Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, з питання накладення штрафу
30 квітня 2026 р. справа №520/17121/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши заяву позивача від 13.04.2026р. про встановлення судового контролю по адміністративній справі №520/17121/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
03.04.2025р. до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням даного рішення суду у справі №520/17121/2020 шляхом зобов'язання відповідача встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі №520/17121/2020; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до суду звіт про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі №520/17121/2020 у 10-денний строк з моменту отримання відповідної ухвали суду; у разі невиконання судового рішення або ненадання звіту про його виконання накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області штраф у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину з якого стягнути на користь Державного бюджету України, а другу половину на користь ОСОБА_1 .
В обґрунтування поданого процесуального документа заявник зазначив, що звертається до суду з даною заявою по причині невиконання відповідачем резолютивної частини судового рішення в частині перерахунку пенсії заявника кожного наступного (відповідного) року в разі збільшення розмірів мінімальної заробітної плати на протязі року, встановленої законом на відповідний рік. В 2021 році пенсія заявника розрахована з розміру мінімальної заробітної плати - 6000 грн. та до 1 грудня 2021 склала - 25.171,2 грн. З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом з 1 грудня 2021 року у розмірі 6.500,00грн.. з 1 жовтня 2022 року у розмірі 6.700,00грн., з 1 січня 2024 року у розмірі 7.100,00грн., з 1 квітня 2024 року у розмірі 8.000,00грн. - пенсію не перераховано. На даний час розмір пенсії становить - 25.203.20 грн., а повинен бути - 33.374,00 грн.
Ухвалою суду від 15.04.2025р. заяву позивача від 31.03.2025р. про встановлення судового контролю було задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом трьох місяців з дня отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суд від 24.12.2020р. по справі №520/17121/2020.
Відповідач 14.07.2025р. подав до суду звіт про виконання рішення суду від 24.12.2020р. та зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі №520/17121/2020 згідно з розпорядженням відділу перерахунків пенсій №2 від 12.04.2021 здійснено перерахунок пенсії з 26.04.2019 та нараховано доплату за період з 26.04.2019 по 30.04.2021 в сумі 203.733,93 грн., з них в травні 2021 виплачено доплату за період з 01.04.2021 по 30.04.2021 в сумі 11.404 гривні 82 копійки. Залишок суми нарахованих коштів на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі №520/17121/2020 за період з 26.04.2019 по 31.03.2021 складає 192.329 гривень 11 копійок. Суми нарахованих коштів за період з 26.04.2019 по 31.03.2021 внесено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Таким чином, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі №520/17121/2020 виконано в межах повноважень та у визначеному законом порядку.
Ухвалою суду від 15.07.2025р. прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення суду від 24.12.2020р. у справі №520/17121/2020. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суд від 24.12.2020р. по справі №520/17121/2020 - три місяці з дня отримання цієї ухвали.
Відповідач 10.10.2025р. подав до суду звіт про виконання рішення суду від 24.12.2020р. та зазначив, що для повного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі №520/17121/2020 було направлено запит до Пенсійного фонду України від 11.04.2025 № 2000- 0402-5/56993 для виділення коштів на виплату ОСОБА_1 різниці в пенсії за період з 26.04.2019 по 31.03.2021 у сумі 192329 гривень 11 копійок. Листом Пенсійного фонду України від 23.05.2025 № 2800-030101-9/33937 отримано відповідь, в якої зазначено, що виплата коштів, нарахованих на виконання рішення ХОАС від 24.12.2020 у справі № 520/17121/2020 щодо ОСОБА_1 , здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Для виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі №520/17121/2020 було направлено запит до Пенсійного фонду України від 28.07.2025 №2000-0402- 5/113855 для виділення коштів на виплату ОСОБА_1 різниці в пенсії за період з 26.04.2019 по 31.03.2021 у сумі 192329 гривень 11 копійок. Листом Пенсійного фонду України від 26.08.2025 № 2800-030202-9/56470 отримано відповідь, в якій зазначено, що виплата коштів, нарахованих на виконання рішення ХОАС від 24.12.2020 у справі № 520/17121/2020 щодо ОСОБА_1 , здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Відповідачем було вжито всіх можливих та залежних від нього заходів щодо виконання судового рішення, в тому числі направлено відповідні запити до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів для виплати різниці в пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду. Подальші заходи щодо виділення коштів із Державного бюджету на фінансування виконання вказаного судового рішення від діяльності головного управління не залежать.
Ухвалою суду від 13.10.2025р. прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 09.10.2025р. про виконання рішення суду від 24.12.2020р. у справі №520/17121/2020. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суд від 24.12.2020р. по справі №520/17121/2020 - три місяці з дня отримання цієї ухвали.
Відповідач 13.01.2026р. подав до суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020р. у справі №520/17121/2020, в якому повідомив, що на виконання зазначеного рішення згідно з розпорядженням відділу перерахунків пенсій №2 від 12.04.2021 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 26.04.2019 та нараховано доплату за період з 26.04.2019 по 30.04.2021 у сумі 203.733,93 грн, з яких у травні 2021 року виплачено доплату за період з 01.04.2021 по 30.04.2021 у сумі 11.404,82 грн. Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій на поточний рахунок банківської установи АТ «БАНК «ГРАНТ» нараховано до виплати ОСОБА_1 по 187,35 грн у жовтні, листопаді та грудні 2025 року. Відповідач вказав, що бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік станом на січень 2026 року не затверджено, діє тимчасовий розпис доходів і видатків, яким на І квартал 2026 року кошти на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду не передбачено, при цьому відповідачем вжито всіх можливих та залежних від нього заходів, спрямованих на виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 14.01.2026р. прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.01.2026р. про виконання рішення суду від 24.12.2020р. у справі №520/17121/2020. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суд від 24.12.2020р. по справі №520/17121/2020 - три місяці з дня отримання цієї ухвали.
Відповідач 10.04.2026р. подав до суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020р. у справі №520/17121/2020, в якому повідомив, що на виконання зазначеного рішення згідно з розпорядженням відділу перерахунків пенсій №2 від 12.04.2021 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 26.04.2019 та нараховано доплату за період з 26.04.2019 по 30.04.2021 у сумі 203.733,93 грн, з яких у травні 2021 року виплачено доплату за період з 01.04.2021 по 30.04.2021 у сумі 11.404,82 грн. Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій на поточний рахунок банківської установи АТ «БАНК «ГРАНТ» нараховано до виплати ОСОБА_1 по 187,35 грн у жовтні, листопаді та грудні 2025 року; 103,00 грн у лютому 2026р.; 101,00 грн у березні 2026р. Для виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі №520/17121/2020 було направлено запит до Пенсійного фонду України від 06.04.2026 №2000-0502-5/57524 для виділення коштів на виплату ОСОБА_1 різниці в пенсії за період з 26.04.2019 по 31.03.2021 у сумі 191563 гривень 06 копійок.
Ухвалою суду від 14.04.2026р. було прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.04.2026р. про виконання рішення суду від 24.12.2020р. у справі №520/17121/2020. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020р. у справі №520/17121/2020 - три місяці з дня отримання цієї ухвали.
14.04.2026 р. до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням даного судового рішення, в якій заявник просив суд: 1) визнати звіт відповідача як протиправний; 2) встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі 520/17121/2020 в частині перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом з 1 грудня 2021 року у розмірі 6500 грн., з 1 жовтня 2022 року у розмірі 6700 грн., з 1 січня 2024 року у розмірі 7100грн., з 1 квітня 2024 року у розмірі 8000 грн; 3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до суду звіт про виконання судового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 по справі 520/17121/2020 про розмір нарахованої та виплаченої пенсії з 1 грудня 2021року, з 1 жовтня 2022 року, з 1 січня 2024 року, з 1 квітня 2024 року; 4) у разі невиконання судового рішення або ненадання звіту про його виконання накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області штраф у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, половину з якого стягнути на користь Державного бюджету України, а другу половину на користь ОСОБА_1 .
Аргументуючи подану заяву позивач зазначив, що відповідачем фактично не виконано рішення суду в частині належного перерахунку пенсії, оскільки у поданому звіті відповідач обмежився виключно питанням виплати заборгованості, не надавши жодної інформації щодо проведення самого перерахунку розміру пенсії. При цьому позивач наголошує, що предметом його вимог було не стягнення заборгованості як такої, а саме зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог законодавства, з урахуванням змін розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на відповідні періоди. Зокрема, позивач вказує, що відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії з урахуванням: з 01.12.2021 - мінімальної заробітної плати у розмірі 6500 грн.; з 01.10.2022 - 6700 грн.; з 01.01.2024 - 7100 грн.; з 01.04.2024 - 8000 грн. Однак відповідач не здійснив такого перерахунку, що призвело до виплати пенсії у заниженому розмірі. Так, за твердженням позивача, фактичний розмір його пенсії становив 25203,20 грн., тоді як з урахуванням зазначених законодавчих змін він повинен становити 33374 грн.
Вирішуючи юридичну долю поданого заявником процесуального документа, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини справи полягають у наступному.
У межах даної справи позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №282 від 25.11.2020 року про перерахунок ОСОБА_1 державної (основної) пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного року, по формулі використаній в пункті 9-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплачувати пенсію по інвалідності на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислення якої провести шляхом множення відсотку втрати працездатності, в даний час - 80%, на п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, і кожного наступного (відповідного) року в разі збільшення розмірів мінімальної заробітної плати на протязі року, встановленої законом на відповідний рік, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії, починаючи з 26.04.2019 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020р. у справі №520/17121/2020 даний позов було задоволено; визнано протиправними дії та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №282 від 25.11.2020 року про перерахунок ОСОБА_1 державної (основної) пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного року, по формулі використаній в пункті 9-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплачувати пенсію по інвалідності на підставі прямої дії ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислення якої провести шляхом множення відсотку втрати працездатності, в даний час - 80%, на п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, і кожного наступного (відповідного) року в разі збільшення розмірів мінімальної заробітної плати на протязі року, встановленої законом на відповідний рік, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії, починаючи з 26.04.2019 року.
Отже, предметом розгляду у справі №520/17121/2020 є управлінське волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу виплати заявнику пенсії, нарахованої та неотриманої заявником, та множення відсотку втрати працездатності 80% на п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, і кожного наступного (відповідного) року в разі збільшення розмірів мінімальної заробітної плати на протязі року, встановленої законом на відповідний рік, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішення суду набрало законної сили 09.03.2021р. та 29.03.2021р. за заявою позивач отримав виконавчий лист по даній справі.
Доказів відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом матеріали справи не містять.
За викладеними у звіті твердженнями, за результатом перерахунків на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020р. у справі №520/17121/2020 Головним управлінням нараховано доплату до пенсії за період з 26.04.2019 по 30.04.2021 у розмірі - 203.733,93 грн.
У травні 2021 року головним управлінням проведено часткову виплату доплати за період з 01.04.2021 по 30.04.2021 у сумі 11.404,82 грн. Крім того, у жовтні, листопаді та грудні 2025 року, у лютому та березні 2026 року на виконання рішення суду здійснено часткові виплати у сумі 766,05 грн.
Таким чином, станом на дату подання звіту залишок невиплаченої заборгованості за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020р. у справі №520/17121/2020 складає - 191.563,06 грн. (джерело фінансування - кошти Державного бюджету України). Дані обставини підтверджуються матеріалами звіту та витягом із виплатної відомості.
Для виконання рішення суду по зазначеній справі у повному обсязі головним управлінням зроблено запит від 06.04.2026 за №2000-0502-5/57524 до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії за відповідний період у розмірі 191.563,06 грн.
До установлених обставин справи підлягають застосуванню згадані вище норми права.
Виконання постановлених судових актів в адміністративних справах гарантовано ст.55, п.9 ч.1 ст.129, ст.129-1 Конституції України, ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних 1950 року, ч.2 ст.13 від 02.06.2016р. №1402-VIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч.2 ст.14, ч.1 ст.370, ч.2 ст.372 КАС України.
Статтею 381-1 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.381-1); суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-3823 і 383 цього Кодексу (ч.2 ст.381-1).
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.382 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ у спорах тієї категорії, що є предметом розгляду у цій справі, суд у разі подання позивачем відповідного процесуального документа повинен безальтернативно обтяжити суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язком подати звіт про виконання судового рішення.
Суд зауважує, що згідно з ч.1 ст.54 Закону України від 28.02.1991р. №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
У силу спеціального застереження ч.2 ст.54 Закону України від 28.02.1991р. №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Водночас із цим, за приписами ч.3 ст.59 Закону України від 28.02.1991р. №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тож, національним законом України відносно випадку заявника запроваджено два окремі механізми обчислення розміру пенсії (а саме: за ч.1 ст.54 Закону України від 28.02.1991р. №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у залежності від власного заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством; за ч.3 ст.59 Закону України від 28.02.1991р. №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у залежності від заробітку у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) і застосування одного із згаданих механізмів обчислення пенсії об"єктивно виключає можливість застосування іншого механізму обчислення пенсії.
Судом з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 по справі №520/28257/23 було визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.09.2023 № 963320175759. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) та прийняти рішення щодо перерахунку та виплати пенсії по інвалідності на підставі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження від 24.11.2016 № 149, виданою ПАТ «Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 по справі № 520/10595/24 було визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №963320175759 від 15.04.2024 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки №149 від 24.11.2016, виданої ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням довідки від №149 від 24.11.2016 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження за період з 20.07.1986 по 22.08.1986, виданої ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Отже, подальше звернення позивача до суду з новими позовами (зокрема у справах №520/28257/23 та №520/10595/24), предметом яких є перерахунок пенсії на підставі інших правових підстав (довідки про заробітну плату, інші рішення органів Пенсійного фонду тощо), фактично змінює зміст правових відносин з пенсійного забезпечення позивача за рішенням суду від 24.12.2020р. у справі №520/17121/2020.
У зв'язку з цим первісне рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі №520/17121/2020, яке передбачає механізм автоматичного (щорічного) перерахунку пенсії залежно від розміру мінімальної заробітної плати, не може реалізовуватись без урахування наступних судових рішень, оскільки кожне нове судове рішення, яке стосується порядку, підстав чи складових обчислення пенсії позивача, впливає на попередньо визначений механізм її нарахування.
Це призводить до ситуації, коли змінюється база для нарахування пенсії та унеможливлюється технічне та правове здійснення автоматичних щорічних перерахунків у тому вигляді, як це було визначено рішенням суду від 24.12.2020р. у справі №520/17121/2020.
Таким чином, подання наступних позовів і ухвалення за ними нових судових рішень об'єктивно унеможливлює здійснення постійних (автоматичних) перерахунків пенсії відповідно до формули, визначеної у справі №520/17121/2020, а саме - множення 80% втрати працездатності на п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати з її подальшим щорічним коригуванням.
Крім того, у такій ситуації орган Пенсійного фонду не має можливості одночасно та безконфліктно виконувати декілька судових рішень, якщо вони передбачають різні підходи до визначення розміру пенсії або її складових.
Отже, власні діяння заявника спричиняють відсутність підстав для подальшого судового контролю у справі №520/17121/2020 в частині перерахунку пенсії.
Обставини, котрі зумовлюють зменшення розміру штрафу або звільнення від сплати штрафу окреслені законодавцем у ч.5 ст.3833 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Як передбачено ч. 2 ст. 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
За приписами ч.ч. 3-4 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Згідно з ч. 10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 11 ст. 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд також враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Однак, специфіка застосування цієї міри юридичної відповідальності полягає у тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.
Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту.
Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини у діянні особи, тобто умисного невиконання рішення суду, недобросовісності у діях посадової особи суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду (постанова Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19).
Суд відмічає, що запроваджена законодавцем у ч.3 ст.3833 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ міра юридичної відповідальності у вигляді стягнення штрафу з керівника відповідача - суб"єкта владних повноважень за невиконання рішення суду (у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за правовою природою, характером, спрямованістю, призначенням та підставою застосування є цілком ідентичною до аналогічної міри юридичної відповідальності, запровадженої законодавцем для суб"єкта владних повноважень - боржника у виконавчому провадженні із правовим статусом юридичної особи публічного права у приписах ч.2 ст.63, ч.3 ст.63, ч.1 ст.75, ч.2 ст.75 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження" (штраф у сумі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Поряд із тим, ч.5 ст.3823 КАС України передбачено право суду зменшити штраф або ж взагалі звільнити від його сплати за невиконання судового рішення у частині здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо) у разі подання боржником доказів вжиття його керівником всіх необхідних заходів для виконання рішення суду.
При цьому, ця міра юридичної відповідальності у вигляді штрафу застосовується не до суб"єкта владних повноважень, який є учасником спірних правовідносин, а до іншого суб'єкта права - керівника суб"єкта владних повноважень і штраф підлягає сплаті за рахунок власного майна фізичної особи - громадянина, а не за рахунок фінансових активів суб"єкта владних повноважень.
Також суд зауважує, що розмір штрафу згідно ч.3 ст.3833 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ у даному конкретному випадку є явним та очевидним втручанням у право керівника суб"єкта владних повноважень на мирне володіння майном у розумінні ст.1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини та основоположних 1950 року, а ухвала про зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення за правилами ст.382-3833 КАС України є обов"язковою процедурною передумовою для вирішення питання про накладення згаданого штрафу.
Розмір юридичної відповідальності за ч.3 ст.3833 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ (від 20 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) є явно та очевидно неспівмірним з максимальним розміром юридичної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за ст.382 Кримінального кодексу України (ч.2 ст.382 Кримінального кодексу України - штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до п.5 підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України для відповідного року)).
Тож станом на 01.01.2026р. за вчинення одного і того ж самого діяння (невиконання рішення адміністративного суду) мінімальний розмір штрафу за ч.3 ст.3833 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (66.560,00грн. = 3.328,00грн. згідно з абз.4 ст.7 закону України від 03.12.2025р. №4695-ІХ "Про Державний бюджет України на 2026 рік" * 20) більш як 3,91 разів перевищує максимальний розмір штрафу за ст.382 Кримінального кодексу України (17.000,00грн. = 17,00грн. * 1000), що кваліфікується судом у якості невиправданого втручання у мирне володіння приватним майном керівником суб"єкта владних повноважень у розумінні ст.1 Першої протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак, з урахуванням установлених обставин справи, обсягу досліджених доказів та змісту згаданих вище норм матеріального і процесуального права, суд доходить висновку, що на даний час відсутні правові підстави для застосування до керівника суб"єкта владних повноважень заходу процесуального примусу у вигляді штрафу згідно з ч.3 ст.3823 КАС України через відсутність у матеріалах справи достатнього обсягу доказів наявності вини керівника суб"єкта владних повноважень у невиконанні рішення суду, а також відсутності доказів невчинення керівником суб"єкта владних повноважень достатнього обсягу організаційно-правових заходів, спрямованих на створення умов для виконання судового акту.
Натомість, матеріалами справи підтверджено, що відповідач продовжує вживати заходи з приводу виконання судового рішення в цій справі в частині виплати нарахованої пенсії, а матеріали справи не містять ані доказів наявності у суб'єкта владних повноважень надання розпорядником бюджетних коштів вищого рівня достатнього обсягу фінансових ресурсів для виконання судового акту, ані доказів існування у заявника вільного на кожен останній день календарного місяця вільного залишку фінансових ресурсів (котрі могли б бути спрямовані на виконання судового акту), ані доказів вчинення суб'єктом владних повноважень свавільних дискримінаційних діянь з приводу позачергового проведення виплат у співставних умовах пенсіонерам аналогічної до заявника категоріям громадян.
Водночас фактичне перерахування грошових коштів залежить від надходження відповідних бюджетних асигнувань від вищого органу фінансового забезпечення, на які відповідач не має безпосереднього впливу, оскільки не є розпорядником бюджетних коштів, не має самостійних рахунків та перебуває на фінансовому забезпеченні, а тому об'єктивна затримка у виплаті грошових коштів зумовлена відсутністю фінансування з державного бюджету, а не умисними або недобросовісними діями посадових осіб відповідача.
За таких умов, суд доходить до переконання про відсутність у справі доказів наявності вини керівника ГУ ПФУ в Харківській області, доказів умисного ухилення цього суб"єкта права від виконання судового рішення чи доказів недобросовісної поведінки керівника суб"єкта владних повноважень.
Підтверджений матеріалами справи факт вчинення керівником суб"єкта владних повноважень дій, спрямованих на забезпечення виконання рішення суду виключає можливість застосування до штрафу у порядку ч.3 ст.3823 КАС України, у зв'язку з чим заява позивача в частині накладення штрафу підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 72-78, 90, 211, 241-243, 248, 255, 295, 370, 382, 3821-3823 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 від 13.04.2026р. про встановлення судового контролю в частині перерахунку пенсії з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом з 1 грудня 2021 року у розмірі 6500 грн., з 1 жовтня 2022 року у розмірі 6700 грн., з 1 січня 2024 року у розмірі 7100 грн., з 1 квітня 2024 року у розмірі 8000 грн - залишити без задоволення.
Заяву ОСОБА_1 від 13.04.2026р. в частині накладення штрафу - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили з моменту підписання; оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.3823 КАС України.
Суддя А.В. Сліденко