питання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса ОСОБА_1 стало відомо 14.08.2024, коли до Управління надійшло доручення першого заступника Міністра юстиції України (від 13.08.2024 за вих. № 114246/3958-19.1.1-24/37.1).
81. Так, пункт 2 Порядку № 1904/5 початок обрахунку сорока п'яти денного строку для внесення подання Мін'юсту або його територіального органу пов'язує саме з днем встановлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
82. У спірних правовідносинах днем встановлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю є саме 14.08.2024, коли до Управління надійшло доручення першого заступника Міністра юстиції України.
83. Отже, наявні підстави вважати про порушення Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) строку, визначеного пунктом 2 Порядку № 1904/5, для внесення подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату.
84. Відповідачі помилкового пов'язують початок перебігу сорока п'яти денного строку для внесення подання з моментом складання довідки за результатами позапланової цільової перевірки, оскільки дата складання довідки про результати перевірки роботи приватного нотаріуса фіксує лише день оформлення результатів такої перевірки. Натомість приписи пункту 2 Порядку № 1904/5 указують, що подання має бути внесене не пізніше сорока п'яти днів з дня встановлення підстав для анулювання свідоцтва.
85. Отож, Верховний Суд вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем-2, відповідачем-3 порядку проведення перевірки позивача.
860. Порушені у касаційних скаргах питання щодо необхідності висловлення Верховним Суд висновку щодо застосування пункту 43 Порядку № 357/5 судом касаційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки питання щодо застосування означеної норми не ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову, відповідно судами указана норма при вирішення спору не застосовувалася.
87. Щодо установлених відповідачами порушень у нотаріальній діяльності позивача Верховний Суд зазначає таке.
88. За правилами пункту 3 Порядку № 1904/5 подання Мін'юсту, територіального органу Міністерства юстиції повинно містити: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої внесено Подання, відомості про зміну прізвища, імені, по батькові (за наявності), назву нотаріального округу, номер та дату видачі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, поштову адресу та адресу електронної пошти, номер телефону; інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
89. Пункт 4 Порядку № 1904/5 визначає перелік документів, які додаються до Подання.
90. За встановлених обставин цієї справи, Вища кваліфікаційна комісія нотаріату у рішенні № 2 від 17.01.2025 встановила, що матеріали подання підтверджують, що приватний нотаріус ОСОБА_1 неодноразово вчинила нотаріальні дії з порушенням імперативних заборон, встановлених статтею 4 Закону України «Про санкції», чим порушила права, свободи та законні інтереси громадян України, суспільства та держави, для захисту яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), та свідомо прийняла рішення про вчинення нотаріальних дій, які фактично призвели до порушення санкційного законодавства, прийнятого з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України під час повномасштабного вторгнення держави-агресора.
91. Вища кваліфікаційна комісія нотаріату вказала, що такі дії приватного нотаріуса є порушенням основних принципів професійної діяльності нотаріусів, закріплених Правилами професійної етики нотаріусів, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2021 № 2039/5.
92. Вища кваліфікаційна комісія нотаріату вважала, що наведені у поданні порушення Закону України «Про нотаріат» та Закону України «Про санкції» є фактом/свідченням неодноразового порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 Правил професійної етики, що відповідно до підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» є підставою для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 .
93. Суди попередніх інстанцій вважали, що встановлені відповідачами порушення приватним нотаріусом вимог статті 4 Закону України «Про санкції», статей 5, 46, пункту 1 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат» та пункту 7 глави 3 розділу І Порядку № 296/5, вказують на те, що підставою для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю мав би слугувати підпункт «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат». Проте, як вказали суди попередніх інстанцій, відповідачі протиправно застосували положення підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» як підставу для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю позивача.
94. Крім того, суди вказали, що застосуванню підстави для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, визначеної підпунктом «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», має передувати встановлення судовим рішенням (рішеннями) фактів вчинення нотаріусом певних порушень під час безпосереднього здійснення нотаріальних дій. Проте, як установили суди попередніх інстанцій, матеріали справи не містять судових рішень, якими було б встановлено факти неодноразового порушення позивачем законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, під час вчинення нотаріальних дій
95. У доводах касаційних скарг скаржники висловлюють незгоду з висновками судів попередніх інстанцій щодо помилковості застосування відповідачами підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» як підстави для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.
96. Зміст касаційних скарг дає підстави вважати, що фактично скаржниками поставлено на вирішення суду питання чи можливо встановлені відповідачами порушення кваліфікувати як порушення нотаріусом правил професійної етики.
97. Так, статтею 5 Закону України «Про нотаріат» одним із обов'язків нотаріуса визначено дотримання правил професійної етики.
98. Відповідно до наведеної норми закону наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2021 № 2039/5 затверджено Правила професійної етики нотаріусів України.
99. Відповідно до пункту 1 розділу I Правил професійної етики нотаріусів України такі визначають основні принципи та вимоги до професійної етики нотаріуса, морально-етичні стандарти поведінки, якими нотаріус повинен керуватися у відносинах з державними органами, фізичними та юридичними особами, іншими нотаріусами, Нотаріальною палатою України при здійсненні ним своїх професійних обов'язків.
100. Абзацом другим пункту 2 розділу I Правил професійної етики нотаріусів України визначено, що порушення Правил тягне за собою відповідальність, визначену Законом України «Про нотаріат», Статутом Нотаріальної палати України та цими Правилами.
101. Аналіз статті 12 Закону України «Про нотаріат» дає підстави вважати, що законодавець розмежовує такі види порушень, зокрема, порушення нотаріусом закону та порушення нотаріусом правил професійної етики, та виокремлює їх у самостійні підстави для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.
102. Так, за підпунктом «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, у випадку неодноразового порушення нотаріусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду.
103. В свою чергу, за правилами підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» таке анулюється у випадку неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України.
104. На переконання Верховного Суду, якщо порушення пов'язане із Законом України «Про санкції» логічно стверджувати, що таке порушення спрямоване проти публічного інтересу та державної політики, та має кваліфікуватися саме як порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави.
105. Оскільки у поданні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та у рішенні Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату встановлено вчинення ОСОБА_1 нотаріальних дій з порушенням заборон, встановлених статтею 4 Закону України «Про санкції», чим, за позицією відповідачів, позивач порушила права, свободи та законні інтереси громадян України, суспільства та держави, є підстави вважати, що такі дії не можуть кваліфікуватися як порушення нотаріусом правил професійної етики.
106. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачами протиправно було вказано, як підставу для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, підпункт «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат».
107. Додатково зауважимо, що у постанові від 06.10.2025 у справі № 420/28470/23 Верховний Суд, аналізуючи положення підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» указав, що законодавець розділяє такі дві умови: 1) неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства або 2) грубе порушення закону - яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону. Одночасно, указані порушення мають бути встановлені рішенням суду, а завдання шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій є обов'язковою ознакою, яка має бути встановлена органом, що вирішує питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, як у випадку вчинення нотаріусом неодноразового порушення чинного законодавства, так і у разі грубого порушення закону.
108. За позицією Верховного Суду в означеній постанові, досліджуючи питання правомірності оскаржуваних рішень, якими нотаріусу анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю та припинено нотаріальну діяльність, суди мають перевірити наявність судового рішення, яким установлено факт вчинення нотаріусом неодноразового порушення чинного законодавства або грубого порушення закону та дослідити його, а також перевірити обґрунтованість тверджень Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (як органу, який вирішує питання про анулювання свідоцтва) про завдання діями нотаріуса шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій.
109. У постанові від 06.10.2025 у справі № 420/28470/23 Верховний Суд наголосив, що для прийняття рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» нотаріусом повинні бути вчинені такі порушення, що у своїй сукупності є достатніми для застосування такого засобу реагування.
110. З посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.07.2018 у справі № 809/1649/17, від 18.03.2020 у справі № 826/3090/17, від 25.06.2020 у справі № 2340/5084/18, Верховний Суд зауважив, що установлення факту порушень нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій належить до компетенції суду. Законом України «Про нотаріат» не визначено повноважень Міністерства юстиції України та його територіальних управлінь щодо перевірки законності вчиненні нотаріальних дій нотаріусами і відповідно встановлення порушення чинного законодавства при вчинення нотаріальних дій, так само як і встановлювати наявність чи відсутність шкоди, завданої такими діями нотаріуса іншим особам.
111. У підсумку Верховний Суд виснував, що застосуванню Міністерством юстиції України, Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату Міністерства юстиції України правил підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» повинно передувати встановлення судовим рішенням (рішеннями) фактів вчинення нотаріусом певних порушень під час безпосереднього здійснення нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону.
112. Зі сторони стороннього спостерігача, дії відповідачів щодо застосування підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», як підстави для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю позивача, здатні викликати обґрунтований сумнів в тому, чи не була означена підстава застосована лише з метою уникнення необхідності доведення у судовому порядку факту порушення нотаріусом закону, яке завдало шкоди інтересам держави, як це передбачено підпунктом «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат».
113. Оскільки в межах розгляду цієї справи судами установлено, що підтверджено під час касаційного перегляду справи, неправильне застосування відповідачами підпункту «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» як підстави для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю позивача, доводи касаційних скарг в частині неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики судом касаційної інстанції не аналізуються.
114. Надаючи оцінку доводам касаційних скарг про неправильне застосування судами пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», статті 34 Закону України «Про нотаріат», статті 78 Закону України «Про нотаріат», у взаємозв'язку із пунктом 6 глави 7 розділу II Порядку № 296/5, та пунктом 7 глави 3 розділу І Порядку № 296/5, Верховний Суд зазначає таке.
115. За обставинами цієї справи, позивачем вчинено нотаріальні дії щодо засвідчення справжності підписів на актах приймання-передачі часток у статутному капіталі товариств, у зв'язку з укладеними договорами про поділ майна подружжя, купівлі-продажу корпоративних прав. Такі дії вчинені позивачем відносно особи та компанії, щодо яких на момент вчинення нотаріальних дій були застосовані санкції.
