Єдиний унікальний номер 725/352/21
Номер провадження 1-в/725/14/26
29.04.2026 року м. Чернівці
Чернівецький районний суд м. Чернівців у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
та засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 про скасування арешту на майно засудженого ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР № 12020260000000303 від 27.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -
Вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 30 жовтня 2023 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України і за його вчинення призначено йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла, вирішено питання про строк відбування покарання, долю речових доказів та судові витрати.
Натомість, ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 16.05.2024 року вказаний вирок суду першої інстанції змінено, перекваліфіковано дії ОСОБА_5 з ч.3 ст.189 КК України на ч.2 ст.189 КК України та призначено йому покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 2 (два) місяці.
В ході досудового розслідування вище вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 06.01.2021 року у справі №727/90/21 (провадження №1-кс/727/43/21) накладено арешт на транспортний засіб марки VOLKSWAGEN PASSAT», 1982р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , , у вигляді заборони на його відчуження та розпорядження ним; накладено решт на транспортний засіб марки «RENAULT», 1991 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_5 , у вигляді заборони на його відчуження та розпорядження ним (а/с 95, Том 4).
В подальшому, у березні 2026 року, адвокат ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про скасування вказаного арешту, посилаючись на те, що санкція ч. 2 ст. 189 КК України не передбачає конфіскацію майна, а тому відпала необхідність в продовженні перебування майна ОСОБА_7 під арештом, крім того, таке майно не визнано по кримінальній справі речовим доказом.
Учасники судового провадження в судовому засіданні не заперечували проти задоволення вказаного клопотання, засуджений ОСОБА_5 долучив до матеріалів справи копію постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання вказаного вище вироку суду в частині стягнення з нього судових витрат.
За змістом п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Частиною другою ст. 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п.14 ч. 1 ст. 537 КПК України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Так, за наслідками розгляду заявленого адвокатом клопотання встановлено, що арешт на вказані вище транспортні засоби марки VOLKSWAGEN PASSAT», 1982р.в., д.н.з. НОМЕР_1 та «RENAULT», 1991 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 був накладений з метою забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, натомість ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст. 189 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 2 (два) місяці та санкція цієї статті не передбачає покарання у вигляді конфіскації майна.
З огляду на наведені вище обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідність в арешті майна ОСОБА_5 , накладеного в ході досудового розслідування кримінального провадження внесеного в ЄРДР № 12020260000000303 від 27.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України відпала, а тому такий арешт підлягає скасуванню.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 174, 369-372, 374, 376, 392, 537, 539 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 06.01.2021 року у справі №727/90/21 (провадження №1-кс/727/43/21). на рухоме майно, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на транспортні засоби марки VOLKSWAGEN PASSAT», 1982 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 та марки «RENAULT», 1991 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців ОСОБА_1