29 квітня 2026 року
м. Київ
справа №260/3306/24
адміністративне провадження № К/990/42659/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 260/3306/24
за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Глушка І.В., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. 09.05.2024 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - відповідач), у якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Голови комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області Погара Віктора Олександровича від 09.04.2024 № 2-К «Про оголошення простою».
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірним наказом оголошено простій (на невизначений строк) не з вини працівника та ОСОБА_1 дозволено не перебувати за місцем роботи до закінчення простою з оплатою 2/3 його посадового окладу. Позивач доводить, що приписи пунктів 18, 19 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (зі змінами), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (далі - Порядок № 1074) визначають спрямованість повноважень комісії та голови комісії зокрема, які стосуються виключно здійснення заходів пов'язаних з реорганізацією або ліквідацією органу виконавчої влади або територіального органу. Відтак позивач вважає, що норми цього Порядку не наділяють голову комісії повноваженнями оголошувати простій в органі виконавчої влади або територіального органу, що припиняється, у яких вказана особа (голова комісії) здійснює реорганізаційні або ліквідаційні заходи.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» Управління Держпраці у Закарпатській області ліквідовано як юридичну особу.
4. Наказом начальника Управління Держпраці у Закарпатській області від 20.01.2022 затверджено План заходів, пов'язаних з ліквідацією Управління Держпраці у Закарпатській області.
5. Наказом Державної служби України з питань праці від 07.08.2023 № 172 призначено голову комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області Погара В.О. - заступника начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - голова комісії).
6. Наказом Державної служби України з питань праці від 28.03.2024 № 12-КГ поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області на виконання рішення суду.
7. Наказом Голови комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області Погара В.О. від 09.04.2024 № 2-К «Про оголошення простою» оголошено простій. Пунктом другим цього наказу дозволено ОСОБА_1 не перебувати за місцем роботи до закінчення простою, а згідно з пунктом третім визначено здійснювати нарахування ОСОБА_1 заробітної плати на весь період простою у розмірі двох третин посадового окладу, встановленого штатним розписом Управління Держпраці у Закарпатській області, введеним в дію з 01.01.2022.
8. Листом Голови комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області від 01.05.2024 № ЗК/1/2916-22 ОСОБА_1 повідомлено про нарахування заробітної плати у розмірі 2/3 від посадового окладу на поновленій посаді.
9. ОСОБА_1 , вважаючи наказ Голови комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області Погар В.О. від 09.04.2024 № 2-К «Про оголошення простою» протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
10. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 адміністративний позов задоволено.
10.1. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що перелік повноважень голови комісії з припинення органу виконавчої влади, визначений Порядком № 1074, є вичерпним. Суд першої інстанції вказав, що наказом начальника Управління Держпраці у Закарпатській області від 20.01.2022 затверджено «План заходів, пов'язаних з ліквідацією Управління Держпраці у Закарпатській області», яким передбачено реалізацію 24 заходів для припинення вказаного органу, як юридичної особи. Вирішення питання щодо оголошення простою у вказаному Плані заходів не міститься.
10.2. Крім того, Закарпатський окружний адміністративний суд зазначив, що відповідно до підпункту 10 пункту 11 Положення про Державну службу України з питань праці Голова Держпраці призначає на посаду за погодженням з Першим віце-прем'єр-міністром України - Міністром економіки та головами відповідних місцевих держадміністрацій та звільняє з посади керівників територіальних органів Держпраці. Відтак, роботодавцем ОСОБА_1 є Державна служба України з питань праці, яка у передбачених законом випадках може регулювати умови оплати праці керівників Управлінь. Оскільки оскаржуваний наказ Голови комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області Погар В.О. від 09.04.2024 № 2-К «Про оголошення простою» є таким, що виходить за межі повноважень голови ліквідаційної комісії, передбачених пунктами 18 - 20 № 1074, тож, за висновками суду першої інстанції, такий наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
11. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.10.2024 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 скасував та відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, дійшовши висновку, що спірний наказ є правомірним та не порушує права позивача.
11.1. Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позаяк Управлінням Держпраці у Закарпатській області фактично припинено діяльність (окрім заходів з ліквідації), в результаті чого відсутні трудові обов'язки, які ОСОБА_1 міг би реалізовувати на посаді начальника Управління, фактично мають місце відсутність організаційних умов, необхідних для виконання роботи, та інші обставини (ліквідаційна процедура), що спричинили зупинення роботи Управління.
11.2. Таким чином роботодавець (управління) в особі керівника державної служби - Голови комісії з ліквідації, повноваження якого визначені пунктами 19, 21 Порядку № 1074, не мав змоги забезпечити ОСОБА_1 роботою, оскільки Управління Держпраці у Закарпатській області з 06.12.2022 припинило здійснення функцій з реалізації державної політики з питань, визначених Положенням про Державну службу з питань праці, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 11.02.2015 № 96.
11.3. З огляду на наведене, за висновками суду апеляційної інстанції, прийняття оскаржуваного наказу обумовлено реалізацією Комісією з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області дискреційних повноважень з метою забезпечення ефективного та належного виконання покладених на неї завдань.
11.4. Суд апеляційної інстанції вказав, що Голова комісії Погар В.О., як уповноважена особа Управління Держпраці у Закарпатській області, наділений правом підписувати документи та представляти інтереси юридичної особи, що припиняється, з моменту його призначення до дня внесення запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
11.5. У підсумку суд апеляційної інстанції зазначив, що прийняття оскаржуваного наказу відповідачем обумовлено реалізацією дискреційних повноважень, а встановлення простою - це не довільний вибір роботодавця, а крайній захід, який зумовлений об'єктивними обставинами, а саме: у зв'язку з відсутністю організаційних і технічних можливостей для виконання позивачем посадових обов'язків керівника. Поряд з цим, відповідачем підтверджено необхідність застосування такого заходу, доведено обставини щодо дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілям відповідача, на досягнення яких спрямований оскаржуваний наказ.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг та їх рух в касаційній інстанції
12. Не погодивщись із висновками суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024 та залишити без змін рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.06.2024.
13. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 260/3306/24 є пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду, що визначає роботодавця у подібних спірним правовідносинах на підставі юридично невизначених, не ідентифікованих норм пунктів 19, 21 Порядку № 1074.
13.1. ОСОБА_1 доводить, що позаяк відповідно до підпункту 10 пункту 11 Положення про Державну службу України з питань праці Голова Держпраці призначає на посаду за погодженням з Першим віце-прем'єр-міністром України - Міністром економіки та головами відповідних місцевих держадміністрацій та звільняє з посади керівників територіальних органів Держпраці, тому роботодавцем ОСОБА_1 є Державна служба України з питань праці, яка, у передбачених законом випадках, може регулювати умови оплати праці керівників Управлінь.
13.2. Скаржник вважає, що пункти 19, 21 Порядку № 1074, які апеляційний суд застосував для обґрунтування свого висновку про те, що роботодавцем позивача є Управління Держпраці у Закарпатській області в особі Голови комісії з ліквідації, повноваження якого визначені вказаними пунктами Порядку № 1074, не наділяють голову комісії з ліквідації територіального органу повноваженнями роботодавця по відношенню до працівників органу, де голова комісії з ліквідації здійснює повноваження лише щодо припинення такого.
13.3. Касатор вважає, що посилаючись на норми пунктів 19, 21 Порядку № 1074, як на підставу обґрунтування свого висновку, голова комісії з ліквідації Управління Держпраці є роботодавцем начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_1., апеляційний суд у такий спосіб застосував юридично невизначені норми/норму законодавства, які до того ж не регулюють спірні правовідносини, що вказує на їх неправильне застосування та на порушення принципу верховенства, викладеному в частині першій статті 6 КАС України.
13.4. У підсумку, скаржник уважає, що існує потреба нормативного врегулювання спірного питання, чи наділений голова комісії з ліквідації територіального органу повноваженнями роботодавця відносно штатних працівників (в тому числі стосовно керівника цього органу, якого призначає та звільняє з посади Центральний орган виконавчої влади) територіального органу, в якому голова комісії з ліквідації територіального органу здійснює функції та завдання щодо припинення такого, як юридичної особи.
14. Ухвалою Суду від 02.12.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, а ухвалою від 24.01.2025 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою № К/990/42659/24.
15. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 24.10.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Позиція інших учасників справи
16. Голова комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області Погар В.О. подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Відповідач зауважує про те, що на сьогодні Управління Держпраці у Закарпатській області фактично припинило діяльність (окрім заходів з ліквідації), внаслідок чого відсутні трудові обов'язки, які міг би реалізовувати на посаді начальника Управління ОСОБА_1 , відповідно, відсутні організаційні умови, необхідні для виконання роботи, та інші обставини (ліквідаційна процедура), що спричинили зупинення роботи, тому оскаржуваний наказ Голови комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області, яким оголошено ОСОБА_1 простій, вважає законним.
17. Державна служба України з питань праці у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 наводить аналогічні доводи та стверджує, що відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Голова Державної служби України з питань праці не наділений повноваженнями щодо прийняття рішення про оголошення позивачу простою, з урахуванням того, що територіальний орган перебуває у процесі припинення та у якому призначено голову ліквідаційної комісії.
Позиція Верховного Суду. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
18. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Спір у цій справі виник у зв'язку із виданням наказу Голови комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області Погара В.О. від 09.04.2024 № 2-К «Про оголошення простою», яким ОСОБА_1 оголошено простій, дозволено не перебувати за місцем роботи до закінчення простою, а пунктом третім цього наказу визначено здійснювати нарахування ОСОБА_1 заробітної плати на весь період простою у розмірі двох третин посадового окладу, встановленого штатним розписом Управління Держпраці у Закарпатській області, веденим в дію з 01.01.2022.
20. Спірними питанням на стадії касаційного провадження є наявність у Голови комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області повноважень видавати спірний наказ.
21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в оскаржуваній частині, виходить із такого.
22. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Статтею 43 Конституції України передбачено, зокрема, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
24. Згідно з приписами частин другої, третьої статті 81 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.
25. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.
26. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
27. Відповідно до пункту 15 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 № 340 (яке втратило чинність на підставі Наказу Міністерства економік № 1384 від 15.03.2023, проте було чинним на час ліквідації Кабінетом Міністрів України територіальних органів Державної служби з питань праці) Управління Держпраці є юридичною особою публічного права, неприбутковою установою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в установах Державної казначейської служби України.
28. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.
29. Тобто, загальні положення про юридичну особу, наведені у ЦК України, розповсюджуються й на юридичних осіб публічного права, до яких, виходячи з вказаного у законодавстві визначення, належить й Управління Держпраці у Закарпатській області, однак, за виключенням питань, які стосуються порядку утворення та правового статусу юридичних осіб публічного права.
30. В той же час стаття 105 ЦК України не зачіпає питань, які б стосувались порядку утворення та правового статусу юридичних осіб публічного права, натомість, унормовує відносини, пов'язані з процедурою виконання рішення про припинення юридичної особи.
31. Відповідно до частин першої, третьої, четвертої згаданої статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
31.1. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
31.1.1. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
31.1.2. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
32. Порядок ліквідації юридичної особи визначено статтею 111 ЦК України, частиною пятою якої передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.
33. Отже, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» ліквідовано як юридичні особи публічного права органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком № 1, в тому числі й Управління Держпраці у Закарпатській області, та утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком № 2.
34. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління Держпраці у Закарпатській області перебуває у стані припинення з 19.01.2022.
35. У справі встановлено, що наказом Державної служби України з питань праці від 07.08.2023 № 172 Головою комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області призначено Погара В.О. - заступник начальника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
36. У свою чергу, 05.12.2022 Державною службою України з питань праці видано наказ № 234 «Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій», яким вирішено погодитися із пропозицією Західного міжрегіонального управління щодо можливості забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженим наказом Держпраці від 23.09.2022 № 169 з 06.12.2022. Цим же наказом визначено припинити з 06.12.2022 Управлінняю Держпраці у Закарпатській області здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах.
37. Механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів визначений Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (Порядок № 1074).
37.1. Дія цього Порядку поширюється на центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом та їх територіальні органи, крім випадків, коли Конституцією та законами України визначені інші особливості порядку їх утворення, реорганізації або ліквідації.
38. Пунктом 2 Порядку № 10742 визначено, що органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються або ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України.
39. Як передбачено пунктом 15 Порядку № 1074 у разі припинення органу виконавчої влади Кабінет Міністрів України утворює відповідну комісію, затверджує її голову та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації.
39.1. Головою комісії з реорганізації органу виконавчої влади затверджується керівник, заступник керівника або інша визначена Кабінетом Міністрів України посадова особа утвореного органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов'язки органу виконавчої влади, що реорганізується.
39.2. Головою комісії з ліквідації органу виконавчої влади затверджується посадова особа, визначена Кабінетом Міністрів України.
39.3. Рішення Кабінету Міністрів України про утворення зазначеної комісії надсилається Секретаріатом Кабінету Міністрів України органові виконавчої влади, що припиняється, Мінфіну, ДПС, Казначейству, Укрдержархіву та іншим заінтересованим центральним органам виконавчої влади.
40. Голова комісії з припинення органу виконавчої влади затверджує в триденний строк її персональний склад, до якого обов'язково входять працівники юридичної, кадрової, бухгалтерської служб органу виконавчої влади, що припиняється, представники Мінфіну, ДПС, Казначейства, Укрдержархіву та інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади, а також у разі потреби посадові особи утвореного органу виконавчої влади (пунктом 16 Порядку № 1074).
41. Пунктом 17 Порядку № 1074 передбачено, що у разі функціонування в органі виконавчої влади територіальних органів: міністр, керівник іншого центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, у десятиденний строк з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України про припинення органу виконавчої влади вносить Кабінетові Міністрів України подання про реорганізацію або ліквідацію територіальних органів із статусом юридичної особи публічного права (далі - територіальні органи); міністр, керівник центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного міністра, керівник іншого центрального органу виконавчої влади у десятиденний строк з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України про припинення відповідного органу виконавчої влади приймає в установленому порядку за погодженням з Кабінетом Міністрів України (а керівник центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного міністра, також за погодженням з таким міністром) рішення про реорганізацію або ліквідацію територіальних органів, які не мають статусу юридичної особи.
41.1. Голова комісії з припинення органу виконавчої влади після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про припинення територіальних органів утворює відповідні комісії, затверджує їх голів та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації.
41.2. Головою комісії з припинення територіального органу призначається керівник або заступник керівника такого органу, який затверджує її персональний склад.
42. Пунктом 18 Порядку № 1074 передбачено, що до комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу (далі - комісія) з моменту затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідно органу виконавчої влади або територіального органу.
43. Право підписувати документи щодо припинення органу виконавчої влади або територіального органу надається голові комісії з моменту його затвердження до дня внесення запису про державну реєстрацію припинення органу виконавчої влади або територіального органу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
43.1. Для здійснення своїх повноважень голова комісії видає накази, використовуючи бланки органу виконавчої влади або територіального органу, що припиняється (пунктом 19 Порядку № 1074).