116. За висновками відповідачів, при вчиненні указаних нотаріальних дій позивачем не дотримано вимог пункту 7 глави 3 розділу I Порядку № 296/5.
117. Так, відповідно до пункту 11 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії як засвідчення справжності підпису на документах.
118. Частиною третьою статті 78 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, посадова особа консульської установи України, начальник установи виконання покарань, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою.
119. Згідно з пунктом 7 глави 3 розділу I Порядку № 296/5 при вчиненні нотаріальної дії нотаріус перевіряє факт застосовування санкцій відповідних видів, передбачених статтею 4 Закону України «Про санкції», рішення про застосування яких прийняте Радою національної безпеки і оборони України та введено в дію указом Президента України, до фізичних або юридичних осіб, що звернулися за вчиненням нотаріальної дії.
У разі звернення фізичної або юридичної особи за вчиненням нотаріальної дії щодо розпорядження активами нотаріус перевіряє також факт застосування санкції у виді блокування активів до юридичних та/або фізичних осіб, що можуть прямо чи опосередковано впливати на фізичну або юридичну особу, яка звернулася за вчиненням такої нотаріальної дії.
У разі звернення за вчиненням нотаріальної дії представника фізичної або юридичної особи перевірка факту застосування санкцій відповідних видів, передбачених статтею 4 Закону України «Про санкції», здійснюється щодо фізичної або юридичної особи, в інтересах якої діє такий представник.
Перевірка факту застосування санкцій відповідних видів здійснюється за відомостями, що містяться у рішеннях Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію Указами Президента України.
У разі встановлення факту застосування санкцій, передбачених статтею 4 Закону України «Про санкції», до фізичних або юридичних осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії (юридичних та/або фізичних осіб, що можуть прямо чи опосередковано впливати на фізичну або юридичну особу, яка звернулася за вчиненням відповідної нотаріальної дії), нотаріус відмовляє у вчиненні такої нотаріальної дії відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат», якщо вчинення нотаріальної дії призведе до порушення обмежень (заборон), установлених санкцією відповідного виду.
Нотаріус зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня після звернення до нього відповідної особи повідомити територіальний орган Міністерства юстиції України про фізичну або юридичну особу, до якої застосовано санкції, якій було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, із зазначенням відомостей про: нотаріальну дію, вид санкції, а у разі застосування санкції у виді блокування активів - про актив, щодо якого звернулася така особа.
Термін «активи» вживаються в цьому Порядку у значенні, наведеному у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
120. З аналізу наведеної норми слідує, що обсяг перевірки, яку здійснює нотаріус, зумовлений видом нотаріальної дії та видом застосованих санкцій, а їх співвідношення визначає наявність або відсутність правових підстав для вчинення нотаріальної дії.
121. За правилами частини третьої статті 78 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою.
122. Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. глави 7 розділу ІІ Порядку № 296/5 нотаріус засвідчує справжність підпису на документах, крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню.
Нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблений певною особою.
123. Указані норми дають підстави вважати, що засвідчення справжності підпису нотаріусом є виключно підтвердженням того, що підпис зроблено певною особою.
124. У постанові від 26.05.2022 у справі № 522/13417/19 Верховний Суд виснував, що нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис на цьому документі зроблено певною особою.
125. За позицією скаржників, засвідчення позивачем справжності підписів на актах приймання-передачі часток у статутному капіталі товариств надає цим документам ознаки нотаріальних документів, здатних породжувати правові наслідки.
126. Суди попередніх інстанцій установили, що акти приймання-передачі часток у статутному капіталі укладено не як самостійні документи, а на виконання договорів.
127. Тому саме договори є правочинами, на підставі яких відбувається розпорядження активами, а акт приймання-передачі часток у статутному капіталі лише засвідчує факт виконання вимог договору.
128. За правилами пункту 6.4. глави 7 розділу ІІ Порядку № 296/5 нотаріус не може засвідчувати справжність підпису фізичної особи на документі, у якому стверджуються обставини, право посвідчення яких належить лише відповідному державному органові (час народження, шлюбу, смерті, наявність хвороби, інвалідності, права власності на майно тощо). Справжність підпису на зазначеному документі може бути засвідчена у випадку, якщо документ призначений для подання до компетентних органів іншої держави.
129. Установивши, що засвідчуючи справжність підписів на актах приймання-передачі часток у статутному капіталі товариств, нотаріус не змінювала форму власності майна, а лише підтвердила, що підписи на цих актах зроблені саме певними особами, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вважали, що такі дії нотаріуса не суперечать вимогам закону.
130. Підсумовуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції констатує, що переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
131. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки щодо розподілу судових витрат
132. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Касаційні скарги Міністерства юстиції України та Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення.
2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2025 у справі № 320/10903/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж. М. Мельник-Томенко
Судді Л.О. Єресько
А.В. Жук