30 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/312/26 пров. № А/857/18761/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., суддів Димарчук Т.М., Сала П.І., розглянув в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року (головуючий суддя Смокович Віра Іванівна, м. Луцьк) у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
Короткий зміст позовних вимог
До Волинського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач) з такими вимогами:
- визнання протиправними дій щодо відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у нарахуванні та виплаті пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії в межах строку позовної давності із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Суд першої інстанції постановив рішення, яким адміністративний позов задовольнив повністю: - визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 08 липня 2025 року; - зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, у відповідності до положень пункту 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 08 липня 2025 року.
Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції керувався нормами частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ, Закону № 2148-VIII, Закону № 1058-IV та врахував висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 25.06.2024 у справі №300/3435/21; суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно обчислював позивачці пенсію без врахування положень частини другої статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та застосовував до спірних правовідносин положення пункту 3 частини другої розділу І Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року, чим протиправно звузив право позивачки на соціальний захист як потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи. Суд виснував, що позивачка має підстави для перерахунку пенсії з урахуванням доплати за понаднормовий стаж відповідно до частини другої статті 56 Закону 796-XII, оскільки пенсія їй призначена ще до набрання Законом №2148-VIII чинності, яким внесені зміни до частини другої статті 56 Закону № 796-XII.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції до Восьмого апеляційного адміністративного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт покликається на те, що суд першої інстанції не врахував, що на час виникнення спору Законом № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ внесені зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Ці норми є такими, що розповсюджуються на правовідносини, які виникли або тривали на час набрання ними чинності. Звертає увагу на те, що відповідно до цієї правової норми у редакції, що діяла на час її реалізації, умовою призначення надбавки за понаднормовий стаж є призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тому позивачка, щодо якої не дотримано цієї умови, не має підстав для перерахунку пенсії на підставі пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
Позивачка правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Обставини справи, які встановив суд першої інстанції та перевірив суд апеляційної інстанції:
ОСОБА_1 має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (3 категорії), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Позивачка перебуває на обліку у відповідача та з 13.04.2005 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV із зниженням пенсійного віку на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Із рішення про перерахунок пенсії № 9070801313 убачається, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 32 роки 02 місяці 20 днів.
На запит позивачки щодо перерахунку пенсії на умовах частини другої статті 56 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку та виплати пенсії на підставі частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини:
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII.
Статтею 56 Закону України № 796-XII передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
Пункт 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ у редакції, що діяла до 11.10.2017 (до внесення змін Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій») передбачав, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII), який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, зокрема, до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини другої статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Позиція суду апеляційної інстанції
Суд апеляційної інстанції, перевіряючи в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на такі мотиви:
суд першої інстанції при прийнятті рішення дійшов висновку, що на спірні правовідносин не розповсюджуються нові правила виплати надбавки за понаднормовий стаж, запроваджені у зв'язку із внесенням до частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ змін Законом № 2148-VIII, що ставлять її в залежність від призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, оскільки пенсія за віком позивачці призначена до набрання чинності Законом № 2148-VIII (до 11.10.2017). Тому на підставі статті 58 Конституції України ці зміни не є підставою для відмови нараховувати та виплачувати позивачці доплату за понаднормовий стаж, оскільки пенсія призначена їй до набрання чинності Законом № 2148-VIII, яким внесені зміни до частину 2 статі 56 Закону № 796-XII.
Аргументи апелянта зводяться до того, що на момент виникнення спірних правовідносин (на дату звернення позивачки із заявою про проведення перерахунку пенсії) територіальний орган ПФУ при її вирішенні керувався чинною редакцією частини другої статті 56 Закону №796-XII, яка пов'язує збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж з фактом призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058.
Отже, для вирішення цього спору слід визначити, чи поширюється частина 2 статті 56 Закону № 796-XII в редакції змін, внесених Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», на правовідносини, які виникли до набрання чинності цими змінами, відповідно до яких умовою для збільшення розміру пенсії громадянам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на один процент заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, є призначення їм пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону України від 09 липня 2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини п?ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та частини шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені в постанові від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21 щодо застосування пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом № 2148-VIII, у яких Верховний Суд розмежував такі ситуації:
1) у випадку, якщо правовідносини щодо призначення особі пенсії виникли до набрання чинності Законом № 2148-VIII (до 11.10.2017), то їх регламентує пункт 2 статті 56 Закону №796-ХІІ у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера. На таких осіб не розповсюджуються нові правила виплати надбавки за понаднормовий стаж, запроваджені у зв'язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, що ставлять її в залежність від призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV;
2) у випадку, якщо правовідносини щодо призначення особі пенсії виникли після набрання чинності Законом № 2148-VIII (після 11.10.2017), то їх регламентує пункт 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону № 2148-VIII. Тому такій особі виплата надбавки за понаднормовий стаж провадиться лише у випадку призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV.
Отже, для наявності підстав для перерахунку пенсії із збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж без урахування частини 2 статті 27 Закону № 1058-IV, особа має відповідати в сукупності таким умовам:
- мати статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, 2, 3, 4;
- отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058 із зниженням пенсійного віку на підставі Закону № 796-XII;
- мати стаж роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років;
- пенсія повинна бути призначена особі до набрання чинності Законом № 2148-VIII (до 11.10.2017).
Суд першої інстанції встановив, що позивачка відповідає переліченим вище умовам, а апелянт цих обставин не оспорює. За таких обставин позивачка дійсно має підстави вимагати перерахунку розміру її пенсії з урахуванням доплати за понаднормовий стаж на підставі частини другої статті 56 Закону 796-XII (в редакції, чинній до 11.10.2017). Аргументи апелянта за своїм змістом фактично зводяться до заперечення наведених вище висновків Верховного Суду щодо обрання та застосування наведених вище норм права, тому суд їх відхиляє. Водночас апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції при вирішенні спору належно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та надав їм правову оцінку, що відповідає усталеним висновкам Верховного Суду щодо застосування в аналогічних спорах частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ. З огляду на це суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відмова відповідача провести перерахунок пенсії позивачки відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-ХІІ із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений стаж 15 років є протиправною та призводить до порушення законних інтересів особи, за захистом яких вона звернулася до суду.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки апеляційний суд визнав доводи апеляційної скарги помилковими та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції, то апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на висновок по суті апеляційної скарги суд покладає понесені апелянтом судові витрати на нього.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі № 140/312/26 - без змін.
Понесені апелянтом судові витрати покласти на нього.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення постанови.
Головуючий суддя Р. М. Москаль
судді Т. М. Димарчук
П. І. Сало