Справа № 715/1070/26
Провадження № 2/715/546/26
30 квітня 2026 року селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі:
судді Цуркана В.В.
секретар судового засідання Майщук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 21 серпня 2021 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №43114269, згідно умов якого позичальникові надано кредит на суму 1500 грн., зі сплатою процентів та інших платежів, визначених умовами договору. Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв'язку з чим загальна сума кредиту становить 5000 грн. 28.11.2018 року відповідно до умов факторингу право вимоги за кредитним договором №432114269 від 21 серпня 2021 року перейшло до ТзОВ «Таліон Плюс». 30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, згідно якого до останніх перейшло право вимоги до відповідача.
11.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25- Е, згідно умов якого право вимоги за кредитним договором №432114269 від 21 серпня 2021 року перейшло до позивача.
Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС», ні на рахунки попередніх кредиторів. На підставі викладеного, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 432114269 від 21.08.2021 року у розмірі 21136,90 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000, 00 грн.
В судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» не з'явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити і справу розглянути у відсутності їх представника.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнає повністю та просить суд зменшити суму витрат на правову допомогу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволеною з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №43114269, згідно умов якого позичальникові надано кредит на суму 1500 грн., зі сплатою процентів та інших платежів, визначених умовами договору. Проте в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв'язку з чим загальна сума становить 5000 грн.
Відповідно до умов договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року ( з додатковими угодами у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу) право вимоги за кредитним договором № 432114269 від 21.08.2021 року перейшло до ТзОВ «Таліон Плюс».
30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, згідно якого перейшло право вимоги за кредитним договором № 432114269 від 21.08.2021 року до ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» .
11.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25- Е, згідно умов якого право вимоги за кредитним договором № 432114269 від 21.08.2021 року перейшло до позивача.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Ейс» за кредитним договором № 432114269 від 21.08.2021 року в розмірі 21136,90 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 16136,90 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином сторони узгодили розмір позик, грошову одиницю, в якій надано позики, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, укладений між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТзОВ «Ейс», додаткову угоду № 25770936209 від 20.08.2025 року до договору № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), згідно якого послуги надано на загальну суму 7000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від заявленої представником позивача суми.
Беручи до уваги складність справи, час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, який є завищеним, обсяг наданих адвокатом послуг, та те, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом даної справи у розмірі 3000 грн.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За таких обставин, у зв'язку з визнанням відповідачем ОСОБА_1 позову до початку розгляду справи по суті з державного бюджету підлягає поверненню ТзОВ «ФК«ЕЙС» 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а також відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, у розмірі 1331,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 3-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», яке знаходиться в м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6,кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором № 432114269 від 21.08.2021 року в розмірі 21136 (двадцять одна тисяча сто тридцять шість) гривень 00 копійок, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок, витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, з Державного бюджету України, 50 відсотків сплаченого за подачу до Глибоцького районного суду Чернівецької області позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за платіжною інструкцією №42648 від 30.03.2026 року судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.