Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
30 квітня 2026 року справа № 520/29036/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 )
про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (далі по тексту - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 доплати до допомоги на оздоровлення за 2015 рік в сумі 2302,64 грн. та за березень 2016 року в сумі 2359,14 грн;
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) зі зменшення доплат до допомоги на оздоровлення за 2017 рік на 3416,84 грн. та за 2018 рік на 3800,63 грн. здійснених 04.08.2025 на користь ОСОБА_1 ;
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо утримання з нарахованої на виконання судового рішення у справі №520/29480/23 на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 124557,91 грн. утримання військового збору у 5-ти відсотковому розмірі в сумі 6227,90 грн;
- стягнути з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 15238,78 грн. у якості доплати до допомоги на оздоровлення за 2015, 2016, 2017, 2018 роки та різниці утриманого понадміру військового збору з нарахованих на виконання судового рішення по справі № 520/29480/23 суми коштів.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач, на думку позивача, протиправно зменшив суми доплати допомоги на оздоровлення за 2015, 2016, 2017, 2018 роки. Також позивач зазначив, що відповідач на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі №520/29480/23 виплатив заборгованість з індексації грошового забезпечення, однак з утриманням 5% військового збору замість 1,5%. Зазначені обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Відповідач за допомогою системи «Електронний суд» 24.11.2025 суду надіслав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відсутні правові підстави для нарахування та виплати зазначених доплат.
Розглянувши усі надані сторонами документи, у тому числі ті, які надійшли до суду через систему "Електронний суд" та наявні у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" з моменту звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач проходив службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ).
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати в неналежному розмірі грошового забезпечення, звернувся до суду для захисту своїх прав.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі № 520/29480/23 зобов'язано зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.07.2015 по 14.07.2023, у зв'язку з порушенням термінів виплати перерахунку грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 28.02.2018, виплаченого 14.07.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 у справі №520/11417/22, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2023 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, та інших виплат, одержаних грошових винагород військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 29.01.2020 по 20.09.2023, у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 07.06.2021, виплаченого 20.09.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі №520/4109/23 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; зобов'язано НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2015 - 2018 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2015-2018 роки, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Вказане рішення набрало законної сили.
На виконання вказаного рішення відповідачем позивачу 04.08.2025 нараховано та виплачено належні суми грошового забезпечення у сумі 96048,43 грн.
При цьому, з позивача утримано військовий збір у сумі 6227,90 грн за ставкою 5%. За таких обставин, відповідач, на думку позивача, безпідставно надмірно утримав 3,5 відсотки військового збору (5% замість 1,5%) з виплаченого грошового забезпечення позивача.
Також згідно довідки-розрахунку доплати відповідно до зазначеного рішення суду у справі №520/29480/23, відповідач донарахував індексацію грошового забезпечення до допомоги на оздоровлення: за вересень 2015 в сумі 0; за березень 2016 року в сумі 0; за червень 2017 року в сумі 313,22 грн; за лютий 2018 року в сумі 458,12 грн.
На думку позивача, відповідач зменшив суму доплати до допомоги на оздоровлення за 2015, 2016, 2017, 2018 роки.
Вважаючи протиправними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо частини позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату одноразових видів грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги для оздоровлення за 2015-2018 роки, з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок, індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-ІІІ "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон України №2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України №2017-ІІІ).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон України №1282-ХІІ, дію якого зупинено на 2023 рік згідно із Законом України від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік").
Статтею 2 Закону України №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до статті 4 Закону України №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 01.01.2016 - в розмірі 101 відсоток).
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 Закону України №1282-ХІІ грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення.
Згідно з пунктом 1.1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. До 01.01.2016 поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 №77).
Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції від 15.12.2015, вступив в дію з 01.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Необхідно зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, воно не врегульовує питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення. Тому для вирішення цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України №2017-ІІІ, Закону України №1282-ХІІ, та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення.
Зі змісту наведеного слідує, що не врахування розміру індексації грошового забезпечення при обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення призвело до виплати знеціненого грошового забезпечення та є протиправним, а тому, такі виплати підлягають перерахунку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 21.12.2021 у справі №820/3423/18, від 29.04.2020 у справі №240/10130/19, від 19.03.2020 у справі №820/5286/17, від 26.02.2021 у справі №620/3346/19, предметом розгляду яких було включення індексації до складу грошового забезпечення.
Судом встановлено, що у картках грошового забезпечення за 2015-2018 роки відображено інформацію виплати допомоги на оздоровлення за вказаний період, а саме: вересень 2015 року, березень 2016 року, червень 2017 року, лютий 2018 року; згідно довідки-розрахунку № 186 про перерахунок індексації грошового забезпечення з 01.07.2015 по 28.02.2018 згідно судового рішення №520/11417/22 відповідач доплатив на виконання на користь стягувача індексацію грошового забезпечення, зокрема за місяці, у яких стягувачу було виплачено допомогу на оздоровлення, а саме: за вересень 2015 року в сумі 2302,64 грн., за березень 2016 року в сумі 2359,14 грн., за червень 2017 року в сумі 3730,06 грн., за лютий 2018 року в сумі 4258,75 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на проведення перерахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2018 поки з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Відтак, відповідач не доплатив: 2302,64 грн у якості допомоги на оздоровлення за вересень 2015 року; 2359,14 грн - за березень 2016 року; 3416,84 грн (3730,06 грн. - 313,22 грн.) - за червень 2017 року; 3800,63 грн. (4258,75 грн. 458,12 грн.) - за лютий 2018 року; недоплачена сума коштів становить: 11879,25 грн.
Щодо утримання з нарахованої на виконання судового рішення у справі №520/29480/23 на користь позивача військового збору у 5-ти відсотковому розмірі в сумі 6227,90 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 “Інші перехідні положення» розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об'єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Як слідує з підпункту 163.1.1 пункту 163.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Так, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" №4015-IX від 10.10.2024 (набрав чинності 01.12.2024) збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб.
При цьому, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" №4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.
Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 “Інші перехідні положення» розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №4113 від 04.12.2024 зміни до пунктів 16-1 і 25 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовуються з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX.
З огляду на те, що Закон України №4015-IX від 10.10.2024 набрав чинності 01.12.2024, то зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України внесені Законом України №4113 від 04.12.2024 щодо ставки військового збору у розмірі 1,5 відсотка застосовуються з 01.12.2024.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення суду у справі №520/29480/25 відповідач виплатив індексацію грошового забезпечення з утриманням з нарахованого доходу військового збору за ставкою 5%.
Однак, до такого доходу позивача, в силу положень Податкового кодексу України, має застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.
За таких обставин, дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого грошового забезпечення, є протиправними.
Крім того, пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 року №4015-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно надмірно утримав 3,5 відсотки військового збору (5% замість 1,5%) з індексації грошового забезпечення позивача, відтак для відновлення порушеного права позивача необхідно стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь ОСОБА_2 недоотриману заборгованість з індексації грошового забезпечення у сумі 4 236,60 грн ( чотири тисячі двісті тридцять шість гривень 60 копійок), що є 3,5% безпідставно стягнутого військового збору.
Положеннями частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач не нарахував та не виплатив позивучу допомогу на оздоровлення за 2015 - 2302,64 грн, 2016 - 2359,14 грн, 2017 - 3416,84 грн, 2018 - 3800,63 грн та надміру утриманий військовий збор у сумі 4359,53 грн, що разом становить 16238,78 грн.
Оскільки позивач зазначив суму стягнення з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на його користь 15238,78 грн. у якості доплати до допомоги на оздоровлення за 2015, 2016, 2017, 2018 роки та різниці утриманого понадміру військового збору з нарахованих на виконання судового рішення у справі № 520/29480/23 суми коштів, з метою належного захисту прав позивача, суд, з урахуванням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та для відновлення порушеного права відповідача слід зобов'язати нарахувати та виплатити на його користь 11879,25 грн у якості доплати до допомоги на оздоровлення за 2015, 2016, 2017, 2018 роки та стягнення з відповідача різниці утриманого понадміру військового збору з нарахованих на виконання судового рішення у справі № 520/29480/23 у сумі 4359,53 грн.
Приписами частин першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статями 9, 72-77, 78, 90, 139, 242-246, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 доплати до допомоги на оздоровлення за 2015 рік в сумі 2302,64 грн. та за березень 2016 року в сумі 2359,14 грн.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) зі зменшення доплат до допомоги на оздоровлення за 2017 рік на 3416,84 грн. та за 2018 рік на 3800,63 грн. здійснених 04.08.2025 на користь ОСОБА_1 .
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загон Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 11879,25 грн (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять гривень 25 копійок) у якості доплати до допомоги на оздоровлення за 2015, 2016, 2017, 2018 роки.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо утримання з нарахованої на виконання судового рішення у справі №520/29480/23 на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 124557,91 грн. утримання військового збору у 5-ти відсотковому розмірі в сумі 6227,90 грн.
Стягнути з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 різницю утриманого понадміру військового збору з нарахованих на виконання судового рішення по справі №520/29480/23 суми коштів у розмірі 4359,53 грн (чотири тисячі триста п'ядесят дев'ять гривень 53 копійки).
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА