20.01.11р.Справа № 8/208-10
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м.Дніпропетровськ)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Дніпропетровськ)
про визнання права власності на свинарницький комплекс та зобов'язання відповідача укласти договір оренди
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3 - представник (дов. № 2741 від 25.09.09р.)
від відповідача: не з'явився
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до господарського суду із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі-відповідач) та з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд визнати за позивачем право власності на реконструйований свинарницький комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та складається з: А - прохідна, загальною площею 21,2 кв.м., Б -цех воспроізводства №1, загальною площею 978,3 кв.м., в тому числі Б1 -прибудова, В -цех воспроізводства №2, загальною площею 940,9 кв.м., в тому числі В1-прибудова, в -прибудова, Г -санітарний цех, загальною площею 1476,9 кв.м., в тому числі Г1, г, г1, г2, г3,г4 -прибудови, Д -маточник №2, загальною площею 1595,6 кв.м., в тому числі Д1, д, д1, д2, д3 -прибудови, Е -цех по дорощуванню, кормоцех, загальною площею 1814,0 кв.м., в тому числі Е1, е, е1 -прибудови, Ж -цех відгодовування №2, загальною площею 1718,5 кв.м., в тому числі Ж1, ж -прибудови, ж1 -навіс, З -маточник, загальною площею 1670,8 кв.м., в тому числі З1, З2, з, з1, з2, з3 -прибудови, №1- ворота, № 2- огорожа, № 3 -огорожа, № 4 -ворота, І, ІІ -замощення, Б.тр.- трансфоматор, Л- сарай, М - вбиральня, без акту введення в експлуатацію.
Позов мотивовано тим, що позивач здійснив будівництво спірного нерухомого майна без відповідного дозволу, що робить згадану нерухомість самочинно збудованою, а відповідач відмовляється від підписання договору оренди бо не визнає право власності позивача.
Відповідач у своєму відзиві на позов просить вказаний позов розглядати за його відсутності згідно вимог чинного законодавства, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши позивача, господарський суд, -
Позивач, придбав нерухоме майно -тваринницький комплекс відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченому 27.10.2004 року приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_4, номер в реєстрі № 6730.
15.04.2009 року рішенням господарського суду Дніпропетровської області за ФОП ОСОБА_1 було визнано право власності на свинарницький комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та складається з: А -прохідна, загальною площею 21,2 кв.м., Б -цех воспроізводства №1, загальною площею 974,5 кв.м., в тому числі Б1, б -прибудови, В -цех воспроізводства №2, загальною площею 946,6 кв.м., в тому числі В1, в -прибудови, Г -санітарний цех, загальною площею 1575,5 кв.м., в тому числі Г1, г, г1, г2, г3 -прибудови, Д -цех відгодовування №1, загальною площею 1590,5 кв.м., в тому числі Д1, д, д1, д2 -прибудови, Е -цех по дорощуванню, кормоцех, загальною площею 1813,2 кв.м., в тому числі Е1, е, е2 -прибудови, Ж -цех відгодовування №2, загальною площею 1717,7 кв.м., в тому числі Ж1, ж -прибудови, З -маточник, загальною площею 1688,8 кв.м., в тому числі З1, З2, з, з1, з2, з3 -прибудови, №1-4 -огорожа, І, ІІ -замощення, зя, зя' -зливні ями, Вод. б. -артезіанська свердловина з насосною.
Розпорядженням голови Дніпропетровської районної державної адміністрації N 1051-р від 25.12.2005 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було надано земельну ділянку площею 7,9549 га під даним об'єктом нерухомого майна в оренду строком на 10 (десять) років. На підставі вказаного розпорядження між Дніпропетровською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 31.03.2006 року було укладено договір оренди земельної ділянки, який в той же день було зареєстровано Дніпропетровським районним відділом Дніпропетровського регіонального філії центру ДЗК. У відповідності до даного договору фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було надано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 7,9549 га, з яких 1,0196 га знаходяться під будівлями, а 6,9353 га під господарськими дворами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При переданні земельної ділянки в оренду на ній були розташовані об'єкти нерухомого майна (будівлі та споруди), а також інші об'єкти інфраструктури.
