Справа № 464/559/26
пр.№ 2/464/1294/26
(заочне)
29.04.2026 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Теслюка Д.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Гирьки К.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (далі - ТзОВ «Коллект центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
директор ТзОВ «Коллект центр» - М.Ткаченко 30.01.2026 звернулась в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за Договором №2113745250785 від 17.05.2021 в розмірі 27 798 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 17.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (далі - ТзОВ «Служба миттєвого кредитування») та ОСОБА_1 укладено Договір №2113745250785, згідно з п.1.1 якого товариство зобов'язалось надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4 100 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з умовами цього договору, його додатків та правил. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 4 100 грн. Між ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» (далі - ТзОВ «Вердикт капітал») 01.12.2021 укладено Договір №1-12, відповідно до якого ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТзОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позивальників, в тому числі і до відповідача за Договором №2113745250785. Надалі, 10.01.2023 між ТзОВ «Вердикт капітал» та позивачем ТзОВ «Коллект центр» було укладено Договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТзОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позивальників, в тому числі і до відповідача за Договором №2113745250785. Станом да час подання позову строк повернення грошових коштів за договором наступив, однак відповідач не виконав свої зобов'язання, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплатив. Згідно з розрахунком заборгованості за договором у відповідача ОСОБА_1 така становить 80 314,49 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 4 100 грн, за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 76 214,49 грн. Разом з тим, враховуючи принципи розумності, співмірності і пропорційності, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним договором в розмірі 27 798 грн, з яких 4 100 грн заборгованість за тілом кредиту, 23 698 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Ухвалою від 16.02.2026 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу до розгляду в судовому засіданні. Визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача ТзОВ «Коллект центр» в судове засідання не з'явився, в позовній заяві директор ТзОВ «Коллект центр» - М.Ткаченко просила розгляд справи проводити у відсутності сторони позивача, щодо ухвалення заочного рішення не заперечила.
У зазначений відповідачу Крайовському Р.М. строк останній не скористався своїм правом для подання відзиву на позов, відповідно до ст.178 ЦПК України, у судове засідання не з'явився повторно.
У зв'язку з наведеним, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між 17.05.2021 між ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг №2113745250785 (далі - Договір №2113745250785), відповідно до п.1.1 якого товариство зобов'язалось надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4 100 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з умовами цього договору, його додатків та правил.
Сторонами визначено наступні умови: орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту; граничний строк кредитування - 1 рік; проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день кредитування, протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови оплати сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною в п.1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.б); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в).
Згідно з листом ТзОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 29.12.2025 товариством було здійснено переказ грошових коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 в розмірі 4 100 грн, відповідно до Договору №2113745250785.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» за Договором №2113745250785 від 17.05.2021 станом на 30.11.2021 у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором в розмірі 27 798 грн, з яких 4 100 грн заборгованість за тілом кредиту, 23 698 грн заборгованість за процентами.
Між ТзОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТзОВ «Вердикт капітал» 01.12.2021 укладено Договір факторингу №1-12, відповідно до умов якого клієнт - первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 60 183 678,63 грн, а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками. На підтвердження переходу права вимоги за даним договором також долучено платіжне доручення № 307600018, Акт приймання-передавання Реєстру боржників за Договором факторингу №1-12 від 01.12.2021, Реєстр боржників до Договору факторингу №1-12 від 01.12.2021 та витяг до нього.
Між ТзОВ «Вердикт капітал» та ТзОВ «Коллект центр» 10.01.2023 укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, або які зобов'язані виконати обов'язки боржників за договорами позики, з урахуванням всіх змін, доповнень та додатків до них. На підтвердження переходу права вимоги за даним договором також долучено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023, Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, Реєстр боржників до за Договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю продаж) прав вимоги та витяг до нього.
Згідно з розрахунком заборгованості ТзОВ «Коллект центр» за Договором №2113745250785 від 17.05.2021 станом на 16.05.2022 у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором в розмірі 80 314,49 грн, з яких 4 100 грн заборгованість за тілом кредиту, 76 214,49 грн заборгованість за процентами.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини перша, друга статті 639 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом статті 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.
Таким чином, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», кредитний договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених в письмовій формі. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача ОСОБА_1 для укладення договору на таких умовах.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами першою, другою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно із частиною другою статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Стаття 512 ЦК України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Отже, з огляду на наведене вбачається, що відбулася заміна кредитора на підставі укладених Договору факторингу №1-12 від 01.12.2023 та Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, а тому до ТзОВ «Коллект центр», перейшло право вимоги за кредитним договором №2113745250785, укладеного між ТзОВ «Служба миттєвого кредиту» та ОСОБА_1 .
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови Договору №2113745250785, не повернув кредит та не виконав всі інші грошові зобов'язання перед кредитодавцем за договором. Відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості, доказів належного виконання взятих зобов'язань перед позивачем за умовами договору не надав.
Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 не повну суму заборгованості за договором, а лише її частину на загальну суму 27 798 грн, з яких 4 100 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 23 698 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Враховуючи наведене вище, оскільки відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, відтак суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором №2113745250785, яка складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту - 4 100 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 23 698 грн, а всього 27 798 грн.
Щодо судових витрат суд зазначає таке.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 цієї статті).
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в матеріалах справи містяться: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, заявку на надання юридичної допомоги №2093 від 01.12.2025 прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» та витяг з Акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025.
Встановлено, що правнича допомога позивачу ТзОВ «Коллект центр» надана адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», згідно з договором про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, на суму 13 000 грн.
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду від 26 червня 2024 року (справа №686/5757/23) виснувала, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Аналізуючи матеріали справи, подані докази щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, суд дійшов висновку, що визначений адвокатом розмір оплати є завищеним, враховуючи, що предметом спору є стягнення заборгованості у розмірі 27 798 грн, тобто справа відноситься до малозначних, відтак сума заявлених витрат на правову допомогу в розмірі 13 000 грн є непропорційною щодо ціни позову.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Коллект центр» слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Окрім цього, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «Коллект центр» слід стягнути судовий збір, сплачений при поданні позову, в сумі 2 662 грн 40 коп.
Керуючись статтями 13, 81, 89, 263-265, 279, 280-289 ЦПК України,
позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за Договором №2113745250785 від 17.05.2021 в розмірі 27 798 (двадцять сім тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» судові витрати, що складаються з судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 2 662 грн 40 коп та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн, а всього 7 662 грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 29.04.2026.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», код ЄДРПОУ 44276926, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3 оф.306.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , без зареєстрованого місця проживання, останнє відоме місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Дмитро ТЕСЛЮК