28 квітня 2026 року справа № 580/632/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у порушенні строків розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу та неповідомлення про результати розгляду заяви;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 (Протокол № 31 від 21 лютого 2025 року) про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від 03.02.2025 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1946 від 08.12.2025 року «Про призов на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.12.2025 №347 в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати комісію з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 03.02.2025 року.
Ухвалою судді від 28.01.2026 відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 02.03.2026 залучено до участі у справі в якості співвідповідача - комісію з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Розгляд справи розпочато спочатку.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу, оскільки мати позивача - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) - є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується довідкою МСЕК та пенсійним посвідченням. Заява позивача від 03.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу з підстав наявності матері з інвалідністю ІІ групи не розглянута своєчасно та результати її розгляду не повідомлені позивачу.
Представник позивача вважає, що позивача незаконно призвано на військову службу за наявності права на відстрочку, оскільки позивач не знав про результати розгляду його заяви. Відповідачем не перевірено, що позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та не вжито жодних заходів щодо з'ясування таких обставин. Незаконний призов не може створювати правомірних наслідків, тому наказ про мобілізацію підлягає скасуванню. Прийнятий внаслідок реалізації наказу про мобілізацію - наказ про зарахування позивача до списків особового складу військової частини є похідним від наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому теж підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 , подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не вирішує питання про надання відстрочки військовозобов'язаним. Такими повноваженнями наділена комісія з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Протоколом комісії №31 від 21.02.2025 прийнято рішення про відмову у наданні військовозобов'язаному ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Заява ОСОБА_1 отримана ІНФОРМАЦІЯ_7 07.02.2025, про що свідчить відмітка на заяві. Комісією прийнято рішення про відмову у надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації 21.02.2025.
21.02.2025 в день прийняття комісією рішення ІНФОРМАЦІЯ_7 виготовлено повідомлення №31/112 про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 , про що повідомлено позивача. Заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 розглянуто та виготовлено повідомлення про відмову, тобто ІНФОРМАЦІЯ_7 діяв згідно з Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024. Затримка в розгляді заяви обумовлена надмірним навантаженням ІНФОРМАЦІЯ_4 під час дії воєнного стану.
Відповідач звернув увагу, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов'язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом. При цьому, реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.
02.02.2025 ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію та визнаний придатним до військової служби під час мобілізації, рішення ВЛК не оскаржував, тому правомірно призваний на військову службу під час мобілізації.
У відзиві на адміністративний позов відповідач - військова частина НОМЕР_1 , заперечив проти задоволення позову, мотивуючи свою позицію тим, що наказ, яким позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , видано 08.12.2025, - у день коли позивач фактично прибув до військової частини. Таким чином, місячний строк оскарження вищевказаного наказу закінчився 07.01.2026. Позивач звернувся до суду 22.01.2026, тобто з порушенням строку. Направлення позивачем будь-яких запитів не має юридичного значення для обрахування строків звернення до суду, оскільки законом не передбачена можливість досудового порядку вирішення даного спору.
Скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивача у списки військової частини НОМЕР_1 не призведе до припинення у нього статусу військовослужбовця.
Видаючи наказ про зарахування солдата ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини, відповідач діяв відповідно до встановленого порядку, тому наказ командира військової частини скасуванню не підлягає.
У відзиві на адміністративний позов відповідач - комісія з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , заперечила проти задоволення позову, з мотивів викладених ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд виходить з такого.
Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_8 , за результатами якої згідно з довідкою ВЛК №380 від 02.02.2026, визнаний придатним до військової служби.
06 лютого 2025 року позивач засобами поштового зв'язку направив голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 письмову заяву від 03 лютого 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
ІНФОРМАЦІЯ_7 заяву зареєстровано за №2957 від 07.02.2025 та передано комісії для прийняття рішення.
Рішенням комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке оформлено протоколом №31 від 21.02.2025, відмовлено у наданні військовозобов'язаному ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з підстав ненадання військово-облікового документу.
07.12.2025 ОСОБА_1 доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 працівниками поліції, номер жетону працівника поліції 0165466.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 №1946 від 08.12.2025 позивач призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлений до військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.12.2025 №347 позивач зарахований до списків військової частини з 08.12.2025.
ІНФОРМАЦІЯ_11 розглянуто адвокатський запит адвоката Гаврильченка В.М. №22-1/12/2025 від 22.12.2025, в тому числі щодо надання відстрочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Листом №1/98 від 05.01.2026 повідомлено про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та до листа додано витяг з протоколу №31 від 21.02.2025. Крім того, повідомлено про призов позивача на військову під час мобілізації.
Вважаючи протиправним призов позивача на військову службу під час мобілізації, представник позивача звернувся до суду за захистом прав.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою, передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Одночасно суд враховує, що з 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку №560).
Відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, на дату вирішення справи судом комісію при ІНФОРМАЦІЯ_7 наділено повноваженнями розглядати питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Оцінюючи твердження представника позивача про неправомірність рішення комісії щодо відмови в наданні відстрочки, суд зазначає, що відповідно до абз. 2 п. 58 Порядку №560 (у редакції, чинній на момент подачі заяви), під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Тобто, надання військово-облікового документу в паперовій чи електронній формі є обов'язковою умовою під час звернення військовозобов'язаного із заявою про надання відстрочки. Однак, позивач зазначеного документу не подав, тому комісією правомірно ухвалено рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Вирішуючи питання щодо дотримання строку розгляду питання про надання відстрочки, суд зазначає, що строк розгляду поданих документів становить 7 днів з дати надходження заяви, але може бути продовжений до отримання інформації на запити до органів державної влади. Також визначено обов'язок комісії повідомити заявника про прийняте рішення та у разі позитивного рішення - видати довідку із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
Суд вважає непереконливими твердження представника відповідача щодо надмірного навантаження на працівників ТЦК, оскільки сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для порушення строків розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу комісії з питань надання відстрочки.
Водночас відповідачі не зазначили, які конкретні обставини зробили неможливим вчасний розгляд заяви позивача від 03.02.2025, яка надійшла та зареєстрована 07.02.2025.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_13 з розгляду питань про надання відстрочки не надали до суду беззаперечних доказів, які перешкоджали своєчасно розглянути заяву позивача в межах семиденного строку, який визначний Порядком №560. Своєю чергою, ними не надано доказів повідомлення позивача про результати розгляду його заяви.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що комісія при ІНФОРМАЦІЯ_7 допустила протиправну бездіяльність, не розглянувши своєчасно та не повідомивши позивача про результати розгляду його заяви.
Вирішуючи питання про правомірність призову позивача на військову службу, суд виходить з такого.
Згідно з частинами 1-2 статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII).
Частиною першою статті 2 Закону №2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направленням) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом (частина перша статті 4 Закону №2232-ХІІ).
Відповідно до абзацу третього частини шостої статті 2 Закону №2232-ХІІ до видів військової служби належить військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Абзацом четвертим статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-ХІІ) встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абзацом першим частини 5 статті 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
У відповідності із пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, які забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до положень пункту 9 вказаного Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
- здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Згідно із пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують функції, зазначені у пункті 9 цього Положення.
Аналіз наведених приписів законодавства України свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, які забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
При цьому, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями щодо призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. У свою чергу, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Отже, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, у тому числі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконуючи свої владні управлінські функції, здійснюють повноваження щодо призову громадян на військову службу.
Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Як передбачено підпунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до п. 20.1 глави 20 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення. Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Згідно з п. 20.2 глави 20 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.
Відповідно до п. 20.3 глави 20 розділу II Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови, зокрема, такого змісту: а) "Придатний", зокрема, до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони; б) "Непридатний", зокрема, до військової служби з виключенням з військового обліку.
У відповідності до п. 3.3 глави 3 розділу I Положення № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_14 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.
Отже, питання про придатність до військової служби за станом здоров'я належить до повноважень ВЛК, яка є колегіальним органом. Уразі незгоди із постановами штатних (позаштатних) ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.
Зважаючи на відсутність відомостей про оскарження та скасування постанови ВЛК про придатність позивача до військової служби, ІНФОРМАЦІЯ_6 , здійснюючи призов позивача на військову службу, не допустив порушення прав позивача у спірних правовідносинах.
Щодо посилань у позовній заяві на наявність права позивача на відстрочку, суд вважає за необхідне зазначити, що з моменту подачі заяви про надання відстрочки від 03.02.2025 до моменту мобілізації позивача 08.12.2025, останній не вчиняв дій з метою реалізації права на відстрочку, достовірно знаючи, що йому не надіслано довідку про надання відстрочки або повідомлення про відмову в її наданні.
Суд відхиляє твердження представника позивача про наявність нерозглянутого питання про надання відстрочки на момент призову, оскільки доказів повторного звернення із заявою про надання відстрочки у період з 07.02.2025 до 08.12.2025, представник позивача не надав. Несвоєчасне повідомлення про результати розгляду заяви про надання відстрочки не свідчить про відсутність ухваленого рішення щодо відстрочки на дату видачі наказу про призов під час мобілізації позивача.
Наявність у позивача права на відстрочку не створює у ІНФОРМАЦІЯ_10 обов'язок оформлення відстрочки, оскільки таке право реалізується саме шляхом подання відповідної заяви військовозобов'язаним з відповідними документами, які підтверджують наявність підстав для відстрочки, однак, позивач право на відстрочку не реалізував. Звернення позивача із заявою про надання відстрочки 11.12.2025, тобто вже після його призову на військову службу та зарахування до списків військової частини, не є доказом неправомірної поведінки відповідачів, оскільки позивач вже перебував у статусі військовослужбовця і ним у цьому статусі відстрочка надана бути не може.
Отже, в ході судового розгляду спору судом встановлено відсутність обставин, які можуть свідчити про порушення процедури оформлення або відсутність підстав для прийняття оскарженого наказу ІНФОРМАЦІЯ_10 про призов позивача на військову службу під час мобілізації. Своєю чергою, за відсутності порушень процедури призову на військову службу, похідні позовні вимоги про скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.12.2025 №347 задоволенню не підлягають.
Решта доводів учасників спору висновків суду по суті заявлених позовних вимог не змінюють. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо несвоєчасного розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.02.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та неповідомлення ОСОБА_1 , про прийняте комісією рішення засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО