Рішення від 30.04.2026 по справі 520/33089/25

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року № 520/33089/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заічко О.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Мельникове" (вул. Валківська, буд. 4,с. Мельникове,Валківський район, Харківська область,63055, код ЄДРПОУ 30760386) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Мельникове" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкової накладної № 2 від 09.10.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов'язати Державну податкову службу України прийняти до реєстрації та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 09.10.2025 року, подану Приватним сільськогосподарським підприємствои "Мельникове" (ідентифікаційний код: 30760386), за датою її фактичного подання на реєстрацію, а саме 07.11.2025 року.

В обґрунтування позову зазначено, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної №2 від 09.10.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з тим, що податковим органом не враховано обставини щодо смерті попереднього директора та зміну керівника на нового директора Приватного сільськогосподарського підприємства "Мельникове", на якого створений кваліфікований електронний підпис, у зв'язку з чим позивач звернувся із позовом до суду.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 262 КАС України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, позовні вимоги не визнав. Представник ДПС України наголошує на тому, що у разі звільнення особи, уповноваженої підписувати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних до закінчення граничного терміну їх реєстрації в ЄРПН, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування здійснюється з накладенням кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера).

Відповідач наголосив, що у разі зміни керівника на підприємстві (автора який набуває статусу СЕД шляхом приєднання до Договору та надає право підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису), електронний документ, який був створений на дату дії повноважень попереднього керівника, але не підписаний чинним КЕП, вважається не завершеним (створеним) згідно вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», якими зазначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Отже, на думку відповідача новий керівник та відповідальні особи не можуть підписати такий документ, оскільки діють в рамках іншого Договору, дата набрання чинності якого відрізняється від дати створення електронного документу.

В задоволенні позову просить відмовити.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідачів повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.

Приватне сільськогосподарське підприємство "Мельникове" (ідентифікаційний код 30760386, Підприємство) є юридичною особою, яку створено 27.01.2000. Підприємство зареєстровано за адресою: Україна, 63055, Харківська обл., Богодухівський р-н, село Мельникове, вул. Валківська, будинок 4, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі та є платником податку на додану вартість.

09.10.2025 року між Приватним сільськогосподарським підприємствои "Мельникове" (Постачальник) з однієї сторони та ТОВ «АГЕНТСТВО БАРОН К» (Покупець, код 36456385) з іншої, укладено Договір купівлі-продажу № 09/10/25-1 від 09.10.2025 року (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця Насіння соняшника, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар.

Згідно з п.п. 2.1. Договору, сума договору становить 883 750,00 грн, в т.ч. ПДВ 14% 108 535,00 грн.

Згідно з п.п. 2.2. Договору, найменування товару - насіння соняшник, кількість 35000 кг +- 15%, ціна без ПДВ 775 250,00 грн, сума ПДВ 14% 108 535,00 грн, разом з ПДВ 883 750,00 грн.

Згідно з п.п. 4.1. Договору, передоплата за товар здійснюється шляхом оплати згідно рахунку-фактури у розмірі 86%, остаточна оплата поставленої партії товару у розмірі 14% здійснюється покупцем після реєстрації продавцем податкових накладних в ЄРПН.

Згідно з п.п. 5.1. Договору, постачання товару здійснюється автомобільним транспортом покупця згідно Правил ІНКОТЕРМС-2000.

На виконання Договору купівлі-продажу № 09/10/25-1 від 09.10.2025 року ПСП «МЕЛЬНИКОВЕ» було поставлено на користь ТОВ «АГЕНТСТВО БАРОН К» товар - насіння соняшнику, загальною кількістю 37140,00 кг на загальну суму 937 822,14 грн, у т.ч. ПДВ 115 171,14 грн, що підтверджується видатковою накладною № 59 від 09.10.1025 року

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними №03 від 09.10.2025 року та №04 від 09.10.2025 року.

На виконання Договору купівлі-продажу № 09/10/25-1 від 09.10.2025 року ПСП «МЕЛЬНИКОВЕ» було виставлено рахунок на оплату № 2 від 09.10.2025 року на загальну суму 937 822,14 грн, у т.ч. ПДВ 115 171,14 грн.

