Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
30 квітня 2026 р. № 520/9306/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку ст. 287 КАС України за правилами письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61024, код ЄДРПОУ 45752470), третя особа Начальник 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухина Олександр Олександрович (вул. Весніна, буд.14, під.1, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61023) про визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження № 79325797 від 13.10.2025, яку оформила старший державний виконавець І. Антосік 02.04.2026, та скасувати,
- зобов'язати відповідача продовжити виконавчі дії щодо виконання вимог рішення суду, постановленого у справі №520/8872/25 25.05.2026.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України І. Антосік про закінчення виконавчого провадження № 79325797 від 13.10.2025, є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 відкрито провадження у справі №520/9306/26, з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Від представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подано відзив, в якому відповідач не погоджується з доводами відзиву та просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 у справі за №520/8872/25 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухина Олександра Олександровича (вул. Весніна, буд.14, під.1, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61023, Начальника відділу поліції №3 Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області Горбачова Олександра Васильовича (62472, Харківська обл., Харківський р-н, м. Мерефа, вул. Дніпровська, 211) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухини пересилання до ВП №3 ХРУП № 1 ГУ НП в Харківській області Повідомлення про корупцію від 17.02.2025, зареєстрованого як Р-405, такою що порушила вимоги ч.3 ст. 53-2 ЗУ «Про запобігання корупції».
Зобов'язано начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань НП України О. Сухину повторно розглянути Повідомлення про корупцію від 17.02.2025, зареєстрованого як Р-405 відповідно вимог ч.3 ст. 53-2 ЗУ «Про запобігання корупції», з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
13.10.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Іриною Олегівною Антосік відкрито виконавче провадження ВП №79325797 за виконавчим листом №520/8872/25, виданим Харківським окружним адміністративним судом 13.08.2025.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Іриною Олегівною Антосік від 02.04.2026 закінчено виконавче провадження ВП №79325797 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".
У постанові зазначено, що листом від 31.03.2026 за №39139-2026 7-им управлінням Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України повідомлено про повне фактичне виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою державного виконавця, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом № 1404-VІІІ.
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VІІІ, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виходячи зі змісту частини 1 статті 5 Закону № 1404-VІІІ, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 18 вказаного Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Нормами пункту 9 частини 1 ст.39 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Верховний Суд у постанові 21.08.2024 у справі № 240/27324/23 сформулював правову позицію щодо застосування пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, згідно з якою виконавче провадження з підстав, визначених у пункті 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, закінчується у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. При цьому про закінчення виконавчого провадження з указаних підстав приймається мотивована постанова, яка має містити обставини, що свідчать про фактичне виконання судового рішення та засоби їхнього встановлення.
Верховний Суд дійшов висновку, що державний виконавець, закінчуючи виконавче провадження із зазначених підстав, зобов'язаний пересвідчитися, що відповідне зобов'язання виконано у чіткій відповідності з резолютивною частиною рішення суду та мотивами, якими керувався суд, постановляючи таке рішення. Джерелом відомостей про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом можуть бути будь-які докази, що містять відповідну інформацію, вид і форма яких залежить від суті та змісту покладеного на боржника зобов'язання.
Так, у межах виконавчого провадження ВП №79325797 з примусового виконання виконавчого листа у справі №520/8872/25 на боржника - начальника 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України О. Сухину, покладалося зобов'язання повторно розглянути Повідомлення про корупцію від 17.02.2025, зареєстрованого як Р-405 відповідно вимог ч. 3 ст. 53-2 ЗУ «Про запобігання корупції», з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.
Зі змісту оскаржуваної постанови державного виконавця, зокрема, відповідно до листа 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 31.03.2026 за вих. № 39139-2026 повідомлено, що до 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - Управління) надійшло рішення Харківського окружного адміністративного суду № 520/8872/25 від 25.06.2025, з приводу зобов'язання Управління повторно розглянути повідомлення ОСОБА_1 від 17.02.2025, з урахуванням висновків Харківського окружного адміністративного суду. Співробітниками Управління на виконання рішення суду у справі № 520/8872/25 від 25.06.2025 повторно розглянуто повідомлення ОСОБА_1 від 17.02.2025, з урахуванням висновків суду. Також, додатково надано копію відповіді ОСОБА_1 , як доказ про виконання рішення суду у справі №520/8872/25 від 25.06.2025.
Суд зауважує, що в межах спірних правовідносин на боржника покладався обов'язок повторно розглянути Повідомлення про корупцію від 17.02.2025, зареєстрованого як Р-405 відповідно вимог ч. 3 ст. 53-2 ЗУ «Про запобігання корупції», з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.
На переконання суду, сам по собі лист боржника від 31.03.2026 за вих. № 39139-2026 про повне виконання судового рішення, за відсутності належних доказів на підтвердження обставин такого виконання, не підтверджує виконання боржником судового рішення.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обставини фактичного невиконання начальником 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України судового рішення у справі №520/8872/25 від 25.06.2025 знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку про протиправність передчасність винесення старшим державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 02.04.2025 ВП № 79325797 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VІІІ, що є підставою для її скасування та задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача продовжити виконавчі дії щодо виконання вимог рішення суду, постановленого у справі №520/8872/25 25.06.2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-258, 287, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61024, код ЄДРПОУ 45752470), третя особа Начальник 7-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Сухина Олександр Олександрович (вул. Весніна, буд.14, під.1, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61023) про визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України І.О. Антосік про закінчення виконавчого провадження від 02.04.2026 ВП №79325797.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України продовжити виконавчі дії щодо виконання вимог рішення суду, постановленого у справі за №520/8872/25 від 25.06.2026.
Рішення набирає законної сили у порядку та строк, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 30.04.2026.
Суддя О.М. Шляхова