30 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/11955/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бевзи В.І. розглянув заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення Полтавського окружного адміністративного суду у цій справі у письмовому провадженні, з урахуванням порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 у справі № 440/11955/25 ухвалено наступне:
"Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Гоголя, буд. 34, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у непроведенні ОСОБА_1 індексації пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення пенсії у розмірі 9118,81 грн., з 01.03.2025 на коефіцієнти збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 з 01.03.2025 індексацію пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який врахований для обчислення пенсії у розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнти збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, та у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень та двадцять копійок)".
14.01.2026 видано 2 виконавчі листи.
10.03.2026 до суду від Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення Полтавського окружного адміністративного суду у цій справі, з урахуванням порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме просить:
"Змінити спосіб і порядок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду на підставі якого видано виконавчий лист № 440/11955/25 від 14.01.2026 а саме: стягнути з Головного управління
Пенсійного фонду України Полтавської області код 13967927, на користь стягувача, ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 39610) заборгованість по
виплаті в розмірі 61 247,04 грн".
Ухвалою суду від 10.03.2026 у справі заяву представника Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення ПОАС з урахуванням порядку статті 378 КАС України призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.04.2026, в яке не з'явились учасники справи, які повідомлені про дату, час та місце проведення засідання, проте подали клопотання про розгляд справи без їх участі.
09.04.2026 суд перейшов до розгляду заяви в порядку письмового провадження, у зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи.
Ухвалою суду від 09.04.2026 витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області: актуальний витяг з Реєстру судових рішень, у якому відображено дані про суми поточної та відкладеної заборгованості; відомості чи про те, чи буде виключена заборгованість із обліку/реєстрів ПФУ (відкладена і поточна) на виконання цього рішення суду, у випадку зміни судом способу та порядку виконання судового рішення на стягнення відповідних сум заборгованості (тобто надати докази того, чи виключається із обліку/реєстру заборгованості суми на виконання рішень судів після зміни способу виконання на стягнення); відомості, чи здійснює орган ПФУ контроль та облік заборгованості на виконання рішення суду після зміни способу виконання рішення суду на стягнення заборгованості.
15.04.2026 від відповідача надійшла заява, у якій він зазначив про те, що "оскільки, згідно Порядку, виплата пенсії не здійснюється в розмірі, який нарахований на виконання рішення суду, суми пенсії, перерахованої на виконання рішення суду, обліковуються в автоматизованій базі даних обробки пенсійної документації. Після надходження ухвали про зміну способу і порядку виконання рішення суду в Реєстрі судових рішень буде проставлено відмітку про виконання рішення суду та заблоковано борг в Переліку 821. З питання подальшого обліку та виплати належних пенсійних коштів направлено запит на Пенсійний фонд України листом № 1600-0501-5/17040 від 02.03.2026".
Ухвалою суду від 15.04.2026 у цій справі витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області: актуальний витяг з Реєстру судових рішень, у якому відображено дані про суми поточної та відкладеної заборгованості; запит до Пенсійного фонду України, оформлений листом № 1600-0501-5/17040 від 02.03.2026, та відповідь на нього. Витребувано від Пенсійного фонду України (вул. Бастіонна,9, м. Київ-14, 01601): запит Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області до Пенсійного фонду України, оформлений листом № 1600-0501-5/17040 від 02.03.2026; відповідь на вказаний запит.
29.04.2026 від Пенсійного фонду України надійшли витребувані документи.
30.04.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області надійшли витребувані документи.
Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява №60750/00, зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 07.06.2005, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28.11.2006, заява №30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У силу статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тож обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та є однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19.
За обставин цієї справи суд враховує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у цій справі зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 з 01.03.2025 індексацію пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який врахований для обчислення пенсії у розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнти збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, та у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Рішення суду набрало законної сили після 14.07.2025, що має значення для дії норм Постанови КМ України №821 від 14.07.2025 під час виконання цього рішення суду.
Відповідач зазначив, що на виконання рішення суду у справі позивачу проведений перерахунок пенсії та нарахована заборгованість із виплати пенсії.
Поряд з цим, 14.07.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №821, якою затвердив Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.
Цим Порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) /абзац перший пункту 1 Порядку №821/.
Пунктами 4 - 6 Порядку №821 визначено, що видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, на виконання яких визначено зобов'язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
З урахуванням наведених приписів Порядку №821 позивачу нарахована відкладена сума заборгованості з виплати пенсії станом на дату набрання законної сили рішенням суду у цій, і крім цього, після набрання законної сили рішення суду у цій справі, позивачу нарахована поточна заборгованість щодо подальшого виконання рішення суду та виплати пенсії з урахуванням висновків суду та резолютивної частини.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що згідно зі статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, нарахована позивачу сума доплати до пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України, внаслідок чого проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
У силу частини першої статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Статтею 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Суд враховує, що Законом №4094-IX частину третю статті 378 КАС України доповнено абзацом другим, відповідно до якого невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отож законодавець визначив, що невиконання територіальним органом Пенсійного фонду України рішення суду про зобов'язання виплатити нараховану пенсію протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Законодавець визначив, що невиконання територіальним органом Пенсійного фонду України рішення суду про зобов'язання виплатити нараховану пенсію протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №380/7706/22.
Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд враховує, що спір у цій справі стосувався проведенння індексації пенсії.
Суд зауважує, що Пенсійний фонд України у своєму листі від 24.04.2026 № 2800-030102-9/28727 зазначив:
"Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 440/6018/25 (далі - рішення суду від 18.06.2025) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - Головне управління) здійснити ОСОБА_2 індексацію пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену частиною третьою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з 01.03.2025 - на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», враховуючи, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, не може перевищувати 1500 гривень, та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
На виконання рішення суду від 18.06.2025 у порядку та спосіб, визначений Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Порядок № 821), Головним управлінням нараховані суми пенсій за минулий час та нараховується виплата перерахованої пенсії за рішенням суду (поточна виплата).
Станом на 22.04.2026 загальна сума нарахованих на виконання рішення суду від 18.06.2025 сум пенсії за період з 01.03.2025 по 31.05.2026 становить 22500 грн, в тому числі нарахованих за період з 01.03.2025 по 31.12.2025 - 15000 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 у справі № 440/6018/25 змінено спосіб та порядок виконання рішення від 18.06.2025на стягнення з Головного управління на користь ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 15 000,00 грн.
В підсистемі Реєстр судових рішень змінено спосіб виконання рішення суду від 18.06.2025 шляхом стягнення коштів та заблоковано виплату нарахованих на виконання рішення суду від 18.06.2025 коштів в підсистемі “Призначення та виплати пенсій на базі електронної пенсійної справи».
З урахуванням наведених обставин, суми пенсії нараховані на виконання рішення суду від 18.06.2025 за період з 01.01.2026, підлягають обліку та виплаті у порядку та спосіб, визначений Порядком № 821".
Таким чином, суд приходить до висновку, що у разі зміни способу і порядку рішення суду на стягнення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, судом не змінюється рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, як про це зазначає відповідач, оскільки облік заборгованості, за якими змінений спосіб та порядок виконання рішення суду продовжує обліковуватись в органах Пенсійного фонду України до моменту виплати заборгованості у цій сумі органами казначейства із Державного бюджету України.
Таким чином, змінюється тільки джерело виплат заборгованості а не сторона у справі, яка зобов'язана остаточно виконати рішення суду.
Окрім того, суд звертає увагу, що при зміні способу і порядку виконання рішення суду на стягнення суми заборгованості не відбувається порушення прав позивача на отримання перерахованої суми пенсії та подальшу виплату відкладеної заборгованості згідно з Порядком № 821.
Відповідач повідомив суду в межах розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання в інших справах, що в ухвалах суду, в яких змінений спосіб та порядок виконання судового рішення на стягнення відповідних сум заборгованості, Головне управління продовжує облік даного судового рішення, але змінює тип заборгованості. У реєстрі судових рішень, де облікована відповідна заборгованість також проставляються відомості про дату і номер рішення, яким змінений спосіб та порядок виконання судового рішення. Від органів Державної казначейської служби України надходять запити щодо підтвердження відповідної заборгованості, як при взятті її на облік за заявою стягувача, так і безпосередньо перед її виплатою. Орган ПФУ здійснює контроль та облік заборгованості на виконання рішення суду після зміни способу виконання рішення суду на стягнення заборгованості, шляхом обміну інформацією про виплату коштів з органами державної казначейської служби України.
Відкладена заборгованість на виконання рішення суду у даній справі визначена у розмірі 47581,70 грн., нарахована на виконання рішення суду у цій справі, позивачу не виплачена.
Ураховуючи наведені вище приписи Порядку №821, суд вважає за необхідне стягнути з боржника на користь стягувача виключно суму відкладеної заборгованості.
Водночас підстав для стягнення поточної заборгованості, що виникла після набрання рішенням суду у цій справі законної сили, немає, оскільки виплата такої заборгованості має проводитись з урахуванням приписів Порядку №821, що є чинним та підлягає застосуванню відповідачем.
Таким чином, заяву необхідно задовольнити частково виключно в сумі відкладної заборгованості.
Керуючись статтями 2, 5, 14, 241, 243, 248, 256, 370, 372, 378 КАС України, суд
Заяву представника Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 у справі № 440/11955/25 - задовольнити частково.
Змінити спосіб і порядок виконання Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 у справі № 440/11955/25 на:
"Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області недоотриману заборгованість із виплати пенсії у розмірі 47581,70 грн. (сорок сім тисяч п'ятсот вісімдесят одна гривня та 70 коп.) на користь ОСОБА_1 ".
У іншій частині заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя В.І. Бевза