30 квітня 2026 р. Справа № 589/5798/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області, Шосткинського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (далі - відповдіач-1, Управління ДМС України в Сумській області), Шосткинського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (далі - відповідач-2, Шосткинський відділу Управління ДМС України в Сумській області) в якій просила:
1) визнати протиправною відмову Шосткинського відділу Управління ДМС України в Сумській області (відповідь № 5928-1208/5928.1-25 від 26.11.2025) в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_1 ,
2) зобов'язати Шосткинський відділ Управління ДМС України в Сумській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що звернулась до міграційного органу із заявою про оформлення і видачі паспорта громадянина України y формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без використання засобів Єдиного державного демографічного реєстру (надання згоди на обробку персональних даних, а саме - на присвоєння УНЗР, включення цих даних до ЄДДР та здійснення будь-яких маніпуляцій з тілом особи (зняття біометричних даних, тощо). Зазначає, що їй листом було протиправно відмовлено у наданні такого паспорту та наведено перелік нормативно-правових актів та процитовано окремі їхні норми, які стосуються підстав для обміну паспорта, а також зазначено рекомендацію щодо оформлення паспорта громадянина України. Разом із тим заявнику запропоновано надати рішення суду, для отримання на законних підставах паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки.. Вважає таку відмову протиправною та просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05.12.2025 справа за цим позовом передана на розгляд за підсудністю до Сумського окружного адміністративного суду, до якого надійшла 19.01.2026 та передана судді Шевченко І.Г., ухвалою якої від 22.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Управління ДМС України в Сумській області у поданому відзиві просило відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що позивач 22.11.2025 звернулася до Шосткинського відділу УДМС у Сумській області з вимогою обміну раніше виданого їй паспорта громадянина України у формі ID-картки на паспорта громадянина України зразка 1994 року. Ні у зверненні від 22.11.2025, ні у позовній заяві не зазначає конкретну правову підставу для здійснення обміну паспорта у вигляді ID-картки на паспорт громадянина України зразка 1994 року. Тому, за результатами проведених Шосткинським відділом УДМС у Сумській області перевірок, 26.11.2025 на адресу позивача спрямовано лист за вих. N° 5928- 1208/5928.1-25, в якому акцентовано увагу позивача на вичерпному переліку підстав для обміну паспорта громадянина України та наведено перелік документів необхідних для його обміну у випадку настання таких підстав. Також зазначено, що виданий ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_1 є діючим.
Відтак, оскільки заявником не надано доказів того, що паспортний документ підлягає обміну, то Шосткинським відділом Управління ДМС України в Сумській області вирішено відмовити ОСОБА_1 в обміні паспорта на підставі підпунктів 2, 5 пункту 1 Розділу X Порядку №456.
Крім того, УДМС у Сумській області встановлено, що на підставі заяви-анкети №8215207 від 21.12.2017 ОСОБА_1 оформлено біометричний паспорт громадянина України для виїзду за кордон, яким позивач активно користується. У свою чергу ОСОБА_1 , будь-яким чином не обґрунтовує відмову від отримання паспорта у вигляді ID-картки за умови отримання позивачем біометричного паспорта громадянина України та біометричного паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оформлених внаслідок її безпосереднього волевиявлення і з використанням засобів ЄДДР. При цьому, небажання позивача надати згоду на обробку персональних даних не повинно братись судом до уваги, оскільки до ЄДДР вже внесено персональні дані позивача. Використання позивачем біометричних паспортів громадянина України, оформлених внаслідок волевиявлення останньої у вересні і грудні 2017 року шляхом надання згоди на обробку персональних даних з використанням засобів ЄДДР, свідчить про те, що отриманні паспортні документи жодним чином не порушують права позивача, а навпаки сприяють реалізації права подорожувати країнами світу.
Відповідач-2 відповіді на відзив не надав суду. При цьому, згідно із ч.2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Враховуючи вищевикладене вбачається можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з позову та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 05.10.2017 видано паспорт у формі у формі ID-карти № НОМЕР_1 (а.с.15).
