Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
30 квітня 2026 року справа № 520/4965/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
за участю третіх осіб, які не заявляють ОСОБА_2
самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3
на стороні позивача
за участю третіх осіб, які не заявляють ОСОБА_4
самостійних вимог на предмет спору
на стороні відповідача
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа-1), ОСОБА_3 (далі по тексту - третя особа-2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 (далі по тексту - третя особа-3), в якому просить:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_5 ОСОБА_1 з моменту його зникнення безвісти протиправною;
- скасувати рішення т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_6 про відмову у здійсненні перерахунку та виплаті грошового забезпечення ОСОБА_5 ОСОБА_1 оформлене листом від 25.11.2025 №10719;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення ОСОБА_5 з моменту його зникнення безвісти (23.02.2024) відповідно до її заяви від 06.11.2025.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначила, що вона проживала однією сім'єю у цивільному шлюбі з військовослужбовцем ОСОБА_5 , який зник безвісти в результаті військових дій під час удару FPV-дроном противника по штурмовій бригаді 23.02.2024. Наразі їй, як законному представнику спільної дитини - ОСОБА_7 , призначено виплату грошового забезпечення, відповідач виплачує 12,5% належних їй виплат. Однак третя особа-3 отримувала грошове забезпечення ОСОБА_5 з моменту його зникнення безвісти у повному розмірі (100%), а з 01.02.2025 отримує частку - 12,5%. Вважаючи, що грошове забезпечення ОСОБА_5 , виплачене ОСОБА_4 з його дати зникнення безвісти, підлягає перерахунку військовою частиною та розподілу між ОСОБА_4 , як законною представницею дитини ОСОБА_5 , та позивачем, як законною представницею дитини ОСОБА_5 , у частках по 50 % відповідно, звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Вказану ухвалу суду надіслано відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач 17.03.2026 надіслав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Розглянувши усі надані сторонами документи, у тому числі ті, які надійшли до суду через систему "Електронний суд" та наявні у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" з моменту звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова у справі №646/11835/24 (провадження №2/646/978/2025), яке набрало законної сили, позивач проживала однією сім'єю (у «цивільному шлюбі» без реєстрації шлюбу в період часу з 01.06.2017 по день зникнення безвісти 23.02.2024) з ОСОБА_5 з червня 2017 та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька - ОСОБА_7 .
ОСОБА_5 зник безвісти під час удару БРУ-дроном противника по штурмовій групі, у якій він перебував в районі с. Іванівське Донецької області. Вказаний факт підтверджується повідомленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.03.2024 № 1343.
Позивач 06.11.2025 звернулася із заявою до в/ч НОМЕР_1 , де проходив службу ОСОБА_5 , із проханням здійснити перерахунок та виплатити їй грошове забезпечення ОСОБА_5 з моменту його зникнення безвісти (23.02.2024) як законному представнику його дитини ОСОБА_7 (копія наявна у матеріалах справи).
У відповідь на заяву позивача від командування в/ч НОМЕР_1 (т.в.о. командира ОСОБА_6 ) надійшов лист від 25.11.2025 № 10719, яким позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку та виплаті, оскільки, на думку відповідача, виплати здійснюються починаючи з дати прийняття вказаного рішення суду.
Вважаючи протиправними бездіяльність відповідача, позивач звернулася до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон України № 2011-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 2 Закону України № 2011-XII, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Частиною першою статті 9 Закону України № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У відповідності до частин другої - четвертої статті 9 Закону України № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини шостої статті 9 Закону України № 2011-XII за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:
дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства оборони України № 260 затверджено 07.06.18 Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Розділом ХХХ вказаного Порядку регулюється питання щодо виплати грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими.
Відповідно до пункту 1 Розділу ХХХ Поряду № 260, у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей. У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.
Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим (пункт 2 Розділу ХХХ Порядку № 260).
За приписами пункту 3 Розділу ХХХ Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх визначає Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.16 р. № 884 (далі - Порядок №884).
Пунктом 3 Порядку №884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 4 Порядку №884, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку №884, командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
Виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей:
військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня їх звільнення включно;
військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, їх інтернування або звільнення, або визнання їх в установленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини (установи, організації).
Виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців здійснюється у разі, коли заява про його виплату надійшла до військової частини (установи, організації): до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах; протягом трьох років з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовців безвісно відсутніми або оголошення померлими, але не пізніше ніж до дня набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення про визнання їх безвісно відсутніми або оголошення померлими.
Відповідно до пункту 7 Порядку №884, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.
З огляду на зазначені норми, у випадку якщо військовослужбовець, який вважається безвісно відсутнім не перебуває у шлюбі та не має неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні, та/або повнолітніх дітей які проживають разом із ним, право на отримання грошового забезпечення переходить до батьків військовослужбовця.
При цьому у випадку наявності декількох осіб, що мають право на виплату їм грошового забезпечення, сума виплати розподіляється рівними частками на кожного (кожну) із них. І лише у разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.
Із матеріалів справи судом встановлено, що позивач, проживала однією сім'єю у «цивільному шлюбі» з ОСОБА_5 з червня 2017 та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька - ОСОБА_7 .
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.04.2025 у справі №646/11835/24 встановлено факт проживання однією сім'єю позивача та ОСОБА_5 , як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу в період часу з 01.06.2017 року по день зникнення безвісти 23.02.2024 року, а також факт батьківства - визнано ОСОБА_5 батьком ОСОБА_7 . Рішення набрало законної сили 16.05.2025.
Також Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було видано Свідоцтво про народження ОСОБА_7 від 18.06.2025 серії НОМЕР_2 .
Отже, дата фактичного і офіційно підтвердженого зникнення ОСОБА_5 безвісти (23.02.2024) є підставою для початку виплати грошового забезпечення членам його сім'ї, зокрема, його рідній доньці ОСОБА_7 .
Суд зазначає, що Законом України «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» від 08.10.2024 року № 3995-ІХ, який був введений в дію 01.02.2025, відповідним особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
До моменту введення в дію зазначених змін ст. 6 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мала наступну редакцію: «За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.»
Судом встановлено, що ОСОБА_4 одноособово отримувала до 01.02.2025 грошове забезпечення ОСОБА_5 .
Враховуючи зазначене, право на отримання грошового забезпечення ОСОБА_5 у зв'язку із визнанням безвісти відсутнім, мають право ОСОБА_4 , як законний представник його дитини, та позивач, також як законний представник дитини ОСОБА_5 , в рівних частинах, починаючи з дати його зникнення безвісти - 23.02.2024 по 01.02.2025.
Беручи до уваги зазначене, рішення, оформлене рішення т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_6 про відмову у здійсненні перерахунку та виплаті грошового забезпечення ОСОБА_5 ОСОБА_1 оформлене листом від 25.11.2025 №10719, є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а також вимог законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Обираючи належний і ефективний спосіб захисту порушених прав, слід взяти до уваги, що здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення ОСОБА_5 з моменту його зникнення безвісти (23.02.2024) належить до дискреційних повноважень відповідача, відтак необхідно зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від від 06.11.2025, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Приписами частин першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд встановив, що за подання позовної заяви у цій справі позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією, копія якої наявна у матеріалах справи.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є одна вимога немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить - 1331,20 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_5 ОСОБА_1 з моменту його зникнення безвісти протиправною.
Скасувати рішення т.в.о. командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_6 про відмову у здійсненні перерахунку та виплаті грошового забезпечення ОСОБА_5 ОСОБА_1 оформлене листом від 25.11.2025 №10719.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.11.2025 про здійснення перерахунку та виплати їй грошового забезпечення ОСОБА_5 з моменту його зникнення безвісти (23.02.2024) як законному представнику його дитини ОСОБА_7 , з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА