30 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 500/5513/24 пров. № А/857/32512/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
судді-доповідача: Судової-Хомюк Н.М.,
суддів: Затолочного В.С., Онишкевича Т.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 500/5513/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
суддя у І інстанції - Юзьків М.І.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,
дата складення повного тексту рішення - 04 листопада 2024 року,
ОСОБА_1 (далі також позивач), через представника - адвоката Волинця Сергія Анастасовича, звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі також відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі також відповідач 2), у якому просив ухвалити рішення, яким:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 192650012039 від 27.08.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за винятком підтвердженого стажу;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити з 21.07.2024 ОСОБА_1 пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за списком № 1 періоди роботи з 23.06.2000 по 27.07.2012 на посаді формувальника - заливника ливарного цеху, завалювальника шахти у вагранки на печі в Чортківському ливарно-механічному заводі філія фірми «Конист», з 27.07.2012 по 16.10.2012 на посаді заливальника металу ливарного виробництва у Публічному акціонерному товаристві «Булат», до страхового стажу періоди роботи згідно з трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 22.06.1995, вкладиша до трудової книжки НОМЕР_2 від 01.01.1996.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у призначенні пенсії йому було відмовлено, у зв'язку із відсутністю пільгового стажу. Такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у призначення пенсії за віком позивач вважає протиправними, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 192650012039 від 27.08.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за винятком підтвердженого стажу.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 періоди роботи з 23.06.2000 по 27.07.2012 на посаді формувальника - заливника ливарного цеху, завалювальника шахти у вагранки на печі в Чортківському ливарно-механічному заводі філія фірми «Конист», з 27.07.2012 по 16.10.2012 на посаді заливальника металу ливарного виробництва у Публічному акціонерному товаристві «Булат», до страхового стажу періоди роботи згідно з трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 22.06.1995, вкладиша до трудової книжки НОМЕР_2 від 01.01.1996.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.08.2024 про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень, 60 копійок).
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач 2, який вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що за результатами розгляду документів для обчислення страхового стажу та призначення пенсії за віком на пільгових умовах, розраховано стаж, який склав 29 рік 4 місяці 12 днів. Пільговий стаж роботи за Списком № 1 не визначено. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 та вкладиша до трудової НОМЕР_2 , оскільки не читається печатка на титульній сторінці. Крім того, в трудовій книжці від 22.06.1995 відсутній запис про видачу вкладиша, вкладиш без трудової книжки не дійсний.
Просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно положень статті 311 КАС України.
Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення пенсійного віку 50 років, 20.08.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надав всі необхідні документи, що підтверджують страховий стаж .
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Листом від 02.09.2024 № 1900-0215-8/42571 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомлено позивача про відмову у призначенні пенсії за віком на підставі рішення Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області № 192650012039 від 27.08.2024.
Причиною вказаної відмови у призначені пенсії стало те, що пільговий стаж роботи за Списком № 1 не визначено. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 та вкладиша до трудової НОМЕР_2 , оскільки не читається печатка на титульній сторінці. Крім того, в трудовій книжці від 22.06.1995 відсутній запис про видачу вкладиша, вкладиш без трудової книжки не дійсний. Пільгові документи до електронної пенсійної справи не додані.
Дослідженням вкладиша НОМЕР_2 від 01.01.1996 до трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 22.06.1995 щодо спірних періодів роботи встановлено, що вкладиш містить наступні записи:
№ 3 - 23.06.2000 Чортківський ливарно-механічний завод - філія фірми «Конист» прийнятий в ливарний цех формувальником - заливником (Наказ № 46 від 23.06.2000);
№ 4 - 01.01.2010 переведений на завалювальника шихти у вагранки та печі (Наказ № 1/1 п. 3 від 01.01.2010);
№ 5 - 27.07.2012 звільнений з роботи по переведенню ПАП «Булат» (Наказ № 56 п.5 від 27.07.2012);
№ 6 - 27.07.2012 ПАП «Булат» прийнятий на робот у заливальником металу ливарного виробництва з вмпробувальним періодом по переводу з Чортківського ливарно-механічного заводу - філія фірми «Конист» (Наказ № 25-к від 27.07.2012);
№ 7 - 16.10.2012 звільнений з роботи за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (Наказ № 42-к від 16.10.2012).
Відповідно до пункту 2 витягу з наказу Чортківського ливарно - механічного заводу - філія форми «Конист» від 15.06.2005 № 3 «Про результати проведення атестації робочих місць» підтверджено право працівникам підприємства виходу на пенсію за віком на пільгових умовах: формувальник ручного формування (код професії - 11.1а-КП 7211.2), пільгова пенсія за Списком №1.
Також, відповідно до пункту 2 витягу з наказу Чортківського ливарно - механічного заводу - філія фірми «Конист» від 14.06.2010 № 3 «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці», підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 1 за посадою завалювальника шихти у вагранки та печі (код професії - 11.а-КП 8122.2).
Відомості правонаступництво та про реорганізацію ТДВ «Булат» підтверджуються довідкою від 21.10.2020 № 3.
Таким чином, позивач не погодившись з оскаржуваним рішенням суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в області від 27.08.2024 № 192650012039, вважає його протиправним та таким, що порушує його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову в призначенні пенсії від 27.08.2024 № 192650012039 є протиправним та підлягає скасуванню, а періоди роботи з 23.06.2000 по 27.07.2012 на посаді формувальника - заливника ливарного цеху, завалювальника шахти у вагранки на печі в Чортківському ливарно-механічному заводі філія фірми «Конист» та з 27.07.2012 по 16.10.2012 на посаді заливальника металу ливарного виробництва у Публічному акціонерному товаристві «Булат» зарахуванню до пільгового стажу за списком № 1.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянта, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку №1 в даному випадку, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та досягнення відповідного віку, встановленого законом.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, застосовуються якщо пільгова робота продовжується після 16 січня 2003 року.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).
Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).
Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
За змістом положень статті 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок № 637).
Пунктами 1, 2 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці орган Пенсійного фонду вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.
Як встановлено із матеріалів справи, за записами з вкладиша НОМЕР_2 від 01.01.1996 до трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 22.06.1995 щодо спірних періодів роботи мітить наступні записи:
№ 3 - 23.06.2000 Чортківський ливарно-механічний завод - філія фірми «Конист» прийнятий в ливарний цех формувальником - заливником (Наказ № 46 від 23.06.2000);
№ 4 - 01.01.2010 переведений на завалювальника шихти у вагранки та печі (Наказ № 1/1 п. 3 від 01.01.2010);
№ 5 - 27.07.2012 звільнений з роботи по переведенню ПАП «Булат» (Наказ № 56 п.5 від 27.07.2012);
№ 6 - 27.07.2012 ПАП «Булат» прийнятий на робот у заливальником металу ливарного виробництва з вмпробувальним періодом по переводу з Чортківського ливарно-механічного заводу - філія фірми «Конист» (Наказ № 25-к від 27.07.2012);
№ 7 - 16.10.2012 звільнений з роботи за власним бажанням ст. 38 КЗпП України (Наказ № 42-к від 16.10.2012).
Записи № 3 - 7 вчинені належним чином, свідчать про зайнятість позивача повний робочий день. Іншого, зокрема про скорочений або неповний режим роботи протягом цих періодів, в трудовій книжці не міститься.
В вкладенні до трудової книжки позивача чітко зазначені відомості щодо характеру роботи у відповідний період на посадах, що віднесені до відповідного списку, що не потребувало надання уточнюючих довідок про пільговий характер роботи.
Разом з тим, відповідно до пункту 2 витягу з наказу Чортківського ливарно - механічного заводу - філія форми «Конист» від 15.06.2005 № 3 «Про результати проведення атестації робочих місць» підтверджено право працівникам підприємства виходу на пенсію за віком на пільгових умовах: формувальник ручного формування (код професії - 11.1а-КП 7211.2), пільгова пенсія за Списком №1.
Також, відповідно до пункту 2 витягу з наказу Чортківського ливарно - механічного заводу - філія фірми «Конист» від 14.06.2010 № 3 «Про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці», підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 1 за посадою завалювальника шихти у вагранки та печі (код професії - 11.а-КП 8122.2).
Відомості правонаступництво та про реорганізацію ТДВ «Булат» підтверджуються довідкою від 21.10.2020 № 3.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновків, що робота позивача у шкідливих умовах праці з 23.06.2000 по 16.10.2012 сумарно становить 12 років 03 місяці 24 дні на посадах, передбачених Списком №1.
Однак, відповідач обґрунтовує законність свого рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах тим, що не читається печатка на титульній сторінці трудової книжки та в трудовій книжці відсутній запис про видачу вкладиша, вкладиш без трудової книжки не дійсний.
Апеляційний суд звертає увагу, що на час первинного заповнення трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 22.06.1995 та вкладиша до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.01.1996 діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі - Інструкція № 58).
Відповідно до пункту 1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 1.5. Інструкції № 58 визначено, що питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» (далі - Постанова № 301), цією Інструкцією та іншими актами законодавства.
Так, згідно з пунктом 2.11.Інструкції № 58 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.12. Інструкції № 58).
Відповідно до пункту 3.1. Інструкції № 58 у тому разі, коли у трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем.
Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка.
Вкладиш без трудової книжки недійсний.
Про кожний виданий вкладиш на першій сторінці (титульний аркуш) трудової книжки зверху ставиться штамп розміром 10х25 мм з написом «Виданий вкладиш» і тут же зазначаються серія і номер вкладиша. При кожній наступній його видачі має ставитися другий штамп і зазначатися серія і номер вкладиша (пункт 2.3 Інструкції № 58).
Згідно з пунктом 4 Постанови № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
Отже, з системного аналізу вказаних вище норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність пільгового стажу позивача за спірний період.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
При цьому, при вирішенні цієї справи суд враховує те, що позивач жодним чином не впливає на дотримання порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі недоліки у внесених в ній записах.
Отже, з системного аналізу вказаних вище норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем. Більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність пільгового стажу позивача за спірний період.
Крім того, саме записи про спірний період роботи в трудовій книжці завірені підписом уповноваженої особи та печаткою установи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відмовляючи у зарахуванні до пільгового стажу позивача спірного періоду на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 з 23.06.2000 по 27.07.2012 згідно з записами у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 від 22.06.1995 та вкладиша НОМЕР_2 від 01.01.1996, оскільки не читається печатка на титульній сторінці трудової книжки та відсутності у трудовій книжці запису про видачу вкладиша, діяв не в межах та не у спосіб визначений чинним законодавством.
Апеляційний суд зазначає, що належним відновленням порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (як органу, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком) зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи з 23.06.2000 по 27.07.2012 на посаді формувальника - заливника ливарного цеху, завалювальника шахти у вагранки на печі в Чортківському ливарно-механічному заводі філія фірми «Конист» та з 27.07.2012 по 16.10.2012 на посаді заливальника металу ливарного виробництва у Публічному акціонерному товаристві «Булат», до страхового стажу періоди роботи згідно з трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 22.06.1995, вкладиша до трудової книжки НОМЕР_2 від 01.01.1996, а також повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 20.08.2024, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Оскільки, сторонами не оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові, а тому, в силу приписів ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції такому оцінки не надає.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 500/5513/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді В. С. Затолочний
Т. В. Онишкевич