44. Відповідно до пункту 20 Порядку № 1074 комісія: складає перелік підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління органу виконавчої влади, що припиняється, звертається у разі відсутності правонаступника до Кабінету Міністрів України щодо необхідності визначення суб'єкта управління зазначеними підприємствами, установами та організаціями; здійснює заходи, пов'язані з: виявленням кредиторів та задоволенням відповідно до законодавства їх вимог; одержанням дебіторської заборгованості; закриттям рахунків в органах Казначейства та переведенням залишків коштів правонаступникові або до державного бюджету в установленому законодавством порядку; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
45. Повноваження Голови комісії визначені пунктом 21 Порядку № 1074, яким встановлено, що Голова комісії:
1) затверджує у семиденний строк після утворення комісії план заходів, пов'язаних з реорганізацією або ліквідацією органу виконавчої влади або територіального органу, та кошторис витрат, пов'язаних з роботою комісії;
2) утворює комісію з інвентаризації майна органу виконавчої влади або територіального органу;
2-1) у разі ліквідації органу виконавчої влади або територіального органу вносить Кабінетові Міністрів України у місячний строк після утворення комісії пропозиції щодо подальшого використання нерухомого майна органу виконавчої влади або територіального органу, що ліквідується, та визначення суб'єкта управління підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління відповідного органу, що ліквідується;
3) визначає у разі потреби з числа членів комісії уповноваженого представника, який представляє на підставі його доручення комісію у відповідних підприємствах, установах та організаціях;
4) забезпечує дотримання порядку звільнення працівників, зокрема тих, що є членами комісії, у тому числі письмово попереджає їх не пізніше ніж за два місяці до звільнення, повідомляє державну службу зайнятості про звільнення працівників із зазначенням їх чисельності, звільняє працівників і забезпечує своєчасний розрахунок з ними під час звільнення, видає відповідні накази та підписує необхідні документи;
5) подає державному реєстраторові в установленому законодавством порядку документи, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про припинення органу виконавчої влади або територіального органу;
6) звертається до органу державної податкової служби та органу Пенсійного фонду України з метою одержання відповідно довідки про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та довідки про відсутність заборгованості.
У разі проведення реорганізації або ліквідації органу виконавчої влади або територіального органу, структурний підрозділ та/або відокремлене майно якого розташовано на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції, видача відповідних довідок здійснюється без проведення документальних позапланових перевірок зазначених органів;
7) затверджує передавальний акт чи розподільчий або ліквідаційний баланс;
8) подає державному реєстраторові документи, необхідні для державної реєстрації припинення органу виконавчої влади або територіального органу.
У разі проведення реорганізації або ліквідації органу виконавчої влади або територіального органу, структурний підрозділ та/або відокремлене майно якого розташовано на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції, до довідки архівної установи не включається інформація про документи, які відповідно до закону підлягають тривалому зберіганню;
9) забезпечує в установленому законодавством порядку на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації припинення органу виконавчої влади або територіального органу знищення печаток і штампів такого органу;
10) передає виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації припинення органу виконавчої влади або територіального органу та документацію такого органу його правонаступникові, а у разі його відсутності - державній архівній установі в установленому Мін'юстом порядку;
11) надсилає розподільчий баланс чи передавальний акт правонаступникові органу виконавчої влади або територіального органу.
Повноваження, зазначені в підпунктах 5, 6, 8-10 цього пункту, можуть здійснюватися уповноваженим представником на підставі доручення голови комісії.
Голова комісії з припинення органу виконавчої влади інформує за погодженням з керівником органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов'язки органу виконавчої влади, що припиняється, Кабінет Міністрів України про проведення державної реєстрації припинення органу виконавчої влади.
46. Повертаючись до обставин цієї справи, звертаючись із позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, ОСОБА_2 просив визнати незаконним та скасувати наказ від 09.04.2024 № 2-К «Про оголошення простою», з огляду на відсутність у Голови комісії з ліквідації Управління Держпраці у Закарпатській області Погара В.О. повноважень видавати такий наказ, позаяк, на думку скаржника, такими повноваженнями наділена Державна служба України з питань праці, як роботодавець.
47. Щодо означених питань Суд вважає за необхідне вказати про таке.
48. Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України «Про державну службу».
49. Частиною третьою статті 5 Закону України «Про державну службу» унормовано, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
50. Згідно з частиною першою статті 3 та статті 4 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
51. В розумінні статті 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
52. Тлумачення статті 34 КЗпП України свідчить про те, що обов'язковою підставою для введення простою на підприємстві (установі, організації) є повна зупинка його роботи або роботи окремих підрозділів.
