Ухвала від 29.04.2026 по справі 208/4673/26

справа № 208/4673/26

провадження № 1-кс/208/1529/26

УХВАЛА

29 квітня 2026 р. м. Кам'янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Кам'янського ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погодженого прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми Сумської області, українця, громадянина України, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України у кримінальному провадженні № 12026050000000303 від 30.03.2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадянин ОСОБА_7 проходить військову службу за контрактом у Збройних силах України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 244 від 01 серпня 2023 року майора призначений на посаду старшого помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_1 , вважався таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.

Згідно положень ст. 11 Статуту Внутрішньої служби Збройних сил України, військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.

Відповідно до ст. 12 Статуту Внутрішньої служби Збройних сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Згідно положень ст. 119 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України командир взводу (групи, башти) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність взводу (групи, башти) та успішне виконання ним бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за збереження і стан озброєння, боєприпасів, техніки та майна взводу (групи, башти), за підтримання внутрішнього порядку у взводі (групі, башті).

Відповідно до ст. 120 Статуту Внутрішньої служби Збройних сил України командир взводу (групи, башти), зобов'язаний: підтримувати особовий склад взводу (групи, башти), озброєння і техніку в постійній бойовій готовності; проводити з особовим складом взводу (групи, башти) заняття з бойової підготовки і керувати навчанням рядового складу, що проводять командири відділень (старшини команд), вести облік бойової підготовки взводу (групи, башти); знати тактику дій взводу в різних видах бою, управляти взводом (групою, баштою) під час виконання бойових завдань; досконало знати й володіти всіма видами озброєння і техніки взводу (групи, башти), правильно зберігати, експлуатувати, обслуговувати та особисто перевіряти їх бойову готовність; постійно вдосконалювати свої фахові й методичні навички, подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов'язку; з повагою ставитися до підлеглих, дбати про виховання військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу та згуртування військового колективу; знати військове звання, прізвище, ім'я та по батькові кожного підлеглого, число, місяць і рік народження, віросповідання, ділові та морально-психологічні якості, захоплення, рід занять перед військовою службою, родинний стан, адресу батьків (рідних), успіхи й недоліки на службі, постійно вести індивідуальну роботу з виховання, складати іменний список особового складу взводу (групи, башти); здійснювати добір кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом на посадах військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу, подавати командирові роти пропозиції щодо кандидатів для вступу до вищих військових навчальних закладів; виховувати особовий склад взводу (групи, башти) в дусі поваги до військової служби, набутого фаху, бережливого ставлення до озброєння, бойової техніки й майна взводу (групи, башти); неухильно стежити за додержанням військовослужбовцями військової дисципліни у взводі (групі, башті), їх зовнішнім виглядом, виконанням правил носіння військової форми одягу, правильним припасуванням спорядження, обмундирування, взуття та за додержанням правил особистої гігієни; піклуватися про підлеглих, знати їх потреби, порушувати перед старшими начальниками питання про задоволення їх прохань, дбати про їх здоров'я, вживати заходів для його зміцнення; постійно вдосконалювати фізичну тренованість особового складу; своєчасно доповідати командирові роти (бойової частини) про потреби підлеглих, а також про застосовані заохочення і накладені стягнення на військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу взводу (групи, башти); періодично бути присутнім на ранковому підйомі та вечірній повірці у взводі (групі, башті), за розпорядженням командира роти проводити ранкову фізичну зарядку з ротою; стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна у взводі (групі, башті) і не менше ніж раз на два тижні особисто проводити їх огляд і перевірку наявності; готувати особовий склад взводу, озброєння й техніку до виходу на кожне навчання чи заняття, а також перевіряти їх наявність і стан після повернення із занять і навчань; стежити за додержанням заходів безпеки на заняттях, стрільбах, навчаннях і під час роботи з технікою та озброєнням; перевіряти, щоб після занять, стрільб, навчань у підлеглих не залишалося боєприпасів, гранат, запалів, вибухових речовин.

Згідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 551-XIV від 24 березня 1999 року, кожний військовослужбовець зобов'язаний додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.

Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.

Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.