Вказаний рахунок частково сплачено ТОВ «АГЕНТСТВО БАРОН К» у сумі 775 250,00 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку від 15.12.2025 року. Відповідна господарська операція також відображена у рахунку № 361 за жовтень 2025 року.

За результатами проведеної фінансово-господарської діяльності, дотримуючись положень ст. 201 ПК України, ПСП «МЕЛЬНИКОВЕ» як постачальником (продавцем) було складено на покупця - ТОВ «АГЕНТСТВО БАРОН К» податкову накладну № 2 від 09.10.2025 року на товар «насіння соняшнику» (код УКТЗЕД 120600) на суму 937 822,14 грн., у т.ч. ПДВ 115 171,14 грн.

На дату поставки товару та підписання видаткової накладної від 09.10.1025 року директором ПСП «МЕЛЬНИКОВЕ» була Скороход Ніна Андріївна.

Уповноваженими особами відповідно до виписки з:

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14.10.2025 року.

10.10.2025 року наказом № 6 Скороход Олександра Вікторовича було прийнято на посаду виконавчого директора ПСП «МЕЛЬНИКОВЕ» з 11.10.2025 року.

03.11.2025 року приватним нотаріусом Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Габінет Ю.І., на підставі статті 61 Закону України «Про нотаріат» для управління корпоративними правами (майновими правами власника ПСП «МЕЛЬНИКОВЕ») призначено з числа спадкоємців ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до повноважень якого належить управління корпоративними правами.

03.11.2025 року наказом № 9 від 03.11.2025 року було прийнято на посаду директора ПСП «МЕЛЬНИКОВЕ» ОСОБА_2 з 03.11.2025 року.

04.11.2025 року державним реєстратором Валківської міської ради Харківської області була здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу - ПСП «МЕЛЬНИКОВЕ», в частині відомостей про керівника юридичної особи та визначено такою особою ОСОБА_2 , дата призначення (набуття повноважень) з 03.11.2025 року, повноваження управителя спадщини.

ОСОБА_2 було оформлено електронний цифровий підпис уповноваженої особи ПСП «МЕЛЬНИКОВЕ» зі строком дії до 19.10.2027 року, що підтверджується інформацією про отримані кваліфіковані сертифікати у КНЕДП ДПС з веб-сайту https://ca.tax.gov.ua/certs-crls.

Відповідно до витягу щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису електронних документів ПСП «МЕЛЬНИКОВЕ», відповідальною особою визначено ОСОБА_2 , тип підпису: директор, строк дії сертифікату: 19.10.2027 року.

Таким чином, у позивача у зв'язку із смертю попереднього директора відбулася зміна керівника і на нового директора позивача створений кваліфікований електронний підпис.

Вказана податкова накладна № 2 від 09.10.2025 року за підписом нового керівника - ОСОБА_2 , була направлена на реєстрацію 07.11.2025 року, однак квитанцією № 1 від 07.11.2025 року 08:07 документ не було прийнято із вказівкою на порушення вимоги статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» - відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну (2975412734 ОСОБА_3 ); зареєстровані підписи особи: - директор з 04.11.2025 по 07.11.2025 - директор з 05.11.2025 по 19.10.2027.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної, вважаючи його протиправним, звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В свою чергу, приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює виникнення підстав, порядок та алгоритм складання та подання на реєстрацію юридичними та фізичними особами - платниками податку на додану вартість, а також процедур, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою перевірки правильності відображення показників у податкових накладних/розрахунках коригування та своєчасності їх направлення на реєстрацію до ЄРПН платниками податків є Податковий кодекс України.

В абзаці першому пункту 201.1 статті 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) регламентований Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 204) (далі - Порядок № 1246; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням в п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 5 Порядку №1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3і200-1.9статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За пунктами 1.-15 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Як було встановлено з матеріалів справи, підставою для неприйняття податковим органом до реєстрації поданих позивачем податкових накладних було відсутність інформації про право підпису на дату складання документів особою, що засвідчила спірні податкові накладні, а саме: Скороход Олександр Вікторович.

Згідно ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації врегульовані Законом України Про електронні довірчі послуги .

Відповідно до пунктів 12, 23 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги електронний підпис - це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

В ч. 2 ст. 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" законодавцем передбачено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261) затверджений Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами.

Пунктом 2 Розділу І Порядку №557 визначено, що електронний документообіг - це сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів; електронні документи - це документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу, та/або пов'язане з реалізацією прав та обов'язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами цього Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Пунктом 2 Розділу II Порядку №557 встановлено, що автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Згідно із пунктами 5-7 Розділу II Порядку №557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

- перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги";

- перевірку обов'язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

- перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

- перевірку наявності обов'язкових реквізитів;

- перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі (п. 8 Розділу II Порядку № 557).

Враховуючи, що між моментом складення податкової накладної (09.10.2025 року) та моментом виникнення обов'язку зареєструвати податкову накладну у Підприємства змінився директор у зв'язку із смертю попереднього, та відповідно було змінено і кваліфікований електронний підпис директора, останнім було подано податкову накладну для реєстрації в межах граничних строків та в межах чинності підпису нового директора.

На дату реєстрації податкової накладної № 2 від 09.10.2025 року (станом на 05.11.2025 року, 07.11.2025 року) директором ПСП «МЕЛЬНИКОВЕ» був ОСОБА_2 , який мав повноваження щодо реєстрації документів та електронний підпис якого був чинним, що підтверджується інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформацією з квитанцій № 1 до податкової накладної та витягом щодо відповідальних осіб платника податку.

В той же час, фактично неможливість реєстрації податкової накладної через дії ДПС України полягає у тому, що новий керівник не може підписати та подати на реєстрацію податкову накладну, оскільки діє в рамках іншого договору про електронний документообіг, дата набрання чинності якого відрізняється від дат створення електронних документів (податкової накладної), та не ідентифікує посадову (уповноважену) особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, фактично з дій ДПС України вбачається, що створити та подати електронний документ (податкову накладну) має право лише той керівник платника податку, за участі якого відбувалась господарська операція.

Однак, Податковий кодекс України відрізняє подію виникнення обов'язку скласти податкову накладну від події зареєструвати податкову накладну. Такі події не збігаються в часі їх виникнення. Так, у першому випадку момент виникнення обов'язку скласти податкову накладну виникає за першою подією у відповідності до вимог положень ст. 187 ПК України, а подія зареєструвати податкову накладну протягом часу, зазначено в абз.14 - 18 п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Протягом проміжку часу між вказаними подіями можуть відбуватися зміни як в структурі організації роботи платника податку так і в особі, яка є керівником платника податку. При цьому, такі зміни не можуть звільняти або позбавляти платника податку обов'язку та права зареєструвати податкову накладну у встановленому законом порядку.

У зв'язку з викладеним, відповідачем неправомірно видано квитанції про неприйняття податкової накладної № 2 від 09.10.2025 року, адже причин, що заважали б ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/ послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не виявлено.

Зазначене свідчить про те, що контролюючим органом був здійснений формальний підхід до перевірки інформації в поданій для реєстрації податковій накладній, що порушує право позивача і перешкоджає виконанню його обов'язку, встановленого пункту 201.1 статті 201 ПК України.

Отже у позивача, як у платника податків, момент виникнення обов'язку скласти податкові накладні та їх зареєструвати не збігається в часі. Перший виникає за датою настання першої події у відповідності до статті 187 11К України, а другий - протягом часу, зазначеного в абз. 14 - 18 п. 201.10. статті 201 ПК України.

Таким чином, в цьому випадку підставою для відмови у прийнятті накладних стало те, що податкові накладні підписані не тим керівником підприємства, який займав посаду на дату складання податкових накладних, а тим керівником, який займав посаду на дату направлення накладних до реєстру.

Виходячи з цього, слід зазначити, що такий порядок функціонування Реєстру у випадку зміни керівника платника ПДВ (чи працівника, уповноваженого на складання податкових накладних шляхом підписання електронним цифровим підписом) взагалі унеможливлює можливість проведення реєстрації податкових накладних, виправлення платником податків помилки у справлянні ПДВ у минулих відносинах попередніх звітних податкових періодів за правилами ст.50 та ст.201 Податкового кодексу України (недоплата грошових зобов'язань/заниження грошових зобов'язань), адже податкова накладна за подією виникнення податкового зобов'язання з ПДВ протягом 1095 днів у зворотньому часовому вимірі завжди буде складена календарною датою виникнення податкового зобов'язання з ПДВ і подана до Реєстру не раніше від календарної дати створення згаданої податкової накладної у якості електронного документу.

За таких обставин, платник податків об'єктивно позбавлений будь-якої можливості виправити такий стан подій, провести реєстрацію накладної або виправити раніше вчинену помилку, що суперечить правилу юридичної визначеності як невід'ємному складовому елементу запровадженого ст.8 Конституції України верховенства права.

У разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

У положеннях ПК України серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків суть якого зводиться до того, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Отже, мова йде не лише про загальнообов'язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов'язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні. Мова про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов'язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.

Презумпція сформульована як принцип у статті 4 ПК України (пункт 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 ПК України саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.

Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов'язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 10.02.2021 року № 380/671/20.

Більше того чинне законодавство України не містить обмеження у підписанні документів сформованих до призначення нового керівника підприємства, оскільки підписуючи документи, зокрема і податкові накладні, особа виступає в якості представника суб'єкта господарювання, а не від власного імені.

Отже, дії ДПС України щодо неприйняття для реєстрації податкової накладної № 2 від 09.10.2025 року, яку ПСП «МЕЛЬНИКОВЕ» подало на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних 05.11.2025 року та 07.11.2025 року, є неправомірними.

Оскільки відповідачем не надано доказів нечинності кваліфікованого електронного підпису керівника ПСП "Мельникове" Скорохода Олександра Вікторовича, суд зважаючи на встановлені обставини справи і чинне законодавство приходить до висновку про безпідставне і протиправне не прийняття органом ДПС податкових накладних та обгрунтованість позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, вимога в частині зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладну № 2 від 09.10.2025 року задоволенню не підлягає, оскільки вказана податкова накладна не була перевірена на відповідність за всіма критеріями, згідно пункту 12 Порядку № 1246.

Окрім того, наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначеніпунктом 9цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимогКодексу таЗаконів України «Про електронні документи та електронний документообіг'і «;Про електронні довірчі послуги».

Таким чином, відповідне рішення про реєстрацію податкової накладної має прийняти комісія регіонального рівня.

Враховуючи наведене, суд звертає увагу на тому, що законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Зобов'язання ДПС України без проведення відповідної перевірки зареєструвати податкові накладні, подані позивачем, які не прийняті на реєстрацію, буде за межами повноважень суду, встановленого законом, у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України»).

З урахуванням обставин справи, із врахуванням ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов до висновку про наявність підстав длязобов'язання відповідача прийняти на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 від 09.10.2025 року за датою її подання.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги впідлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позовов Приватного сільськогосподарського підприємства "Мельникове" (вул. Валківська, буд. 4,с. Мельникове, Валківський район, Харківська область,63055, код ЄДРПОУ 30760386) до Державної податкової служби України (пл. Львівська, буд. 8,м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкової накладної № 2 від 09.10.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну податкову службу України прийняти до реєстрації податкову накладну № 2 від 09.10.2025 року, подану Приватним сільськогосподарським підприємством "Мельникове" (ідентифікаційний код: 30760386), за датою її фактичного подання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Мельникове" (вул. Валківська, буд. 4,с. Мельникове, Валківський район, Харківська область,63055, код ЄДРПОУ 30760386) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Заічко О.В.

Попередній документ
136118973
Наступний документ
136118975
Інформація про рішення:
№ рішення: 136118974
№ справи: 520/33089/25
Дата рішення: 30.04.2026
Дата публікації: 04.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (29.12.2025)
Дата надходження: 22.12.2025
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЗАІЧКО О В
відповідач (боржник):
Державна податкова служба України
заявник про винесення додаткового судового рішення:
Приватне сільськогосподарське підприємство "Мельникове"
позивач (заявник):
Приватне сільськогосподарське підприємство "Мельникове"
представник позивача:
Адвокат Оріщенко Наталія Сергіївна