Справа № 454/2111/25
17 березня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М. Я. ,
за участю секретаря Калиш В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2 ,
за участю третьої особи Органу опіки та піклування Сокальської міської ради Львівської області про позбавлення батьківських прав,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Позивач звернулася в суд з даним позовом, який мотивовано тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням суду та в них є спільні неповнолітні діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач не піклується про дітей, не виявляє інтересу в їх подальшій долі, не цікавиться їх успіхами, станом здоров'я, навчанням, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не забезпечує матеріально, не спілкується з ними, не надає їм доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання дітьми освіти тощо.
Всі питання щодо виховання та утримання дітей вирішуються позивачкою самостійно без участі відповідача, оскільки останній лише зрідка в порядку примусового виконання сплачує призначені судом аліменти.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Заяви (клопотання) учасників справи
Представник позивачки - адвокат Семенюк А.В. подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечив.
Представник третьої особи подав висновок щодо позбавлення відповідача батьківських права та клопотання про розгляд справи без його участі, щодо вирішення справи покликався на розсуд суду.
Інші процесуальні дії
Ухвалою суду постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 19.01.2026р. закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд.
Оскільки відповідач був повідомлений про дату, час та місце судового засідання в порядку статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)) і в судове засідання не з'явився, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом постановлено ухвалу про заочний справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 12.03.2020р. розірвано шлюб між сторонами, який був зареєстрований 18.06.2015р.
Позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є матір'ю та батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено з свідоцтв про народження.
Спільні діти сторін проживають разом з позивачкою в належній їй квартирі по АДРЕСА_1 , що встановлено з акта від 22.05.2025р. та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З виконавчого листа, виданого Сокальським районним судом 24.10.2017р. та судового наказу, виданого Сокальським районним судом 16.04.2018р. встановлено, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_7 в розмірі 1500грн. щомісячно та на неповнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу.
З розрахунку встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_7 станом на 28.02.2025р. складає 99936,52грн. та за весь період стягнення аліментів останній сплатив лише 5000грн.
Також, згідно розрахунку, що заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_4 станом на 28.02.2025р. становить 135855,99грн. та розмір сплачених останнім аліментів за весь час їх стягнення складає 71957,91грн.
Рішенням виконавчого комітету Сокальської міської ради Львівської області №234 від 08.10.2025р. затверджено висновок органу опіки та піклування, яким доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишено на розсуд суду.
Оцінка суду
Позивачем ставиться питання про позбавлення відповідача батьківських прав щодо неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 11 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ст.14 Закону України "Про охорону дитинства" діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
В свою чергу, відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного Кодексу України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.
Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30.03.2007р. №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, слід розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім - права батьків.
Зазначене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц та у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17.
Судом встановлено, батько неповнолітніх дітей ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, проживає окремо, не цікавиться їх потребами, не займається забезпеченням їх розвитку та матеріально не забезпечує, а лише частково сплачує аліменти, які примусово стягуються з нього на підставі судового рішення, в судове засідання жодного разу не прибув, відзиву на позов не подав, не спростував зазначених в позовній заяві обставин та не виявив інтересу до дітей.
Також, відповідачем не надано доказів участі в навчанні дітей, їх вихованні, лікуванні та духовному розвитку, що свідчить про відсутність в них бажання брати участь у вихованні та розвитку дітей.
Вказані обставини свідчать про те, що відповідач самоусунувся від виховання дітей, які проживають разом з матір'ю.
За таких обставин, з метою захисту інтересів дітей, суд дійшов до висновку про задоволення позову про позбавлення батьківських прав відповідача відносно його неповнолітніх дітей.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять)грн. 20коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою до Сокальського районного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або двадцяти днів з дня отримання копії рішення, якщо воно не було вручене в день його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
У разі, якщо рішення не було вручена в день його проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Орган опіки та піклування Сокальської міської ради Львівської області, ЄДРПОУ:26205171, місцезнаходження: вул.Шептицького..44, м.Сокаль, Шептицький район, Львівська область.
Головуючий: М. Я. Адамович