Справа № 185/27/26
Провадження № 2/185/40/26
18 березня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мельник А.М., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, третя особа: нотаріус шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Вовкожа Оксана Миколаївна про визнання права власності, суд -
Представник позивача - адвокат Мирось К.В. звернулась до суду з позовом до Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, в якому просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з приналежними до нього надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла рідна бабуся позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Після смерті бабусі залишилася спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , тобто в будинку де на час смерті бабусі була зареєстрована та фактично проживала позивачка. За життя ОСОБА_2 склала заповіт посвідчений 16.05.2006 року приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Луганської області Білоус З.В., згідно якого усе належне їй на день смерті майно заповіла ОСОБА_1 . Після смерті бабусі позивачка як спадкоємиця звернулася до шостої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з відсутністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі в його архівній складовій відсутня інформація що підтверджує державну реєстрацію права власності на спадкове майно. Крім того, оскільки територія є тимчасово окупованою перевірити факт проведення реєстрації права власності на вказане нерухоме майно та одержати архівну довідку щодо підтвердження права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 немає можливості.У зв'язку з викладеним позивачка звертається до суду з даним позовом.
Ухвалою від 08.01.2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
Представник Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області Мальченко Л.В. надала відзив на позов, позовні вимоги визнала в повному обсязі.
Представник позивача адвокат Мирось К.В. в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник шостої Харківської міської державної нотаріальної контори надав заяву про розгляд справи без його участі.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд ухвалює у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.
Згідно ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 .
За життя ОСОБА_2 склала заповіт посвідчений 16.05.2006 року приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Луганської області Білоус З.В., згідно якого усе належне їй на день смерті майно заповіла ОСОБА_1 . Заповіт зареєстровано в реєстрі за № 542.
Житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності виданого 14.03.1978 року державним нотаріусом Рубіжанської державної нотаріальної контори та свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 14.03.1978 року державним нотаріусом Рубіжанської державної нотаріальної контори.
На час смерті ОСОБА_2 позивачка проживала та була зареєстрована за однією адресою із спадкодавцем.
03.12.2025 року позивачка як спадкоємиця померлої ОСОБА_2 звернулася до Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. За № 544/2025 на підставі заяви позивачки була заведена спадкова справа. Інших заяв про прийняття або відмову від спадщини у спадковій справі не міститься.
03.12.2025 року за № 2260/02-14 надала позивачці роз'яснення порядку оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , де зазначила, що у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_2 не є можливим, у зв'язку відсутністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі в його архівній складовій інформації, що підтверджує державну реєстрацію права власності на спадкове майно. А також з урахуванням того, що територія є тимчасово окупованою перевірити факт проведення реєстрації права власності на вказане нерухоме майно та одержати архівну довідку щодо підтвердження права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 немає можливості.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Верховний Суд у своїй постанові № 363/4852/17 (провадження 61-19831св19) від 03 червня 2020 року звернув увагу на те, що державна реєстрація не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав.
Відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації, що підтверджує державну реєстрацію права власності на спадкове майно з урахуванням того що територія є тимчасово окупованою у зв'язку з чим відсутня можливість перевірити факт проведення реєстрації права власності на нерухоме майно та одержати архівну довідку щодо підтвердження права власності ОСОБА_2 , позбавляє позивача права на отримання спадщини.
Згідно ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємство здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу)
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно роз'яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що спадкодавцю на праві приватної власності належить нерухоме майно, позивачка, яка є спадкоємицею спадкового майна, звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Також судом встановлено, що у позивачки існують перешкоди для оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі вона не може.
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку. Надані позивачкою докази прийняті судом до уваги, підстав для їх відхилення не вбачається. Кожний аргумент, наведений позивачем, відноситься до предмета спору, обґрунтований з огляду на законодавство і містить підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області, третя особа: нотаріус шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Вовкожа Оксана Миколаївна про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на житловий будинок з приналежними до нього надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_3 .
Відповідач: Рубіжанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області, ЄДРПОУ 44779753, адреса: Луганська область, м. Рубіжне, пл. Володимирська, 2.
Третя особа: нотаріус шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Вовкожа Оксана Миколаївна, ЄДРПОУ 02900676, адреса: м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 4 поверх, кім. 590-595.
Суддя С. Г. Юдіна