53. Отже, простій оголошується у разі неможливості виконання органом, його структурним підрозділом або державним службовцем своїх завдань і функцій через відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами, для відповідних державних службовців (структурного підрозділу або органу в цілому).
54. Як вже зазначено раніше, у справі встановлено, що на виконання рішення суду наказом Державної служби України з питань праці від 28.03.2024 № 12-КГ поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області, проте з 19.01.2022 Управління Держпраці у Закарпатській області перебуває у стані припинення.
55. Відповідно на наказу від 05.12.2022 № 234 Державної служби України з питань праці видано наказ «Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій» з 06.12.2022 Управлінню Держпраці у Закарпатській області припинило здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах.
56. Отже, на час поновлення скаржника на посаді начальника Управління Держпраці у Закарпатській області це Управління з 06.12.2022 припинило здійснення функцій з реалізації державної політики з питань, визначених Положенням про Державну службу з питань праці, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 11.02.2015 № 96.
57. За таких обставин Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що за умови припинення Управлінням Держпраці у Закарпатській області здійснення функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах, спірний наказ про оголошення ОСОБА_2 простою зумовлений саме припиненням діяльності (окрім заходів з ліквідації) Управлінням Держпраці у Закарпатській області, в результаті чого відсутні трудові обов'язки, які ОСОБА_1 міг би реалізовувати на посаді начальника Управління.
58. Реагуючи на доводи ОСОБА_1 про відсутність у голови комісії з ліквідації територіального органу повноваженнями роботодавця по відношенню до працівників органу, де голова комісії з ліквідації здійснює повноваження щодо припинення такого, Суд зауважує, що відповідно до зазначеного нормативно правового регулювання, зокрема з огляду на положень частини четвертої статті 105 ЦК України та пункти 18-21 Порядку № 1074, з моменту призначення комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) до дня внесення запису про державну реєстрацію припинення органу виконавчої влади або територіального органу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, до комісії або ліквідатора переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи.
59. Всі розпорядчі, управлінські та кадрові рішення, зокрема оголошення простою, порядок оплати праці у період простою, приймає ліквідаційна комісія, або ліквідатор, призначений центральним органом - наказом Голови Державної служби України з питань праці від 07.08.2023 № 172.
60. Натомість попередній керівник юридичної особи втрачає повноваження з моменту утворення ліквідаційної комісії.
61. З огляду на викладене Суд зауважує, що наведене позивачем обґрунтування застосування пунктів 19, 21 Порядку № 1074, які визначають спрямованість повноважень комісії та голови комісії зокрема, які стосуються виключно здійснення заходів пов'язаних з реорганізацією або ліквідацією органу виконавчої влади або територіального органу, не дають підстав вважати про їх неправильне застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для скасування спірного наказу про оголошення простою.
62. На підтвердження своїх доводів щодо відсутності у голови комісії з ліквідації територіального органу повноважень видавати спірний наказ, касатор посилається на підпункт 10 пункту 11 Положення про Державну службу України з питань праці, яким визначено, що Голова цього органу призначає на посаду за погодженням з Міністром економіки, довкілля та сільського господарства заступників керівників територіальних органів Держпраці та звільняє їх з посади, однак вказана норма не застосовна до спірних правовідносин, позаяк, як вже було зазначено раніше, з моменту ухвалення рішення про ліквідацію юридичної особи публічного права повноваження, у тому числі й у сфері трудових відносин, переходять до комісії або ліквідатора.
63. Отже, з моменту початку процедури ліквідації і до внесення запису про її припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, роботодавцем залишається сама юридична особа, що ліквідується, але функції (видання наказів, оплата праці, прості тощо, здійснює голова ліквідаційної комісії (ліквідатор), який діє від імені цієї юридичної особи на підставі відповідного наказу.
64. Інші доводи та аргументи скаржника зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою цим судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
65. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваного судового рішення, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.
66. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
67. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального та матеріального права.
68. Підсумовуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги, які слугували підставою відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
69. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
70. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
71. З огляду на результат касаційного розгляду у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі 260/3306/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк