іменем України
29 квітня 2026 року м. Кропивницький
справа № 383/997/25
провадження № 22-з/4809/80/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.
учасники справи:
позивач - Селянське (фермерське) господарство Габорця Володимира Андрійовича,
відповідачі - ОСОБА_1 , Фермерське господарство «Данко Ленд»,
розглянувши заяву адвоката Сааді Рустама Мохаммедовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства Габорця Володимира Андрійовича на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2025 року та на додаткове рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2025 року у складі судді Бондаренка В.В.,
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 16 квітня 2026 року апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Габорця Володимира Андрійовича залишено без задоволення, а рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2025 року та додаткове рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2025 року - без змін.
До Кропивницького апеляційного суду надійшла заява адвоката Сааді Рустама Мохаммедовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про стягнення витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування заяви посилався на те, що Кропивницьким апеляційним судом ухвалено постанову за результатом розгляду апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства Габорця Володимира Андрійовича на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2025 року та на додаткове рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2025 року. Вказано, що в суді апеляційної інстанції позивачем були понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 25000 грн, які він просив стягнути з відповідача на свою користь та ухвалити додаткове рішення у справі.
Адвокат Жеребенко О.В., яка діє в інтересахСелянського (фермерського) господарства Габорця Володимира Андрійовича, направила заяву, у якій заперечила проти задоволення заяви адвоката Сааді Рустама Мохаммедовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , просила у її задоволенні відмовити.
Розглянувши заяву, дослідивши письмові докази по справі колегія суддів вважає, що заява Сааді Рустама Мохаммедовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 зазначено, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень ЦПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19 липня 2021 року у справі 910/16803/19).
Судом встановлено, що правнича допомога ОСОБА_1 у цій справі в суді апеляційної інстанції надавалась адвокатом Сааді Р.М.
На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції додано договір про надання правничої допомоги від 25.08.2025 №2/25-АМ, додаткову угоду від 18.02.2026 до договору про надання правової допомоги від 25.08.2025 №2/25-АМ, у якій визначено, що розмір гонорару складає 25000 грн у випадку досягнення адвокатським бюро результату у вигляді залишення апеляційним судом апеляційної скарги без задоволення, у випадку ж задоволення апеляційним судом позову - у розмірі, не меншому ніж 1000 грн за одну годину роботи; ордер серії ВА №1144238, акт приймання-передачі послуг від 20.04.2026 №1/20-04/26, детальний опис робіт (наданих послуг) від 21.04.2026 (т.2 а.с.163-166).
У постанові Верховного Суду від 26 січня 2026 року у справі №367/4064/21 викладена правова позиція про те, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Так, за змістом частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Водночас, гонорар адвоката може встановлюватися у двох формах: фіксованого розміру та погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №922/1964/21 (12-14гс22) зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.
Сторона позивача надала заперечення, у яких вважала заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу завищеними, які не є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт. Також вважала, що відповідачем ОСОБА_1 порушено вимоги ч..8 ст.141 ЦПК України, оскільки до закінчення судових дебатів у справі заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу ні відповідачем, ні його представником подано не було. Просив відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу у повному обсязі (т.2 а.с.172-174).
З цього приводу слід зазначити, що заявлене стороною відповідача клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції було задоволено, проте відеоконференція не відбулася у зв'язку із системним збоєм у технічній системі «ВКЗ» і запис судового засідання був неможливий, про що складено відповідний акт (т.2 а.с.152). Представник відповідача надав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження, а також просив вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення постанови (т.2 а.с.147-151).
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сааді Р.М., вказала, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного провадження у орієнтовному розмірі 25000 грн (т.2 а.с.120-123).
Колегія суддів вважає, що заперечення є частково обґрунтованими, оскільки на стадії апеляційного перегляду справи правова позиція сторони є вже сформованою, всі докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, досліджені в суді першої інстанції, відзив на апеляційну скаргу ґрунтується на доводах, викладених в суді першої інстанції та зроблених судом першої інстанції висновках, отже стверджувати про істотну складність в його підготовці адвокатом не можна. Вартість правничої допомоги у розмірі 25000 грн за складання відзиву є завищеною, зважаючи на те, що доводи відзиву фактично зводяться до доводів та змісту відзиву у суді першої інстанції, справа є нескладною та розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, тому колегія суддів дійшла висновку про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Враховуючи положення статті 141 ЦПК України, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи та обсягом фактично витраченого часу за надані послуги при підготовці відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10000 грн відповідають критерію розумності та є співмірними із складністю виконаної роботи, а тому заява адвоката Сааді Рустама Мохаммедовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню.
За вказаних вище обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення відповідно до вимог ст.270 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 270, 382, 384, 389, 390 ЦПК України
Заяву адвоката Сааді Рустама Мохаммедовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Ухвалити додаткове судове рішення у справі за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства Габорця Володимира Андрійовича на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2025 року та на додаткове рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2025 року.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Габорця Володимира Андрійовича(ЄДРПОУ 41942394, місцезнаходження: с. Витязівка, Кропивницький район, Кіровоградська область) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу, надану у суді апеляційної інстанції, у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді О.Л. Карпенко
С.І. Мурашко