Згідно п. 3.1.9. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 усі посадові особи військової частини (з'єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів щодо організації та ведення військового (корабельного) господарства та неухильно керуватись ними у своїй діяльності; правильно визначати потреби та знати рівень забезпеченості підрозділів, частин (з'єднань) матеріальними засобами і коштами у підпорядкованих службах для забезпечення бойової та мобілізаційної готовності, бойової готовності спеціальних споруд, бойової підготовки і виховної роботи та створення необхідних матеріально-побутових умов особовому складу; своєчасно робити розрахунки, витребувати та одержувати необхідні військовій частині (з'єднанню) за табелями і нормами матеріальні засоби та кошти і організувати безперервне забезпечення ними підрозділів (частин) по підпорядкованих службах (службі); організовувати та контролювати ведення обліку, правильне зберігання і своєчасне оновлення запасів матеріальних засобів усіх видів, а також експлуатацію, ремонт та технічне обслуговування озброєння, бойової та іншої техніки, казармено-житлового фонду, інженерних та спеціальних споруд у підпорядкованих службах (службі); здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням; розробляти розрахунки необхідних коштів по підпорядкованих службах (службі) і коригувати їх згідно з затвердженими призначеннями; дозволяти у межах наданих прав і затверджених сум видачу підзвітних сум і авансів, а також затверджувати авансові звіти та видаткові документи; постійно вживати заходів щодо удосконалення та розвитку військового (корабельного) господарства (служби), вивчати, узагальнювати та поширювати передовий досвід його ведення (роботи служби); вести узагальнений облік втрачених матеріальних засобів за підпорядковані служби (підрозділи) в натуральних або вартісних показниках.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_7 у період з 01.11.2023 по 01.07.2024 обіймаючи старшого помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_1 , був наділений відповідними службовими повноваженнями та обіймав посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, відповідно до ч. 3 ст. 18 та примітки до ст. 364 Кримінального кодексу України був військовою службовою особою.

Згідно пункту 2.1. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 військове (корабельне) господарство - це сукупність сил і засобів, тобто всіх видів озброєння, бойової та іншої техніки, ракети, боєприпаси, ракетне паливо, пальне, мастильні матеріали та спеціальні речовини, продовольство, речове, інженерне, хімічне майно та інші матеріальні засоби, які використовуються для забезпечення потреб Збройних Сил України на мирний та воєнний час.

Згідно наказу Міністра оборони України від 24.01.2006 №28 «Про впорядкування умов оплати праці працівників загальних (наскрізних) професій в посад бюджетних військових частин, закладів, установ та організацій Збройних сил України - Посадові оклади (ставки заробітної плати) установлюється відповідно до схем тарифних розрядів і коефіцієнтів Єдиної тарифної сітки з оплати праці керівників, фахівців, технічних службовців та робітників військових частин з урахуванням кваліфікаційних вимог та характеристик робіт залежно від складності та обсягу виконуваних робіт, рівня кваліфікації працівників, їх досвіду і знань.

Годинні тарифні ставки робітників визначаються шляхом ділення суми місячного окладу (ставки заробітної плати) на середньомісячну норму робочого часу.

Відповідно до ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до п.п. 23-24 п. 10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою КМУ від 26.11.2014 № 671, Міністр оборони України підписує накази Міноборони України та дає обов'язкові до виконання державними службовцями, військовослужбовцями, іншими працівниками апарату Міноборони України доручення.

Згідно п. 5 окремого доручення Міністра оборони України щодо врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету міністрів України №168 від 28.02.2022 (далі - окреме доручення МО України від 23.06.2022) - виплата додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов'язково зазначаються підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.

Відповідно до п. 3 окремого доручення МО України від 23.06.2022, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

При цьому, згідно п. 1 окремого доручення МО України від 23.06.2022, під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т. ч. поза межами районів ведення бойових дій).

Аналогічні за своїм змістом та вимогами є телеграми Міністра оборони України №248/1196 від 02 березня 2022 року, №248/1217 від 07 березня 2022 року, №248/1298 від 26 березня 2022 року, №248/1529 від 18 квітня 2022 року, які скеровувалися до підпорядкованих військових формувань, в тому числі ІНФОРМАЦІЯ_2 для використання у службовій діяльності.

Згідно ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2012-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення - це гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, ОСОБА_7 будучи військовою службовою особою - знаходячись на посаді старшого помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на території АДРЕСА_1 (більш точного місця під час досудового розслідування не встановлено) у невстановлений досудовим розслідуванням час, та спосіб, але не пізніше 01.11.2023 року з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб заволодів грошовими коштами, які розподілені на військову частину НОМЕР_1 для виплат грошового забезпечення військовослужбовців вказаної частини, склавши розрахунково-платіжну відомості № 140 на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом В/Ч НОМЕР_1 , в яку вніс завідомо неправдиві відомості про перебування військовослужбовця ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 на військової службі, завідомо знаючи що останній є цивільною особою, та не перебуває на військовій службі вказаної військової частини, після чого командиром військової частини НОМЕР_1 частини ОСОБА_9 нехтуючи обов'язками військової службової особи не перевірив внесені ОСОБА_7 , відомості щодо особового складу військової частини із фактичною наявністю військовослужбовців у бухгалтерській документації підписав розрахунково-платіжну відомості № 140 на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом В/Ч НОМЕР_1 , наказ командира ВЧ НОМЕР_1 «Про преміювання військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 » № 705-агд від 30.11.2023, розрахунково-платіжну відомість № 148 на виплату додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців ВЧ НОМЕР_1 , наказ командира ВЧ НОМЕР_1 «Про внесення змін по виплаті додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану № 706/1- агд від 30.11.2023, що дало підставу фінансовому підрозділу військової частини безпідставно зарахувати грошові кошти за листопад 2023 року на банківський рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_8 у сумі 121009,31 гривень.

В подальшому, ОСОБА_7 діючи умисно використовуючи банківську картку відкриту в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_8 заволодів грошовими коштами з особового банківського рахунку у сумі 121009,31 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 будучи військовою службовою особою - знаходячись на посаді старшого помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на території АДРЕСА_1 (більш точного місця під час досудового розслідування не встановлено) у невстановлений досудовим розслідуванням час, та спосіб, але не пізніше 01.12.2023 року, маючи не меті одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, склав розрахунково-платіжну відомість № 154 на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом В/Ч НОМЕР_1 , в яку вніс завідомо неправдиві відомості про перебування військовослужбовця ОСОБА_8 на військової службі, завідомо знаючи що останній є цивільною особою, та не перебуває на військовій службі вказаної військової частини, після чого командиром військової частини НОМЕР_1 частини ОСОБА_9 нехтуючи обов'язками військової службової особи не перевірив внесені ОСОБА_7 , відомості щодо особового складу військової частини із фактичною наявністю військовослужбовців у бухгалтерській документації та підписав розрахунково-платіжну відомість № 154 на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом В/Ч НОМЕР_1 , наказ командира ВЧ НОМЕР_1 «Про преміювання військової частини НОМЕР_1 » № 753-агд від 31.12.2023; розрахунково - платіжну відомість № 156 на виплату додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців ВЧ НОМЕР_1 , наказ командира ВЧ НОМЕР_1 «Про внесення змін по виплаті додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану № 6-агд від 05.01.2023, що дало підставу фінансовому підрозділу військової частини безпідставно зарахувати грошові кошти за грудень 2023 року на банківський рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_8 у сумі 129535,38 гривень.

В подальшому, ОСОБА_7 діючи умисно використовуючи банківську картку відкриту в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_8 заволодів грошовими коштами з особового рахунку останнього у сумі 129535,38 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 , будучи військовою службовою особою - знаходячись на посаді старшого помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на території АДРЕСА_1 (більш точного місця під час досудового розслідування не встановлено), маючи не меті одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб у невстановлений досудовим розслідуванням час, місце та спосіб, але не пізніше, 01.01.2024 року, будучи військовою службовою особою склав розрахунково-платіжну відомість № 159 на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом В/Ч НОМЕР_1 , в яку вніс завідомо неправдиві відомості про перебування військовослужбовця ОСОБА_8 на військової службі, завідомо знаючи що останній є цивільною особою, та не перебуває на військовій службі вказаної військової частини, після чого командиром військової частини НОМЕР_1 частини ОСОБА_9 нехтуючи обов'язками військової службової особи не перевірив внесені ОСОБА_7 , відомості щодо особового складу військової частини із фактичною наявністю військовослужбовців у бухгалтерській документації та підписав розрахунково-платіжну відомість № 159 на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом В/Ч НОМЕР_1 , наказ командира ВЧ НОМЕР_1 «Про преміювання військової частини НОМЕР_1 » № 83-агд від 06.02.2024, розрахункову відомість № 161 на виплату додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців ВЧ НОМЕР_1 , наказ командира ВЧ НОМЕР_1 «Про про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану № 84-агд від 06.02.2024, що дало підставу фінансовому підрозділу військової частини безпідставно зарахувати грошові кошти за січень 2024 року на банківський рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_8 у сумі 121329,25 гривень.

В подальшому, ОСОБА_7 діючи умисно використовуючи банківську картку відкриту в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_8 заволодів грошовими коштами з особового рахунку останнього у сумі 121329,25 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 , будучи військовою службовою особою - знаходячись на посаді старшого помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на території АДРЕСА_1 (більш точного місця під час досудового розслідування не встановлено), маючи не меті одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб у невстановлений досудовим розслідуванням час, місце та спосіб, але не пізніше 01.02.2024 року, склав розрахунково-платіжну відомість № 167 на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом В/Ч НОМЕР_1 , в яку вніс завідомо неправдиві відомості про перебування військовослужбовця ОСОБА_8 на військової службі, завідомо знаючи що останній є цивільною особою, та не перебуває на військовій службі вказаної військової частини, після чого командиром військової частини НОМЕР_1 частини ОСОБА_9 нехтуючи обов'язками військової службової особи не перевірив внесені ОСОБА_7 , відомості щодо особового складу військової частини із фактичною наявністю військовослужбовців у бухгалтерській документації та підписав розрахунково-платіжну відомість № 167 на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом В/Ч НОМЕР_1 , наказ командира ВЧ НОМЕР_1 «Про преміювання військової частини НОМЕР_1 » № 201-агд від 05.03.2024, розрахунково - платіжну відомість № 169 на виплату додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців ВЧ НОМЕР_1 , наказ командира ВЧ НОМЕР_1 «Про про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану № 202-агд від 05.03.2024, що дало підставу фінансовому підрозділу військової частини безпідставно зарахувати грошові кошти за лютий 2024 року на банківський рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_8 у сумі 142338,56 гривень.

В подальшому, ОСОБА_7 діючи умисно використовуючи банківську картку відкриту в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_8 заволодів грошовими коштами з особового рахунку останнього у сумі 142338,56 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 , будучи військовою службовою особою - знаходячись на посаді старшого помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на території АДРЕСА_1 (більш точного місця під час досудового розслідування не встановлено), маючи не меті одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб у невстановлений досудовим розслідуванням час, місце та спосіб, але не пізніше 01.03.2024 року, склав розрахунково-платіжну відомість № 182 на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом В/Ч НОМЕР_1 , в яку вніс завідомо неправдиві відомості про перебування військовослужбовця ОСОБА_8 на військової службі, завідомо знаючи що останній є цивільною особою, та не перебуває на військовій службі вказаної військової частини, після чого командиром військової частини НОМЕР_1 частини ОСОБА_9 нехтуючи обов'язками військової службової особи не перевірив внесені ОСОБА_7 , відомості щодо особового складу військової частини із фактичною наявністю військовослужбовців у бухгалтерській документації та підписав розрахунково-платіжну відомість № 182 на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом В/Ч НОМЕР_1 , наказ командира ВЧ НОМЕР_1 «Про преміювання військової частини НОМЕР_1 » № 295-агд від 04.04.2024, розрахункову відомість № 184 на виплату грошового забезпечення військовослужбовців ВЧ НОМЕР_1 , наказ командира ВЧ НОМЕР_1 «Про преміювання військової частини НОМЕР_1 , що дало підставу фінансовому підрозділу військової частини безпідставно зарахувати грошові кошти за березень 2024 року на банківський рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_8 у сумі 121329,25 гривень.

В подальшому, ОСОБА_7 діючи умисно використовуючи банківську картку відкриту в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_8 заволодів грошовими коштами з особового рахунку останнього у сумі 121329,25 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 , будучи військовою службовою особою - знаходячись на посаді старшого помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на території АДРЕСА_1 (більш точного місця під час досудового розслідування не встановлено), маючи не меті одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб у невстановлений досудовим розслідуванням час, місце та спосіб, але не пізніше 01.04.2024 року, склав розрахунково-платіжну відомість № 176 на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом В/Ч НОМЕР_1 , в яку вніс завідомо неправдиві відомості про перебування військовослужбовця ОСОБА_8 на військової службі, завідомо знаючи що останній є цивільною особою, та не перебуває на військовій службі вказаної військової частини, після чого командиром військової частини НОМЕР_1 частини ОСОБА_9 нехтуючи обов'язками військової службової особи не перевірив внесені ОСОБА_7 , відомості щодо особового складу військової частини із фактичною наявністю військовослужбовців у бухгалтерській документації та підписав розрахунково-платіжну відомість № 182 на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом В/Ч НОМЕР_1 , наказ командира ВЧ НОМЕР_1 «Про преміювання військової частини НОМЕР_1 » № 201-агд від 05.03.2024, розрахункову відомість № 177 на виплату додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців ВЧ НОМЕР_1 , наказ командира ВЧ НОМЕР_1 «Про про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану № 202-агд від 05.03.2024, що дало підставу фінансовому підрозділу військової частини безпідставно зарахувати на грошові кошти за квітень 2024 року на банківський рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_8 у сумі 112488,27 гривень.

В подальшому, ОСОБА_7 діючи умисно використовуючи банківську картку відкриту в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_8 заволодів грошовими коштами з особового рахунку останнього у сумі 112488,27 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_7 , будучи військовою службовою особою - знаходячись на посаді старшого помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на території АДРЕСА_1 (більш точного місця під час досудового розслідування не встановлено), маючи не меті одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб у невстановлений досудовим розслідуванням час, місце та спосіб, але не пізніше 01.05.2024, склав розрахунково-платіжну відомість № 182 на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом В/Ч НОМЕР_1 , в яку вніс завідомо неправдиві відомості про перебування військовослужбовця ОСОБА_8 на військової службі, завідомо знаючи що останній є цивільною особою, та не перебуває на військовій службі вказаної військової частини, після чого командиром військової частини НОМЕР_1 частини ОСОБА_9 нехтуючи обов'язками військової службової особи не перевірив внесені ОСОБА_7 , відомості щодо особового складу військової частини із фактичною наявністю військовослужбовців у бухгалтерській документації та підписав розрахунково-платіжну відомість № 182 на виплату грошового забезпечення особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом В/Ч НОМЕР_1 , наказ командира ВЧ НОМЕР_1 «Про преміювання військової частини НОМЕР_1 » № 388-агд від 04.05.2024, розрахункову відомість № 183 на виплату грошового забезпечення військовослужбовців ВЧ НОМЕР_1 , наказ командира ВЧ НОМЕР_1 «Про преміювання військової частини НОМЕР_1 » № 452-агд від 04.06.2024, що дало підставу фінансовому підрозділу військової частини безпідставно зарахувати грошові кошти за травень 2024 року на банківський рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_8 у сумі 167 849,78 гривень.

В подальшому, ОСОБА_7 діючи умисно використовуючи банківську картку відкриту в АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_8 заволодів грошовими коштами з особового рахунку останнього у сумі 167 849,78 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.

Всього за період часу з 01.11.2023 по 01.07.2024 року злочинними діями ОСОБА_7 спричинено збитків державі в особі військової частини НОМЕР_3 на суму 890 372,44 гривень.

Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, тобто у зловживанні службовою особою своїм службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки.

08.04.2026 заочно у спосіб передбачений ст. 278 КПК України, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування, постановою слідчого відділу СУ ГУНП в Донецькій області від 08.04.2026 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук, оскільки слідством було вжито вичерпних заходів щодо встановлення його місцезнаходження (перебування), підтверджено факт ухилення його від органу досудового розслідування та суду та перебування за межами України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання за його змістом та обґрунтуванням та зазначив, що підставами застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_7 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів, а також наявність ризиків передбачених п.п.1, 3 та 4 ч.1 ст.177 КПК України, які у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3 та 4 ч.1 ст.177 КПК України, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним видом запобіжного заходу який зможе запобігти заявленим ризикам, які є реальними. Крім того, підозрюваний наразі перебуває за межами України. З урахування наведеного, прокурор вважає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні поклав вирішення клопотання на розсуд суду.

Вислухавши думку прокурора, захисника та дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Положеннями ч.6 ст.193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Обставини викладені у клопотанні слідчого, підтверджуються матеріалами досудового розслідування.

З досліджених матеріалів кримінального провадження, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допиту свідка ОСОБА_10 , тимчасовим доступом до документів котрі перебували у володінні ВЧ НОМЕР_1 ; оглядом банківського карткового рахунку ОСОБА_8 ; висновком експерта за результатами проведення економічної експертизи, відповідно до яких військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_8 не будучи військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 отримував грошове забезпечення військовослужбовця в тому числі і додаткову грошову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної обґрунтованої підозри передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_7 підозра є достатньою та обґрунтованою для цілей застосування запобіжного заходу.

З наданих до клопотання документів, які характеризують особу підозрюваного, а також встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_7 :

- народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Суми Сумської області;

- українець, громадянин України;

- зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ;

- має вищу освіту;

- одружений;

- раніше не судимий;

- проходив службу на посаді старшого помічника начальника штабу з кадрів та стройової частини військової частини НОМЕР_1 ;

- обвинувальний акт за ч.5 ст.408 КК України відносно ОСОБА_7 направлено до суду.

На думку слідчого судді, ризиками, визначеними пунктами 1, 3 та 4 частини першої ст.177 КПК України та доведеними слідчим та прокурором, у даному кримінальному провадженню є:

ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 , усвідомлюючи тяжкість покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 364 КК України (у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з додатковими видами покарання), може ухилятися від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на залишення території України;

ризик незаконного впливу на свідків, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 особисто знайомий зі свідками у даному кримінальному провадженні, що створює реальну можливість впливу на них шляхом вмовлянь або погроз з метою зміни показань або відмови від їх надання;

ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, який полягає у можливості використання підозрюваним своїх зв'язків, зокрема серед мешканців Донецької області та працівників правоохоронних органів, для впливу на хід досудового розслідування, що може призвести до затягування розгляду справи та перешкоджання ухваленню законного рішення у розумні строки.

Крім того, слідчий суддя, при розгляді клопотання про обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Разом з цим, з наявного клопотання та з пояснень наданих в судовому засіданні прокурором, слідчим суддею вбачається, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні буде недостатнім.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, застави та особистого зобов'язання не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 193, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а також те, що останній підозрюється у вчиненні злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів, має можливість незаконного впливу на свідків, переховується від органів досудового розслідування та суду, наразі перебуває у міжнародному розшуку, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному ОСОБА_7 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, після затримання ОСОБА_7 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки його права, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Відповідно до абз.7 ч.4 ст.183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Відтак, зважаючи на оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, слідчий суддя не визначає розмір застави.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_11 , погодженого прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходуу рамках кримінального провадження № 12026050000000303 від 30.03.2026 року - задовольнити.

Обрати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 його слід негайно, але не пізніш як через сорок вісім годин, доставити до Заводського районного суду м. Кам'янського для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 29.04.2026 року о 17:10 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
136120473
Наступний документ
136120475
Інформація про рішення:
№ рішення: 136120474
№ справи: 208/4673/26
Дата рішення: 29.04.2026
Дата публікації: 04.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (29.04.2026)
Дата надходження: 20.04.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
29.04.2026 11:00 Заводський районний суд м.Дніпродзержинська 
29.04.2026 11:30 Заводський районний суд м.Дніпродзержинська 
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВАРИБРУС ВАДИМ АНАТОЛІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ВАРИБРУС ВАДИМ АНАТОЛІЙОВИЧ