Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 квітня 2026 р. Справа № 520/6718/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Походенко А.І.,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року по справі №520/6718/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Заявник звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, в якій просить суд:
- задовольнити заяву про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 року у справі №520/6718/25 за нововиявленими обставинами;
- скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 року у справі №520/6718/25 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 року відкрито спрощене провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року по справі №520/6718/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Призначено розгляд справи про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у відкритому судовому засіданні.
Копію ухвали про відкриття провадження за нововиявленими обставинами було надіслано відповідачу до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.
Проте, представником відповідача відзиву на заяву у встановлений судом строк до канцелярії суду не надходило, причин поважності його неподання відповідачем також не повідомлено.
У судовому засіданні заявник заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підтримав, просив задовольнити, скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 року у справі №520/6718/25 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином у відповідності до вимог статті 126 КАС України. Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності чи про перенесення розгляду справи від представника відповідача до суду не надходило.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення заявника, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року по справі №520/6718/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року по справі №520/6718/25 - без змін.
Рішення суду набрало законної сили.
Розглядаючи заяву по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною другою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Частиною четвертою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Суд зауважує, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
2) на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 2а-7523/10/1270, від 02.05.2018 у справі № 303/3535/16-а, від 04.09.2018 у справі № 809/824/17, від 22.11.2018 у справі № 826/14224/15, від 06.02.2019 у справі № 822/862/15, від 10.07.2020 у справі № 823/1440/17.
В заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами позивач зазначив, що в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 року у справі №520/6718/25, залишеним без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2025 року, судом встановлено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27 березня 2014 року №1169-VII внесено зміни до статті 28 Закону №2232-XII та змінено граничний вік перебування в запасі другого розряду до 50 років, а Законом України «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 22 липня 2014 року №1604-VII - до 60 років. Встановивши вказані обставини, суд прийшов до висновку, що з набранням чинності вказаних змін до Закону №2232-XII позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, яка не досягла встановленого законом граничного віку перебування у запасі військовозобов'язаних другого розряду.
Отже, суд визначив, що вказані норми регламентують спірні правовідносини, з чим позивач повністю згоден.
Однак, після набрання законної сили судовим рішенням №520/6718/25 позивачем виявлено нові істотні обставини, що мають суттєве значення, що не були встановлені судом, та не були і не могли бути відомі позивачу на момент розгляду справи. Після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27 березня 2014 року №1169-VII, яким підвищили граничний вік перебування в запасі другого розряду до 50 років, а також Закону України «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 22 липня 2014 року №1604-VII, яким цей вік підвищили до 60 років, Генеральним штабом Збройних Сил України було прийнято директиву від 22 червня 2015 року №322/2/2180дск «Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення», якою визначено порядок поновлення громадян на військовому обліку військовозобов'язаних, які були виключені (зняті) з нього за старим законодавством.
Позивач звернув увагу, що в Додатку №2 до мобілізаційної директиви Генерального штабу Збройних Сил України від 22 червня 2015 року №322/2/2180дск «Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення», міститься положення, що якщо під час уточнення військово-облікових ознак буде встановлено, що громадянин був виключений з військового обліку за діючим законодавством, він на військовому обліку не поновлюється.
Позивач вважає, що вказаний нормативний документ Генерального штабу Збройних Сил України безпосередньо регулює спірні правовідносини у даній справі та визначає алгоритм дій з метою реалізації положень статті 28 Закону №2232-XII (з урахуванням внесених змін Законами №1169-VII, №1604-VII) та є обов'язковим для застосування, зокрема у спірних правовідносинах у даній справі. Вказане свідчить про обов'язок суду враховувати та застосовувати її норми при вирішенні відповідного спору з органом ТЦК та СП. Однак, наявність вказаної Директиви та її положення не були встановлені судом в межах розгляду справи №520/6718/25.
Суд звертає увагу, що наявність мобілізаційної директиви Генерального штабу Збройних Сил України від 22 червня 2015 року №322/2/2180дск «Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення», про яку, як зазначив позивач, йому не було відомо на момент звернення до суду з позовом та ухваленням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 року у справі №520/6718/25, а також те, що позивач дізнався про зазначену мобілізаційну директиву від 22 червня 2015 року №322/2/2180дск вже після звернення до суду та ухвалення рішення по справі, не є нововиявленою обставиною у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Разом з тим, заявником не доведено, що про цю мобілізаційну директиву він об'єктивно не міг знати до звернення до суду з позовом та ухвалення судового рішення по справі.
Зважаючи, що наведена заявником обставина (наявність мобілізаційної директиви від 22 червня 2015 року №322/2/2180дск) не відповідає вищенаведеним ознакам та критеріям, а тому не є нововиявленою у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України і не може бути підставою для перегляду судового рішення, відсутні підстави для задоволення заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 року у справі №520/6718/25.
Суд звертає увагу, що в постанові Верховного Суду від 09 квітня 2026 року по справі №280/6524/24, розглядаючи касаційну скаргу позивача (військовозобов'язаного) на рішення судів першої та апеляційної інстанції з аналогічного спору, в якій скаржник також посилався на додаток № 2 до мобілізаційної директиви Генерального штабу ЗСУ від 22.06.2015 №322/2/2180дск «Організаційно-методичні вказівки щодо порядку проведення призову військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період та його документального оформлення», дійшов наступних висновків:
"У зв'язку із внесенням змін до Закону № 2232-XII звужено коло підстав для виключення з військового обліку.
Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов'язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.
З часу набрання чинності змін до Закону № 2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.
Таким чином, оскільки за чинними нормами статті 28 Закону № 2232-XII позивач не досяг граничного віку перебування у запасі та є військовозобов'язаним, тому відповідач на законних підставах поновив його на військовому обліку військовозобов'язаних.
Законне взяття позивача на військовий облік не може вважатися звуженням змісту та обсягу його конституційних прав і свобод".
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.
Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.
Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає в тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі "Правєдная проти Росії", №. 69529/01; у справі "Рябих проти Росії", № 52854/99, п.52; у справі "Брумареску проти Румунії", № 28342/95, п. 61).
В контексті п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, підставою для перегляду судового рішення можуть слугувати лише ті фактичні обставини, які мали істотне значення і які об'єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі та суду. Ініціювання перегляду судового рішення лише з метою нового слухання і вирішення справи суперечить принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказані заявником обставини, не змінюють правового регулювання спірних правовідносин та не доводять факту допущення судом помилки при розв'язанні спору, підстави для скасування судового рішення у даній справі та ухвалення нового рішення відсутні.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року в справі № 2а-23903/09/1270.
Згідно з п. 4 ст. 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд, зокрема, може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Оскільки наведені в заяві обставини не є нововиявленими в розумінні положень ст. 361 КАСУ, підстави для скасування рішення суду відсутні, тому у задоволенні заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 року у справі №520/6718/25 слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 369 КАС України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 256, 294, 295, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року по справі №520/6718/25 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року по справі №520/6718/25 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Повний текст ухвали складено 30 квітня 2026 року.
Суддя О.В.Шевченко