Справа № 188/3315/24
Провадження № 2/188/453/2026
29 квітня 2026 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Місюри К.В.
при секретарі Бібіковій В.В.
розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності на майно
Позивач звертається до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно у зв'язку з наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кропивницькому Кіровоградської області померла його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з 1/2 частки квартири та 1/9 частки будинку. Спадкова квартира знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( в правовстановлюючих документах проспект Леніна), на праві спільної власності належить ОСОБА_2 та йому , ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 09.06.2000 року , виданого згідно з розпорядженням голови правління ДХК «Лисичанськвугілля» № 4002 .Квартира зареєстрована Лисичанським державним малим комунальним підприємством БТІ в реєстровій книзі за № 258 від 24.08.2000 року. У свідоцтві про право власності на житло частка кожного із співвласників не визначена, загальна площа квартири становить 29,1 кв.м.
Крім того , його матері , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом , виданого 12.11.1993 року Лисичанською державною нотаріальною конторою , належить 1/9 частина житлового будинку, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 . Цей будинок розташований на неприватизованій земельній ділянці площею 600 кв.м. Відповідно до реєстраційного напису на правовстановлюючий документ від 05.04.5000 року , виданого Лисичанським державним малим комунальним підприємством «БТІ», зазначений будинок зареєстрований в реєстровій книзі за № 17 за реєстровим номером 3421.
Крім того , у будинку АДРЕСА_2 йому належить 64/72 часток. 39/72 часток зазначеного будинку йому належать на підставі рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 10.11.2016 року. Також на підставі договору дарування частини житлового будинку від 06.04.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом йому належить 1/6 частина вказаного будинку. 13/72 часток цього ж будинку належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті його діда ОСОБА_3 .
Право власності на належні йому на підставі договору дарування 1/6 часток будинку та 13/72 на підставі свідоцтва про право на спадщину не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на майно і він не має можливості здійснити реєстрацію через неможливість отримати архівну довідку з Лисичанського БТІ.
У встановлений законом строк він звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 . Проте постановою приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Степанової Н.М. від 04.11.2024 року № 74/02-31 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю інформації щодо реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав нерухомого майна.Крім того , нотаріус зазначила про відсутність інформації щодо зареєстрованих осіб на момент смерті спадкодавця за місцем реєстрації померлої. Місцем відкриття спадщини є територія , яка входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
У зв'язку з такими обставинами він змушений звернутися до суду.
Позивач в судове засідання не з'явився , надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовну заяву повністю підтримує та просить визнати за ним право власності на майно, зазначене у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився , про час та місце слухання справи належним чином повідомлений .
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав .
Судом встановлено , що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кропивницькому Кіровоградської області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яка доводилася позивачу матір'ю, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 . Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, яке складається з 1/2 частки квартири та 1/9 частки будинку. Спадкова квартира знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( в правовстановлюючих документах проспект Леніна), на праві спільної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 09.06.2000 року , виданого згідно з розпорядженням голови правління ДХК «Лисичанськвугілля» № 4002 . Квартира зареєстрована Лисичанським державним малим комунальним підприємством БТІ в реєстровій книзі за № 258 від 24.08.2000 року. У свідоцтві про право власності на житло частка кожного із співвласників не визначена, загальна площа квартири становить 29,1 кв.м.
Крім того , ОСОБА_2 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом , виданого 12.11.1993 року Лисичанською державною нотаріальною конторою , належить 1/9 частина житлового будинку, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 . Цей будинок розташований на неприватизованій земельній ділянці площею 600 кв.м. Відповідно до реєстраційного напису на правовстановлюючий документ від 05.04.5000 року , виданого Лисичанським державним малим комунальним підприємством «БТІ», зазначений будинок зареєстрований в реєстровій книзі за № 17 за реєстровим номером 3421.
Крім того , у будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1 належить 64/72 часток. 39/72 часток зазначеного будинку на підставі рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 10.11.2016 року. Також на підставі договору дарування частини житлового будинку від 06.04.2000 року, посвідченого приватним нотаріусом позивачу належить 1/6 частина вказаного будинку. 13/72 часток цього ж будинку належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті його діда ОСОБА_3 .
Право власності на належні позивачу на підставі договору дарування 1/6 часток будинку та 13/72 на підставі свідоцтва про право на спадщину не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на майно і він не має можливості здійснити реєстрацію через неможливість отримати архівну довідку з Лисичанського БТІ.
У встановлений законом строк позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 . Проте постановою приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Степанової Н.М. від 04.11.2024 року № 74/02-31 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю інформації щодо реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав нерухомого майна. Крім того , нотаріус зазначила про відсутність інформації щодо зареєстрованих осіб на момент смерті спадкодавця за місцем реєстрації померлої. Місцем відкриття спадщини є територія , яка входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Згідно з п.1.12 глави 10 Порядку вчинення нотаріусами України затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (в редакції, яка діяла на час смерті спадкодавця) місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Позивач є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_2 в розумінні статті 71 Закону України "Про міжнародне приватне право", якою визначено, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні - правом України.
Отже, враховуючи вказані обставини, слід дійти до висновку про те, що єдиним спадкоємцем на отримання спадщини померлої ОСОБА_2 , розташованої на території України, є ОСОБА_4 .
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Статтею 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Способами захисту суб'єктивних прав є закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника ( пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Таким чином, ОСОБА_1 , є громадянином України, спадщину після смерті спадкодавця фактично прийняв, але не може розпоряджатися даним майном у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів та неможливості їх оформлення через органи нотаріату.
Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач надав достатню кількість доказів на підтвердження своїх вимог та належним чином обґрунтував свій позов.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст. ст 4,12, 23,76-82, 136, 247, 265 ЦПК України, ст.ст.328,392 , 1268 ЦК України , суд -
Позов ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєрокодонецького району Луганської області про визнання права власності на квартиру і частку будинку- задовольнити .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 частки квартири, розташованої за адресою : АДРЕСА_1 ( в правовстановлюючих документах адреса: АДРЕСА_1 ) загальною площею 29.1 кв. м.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 частки квартири, розташованої за адресою : АДРЕСА_1 ( в правовстановлюючих документах адреса: АДРЕСА_1 ) загальною площею 29.1 кв. м., в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Кропивницький кіровоградської області.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/9 частки житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_2 , загальною площею 32,5 кв.м., житловою площею 16,4 кв. м. в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Кропивницький кіровоградської області.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/6 частки житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_2 , загальною площею 32,5 кв.м., житловою площею 16,4 кв. м.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 13/72 частки житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_2 , загальною площею 32,5 кв.м., житловою площею 16,4 кв. м.
У порядку ст. 136 ЦПК України звільнити відповідача від сплати судових витрат.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К. В. Місюра