У подальшому позивач 22.11.2025 подала до Шосткинського відділу Управління ДМС України в Сумській області заяву про оформлення та видачу їй паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, без передачі будь-яких, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР та здійснення будь-яких маніпуляцій з тілом особи (зняття біометричних даних, тощо)., у відповідь на яку відповідач-2 листом від 26.11.2025 відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, оскільки документи та інформація, необхідні для оформлення паспорта громадянина України, подані не в повному обсязі, що суперечить розділу IV наказу МВС України № 456 від 06.06.2019 року «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», а саме відсутнє рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку. Крім того вказано, що позивач вже отримала паспорт громадянина України, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього, непридатності для подальшого використання). Відповідно до підпунктів 2, 5 пункту 1 Розділу X Порядку вищезазначені обставини є підставою для відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року (а.с.20-26).
Вважаючи таку відмову відповідача-2 протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України від 18.01.2001 №2235-III "Про громадянство України" (далі - Закон № 2235-ІІІ) документом, що підтверджує громадянство України є паспорт громадянина України.
Пунктами 2, 3 Положення №2503-XII визначено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Пунктом 13 Положення №2503-XII встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Згідно з пунктом 16 Положення №2503-XII обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.
Відповідно до пункту 17 Положення №2503-XII для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм. Для обміну паспорта у зв'язку із зміною (переміною) прізвища, імені чи по батькові або встановленням розбіжностей у записах подаються також документи, що підтверджують ці обставини.
06.12.2012 набрав чинності Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №5492-VI суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Частиною 1 статті 4 Закону №5492-VI встановлено, що Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб'єктів для функціонування Реєстру об'єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
За змістом частини 1 статті 10 Закону №5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних". У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Згідно з підпунктом а пункту 1 частини 1 статті 13 Закону №5492-VI документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, оформлення якого передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, є паспорт громадянина України.
Відповідно до частини 3 статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій. Посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія не містять безконтактного електронного носія.
Частиною 4 статті 13 Закону №5492-VI передбачено, що особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб'єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія.
Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Частиною 1 статті 16 Закону №5492-VI передбачено, що оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Згідно з частиною 7 статті 21 Закону №5492-VI до паспорта громадянина України вноситься така інформація: 1) назва держави; 2) назва документа; 3) ім'я особи; 4) стать; 5) громадянство; 6) дата народження; 7) унікальний номер запису в Реєстрі; 8) номер документа; 9) дата закінчення строку дії документа; 10) дата видачі документа; 11) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код); 12) місце народження; 13) відцифрований образ обличчя особи; 14) відцифрований підпис особи; 15) податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово відмова.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" від 25.03.2015 №302 (далі - Порядок №302), у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, затверджено зразок бланка, технічного опису та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
Згідно з пунктами 1, 2, 3 Порядку №302 паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Обмін паспорта здійснюється у разі непридатності паспорта для подальшого використання (підпункт 5 пункт 6 Порядку №302).
Підпунктом 1 пункту 7 Порядку №302 встановлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Пунктами 14 Порядку №302 закріплено перелік інформації про особу, на ім'я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта.
За змістом пункту 19 Порядку №302 документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі - уповноважені суб'єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. До територіального органу ДМС документи подаються лише в разі оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру.
Згідно з пунктом 32 Порядку №302 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС не пізніше наступного дня після надходження до розгляду документів перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
Відповідно до пункту 100 Порядку №302 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави, органів місцевого самоврядування або підприємств, установ та організацій, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта; 6)особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
Відповідно до пункту 2 розділу IV "Обмін паспорта" Тимчасового порядку №456 для обміну паспорта заявник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) паспорт, що підлягає обміну; 4)дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати; 6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8)посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб). У разі обміну паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фото зображення особи.
Згідно з пунктом 1 розділу IV "Обмін паспорта" Тимчасового порядку №456 обмін паспорта здійснюється в разі: 1) зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження; 2) установлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); 3) непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних/найменуванні органу/штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.