Згідно п. 15 договору оренди землі, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно даних технічної інвентаризації, відповідно до технічного паспорта у свинарницькому комплексі була проведена часткова реконструкція та часткова зміна цільового призначення будівель та споруд в результаті чого реконструйований свинарницький комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 тепер складається з: А -прохідна, загальною площею 21,2 кв.м., Б -цех воспроізводства №1, загальною площею 978,3 кв.м., в тому числі Б1 -прибудова, В -цех воспроізводства №2, загальною площею 940,9 кв.м., в тому числі В1-прибудова, в -прибудова, Г -санітарний цех, загальною площею 1476,9 кв.м., в тому числі Г1, г, г1, г2, г3,г4 -прибудови, Д -маточник №2, загальною площею 1595,6 кв.м., в тому числі Д1, д, д1, д2, д3 -прибудови, Е -цех по дорощуванню, кормоцех, загальною площею 1814,0 кв.м., в тому числі Е1, е, е1 -прибудови, Ж -цех відгодовування №2, загальною площею 1718,5 кв.м., в тому числі Ж1, ж -прибудови, ж1 -навіс, З -маточник, загальною площею 1670,8 кв.м., в тому числі З1, З2, з, з1, з2, з3 -прибудови, №1- ворота, № 2- огорожа, № 3 -огорожа, № 4 -ворота, І, ІІ -замощення, Б.тр.- трансфоматор, Л- сарай, М -вбиральня.
Статтею 95 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі, мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі та споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Керуючись цим положенням позивач за власні кошти здійснив на орендованій земельній ділянці у належному йому на праві власності нерухомому майні реконструкцію, що торкалася виключно конструктивних елементів будівель без зміни їх інженерної частини і була спрямована на поліпшення вказаного майна без зміни функціонального призначення.
Всі вказані будівлі та споруди відповідають цільовому призначенню використання земельної ділянки.
Отже, фактично, будівництво нерухомого майна було проведено без відповідно дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
У відповідності до ст. 29 Закону України "Про планування та забудову території", здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом.
Статтею 376 ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
В силу ч. 3 статті 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. В даному аспекті треба зазначити, що згідно договору оренди, земельної ділянки земельна ділянка передається в оренду зокрема для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У відповідності до цивільного законодавства України однією із умов виникнення прав та обов'язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду. Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
У відповідності до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Слід зазначити, що проведене будівництво не порушує прав та інтересів інших осіб, бо позивач не вимагає передання землі під вже збудованим майном у його власність, позивач є користувачем земельної ділянки, на якій було проведена реконструкція і буде залишатися її користувачем. Крім того, здійснена реконструкція відповідає цільовому призначенню земельної ділянки і є невід'ємною частиною того комплексу, які вже належали позивачу на праві приватної власності.
При реконструкції було дотримано усі норми, стандарти та правила, про що свідчать технічні висновки з інструментального обстеження будівельних конструкцій корівників, виконані ТОВ "ПРОМТЕХСТАЛЬПРОЕКТ" (державна ліцензія АВ № 051902, строк дії з 21.04.2006р. по 21.04.2011р.), якими встановлено, що основні несучі конструкцій (фундаменти, стіни, окремо розташовані опори, перекриття) знаходяться в задовільному стані та придатні для подальшої експлуатації по призначенню.
Зважаючи на вказаний висновок, суд вважає, що додаткового введення в експлуатацію вказана нерухомість не потребує.
Частина 5 ст. 376 ЦК України передбачає, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Відповідно до ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається майном, що належить йому. Власник має право здійснювати відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права власності.
На підставі ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Важливою новелою вказаної статті є можливість, за відсутністю згоди власника (користувача) земельної ділянки на узаконення об'єкта, постанови судового рішення не лише про знесення, але й про визнання за забудовником права власності на об'єкт самочинної забудови (якщо при цьому не порушуються права інших осіб).
Збудована позивачем нерухомість розташована на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді у позивача, а отже - визнання за позивачем права власності на цю нерухомість не порушує прав жодної фізичної та/або юридичної особи.
Враховуючи вищенаведене, вирішення судом лише спору про право, а також те, що позивач є законним власником спірних об'єктів нерухомого майна, а його право власності, враховуючи обставини справи щодо неможливості розпорядження власністю з підстав відсутності реєстрації права власності з урахуванням здійснених переобладнань підлягає захистові відповідно до ст. ст. 16, 376, 377, 391, 392 ЦК України, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання права власності на спірне майно без введення в експлуатацію правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 182 Цивільного кодексу України, передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту України від 07.02.02 р. за № 7/5 (зі змінами та доповненнями), рішення суду є правовстановлюючим документом, який підлягає реєстрації в КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" без акту введення в експлуатацію.
Що стосується позовних вимог в частині спонукання відповідача укласти договір оренди, то вони не підлягають задоволенню з таких підстав.
01.10.2010 р. між позивачем та відповідачем був укладений попередній договір оренди свинарницького комплексу, який розташований за адресою: АДРЕСА_2.
При укладенні вказаного договору сторони порушили вимоги законодавства стосовно нотаріального посвідчення договору.
Так згідно ст.635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.
У відповідності зі ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Таким чином від терміну дії договору залежить його нотаріальне посвідчення. Позивач та відповідач згідно умов попереднього договору мали намір укладати договір на чотири роки, а відповідно такий договір мав бути нотаріально посвідчений. Виходячи з цього, попередній договір від 01.10.2010 року також мав бути нотаріально посвідчений.
Згідно ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Враховуючи вищевказане, попередній договір № 01/10 про укладення в майбутньому договору оренди від 01.10.2010 р. між позивачем та відповідачем є нікчемним.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині спонукання відповідача укласти договір оренди.
Разом з тим, враховуючи, що спірні правовідносини виникли внаслідок неправильних дій в тому числі позивача, судові витрати по справі слід покласти на останнього.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 182, 220, 376, 377, 386, 391, 392 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 13 березня 2006 року, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) право власності на реконструйований свинарницький комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та складається з: А -прохідна, загальною площею 21,2 кв.м., Б -цех воспроізводства №1, загальною площею 978,3 кв.м., в тому числі Б1 -прибудова, В -цех воспроізводства №2, загальною площею 940,9 кв.м., в тому числі В1-прибудова, в -прибудова, Г -санітарний цех, загальною площею 1476,9 кв.м., в тому числі Г1, г, г1, г2, г3,г4 -прибудови, Д -маточник №2, загальною площею 1595,6 кв.м., в тому числі Д1, д, д1, д2, д3 -прибудови, Е -цех по дорощуванню, кормоцех, загальною площею 1814,0 кв.м., в тому числі Е1, е, е1 -прибудови, Ж -цех відгодовування №2, загальною площею 1718,5 кв.м., в тому числі Ж1, ж -прибудови, ж1 -навіс, З -маточник, загальною площею 1670,8 кв.м., в тому числі З1, З2, з, з1, з2, з3 -прибудови, №1- ворота, № 2- огорожа, № 3 -огорожа, № 4 -ворота, І, ІІ -замощення, Б.тр.- трансфоматор, Л- сарай, М - вбиральня, без акту введення в експлуатацію.
В задоволенні позовних вимог стосовно спонукання відповідача до укладення договору оренди свинарницького комплексу, який розташований за адресою: Дніпропетровський район, с. Балівка, вул. Леніна, 51в - відмовити.
Суддя І.Ю. Дубінін