18.01.11р.Справа № 25/112-09(9/191-07)
За позовом Міністерства транспорту та зв'язку України, м. Київ
до Відповідача-1: Закритого акціонерного товариства Комерційного Банку "Приватбанк",
м. Дніпропетровськ
Відповідача-2: Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа",
м. Дніпропетровськ
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Фонд державного майна України, м. Київ
Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Міністерство оборони України, м. Київ
Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Дніпропетровська обласна державна адміністрація, м. Дніпропетровськ
Третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кабінет Міністрів України, м. Київ
про визнання частково недійсним додатку до договору
Суддя Чередко А.Є.
Представники:
Від прокурора: не з'явився.
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача-1: Данканич Є.І. - дов. №2023 від 17.05.2010р.
Від відповідача-2: Колодочка Г.В. - дов. №1.1-20-5 від 10.01.2011р.
Від третьої особи-1: Янушкевич Т.В. (особа без повноважень)
Від третьої особи-2: не з'явився
Від третьої особи-3: не з'явився
Від третьої особи-4: Бестаєв І.Л. - дов. №03-3/180 від 11.01.11р.
У вересні 2007 року Міністерство транспорту та зв'язку України звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Закритого акціонерного товариства Комерційного Банку "Приватбанк", Відкритого акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" про визнання частково недійсним додатку № 1 до договору застави нерухомості і обладнання № Г.09.2.2.1-1760 від 27.12.2001 року, який є його невід'ємною частиною, в частині передання в заставу штучної злітно-посадкової смуги аеродрому "Кайдаки" у м. Дніпропетровську, а також про вилучення з додатку № 1 до договору застави № Г.09.2.2.1-1760 від 27.12.2001 року штучної злітно-посадкової смуги (порядковий номер 208).
В обгрунтування вимог позивач зазначив, що штучна злітно-посадкова смуга аеродрому "Кайдаки", яка є предметом оспорюваного договору застави, є державною власністю в особі Міністерства, тому у позивача були відсутні правові підстави для передачі зазначеного майна у заставу.
Відповідач-1 - ЗАТ КБ „Приватбанк” просив у позові відмовити, посилаючись на те, що Позивач не довів належними доказами, що злітно-посадкова смуга не є власністю ВАТ „АК „Дніпроавіа” та є власністю Позивача. Вказував, що договір застави відповідає вимогам чинного на момент його укладення законодавства і підстави для визнання його недійсним в частині штучної злітно-посадкової смуги - відсутні.
Відповідач-2 -ВАТ „АК „Дніпроавіа” позов не визнає. Вказує у відзиві на позов, що на момент прийняття рішення про приватизацію підприємства в статутний фонд ВАТ „АК „Дніпроавіа” увійшла штучна злітно-посадкова смуга, утримання якої здійснювалось за рахунок коштів громадянської авіації та ВАТ „АК „Дніпроавіа”. Вважає себе власником цього майна, відносно якого, має право здійснювати будь-які дії, що не суперечать законодавству. Звертає увагу на те, що на момент оформлення акту від 10.01.1999р. № 2/99 про приймання-передачу штучної злітно-посадкової смуги від Міністерства оборони України до Міністерства транспорту та зв'язку України, це майно було власністю підприємства, тому не могло бути предметом передачі від міністерства до міністерства. Вважає зазначений акт приймання-передачі неналежним доказом права власності, оскільки цей документ не є правовстановлюючим документом.
Фонд державного майна України пояснював, що на час створення ВАТ „АК „Дніпроавіа” штучна злітно-посадкова смуга аеродрому „Кайдаки” м. Дніпропетровськ лише обліковувалась на балансі ДАК „Дніпроавіа”, а не передавалась у власність даному господарському товариству. Вказував, що підтвердженням цього є той факт, що після створення ВАТ „АК „Дніпроавіа”, злітно-посадкова смуга неодноразово передавалась органами державної влади, що свідчить про право власності на цей об'єкт. Зазначене підтверджується діями щодо її передачі із сфери управління Міністерства оборони України до сфери управління Дніпропетровської облдержадміністрації і від Дніпропетровської облдержадміністрації в оренду АК „Дніпроавіа” (500 м), від Дніпропетровської облдержадміністрації до сфери управління Міністерства оборони України та від Міністерства оборони України до сфери управління Міністерства транспорту України. Вказував, що у зв'язку із помилковим включенням до переліку майна, визначеного додатком №1 до договору застави майна від 27.12.2001 №Г.09.2.2.1-1760, штучної злітно-посадкової смуги, яка перебуває у державній власності та з метою збереження зазначеної штучної злітно-посадкової смуги м. Дніпропетровськ у державній власності, Фонд державного майна України наказом від 22.01.07р. №105 скасував свій наказ від 14.12.01р. №2319 в частині надання дозволу на передачу в заставу штучної злітно-посадкової смуги і звернувся до Міністерства транспорту та зв'язку України та ВАТ „АК „Дніпроавіа” щодо вжиття ними заходів до повернення цього майна у державну власність та виключення з переліку майна, переданого в заставу.
21.12.2010р. Відповідач-2 -ВАТ „АК „Дніпроавіа” звернулося до суду з клопотанням про припинення провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору, яка обґрунтована тим, що спірний договір застави нерухомості і обладнання, укладений 27 грудня 2001 року між відповідачами припинив свою дію, оскільки Відповідачем-2 повністю були погашені свої зобов'язання за кредитним договором, в забезпечення виконання яких і було укладено спірний договір застави.
Відповідач-1 - ЗАТ КБ „Приватбанк” підтримує клопотання Відповідача-2 про припинення провадження у справі та підтверджує факт припинення дії спірного договору застави.
Представник третьої особи-4 не заперечує проти задоволення клопотання Відповідача-2 про припинення провадження у справі.
Позивач та треті особи-1,2,3 не забезпечили явку повноважних представників до судового засідання та не надали витребувані судом матеріали. Враховуючи належне повідомлення судом сторін та третіх осіб про час та місце судового засідання у справі, повторне не з'явлення представників позивача та третіх осіб до судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та третіх осіб-1,2,3.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-4, господарський суд, -
Між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк „ПриватБанк” (Відповідач-1) та Відкритим акціонерним товариством „Авіаційна компанія „Дніпроавіа” (Відповідач-2) був укладений кредитний договір № 2ДО90Д від 19.11.2001 року на суму 4 500 000 доларів США зі сплатою 12% річних.
В забезпечення вищевказаного кредитного договору між Відповідачем-1 і Відповідачем-2 було укладено договір застави № Г.09.2.2.1-1760 від 27.12.2001 року.
Предметом зазначеного договору застави є майно вказане в додатку № 1 до цього договору, у якому під порядковим номером 208 значиться штучна злітно-посадкова смуга аеродрому „Кайдаки” м. Дніпропетровськ.
Вказаний договір застави був посвідчений 27.12.2001р. приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 3183.
Міністерство транспорту та зв'язку України (Позивач) вважає, що при укладенні вищевказаного договору застави Відповідач-2 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, а Фонд державного майна України (Третя особа-1), погоджуючи надання в заставу злітно-посадкової смуги, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки штучна злітно-посадкова смуга аеродрому "Кайдаки", яка є предметом оспорюваного договору застави, є державною власністю в особі Міністерства, тому у позивача були відсутні правові підстави для передачі зазначеного майна у заставу.
Наведене є підставою для визнання частково недійсним додатку № 1 до договору застави нерухомості та обладнання від 27.12.2001р. № Г.09.2.2.1-1760, який є його невід'ємною частиною, - у частині передання в заставу штучної злітно-посадкової смуги аеродрому „Кайдаки” та має бути вилучено з додатку №1 до вказаного договору застави нерухомості і обладнання від 27.12.2001р. № Г.09.2.2.1-1760 штучну злітно-посадкову смугу (порядковий номер 208), що і є предметом спору у даній справі.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме платіжного доручення від 04.09.2009р., листа КБ „Приватбанк” від 07.12.2009р., № Г.21.15.0.0/1-993, довідки КБ „Приватбанк” від 18.01.2011р. № Г.21.1.0.0/1-3, ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2009р. № Б29/194/04, якою припинено провадження у справі про банкрутство ВАТ „АК „Дніпроавіа”, зобов'язання останньої по кредитному договору № 2ДО90Д від 19.11.2001 року припинені у зв'язку із виконанням у повному обсягу, а право застави за договором застави № Г.09.2.2.1-1760 від 27.12.2001 року припинено у зв'язку із припиненням зобов'язання забезпеченого заставою. Так, згідно з Витягом з Єдиного реєстру заборон відлучення об'єктів нерухомого майна щодо майна ВАТ „АК „Дніпроавіа” станом на 17.01.2011р. штучна злітно-посадкова смуга аеродрому „Кайдаки” до цього реєстру не включено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України, право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Враховуючи усе вищевикладене, а також те, що предметом спору у справі є визнання частково недійсним додатку № 1 до договору застави нерухомості і обладнання № Г.09.2.2.1-1760 від 27.12.2001 року в частині передання в заставу штучної злітно-посадкової смуги аеродрому "Кайдаки" у м. Дніпропетровську та вилучення її з додатку № 1 до договору застави № Г.09.2.2.1-1760 від 27.12.2001 року, який припинив свою дію, суд вважає, що у справі відсутній предмет спору, що є підставою для задоволення відповідного клопотання Відповідача-2 та припинення провадження у справі згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
При цьому, суд також враховує, що 28.08.2009р. між ФДМ України та ТОВ „Галера” був укладений договір № КПП-557 купівлі-продажу пакета акцій ВАТ „АК „Дніпроавіа” (94,572% статутного капіталу), умовами якого передбачено передачу ТОВ „Галера” штучної злітно-посадкової смуги аеродрому "Кайдаки" у власність держави та погашення заборгованості ВАТ „АК „Дніпроавіа” перед кредиторами.
Судові витрати сплачені позивачем за розгляд справи по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід віднести на позивача, а витрати сплачені за проведення у справі судової експертизи слід віднести на відповідача-2.
З підстав наведеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 86 ГПК України, господарський суд, -
Провадження у справі № 25/112-09 (9/191-07) - припинити.
Суддя А.Є. Чередко