29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 320/45973/24
адміністративне провадження № К/990/11807/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 320/45973/24
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мастістий Ілля Андрійович,
на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року, постановлену суддею Щавінським В.Р.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді судді Мєзєнцева Є.І., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - ГУ НП у м. Києві, відповідач) в якому просив:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у місті Києві № 1711 о/с від 13.09.2024 «Про особовий склад», яким звільнено зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 (0053186), заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві 13.09.2024;
1.2. поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний помер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на посаді заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві, з виплатою заробітної плати (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу на посаді заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві, з урахуванням вислуги років, спеціального звання, премії та даної посади із дня, наступного за днем звільнення до дня поновлення (судового рішення), в тому числі за час затримки виконання рішення суду.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
2.1. Відповідач подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду мотивоване тим, що позивач, зловживаючи своїми процесуальними правами, подав до Київського окружного адміністративного суду інші позови до цього самого відповідача, з однаковим предметом і з однакових підстав, що, на думку відповідача, свідчить про дії, вчиненні з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями, у зв'язку із чим даний позов підлягає залишенню без розгляду.
3. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2024, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025, адміністративний позов залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3.1. Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про те, що дії позивача не є послідовними і такими, що відповідають завданням адміністративного судочинства, позаяк одночасне подання ним трьох аналогічних позовів з метою за результатами автоматичного розподілу «обирати собі» суд, який буде розглядати справу, є маніпуляцією автоматизованим розподілом.
3.2. До такого висновку суди попередніх інстанцій дійшли установивши, що 25.09.2024 позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ НП у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 13.09.2024 № 1711 о/с, поновлення на роботі, адміністративній справі присвоєно єдиний унікальний номер 320/45958/24 та визначено головуючим суддею Лапія С.М. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 13.09.2024 № 1711 о/с, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а ухвалою цього суду від 29.10.2024 вказану позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі заяви позивача про залишення позовної заяви без розгляду.
3.3. Суд першої інстанції установив, що 07.10.2024 позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з трьома аналогічними позовами до ГУ НП у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 13.09.2024 № 1711 о/с, поновлення на роботі.
3.4. Згідно з протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024, адміністративним справам присвоєно єдині унікальні номери: № 320/45958/24 (суддя Марич Є.В.); № 320/45971/24 (суддя Білоноженко М.А.); № 320/45973/24 (суддя Щавінський В.Р.).
3.5. Станом на час розгляду судом першої інстанції цієї справи у справі № 320/45958/24 не постановлена ухвали про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
3.6. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі № 320/45971/24 відкрито провадження, а ухвалою від 04.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ НП у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку залишено без розгляду, у зв'язку із поданням представником позивача заяви про залишення позовної заяви без розгляду.
3.7. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/45973/24 про що позивач та його представник належним чином повідомлені.
3.8. На підставі наведеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову ОСОБА_1 у цій справі № 320/45973/24.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мастістий І.А., до Верховного Суду (далі - Суд) надійшла касаційна скарга на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі № 320/45973/24, у якій позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4.1. ОСОБА_1 стверджує, що посилання суду на справу № 320/45971/24, як на факт зловживання процесуальними права та як на підставу для залишення без розгляду позову у цій справі № 320/45973/24, є необґрунтованими та не відповідають меті з якою суд повинен використовувати свої повноваження, оскільки на момент ухвалення оскаржуваної ухвали позов у справі № 320/45971/24 вже був залишений без розгляду, позивач сам усунув процесуальну неможливість розгляду кількох позовів з тотожними предметом та підставами позову, подавши клопотання про залишення без розгляду інших позовів.
4.2. Крім того скаржник переконує, що предмет та підстави позову у цій справі є відмінними від предмета та підстави позову у справі № 320/45958/24, позаяк у справі № 320/45958/24 позивач не оскаржував наказ про звільнення № 1711 о/с від 13.09.2024, а просив стягнути з відповідача заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення в розмірі 99 472,64 грн. Позов у справі № 320/45958/24 був обґрунтований тією обставиною, що відповідач негайно не виконав рішення суду про поновлення на роботі, яке в частині поновлення позивача на службі підлягало негайному виконанню (рішення у справі № 320/6584/22 від 12.08.2024).
4.3. Позивач стверджує, що залишення його позову без розгляду на підставі частини третьої статті 45 КАС України призвело до порушення його права на доступ до правосуддя, оскільки інший позов у справі № 320/45971/24 на той момент вже був залишений без розгляду за заявою позивача.
5. Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вказані судові рішення.
6. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28.04.2026 закінчено підготовчі дії за касаційним провадженням та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи відповідно до статті 345 КАС України.
7. Від ГУ НП у м. Києві надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач посилаючись на необґрунтованість доводів останньої, просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
8. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
9. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
10. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
11. Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
12. Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
13. Частиною першою статті 45 КАС України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
14. Відповідно до частини другої статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
15. Згідно з частинами третьою і четвертою статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
16. Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
17. При цьому, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
18. У цій справі підставою для прийняття судом першої інстанції рішення про залишення позовної заяви без розгляду, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, стало зловживання позивачем своїми правами, що полягає в умисних діях позивача щодо подання одночасно трьох позовних заяв з ідентичними підставами та аналогічними предметом позову, а також з ідентичним суб'єктивним складом учасників справи та відкликання двох із поданих ним позовів.
19. Так, судами попередніх інстанцій було установлено, що ОСОБА_1 07.10.2024 одночасно подав три аналогічних позови з метою за результатами автоматичного розподілу «обирати собі» суд, який буде розглядати справу, що суди у цій справі визнали маніпуляцією автоматизованим розподілом справ між суддями та зловживанням процесуальними правами, що є підставою для залишення позову без розгляду.
20. Правові висновки із вказаного питання були викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21, відповідно до яких саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.
21. Стосовно доводів ОСОБА_1 про відсутність підстав для залишення без розгляду його позову у цій справі № 320/45973/24 позаяк на момент постановлення оскаржуваної ухвали від 28.11.2024 позов у справі № 320/45971/24 із тотожними позовними вимогами вже був залишений без розгляду за клопотанням позивача, варто зауважити про те, що як установлено судами попередніх інстанцій та не заперечується позивачем, ОСОБА_1 одночасно подав три аналогічні позови, й подання клопотань про залишення без розгляду інших позовів, поданих не у цій справі № 320/45973/24, не вказує про усунення позивачем процесуальних порушень. Натомість, відповідно до положень пункту 2 частини другої статті 45 КАС України, з урахуванням установлених у цій справі обставин, такі дії сторони позивача визначено судами попередніх інстанцій, як зловживання процесуальними правами з метою маніпуляціі автоматизованим розподілом справ між суддями, що суперечить завданню адміністративного судочинства.
22. Поряд із цим, керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 № 3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі № 320/45958/24 було відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП у м. Києві про стягнення на користь позивача заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення в розмірі 99 472,64 грн.
23. З огляду на викладене Суд приймає доводи скаржника про відмінність предмета позову у справі № 320/45958/24 та у цій справі № 320/45973/24, у якій ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 1711 о/с від 13.09.2024, яким його звільнено зі служби в поліції та поновити на посаді заступника начальника слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві, з виплатою заробітної плати за час вимушеного прогулу.
24. Водночас, помилкове зазначення в оскаржуваних судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції справи за № 320/45958/24, як такої, що містить аналогічні позовні вимоги, не є підставою для скасування цих рішень, натомість є підставою для виправлення описки відповідно до положень статті 253 КАС України.
25. У цьому контексті варто зауважити, що як установлено із Єдиного державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 звертався до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ НП у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 13.09.2024 № 1711 о/с, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, й ухвалою цього суду від 28.09.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі № 320/44557/24 (суддя Лапій С.М.), а ухвалою від 29.10.2024 на підставі заяви позивача позов у справі залишено без розгляду.
26. Отже, із урахуванням установлених судами попередніх інстанцій обстави про подання ОСОБА_1 аналогічних позовів у справі № 320/45971/24 та у цій справі № 320/45973/24, а також з огляду на наявність справи № 320/44557/24 із тотожним предметом позову, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у цій справі № 320/45973/24 через зловживання стороною позивача процесуальними правами з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями, що тягне за собою застосування заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, визначених КАС України.
27. Варто зауважити, що право на доступ до суду не є абсолютним та підлягає реалізації лише з дотриманням вимог процесуального закону, добросовісно та розумно. Водночас процесуальний закон містить обмеження з метою запобігання зловживанню процесуальними правами, більш того зобов'язує суд реагувати на такі дії шляхом застосування процесуальних наслідків, передбачених, зокрема частиною третьою статті 45 КАС України.
28. З огляду на наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, залишаючи без розгляду позовну заяву, правильно застосував норми процесуального права (частину третю статті 45 КАС України).
29. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 20.03.2024 у справі № 520/11767/23.
30. Отже, Верховний Суд не встановив порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке б призвело до ухвалення незаконних рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
31. Доводи наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої й апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
32. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
33. З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мастістий Ілля Андрійович, залишити без задоволення.
2. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі № 320/45973/24 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов