30 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 420/9462/25
адміністративні провадження № К/990/50215/25, № К/990/983/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 (суддя Потоцька Н.В.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025 (колегія суддів у складі: головуючого судді Кравченка К.В., суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В.) у справі №420/9462/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У квітні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Херсонській області), в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 13.02.2025 №213050010678 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди зазначеної у довідці ТУ ДСА України в Херсонській області від 10.12.2024 №02-1572/24, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.
2. На обґрунтування позову зазначив, що він має право на перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року. Вважає, що саме показник прожиткового мінімуму підлягає застосуванню при визначенні базового розміру посадового окладу судді для цілей перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці у 2024 році.
Посилається на те, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не передбачено визначення розміру посадового окладу судді в абсолютному числовому вимірі, натомість встановлюється розрахунковий механізм для визначення вказаного розміру шляхом множення такої правової категорії як прожитковий мінімум для працездатних осіб (розмір) на визначену Законом кількість.
Вказує на те, що на виконання рішення суду він отримав довідку від ТУ ДСА України в Херсонській області від 10.12.2024 №2-1572/24 про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій суддівська винагорода розрахована з урахуванням встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн, станом на 01.01.2024, та з цією довідкою звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з 01.01.2024, однак ГУ ПФУ у Львівській області рішенням від 13.02.2025 №213050010678 протиправно відмовило йому у проведені вказаного перерахунку.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що Вища рада правосуддя рішенням від 19.12.2023 №1347/0/15-23 звільнила ОСОБА_1 з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку.
4. Позивач перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та з 27.12.2023 отримує щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в розмірі 70% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
5. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 09.09.2024, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2024, у справі №420/15168/24 позов задовольнив. Визнав протиправними дії ТУ ДСА України в Херсонській області щодо нарахування суддівської винагороди у виданій ОСОБА_1 довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.05.2024 №41/24, обчисленої з розрахунку встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 грн. Зобов'язав ТУ ДСА України в Херсонській області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій нарахувати суддівську винагороду з розрахунку встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.
6. На виконання цього рішення ТУ ДСА України в Херсонській області склало довідку від 10.12.2024 №02-1572/24.
7. 07.02.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 на підставі довідки ТУ ДСА України в Херсонській області від 10.12.2024 №02-1572/24.
Подана ОСОБА_1 заява розглянута ГУ ПФУ у Львівській області за принципом екстериторіальності. Було прийнято рішення від 13.02.2025 №213050010678, яким позивачу відмовлено у проведення перерахунку. У цьому рішенні пенсійний орган послався на те, що у позивача з 01.01.2024 не виникло права на такий перерахунок, оскільки з 01.01.2024 у порівнянні з 01.01.2023, залишився незмінним прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, який становить 2102 грн.
8. Вважаючи протиправною відмову органу пенсійного органу у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 05.06.2025, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025, позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 13.02.2025 №213050010678 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов'язав ГУ ПФУ у Львівській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди зазначеної у довідці ТУ ДСА України в Херсонській області від 10.12.2024 №02-1572/24, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання. В решті позовних вимог відмовив.
10. Задовольняючи позов у визначеній судами частині, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 13.02.2025 №213050010678 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з тих підстав, що позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Херсонській області від 10.12.2024 №02-1572/24, оскільки зміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 01.01.2024 (3028 грн), на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн) є протиправною. Належне визначення суддівської винагороди є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці суддів, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті у відповідному, законодавчо визначеному розмірі.
11. Суди зазначили, що Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.
12. Також суди врахували висновок Одеського окружного адміністративного суду, викладений у рішенні від 09.09.2024 у справі №420/15168/24 про протиправність дій ТУ ДСА України в Херсонській області щодо нарахування суддівської винагороди у виданій позивачу довідці від 09.05.2024 №741/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисленої з розрахунку встановленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривень.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ І ВІДЗИВІВ НА НИХ
13. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ГУ ПФУ в Херсонській області та ГУ ПФУ у Львівській області звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.
14. Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржники визначають положення пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступ від такого висновку.
Як на підставу касаційного оскарження скаржники посилаються на застосування судом першої та апеляційної інстанцій положення статті 142 Закону №1402-VIII, статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX (далі - Закон №3460-IX) без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.04.2025 у справі №240/9028/24, щодо визначення базового розміру посадового окладу судді, з 01.01.2024, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та застосовування прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до абзацу п'ятого статті 7 Закону №3460-IX, у розмірі 2102 грн.
15. Скаржники доводять, що суди не врахували відсутність правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 в загальному розмірі (3028,00 грн), та спеціальну норму закону про державний бюджет, яка встановлює сталий розмір прожиткового мінімуму для розрахунку окладів суддів (2102,00 грн).
16. У касаційній скарзі скаржники окрім наведеного покликаються на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України і зауважують, що ця справа становить значний суспільний інтерес і стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
17. Позивач, не погодившись із доводами касаційної скарги, надав до суду відзив на касаційну каргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
18. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає про те, що він має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА України в Херсонській області, оскільки зміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 01.01.2024 (3028 грн), на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена.
19. Позивач наполягає на тому, що Пенсійний фонд України та/або його органи повинні проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого судді.
20. Вважає, що суди правомірно врахували висновок суду у справі №420/15168/24, яким встановлено протиправність дій ТУ ДСА України в Херсонській області щодо нарахування суддівської винагороди у виданій позивачу довідці від 09.05.2024 №741/24 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисленої з розрахунку встановленого статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102 гривень.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Згідно із статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
23. Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
24. Пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України передбачає, що виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України.
25. Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (пункт 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).
26. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
27. Частиною першою статті 4 Закону №1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
28. Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону №1402-VIII, частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
29. Відповідно до частини першої статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
30. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
31. Таким чином, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачена спеціальна розрахункова величина, розмір якої становить 2102,00 грн.
32. Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.
Визначені Конституцією України та Законом №1402-VIII гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
33. Конституційний Суд України неодноразово в своїх Рішеннях, зокрема від 03.06.2013 №3-рп/2013, від 04.12.2018 №11-р/2018, підкреслював, що конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
34. 30.09.2016 набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", яким, зокрема, статтю 130 Основного Закону викладено в новій редакції, текст якої зазначено, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що "розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій".
35. Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано статтею 135 Закону №1402-VIII (який є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України), зокрема, пунктом 1 частини третьої якої визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Наведеною нормою встановлено, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
36. Згідно з приписами статті 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров'я та освіти.
37. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України "Про прожитковий мінімум".
Відповідно до статті 1 цього Закону прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
Наведеною нормою визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
38. Статтею 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Однак цим Законом не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді". Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
39. Натомість статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" разом із встановленням на 01.01.2024 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн був введений такий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.
40. Слід зазначити, зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.
41. Разом з тим, Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
42. Натомість Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
На такі аспекти при підготовці, прийнятті та введенні в дію закону про Державний бюджет України звертав увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007, від 22.05.2008 №10-рп/2008.
43. Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
44. Заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 (3028,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", є протиправною.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладалася у постановах Верховного Суду, зокрема від 12.09.2024 у справі №580/2522/24, від 13.11.2024 у справі №200/1707/24, від 20.02.2025 у справі №420/3716/24.
45. Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, сформульовані у постанові від 17.02.2026 у справі №200/2309/25, де Судова палата відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.11.2025 у справі №520/32171/24, у якій сформульовано правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та, відповідно, що з 01.01.2024 не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці та сформувала такий:
«у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;
для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці».
Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цих висновків і скаржники у доводах касаційних скарг не зазначають таких підстав.
46. Таким чином, доводи скаржників, що пенсійний орган, відмовляючи позивачеві як судді у відставці в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, на тій підставі, що станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для обрахунку посадового окладу судді місцевого суду не змінювався, є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам частини другої статті 130 Конституції України і частини третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
47. При цьому колегія суддів вважає за необхідне вказати на безпідставність посилань скаржників на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.04.2025 у справі №240/9028/24, з огляду на таке.
48. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі №240/9028/24, на яку посилалися скаржники у доводах касаційних скарги, на підтвердження своєї позиції щодо застосування положень статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", спірні правовідносини стосувались проведення розрахунку при звільненні та виключенні зі штату судді Вищого адміністративного суду України, зокрема, обрахунку розміру суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення та вихідної допомоги у зв'язку з відставкою судді.
Натомість, у справі, яка розглядається, предмет спору стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді місцевого суду у відставці, зокрема, наявності підстав для здійснення такого перерахунку, у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на перше січня 2024 року.
Відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі №240/9028/24 та у справі, що розглядається, виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постанові від 24.04.2025 у зазначеній справі, під час розгляду цього спору.
49. Крім того, постановою від 12.09.2025 №19 Пленум Верховного Суду, керуючись статтею 150 Конституції України, статтями 7, 50- 52 Закону України "Про Конституційний Суд України", пунктом 5 частини другої статті 36, пунктом 5 частини другої статті 46 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", постановив звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п'ятого частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік", яким встановлено розмір прожиткового мінімуму 2102 гривні для цілей визначення посадового окладу судді.
50. Звертаючись до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п'ятого частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік", яким встановлено розмір прожиткового мінімуму 2102 гривні, для цілей визначення посадового окладу судді Пленум Верховного Суду виходив з того, що наявні підстави стверджувати, що суддівська винагорода (та щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) відповідно до Конституції і законів України, міжнародних актів є складовими статусу судді; є гарантією здійснення судочинства незалежним, неупередженим, безстороннім і справедливим судом; поширюється на усіх суддів; такі гарантії є однаковими і не залежать від жодних умов (віку, стажу, посади, юрисдикції суду тощо). Тобто матеріальне забезпечення суддів (суддів у відставці) захищено від зменшення або скасування.
51. Гарантії незалежності суддів (в частині матеріального забезпечення) повинні бути забезпечені не як матеріальне забезпечення людини, а як особи, що займає посаду судді і здійснює судочинство та є представником судової влади, і при цьому має гарантію такого забезпечення незалежно від впливу як інших складових державної влади, так і інших представників судової влади (голови суду, інших суддів, органів, що відповідають за формування судової влади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо).
52. Приймаючи Закон України "Про Державний бюджет на 2025 рік" в частині, що визначає прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн, законодавець фактично встановив інший (менший) розмір винагороди судді, тим самим звузив гарантії незалежності суддів, що суперечить приписам частини першої статті 126 Конституції України.
53. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень і погоджується з їх висновками.
54. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
55. Оскільки колегія суддів залишає у силі рішення судів першої і апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд -
Касаційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб