30 квітня 2026 рокуСправа №300/2814/24 пров. №А/857/31454/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сена Плюс» до Івано-Франківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Івано-Франківської митниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року (суддя Панікар І.В., м.Івано-Франківськ), -
У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сена Плюс» (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до Івано-Франківської митниці (далі - Митниця) в якому просило визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації від 29.03.2024 № UA206030/2024/000070 та рішення про коригування митної вартості від 29.03.2024 № UA206030/2024/000006/1 (далі - Картка відмови, Рішення відповідно).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі вказує, що декларантом не подано повного переліку документів для підтвердження митної вартості товару за ціною договору. У митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібних товарів, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас митниця не довела наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товару та протиправність оскаржуваного рішення про таке коригування.
Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 07.03.2024 між Aleksander Chwalek (Польща) (Продавець) та ТОВ укладено договір № 07032024 (далі - Договір), за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує автомобілі, в кількості і за ціною на умовах, викладених у фактурі-платформі (рахунку), що є невід'ємною частиною Контракту, загальна сума контракту 30000 Євро (а.с.37-39).
Пунктом 2.1. Договору визначено, що продавець здійснює поставку товару протягом 30 календарних днів з моменту надходження 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок Продавця. FCA, Ліпова, 6,76-039, Старі Белиці, Польща.
Відповідно до пункту 3.1 вищевказаного Договору оплата товару здійснюється наступним чином: - 100% від загальної суми контракту сплачує Покупець на умовах попередньої оплати за товар.
На виконання умов Договору від 07.03.2024 за № 07032024 позивачу поставлено сідельного тягача, вантажного, бувшого у використанні, марка - MAN, модель - TGX 18.440, номер шасі НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, об'єм двигуна 12419 см.куб, потужність двигуна 324 кВт, номер двигуна - немає даних, загальна кількість місць, включаючи місце водія 2, вантажопідйомність 12,809Т, маса в разі максимального навантаження 20,5 Т, колісна формула 4х21, призначений для перевезення напівпричепів, календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016 за ціною 10000 EUR, що стверджується рахунком-проформою № 1 від 08.03.2024 (а.с.27, 108).
З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту цього товару позивач через свого декларанта подав для митного оформлення МД № 23UA206030002282U3 (далі - МД) щодо товару за описом «сідельний тягач, вантажний, бувший у використанні, марка - MAN, модель - TGX 18.440, номер шасі НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, об'єм двигуна 12419 см.куб, потужність двигуна 324 кВт, номер двигуна - немає даних, загальна кількість місць, включаючи місце водія 2, вантажопідйомність 12,809Т, маса в разі максимального навантаження 20,5 Т, колісна формула 4х21, призначений для перевезення напівпричепів, календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016». Декларантом визначена митна вартість за основним методом у розмірі 10000,00 EUR (а.с.24).
На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи:
- рахунок-фактура (iнвойс) № 1 від 08.03.2024;
- декларація про походження товару № 1 від 08.03.2024;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 26.02.2016;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 26.02.2016;
- банківський платіжний документ, що стосується товару № 44 від 12.03.2024;
- калькуляція транспортних витрат № 28-03/24 від 28.03.2024;
- Договір;
- договір про надання послуг митного брокера № б/н від 19.09.2022;
- договір (контракт) про перевезення № 22/09 від 21.09.2022;
- акт фізичного огляду від 29.03.2024;
- заява на огляд від 29.03.2024;
- інформація дати виготовлення від 20.03.2024;
- інші некласифіковані документи (фото) 29.03.2024;
- копія митної декларації країни відправлення № 24PL421010E0161800 від 13.03.2024.
Поданню вищенаведених документів відповідач не заперечує.
Митним органом розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
За наслідком процедури консультацій посадовими особами Митниці відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів з причин коригування митної вартості. Вказану відмову оформлено Карткою відмови (а.с.31-32).
Згідно мотивувальної частини оскаржуваної Картки «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з невідповідністю вимогам пунктів а) та б) статті VII ГАТТ. У митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. …Враховуючи наявну у митниці інформацію про митну вартість подібних (аналогічних) товарів, що ввозились у максимально наближений до митного оформлення період, існує обґрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості... Проведено консультації з декларантом згідно з статті 57 МК. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК) та методу 26 (стаття 60 МК) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про угоди щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, методу 2в (стаття 62 МК) та методу 2г (стаття 63 МК) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості. Отже, враховуючи викладене, митну вартість товарів скориговано та визначено за другорядним методом, а саме методом 6 (стаття 64 МК). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД 24UA30527000109200 від 12.03.2024 за якою оформлено Сідельний тягач для перевезення напівпричепів, колісний, марка MAN модель TGX18.440; номер шасі: НОМЕР_4 тип двигуна-дизельний, об'ємом 12419см3, потужність 324kW; повна маса 20000кг., колісна формула 4х2, такий що був у використанні. 1шт., календарний рік виготовлення: 2016; призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального користування. Категорія транспортного засобу № 3.
У зв'язку із вищенаведеним, здійснено коригування митної вартості товарів та прийнято оскаржуване Рішення, яким визначено митну вартість товарів за резервним методом (стаття 64 МК).
В мотивувальній частині рішенні (графа 33) визначено обставини прийняття оскаржуваного рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості зазначені ті ж самі що й в Картці відмови.
Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частиною четвертою статті 58 МК визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Відповідно до частини пятої статті 58 МК ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з частиною першою статті 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини перша та друга статті 52 МК ).
Частинами першою та другою статті 53 МК встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів (частина перша статті 368 МК).
Частиною третьою статті 53 МК передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як визначено частиною першою статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 57 МК встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною першою статті 58 МК визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини четвертої і п'ятої статті 58 МК, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК.
Як уже вказано вище, декларантом в інтересах позивача, подано до відповідача МД, згідно якої визначено митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості - за ціною контракту та надано документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, а саме: рахунок-фактура (iнвойс) № 1 від 08.03.2024; декларація про походження товару № 1 від 08.03.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 26.02.2016; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 26.02.2016; банківський платіжний документ, що стосується товару № 44 від 12.03.2024; калькуляція транспортних витрат № 28-03/24 від 28.03.2024; Договір; договір про надання послуг митного брокера № б/н від 19.09.2022; договір (контракт) про перевезення № 22/09 від 21.09.2022; акт фізичного огляду від 29.03.2024; заява на огляд від 29.03.2024; інформація дати виготовлення від 20.03.2024; інші некласифіковані документи (фото) 29.03.2024; копія митної декларації країни відправлення № 24PL421010E0161800 від 13.03.2024.
Більше того, позивачем в подальшому додано копію рахунку-фактури (інвойс) № 1 від 08.03.2024; декларація про походження товару № 1 від 08.03.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 26.02.2016; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 26.02.2016; банківський платіжний документ, що стосується товару № 44 від 12.03.2024, інформацію дати виготовлення від 20.03.2024; інші некласифіковані документи (фото) 29.03.2024; копію митної декларації країни відправлення № 24PL421010E0161800 від 13.03.2024.
При цьому, рахунок-фактура № 1 від 08.03.2024 (а.с.108), платіжна інструкція в іноземній валюті від 12.03.2024 (а.с.28) та лист-підтвердження про підтвердження ціни та технічного стану сідельного тягача від 08.04.2024 (а.с.30), які стосуються товару, підтверджують факт виконання покупцем зобов'язання щодо оплати за товар, що відповідає правовій природі договору-купівлі продажу та реальному характеру його виконання.
Відтак, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 10000 EUR, банківським платіжним документом за товар по рахунку фактура від 12.03.2024, що проведено на суму 10000 EUR.
Більше того, в матеріалах справи міститься копія листа від продавця від 08.04.2024 про підтвердження ціни та технічного стану сідельного тягача, за змістом якої судом встановлено, що продавець, Aleksander Chwalek, підтверджує, що сідельний тягач, вантажний, бувший у використанні марки MAN, модель TGX 18.440, номер шасі НОМЕР_5 , 2016 року випуску, був проданий ТОВ за ціною 10000,00 Євро (умови поставки FCA Stare Bielice), оплата покупцем проведена в повному обсязі. (а.с.30).
Відтак, аналіз змісту вищевказаних документів, свідчить про те, що вони містять всі реквізити, необхідні для ідентифікації придбаним ТОВ сідельного тягача, та підтверджує заявлену митну вартість ввізного товару.
Окрім того, відповідач не довів наявності розбіжностей у документах, поданих позивачем, також не довів ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Отже, посилання відповідача на неможливість підтвердження митної вартості придбаного позивачем автомобіля є безпідставними.
Відтак, із встановлених при розгляді справи обставин, уповноваженою особою декларантом (позивачем) подано усі документи згідно з переліком (частина другої статті 53 МК) та у поданих документах наявні усі відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості товару та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена готівкою за такий транспортний засіб.
Щодо доводів відповідача на підтвердження правомірності коригування митної вартості автомобіля, то необхідно вказати наступне.
Відповідно до частини першої статті 64 МК у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (частина друга статті 64 МК).
Як встановлено з графи 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення вказав, що митну вартість товару визначено згідно статті 64 МК - резервний метод, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до статті 64 МК у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
- ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
- системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
- ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
- вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
- ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
- мінімальної митної вартості;
- довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Крім того, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК).
На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень, суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування другорядних методів можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування основного.
Відповідач вказує, що для визначення митної вартості використанні відомості з МД №24UA305270001092U0 від 12.03.2024 за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) автомобіля: сідельний тягач для перевезення напівпричепів, колісний, марка MAN модель TGX18.440; номер шасі: НОМЕР_4 тип двигуна-дизельний, об'ємом 12419см3, потужність 324kW; повна маса 20000 кг., колісна формула 4х2, такий що був у використанні. 1шт., календарний рік виготовлення: 2016; призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального користування. Категорія транспортного засобу № 3. Визначена митна вартість - 17700 Євро.
Так, сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників ЄАІС. При прийнятті оскаржуваного Рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач спирався не на документи, подані декларантом до митного оформлення, а на вже наявну в митного органу цінову інформацію.
Також, відповідно до інформації в рахунку-фактурі (iнвойс) № 1 від 08.03.2024 продавцем вказано, що сідланого тягача пошкоджений двигун, що не було взято відповідачем до уваги під час коригування митної вартості автомобіля спираючись на МД №24UA305270001092U0 від 12.03.2024.
Отже, враховуючи вищевикладене, цифровий рівень митної вартості імпортованого товару, що є нижчим від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості, оскільки надані для митного оформлення документи не містять розбіжностей, а їхні дані піддаються обчисленню та підтверджують вартість товару.
Згідно, правової позиції Верховного Суду, викладену у постанові від 21.12.2018 у справі № 815/228/17 наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильності її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Щодо посилань відповідача на неможливість ідентифікувати платіжний документ №44 від 12.03.2024 із ввезеним товаром, то такі є помилковими, оскільки у поданій платіжній інструкції наявні усі обов'язкові реквізити. Крім цього, у платіжній інструкції містяться посилання на контракт, відсутність у даному платіжному документі інформації про інвойс, на виконання якого здійснено оплату за товар, на думку суду, не може слугувати підставою ставити під сумнів вартість за одиницю товару.
Посилання відповідача на те, що надана позивачем до митного оформлення довідка про транспортні витрати не містить протяжності маршруту перевезення у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та на митній території України, розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр, судом відхиляються, оскільки положеннями МК не передбачено необхідності зазначення вказаних відомостей у документі, що підтверджує вартість транспортних витрат.
Окрім того, необхідно зауважити, що інформація, що міститься у калькуляції витрат по доставці тягача від 28.03.2024 в розмірі 15000 грн дає можливість ідентифікувати товар, що транспортувався. Тобто, дана калькуляція містить числове значення витрат щодо транспортування товару до кордону України в розмірі 10000 грн., та з кордону України до м. Івано-Франківськ в розмірі 5000,00 грн.
Так, відповідно до пункту 4.1. договору на транспортно-експедиційні послуги від 21.09.2022 за № 22/09 оплата здійснюється у національній валюті України у безготівковому порядку шляхом перерахування вартості послуг на поточний рахунок Виконавця протягом 3 банківських днів з дня надання Виконавцем оригіналів документів, якщо інше не зазначене у Заявці.
Пунктом 4.4. вищевказаного договору зазначено, що факт надання послуги Виконавцем підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, та Актом приймання наданих послуг.
Два примірники Акту надаються Замовнику протягом 3 (трьох) банківських днів з дня прибуття вантажу до пункту його призначення.
Замовник не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Акту при необхідності остаточно оформляє його (вказує посаду посадової особи, прізвище, ім'я, по батькові), підписує його та негайно повертає один примірних Виконавцю або надає йому мотивовану відмову у його підписанні.
Акт приймання наданих послуг до договору про надання послуг на транспортно-експедиційні послуги від 21.09.2022 за № 22/09 складається протягом 3 (трьох) банківських днів з дня прибуття вантажу до пункту його призначення, внаслідок чого, до митного оформлення, в силу не прибуття ще вантажу до пункту його призначення, не був наданий у зв'язку з його відсутністю.
Так, відповідач надав усі матеріали на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, однак матеріалів, які би доводили повну тотожність або максимальну подібність технічних характеристик (стану) порівняних автомобілів, та які б були використані при прийнятті оскаржуваних рішень, суду не надано, що свідчить про необґрунтованість оскаржуваного рішення.
Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.
Підсумовуючи вищенаведене, є обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас митниця не довела наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товару та протиправність оскаржуваного рішення про таке коригування.
Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич