Справа № 185/2186/26
Провадження № 2/185/2946/26
іменем України
29 квітня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О. з участю секретаря судового засідання Гоцій А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди
07.01.2026 року позивач звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.
Позиція позивача
Позивач посилається на те, що він працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», внаслідок роботи на підприємстві він втратив професійну працездатність.
Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я 300 000.00 грн.
Ухвалою від 23.02.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення виклику сторін по справі.
Заяви та клопотання відповідача
Просив суд внести його дані до додаткових відомостей про учасника справи для вступу до електронної справи.
Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання представника відповідача провнесення його даних до додаткових відомостей про учасника справи, для вступу до електронної справи. Вказані відомості внесено судом до електронної справи.
У відзиві на позов просив суд відмовити в задоволенні позову. Розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Суд вважає, що клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає. Дана цивільна справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В судовому засіданні встановлено наступне.
ОСОБА_1 працював з 04 грудня 2000 року по 20 серпня 2021 року (загальний стаж 23 роки 01 міс.) машиністом гірничих виїмкових машин дільниці монтажу, демонтажу гірничошахтного обладнання ВСП “Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля». Відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) на підставі наказу No147-к від 30 серпня 2021 року був звільнений.
У зв'язку із ушкодженням здоров'я, задишці при незначному фізичному навантаженні, сильному приступоподібному сухому кашлі, болях у грудях та міжлопатковій ділянці, слабкості, підвищеної втомі, запамороченні, головних болях, стійких болях та обмеженні рухів в поперековому відділі хребта з іррадіацією в руку, утрудненої ходьбі, терпкості верхніх та нижніх кінцівок, білях та обмеженнях рухів в плечових, ліктьових і колінних суглобах, утруднення рухів у них, оніміннях в руках та ногах, зниження слуху на обидва вуха, шумах у голові та вухах ОСОБА_1 перебував на денному стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві “Першотравенська міська лікарня» Першотравенської міської ради (далі КНП ПМЦПМСД), що підтверджується виписками із медичної картки хворого No 2317 за період з 08.08.2022 по 18.08.2022, No 13867, медичним висновком ЛЕК від 16.08.2022, КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР No ЕА6836 за період з 06.05.2024 по 13.05.2024, індивідуальною програмою інваліда No1288 від 09.12.2022, No528 від 04.06.2024, No2235-6639-7493-3564 від 08.07.2025, анамнез хворого від 06.05.2024. Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено довідку від 04.07.2022 No ДН/4.6.2/2348-22 про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1 , лікар з гігієни праці дійшов до наступного висновку: згідно з Державними санітарними нормами та правилами “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими Наказом МОЗ України від 08.04.2014 No248 загальна оцінка умов праці ОСОБА_1 відноситься: - за професією машиніст гірничих виїмкових машин дільниці монтажних, демонтажних робіт ВСП “ШАХТОУПРАВЛІННЯ ДНІПРОВСЬКЕ» ПрАТ “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до 3 класу 4 ступеню “Шкідливі». - за професією гірник підземний дільниці монтажних, демонтажних робіт ВСП “ШАХТОУПРАВЛІННЯ ДНІПРОВСЬКЕ» ПрАТ “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до 3 класу 4 ступеню “Шкідливі». - за професією машиніст гірничих виїмкових машин гірничо-монтажної дільниці ФІЛІЇ «ПАВЛОГРАДСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ПО МОНТАЖУ, ДЕМОНТАЖУ ТА РЕМОНТУ ГІРНИЧОШАХТНОГО ОБЛАДНАННЯ» ПрАТ “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до 3 класу 4 ступеню “Шкідливі».
Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров'я ДУ “Український науково-дослідний інститут промислової медицини» протокол No 1312 від 16.08.2022 підтверджено наявність професійного захворювання Пушенка О.О. Лікарсько-експертною комісією під час амбулаторного огляду позивача, встановлено: «Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої- другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії, група «В». Легенева недостатність другого ступеня Радикулопатія попереково-крижова L5,S1 та шийна С6, С7, С8 з вираженими статико- динамічними порушеннями, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня). Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху)-за класифіацією ОСОБА_2 і Н.І. Пономарьової» за результатами направлено на професійний огляд МСЕК. ДУ “Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини» складено повідомлення No 08/21-1629 від 18.08.2022 про хронічне професійне захворювання (отруєння) поставлено діагноз: 1. Основний: Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В, ЛН-другого ступеня. 2. Радикулопатія попереково-крижова L5,S1 та шийна С6, С7, С8 з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня). 3. Хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху).
Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 15.11.2022 року за формою П-4 комісією встановлено, що захворювання виявлено під час медичного огляду ОСОБА_1 в 2021 році КНП ПМЦПМСД . Отже, з урахуванням наданої інформаційної довідки Держпраці, комісією виробничого структурного підрозділу “Шахтоуправління Дніпровське» ПраТ “ДТЕК “Павлоградвугілля» підтверджено, що професійне захворювання ОСОБА_1 яке виникло у зв'язку із тривалою дією шкідливих факторів виробничого середовища на організм робочого (стаж роботи 23 роки 01 міс.), тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм хворого. Підземні умови праці в гірничих виробках не дозволяють досягнути гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в повітрі робочої зони, гранично-допустимих рівнів шуму, допустимих параметрів показників важкості праці.
У зв'язку із підтвердженням професійного захворювання, згідно довідок МСЕК серії 12 ААГ No 170772, серії 12ААА No 127698 ОСОБА_1 первинно встановлено ІІІ (третю) групу інвалідності з 07 грудня 2022 та первинно у відсотковому вираженні встановлено втрату працездатності на 60% з них: 40% - радікулопатія; 15%- ХОЗЛ; 5%- туговухість.
В подальшому, довідками МСЕК серії 12 ААГ No568242 від 04 червня 2024 та серії 12 ААА No 130896 від 04 червня 2022, ОСОБА_1 повторно встановлено ІІІ (третю) групу інвалідності з 01 січня 2024 та у відсотковому вираженні встановлено втрату працездатності вже на 60% з них: 40% - радікулопатія; 15%- ХОЗЛ 1; 5%- туговухість.
З урахуванням вказаного слід дійти до висновку, що у зв'язку з тяжкими умовами праці за професією машиністом гірничих виїмкових машин дільниці монтажних ВСП “ШАХТОУПРАВЛІННЯ ДНІПРОВСЬКЕ» ПрАТ “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ, демонтажних робіт, гірником підземний дільниці монтажних, демонтажних робіт ВСП “ШАХТОУПРАВЛІННЯ ДНІПРОВСЬКЕ» ПрАТ “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ та машиністом гірничих виїмкових машин гірничо-монтажної дільниці ФІЛІЇ «ПАВЛОГРАДСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ПО МОНТАЖУ, ДЕМОНТАЖУ ТА РЕМОНТУ ГІРНИЧОШАХТНОГО ОБЛАДНАННЯ» ПрАТ “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» призвели до значного порушення здоров'я позивача до 60%. За результатами проходження лікування отримано ІІІ (третю) групу інвалідності та протипоказанням в подальшому працювати в умовах дії пилу, шуму, важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімату та виконувати будь-які роботи підземно. Перелічені негативні явища в житті ОСОБА_1 доводять факт завдання моральної шкоди внаслідок отриманого професійного захворювання та неможливості в подальшому працювати, що є наслідком порушення законодавства про охорону праці зі сторони ПрАТ “ДТЕК «Павлоградвугілля». Відповідно до Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05 червня 2012 року No 420, право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня встановлення МСЕК втрати працездатності а саме - 07 грудня 2022.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Стаття 173 КЗпП України закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Частиною першої статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Відповідно до ч. 1 ст. 168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Таким чином, і право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №210/3177/17.
У відповідності до статті 4 Закону України “Про охорону праці» державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров'я відбулося при виконанні ним трудових обов'язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року №155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок отриманого професійного захворювання на виробництві останньому заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.
Таким чином, при визначені розміру моральної шкоди суд оцінює глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, а також конкретні обставини по справі і розмір втрати професійної працездатності, призначення позивачу групи інвалідності, характер професійних захворювань та їх наслідки для здоров'я позивача, керується принципом розумності, виваженості та справедливості. Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Крім того, суд також приймає до уваги те, що заявляючи вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 300 000 грн., позивачем не наведено конкретних достатніх аргументів на обґрунтування саме зазначеної у позові суми спричиненої шкоди. За таких обставин суму відшкодування моральної шкоди слід визначити у розмірі 120 000.00 гривень.
Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Попередньою редакцію підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що була чинною до 23 травня 2020 року, передбачалося, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, окрім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.
Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 червня 2022 року у справі №599/645/21, якщо моральну шкоду завдано професійним захворюванням, яке виникло до набрання чинності новою редакцією підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, підлягає застосуванню правовий висновок Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі №180/683/13-ц, згідно якого не підлягають оподаткуванню суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, заподіяних платникові податків внаслідок спричинення шкоди здоров'ю.
Вирішуючи питання щодо стягнення суми моральної шкоди в частині відрахування податків та інших обов'язкових платежів суд враховує Інформаційний лист Дніпровського апеляційного суду від 17.12.2024 за № 04.4-27/79/2024 "Щодо окремих питань судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої життю та здоров'ю".
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач звільнений від сплати судового збору, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою (один відсоток розміру задоволених позовних вимог, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Керуючись ст.ст.2,12,19,81,89,263,265 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 120 000.00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь держави судовий збір у розмірі 1331.20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", ідентифікаційний номер 00178353, вул. Соборна, 76, м. Павлоград Дніпропетровської області, 51400.
Суддя: В. О. Головін