29 квітня 2026 року м. Кропивницький
справа № 396/1595/25
провадження № 22-ц/4809/961/26
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Чельник О. І.,
за участі секретаря - Бойко В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Новоукраїнська державна нотаріальна контора Кіровоградської області,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_2 , на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2026 рокуу складі судді Цесельської О. С. і
В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини .
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний батько позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер рідний дід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після смерті якого Новоукраїнською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу щодо належного йому майна.
За життя дід ОСОБА_5 повідомив позивача, що має намір скласти на його користь заповіт на земельну ділянку № 1520, кадастровий номер 3524010000:02:002:1520, яка передана у приватну власність на підставі розпорядження Новоукраїнської державної адміністрації від 11.05.2002 № 337-р площею 4,4579 га, розташованої на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та належної йому на підставі Державного акту серії ІУ-КР № 023539.
07.05.2025 ОСОБА_1 позивач звернувся до Новоукраїнської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про прийняття спадщини на земельну ділянку, яка належала його діду ОСОБА_5 , однак отримав відмову, у зв'язку з тим, що після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 було заведено спадкову справу на підставі заяви ОСОБА_6 , який є другим сином померлого діда, та видані свідоцтва про право на спадщину за законом.
ОСОБА_1 зазначав, що пропустив строк прийняття спадщини після смерті діда з поважних причин, оскільки перебував у ДУ «Божковська виправна колонія», а тому звернувся до суду з відповідним позовом.
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2026 року позов задоволено.
Визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк у два місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду мотивовано тим, що позивач є спадкоємцем після смерті діда за правом представлення, оскільки його батько (син спадкодавця) помер раніше.
Позивач пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 1270 ЦК України, однак суд першої інстанції визнав причини пропуску поважними, оскільки в період, відведений для прийняття спадщини, позивач перебував під вартою та надалі утримувався в установах виконання покарань, що створило об'єктивні та істотні труднощі для своєчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
В апеляційній скарзі адвокат Левченко В. П., який представляє інтереси ОСОБА_2 просить рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повністю дослідив усі обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення та допустився порушення норм матеріального права.
Відповідач вважає, що у ОСОБА_1 не було жодних перешкод звернутися із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, а поважність пропуску шестимісячного терміну для подання заяви про прийняття спадщини не доведена.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 23 березня 2026 року відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2026 року розгляд справи призначено на 29 квітня 2026 року 12 годину 30 хвилин.
Від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він відмовляється від позову, просить прийняти його відмову та закрити провадження у справі.
В судове засідання апеляційного суду, призначене на 12 годину 30 хвилин 29 квітня 2026 року учасники справи не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
В заяві про відмову від позову ОСОБА_1 просив розглядати дану заяву без його участі.
Від представника відповідача адвоката Левченка В. П. надійшла заява, в якій він просить судове засідання проводити без його участі та без участі ОСОБА_2 ..
Розглянувши подану позивачем заяву про відмову від позову, суд дійшов таких висновків.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Статтею 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до пункту 4 частини першої, частиною другою статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
За змістом ч. 1 ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі (ч. 2 ст. 373 ЦПК України).
Суд зауважує, що відмова від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Відмова позивача від позову є формою реалізації диспозитивності господарського судочинства.
З огляду на зазначене вище, підставами для відмови судом у задоволенні заяви про відмову від позову є: 1) обмеження представника відповідної сторони у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову); 2) відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє.
Подібний правовий висновок є усталеним та неодноразово викладався у постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно, від 17.04.2019 у справі № 925/2151/14, від 08.10.2020 у справі № 910/5084/16.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Складовою зазначеного принципу є можливість суб'єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог та є формою реалізації одного із принципів цивільного судочинства.
Отже, право позивача на відмову від позову на будь-якій стадії провадження у справі, у тому числі у суді апеляційної інстанції, гарантується, тому позивач наділений правом відмовитися від позову, зокрема, в суді апеляційної інстанції, і така заява повинна відповідати вимогами статті 206 ЦПК України.
Оскільки заява про відмову від позову підписана безпосередньо ОСОБА_1 та зважаючи на те, що відмова від позову є формою реалізації принципу диспозитивності цивільного судочинства, передбаченого у статті 13 ЦПК України, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про відмову від позову у цій справі.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.
У зв'язку із прийняттям судом відмови позивача від позову, суд визнає нечинним судове рішення першої інстанції та закриває провадження у цій справі.
Керуючись ст. ст. 206, 260, 373, 374 ЦПК України, суд
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 06 лютого 2026 рокувизнати нечинним.
Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Новоукраїнська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщинизакрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді С. М. Єгорова
О. І. Чельник