Втім позивачем у її заяві про обмін паспорту у формі ID-картки на паспорт у формі книжечки не вказаної жодної з підстав, вказаних у пункті 1 розділу IV "Обмін паспорта" Тимчасового порядку №456. Поряд з цим позивач у заяві лише вказує, що вона не згодна з присвоєнням їй якогось номеру, який складався б з набору цифр та символів, що в подальшому могли б мене ідентифікувати, бути частиною її імені, або повністю його замінювало (а.с.22).
Так, суд враховує, що реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленою у постановах від 07.11.2018 у справі №820/3327/16, від 29.11.2019 у справі №260/1414/18, від 21.08.2020 у справі №260/99/19, від 10.12.2020 у справі №240/575/20, від 08.06.2023 у справі №380/5977/21.
Судом встановлено, що позивачу ще 05.10.2017 видано біометричний паспорт громадянина України у формі ID-картки (а.с.15), при оформленні якого позивач за її заявою-анкетою №1020703 від 19.09.2017 вже надавала згоду на обробку персональних даних із використанням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.59), і унікальний номер запису в Реєстрі вже був сформовано - 19950404-01768.
Крім того, судом встановлено, що на підставі заяви-анкети позивача № 8215207 від 21.12.2017 ОСОБА_1 також оформлено біометричний паспорт громадянина України для виїзду за кордон (а.с.58).
Отже, у Реєстрі вже містяться персональні дані позивача та їй присвоєний унікальний номер запису, а за приписами частини першої статті 10 Закону №5492-VI унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Відтак, використання позивачем паспорта громадянина України у вигляді ID-картки, оформленого внаслідок волевиявлення останньої у 2017 році шляхом надання згоди на обробку персональних даних з присвоєнням унікального номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить про те, що відмова у подальшому відповідачем на звернення позивача в обміні паспорта громадянина України у вигляді ID-картки на паспорт у вигляді книжечки, жодним чином не порушує права позивачки та у будь-якому разі не є втручанням у її приватне і сімейне життя.
З вказаного також слід дійти висновку про відсутність порушень статті 8 Конвенції, відповідно до якої кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 березня 2024 року у справі № 540/4500/21, від 24 квітня 2024 року у справі № 260/2992/23, від 08 червня 2023 року у справі №380/5977/21, від 28 листопада 2024 року у справі № 420/6552/24, від 06 лютого 2025 року у справі № 420/26651/23, від 19 березня 2025 року у справі №300/5845/23, від 17 грудня 2025 року у справі № 420/26173/24, 11 грудня 2025 року у справі № 440/3168/23.
Крім того, суд звертає увагу на те, що у статті 9 Закону № 5492-VI визначені права осіб, персональні дані (інформація про особу) яких внесені до Єдиного державного демографічного реєстру.
Вказаним Законом не передбачено підстави та право особи вимагати видалення будь-яких даних з вищевказаного реєстру та не передбачена можливість відкликання електронного підпису в паспортних документах.
Враховуючи викладене, особа фактично має право на поновлення або виправлення інформації, але ніяк не вилучення її, в зв'язку з релігійними переконаннями.
Посилання позивача на те, що у жовтні 2017 році їй паспорт громадянина України у вигляді ID-картки було видано у наслідок обману, не підтверджено жодними доказами. Більше того, матеріалами справи підтверджено, що позивач після видачі паспорта у вигляді ID-картки, вже у грудні 2017 року додатково самостійно звернулася із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон та заявою-анкетою для внесення інформації до ЄДДР (а.с.58), за наслідками якої позивачу оформлено біометричний паспорт громадянина України для виїзду за кордон з використанням засобів ЄДДР.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачі діяли в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
За змістом частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду даної справи, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 27,м. Суми,Сумська область,40000, код ЄДРПОУ 37846270), Шосткинського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (41100, Сумська область, м.Шостка, вул.Шевченка, буд.8) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 30.04.2026.
Суддя І.Г. Шевченко