30 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/1805/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Бюро економічної безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. РУХ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Бюро економічної безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність Бюро економічної безпеки України невидачі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення;
- зобов'язати Бюро економічної безпеки України видати ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з підвищеним грошовим забезпеченням з 01 січня 2026 року, виходячи з прожиткового мінімуму, передбаченого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої Бюро економічної безпеки України.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - постанова КМ України №704) позивач звернувся до відповідача Бюро економічної безпеки України із заявою про оформлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до постанови КМ України №704, станом на 01.01.2026, з обов'язковим зазначенням в них відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт. Однак, відповідач повідомив про відсутність підстав для оформлення нової довідки, що, на переконання позивача, порушує його право на належне соціальне забезпечення.
Додатково у відповіді на відзив позивач зауважив, що враховуючи те, що прожитковий мінімум з 01.01.2026 значно збільшився порівняно з прожитковий мінімум визначеним на 01.01.2025, а відповідно збільшилися всі складові грошового забезпечення, з 01.01.2026 у мене виникло право на перерахунок пенсії з визначенням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови КМУ №704. Також, позивач зазначила, що в рамках цієї справи оскаржує відмову ГУ ПФУ у Полтавській області від 22.01.2026 № 1052-2483/А-02/8-1600/26 в проведенні перерахунку, відповідно до якої ГУ ПФУ зазначило про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії Позивачу у зв'язку з відсутністю підстав, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45. В зазначеній відповіді не зазначено про передчасність звернення до Пенсійного Фонду України, а заява Позивача розглянута по суті та надана відповідь по суті звернення, тому саме вказана відмова у здійсненні перерахунку є предметом цього позову.
Стислий зміст заперечень відповідача.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача, Бюро економічної безпеки України, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки Бюро економічної безпеки України не включене до переліку державних органів, яким надсилається інформація для підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку відповідно до зазначеного Порядку. Таким чином, Бюро економічної безпеки України не може вважатися суб'єктом, на який поширюється дія Порядку, оскільки воно не включене до вичерпного переліку органів, що зазначені у пункті другому Порядку № 45.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки позивачем в позовній заяві заявлені вимоги на майбутнє, тобто враховуючи, що рішення по даній справі на даний час не виконане, оскільки є предметом розгляду, позивач просить суд наперед вирішити питання щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Бюро економічної безпеки України. Однак, на даний час зазначена вище довідка до Головного управління не надходила.
У запереченні на відповідь на відзив представник відповідача, Бюро економічної безпеки України, зазначив, що окремого рішення КМУ щодо зміни розміру складових грошового забезпечення або запровадження нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які б були підставою для проведення перерахунку раніше призначених пенсій, прийнято не було. Зміни до Умов оплати праці і грошового забезпечення БЕБ не вносилися, розміри коефіцієнтів посадового окладу для БЕБ теж залишились незмінними. У зв'язку з цим, передбачені законодавством підстави для проведення перерахунку пенсії позивача відсутні.
Заяви, клопотання учасників справи.
У відзиві відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи за загального позовного провадження.
30.03.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення.
Процесуальні дії у справі.
Полтавським окружним адміністративним судом 24.02.2026 прийнята позовна заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1805/26; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 29.04.2026 заперечення представника Бюро економічної безпеки України проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
З 25.06.2024 ОСОБА_1 прийнята на службу в Бюро економічної безпеки України на посаду старшого аналітика Департаменту аналізу інформації та управління ризиками згідно наказу БЕБ від 24.06.2024 № 208-к/ДСК-ДП з посадовим окладом відповідно до штатного розпису у розмірі 46 244 грн. Згідно наказу БЕБ від 25.06.2024 № 212-к/ДСК-ДП ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання - лейтенант Бюро економічної безпеки України. Згідно наказу БЕБ від 25.06.2024 № 214-к/ДСК-ДП ОСОБА_1 переведена на рівнозначну посаду старшого аналітика Департаменту аналізу інформації та управління ризиками з посадовим окладом відповідно до штатного розпису у розмірі 46 244 грн.
Згідно із наказом БЕБ від 29.06.2024 №355-к/ДСК-ДП ОСОБА_1 з 01.07.2024 призначена на посаду керівника управління Департаменту аналізу інформації та управління ризиками з посадовим окладом згідно зі штатним розписом у розмірі 52024,5 гривні.
Наказом БЕБ від 19.07.2024 № 394-к/ДСК-ДП позивач звільнена із займаної посади 24.07.2024 за власним бажанням.
Позивач отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII, на підставі поданні, грошового атестату та довідки виданої Бюро економічної безпеки України, які надані до органу Пенсійного фонду України для обрахунку та призначення пенсії позивача.
21.01.2026 позивач звернувся до відповідача Бюро економічної безпеки України із заявою, у якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 з урахуванням щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 для здійснення обчислення та перерахунку, на яку отримав лист від 04.02.2026, яким відмовлено у видачі нової довідки з посиланням на те, що Бюро економічної безпеки України не включене до переліку державних органів, яким надсилається інформація для підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку відповідно до зазначеного Порядку, оскільки Бюро економічної безпеки України не може вважатися суб'єктом, на який поширюється дія Порядку, оскільки воно не включене до вичерпного переліку органів, що зазначені у пункті другому Порядку № 45.
Позивач 21.01.2026 звернувся до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок призначеної пенсії з підвищеним грошовим забезпеченням з 01.01.2026, на яку отримав лист від 22.01.2026, у якому зазначено, що у зв'язку з відсутністю обставин, визначених Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, підстави для здійснення перерахунку пенсії відсутні.
Відповідачі відмовили позивачу у видачі оновленої довідки та перерахунку його пенсії станом на 01.01.2026, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026.
Не погодившись з діями відповідача Бюро економічної безпеки України щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, для перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правові засади організації та діяльності Бюро економічної безпеки України, статус працівників Бюро, а також порядок проходження служби визначає Закон України "Про Бюро економічної безпеки України" від 28.01.2021 №1150-IX (далі - Закон №1150-IX).
Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №1150-IX Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.
Відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" № 1150-IX (далі - Закон №1150-IX) пенсійне забезпечення осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон №2262-ХІІ.
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з пунктом "б" частини першої статті 1-2 Закону України №2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань.
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок N 3-1).
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії за вислугу років подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом, до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій, в тому числі, - Бюро економічної безпеки України, за останнім місцем служби.
Процедуру організації в центральному апараті та територіальних управліннях БЕБ роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка затверджена Бюро економічної безпеки України 19 липня 2023 року N 220.
Згідно з п. 1 розділу II Інструкції БЕБ уповноважені структурні підрозділи організовують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства, розглядають звернення з питань оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій та/або з метою отримання пільг, готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій.
Відповідно до п. 3 розділу III Інструкції БЕБ служби управління персоналом центрального апарату та територіальних управлінь БЕБ на запит уповноваженого структурного підрозділу в триденний строк обчислюють вислугу років та за потреби страховий стаж особи, яка набула право на пенсію, оформляють розрахунок вислуги років для призначення пенсії (додаток 2) та ознайомлюють особу, яка набула право на пенсію, із розрахунком вислуги років.
За приписами п. п. 5 п. 1 розділу III Інструкції уповноважені структурні підрозділи у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформляють особі, яка звернулася із заявою про призначення пенсії, подання про призначення пенсії за формою, встановленою додатком 7 до Порядку, та надсилають його до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи.
У свою чергу, згідно з п. 4, 5 розділу III Інструкції фінансові підрозділи центрального апарату та територіальних управлінь БЕБ на запит уповноваженого структурного підрозділу в триденний строк складають: 1) грошовий атестат згідно з додатком 3; 2) довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за формою згідно з додатком 8 до Порядку. До подання про призначення пенсії особі, яка набула право на пенсію, додаються документи, перелік яких передбачений Порядком.
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальним органам, Національному антикорупційному бюро, ДФС (комісіям з реорганізації ДФС/територіальних органів ДФС), Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів, комісіям з реорганізації ДФС/територіальних органів ДФС (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб.
Суд зазначає, що Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» визначає правові основи організації та діяльності Бюро економічної безпеки України.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» пенсійне забезпечення осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пенсійне забезпечення державних службовців Бюро економічної безпеки України здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 2 статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби, інтенсивності та умов служби, кваліфікації.
Згідно ч. 3 ст. 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» особливі умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України. Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Посадовий оклад державних службовців та інших працівників Бюро економічної безпеки України не може становити менше трьох розмірів посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади.
Частиною 4 статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» визначено, що Заробітна плата (грошове забезпечення) працівників Бюро економічної безпеки України складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; 4) доплати за спеціальне звання або ранг державного службовця; 5) доплати за науковий ступінь; 6) премії (розмір якої у разі її встановлення не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу).
Відповідно до частини 3 ст. 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Кабінетом Міністрів України Постановою від 06.10.2021 №1068 затверджено Умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки.
Відповідно до пункту 2 Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 N 1068 (далі Умови N 1068) посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт посадового окладу.
Отже, розмір посадового окладу, осіб, які мають спеціальні звання БЕБ визначається спеціальним законодавством, а саме: частина третя статті 31 Закону України №1150-ІХ та п. 2 Умов №1068.
Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, серед іншого:
працездатних осіб - 3328 гривень;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.
В свою чергу, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» було установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
працездатних осіб - 3028 гривень;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні.
Наказом бюро економічної безпеки України від 19 липня 2023 року № 220 затверджено Інструкцію про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Інструкція). Ця Інструкція визначає процедуру організації в центральному апараті та територіальних управліннях БЕБ роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до п. 1 розділу 2 Інструкції уповноважені структурні підрозділи готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій.
Відповідно до п. 2 розділу 3 Інструкції під час проведення перерахунку пенсій відповідно до списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, складених органами, які призначають пенсії, уповноважений структурний підрозділ на підставі відомостей, отриманих від служби управління персоналом центрального апарату та територіальних управлінь БЕБ, складає довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку. На період підготовки довідок про розмір грошового забезпечення осіб, вказаних в абзаці першому цього пункту, для масового перерахунку пенсій уповноважений структурний підрозділ має право залучати до цієї роботи необхідну кількість працівників БЕБ.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів, здійснюючи наступні висновки.
Щодо обов'язку Бюро економічної безпеки України у наданні оновленої довідки у випадку зміни грошового забезпечення.
Суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" не поширюється на дані правовідносини, оскільки дані відносини врегульовані іншим нормативно-правовим актом Умовами та розмірами оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068.
Також суд констатує, що постанова Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою (далі - Порядок №45) не поширюється на Бюро економічної безпеки України, відповідно до пункту 2 Порядку №45.
У той же час правові висновки Верховного Суду щодо застосування Постанови №704, Порядку №45 суд визнає подібними для цього спору, оскільки норми Постанови №704 та Умов №1068 регулюють подібні відносини щодо нормативної зміни складових та розмірів грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт посадового окладу.
Таким чином, суд доходить висновку, що цей спір фактично відповідає правовій позиції викладеній у постанові від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, про обов'язок видачі довідки грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт посадового окладу.
Єдиною відмінністю цього спору від правових висновків Верховного Суду є застосування іншого нормативно-правового акту - Умов КМ України №1068 - а не Постанови КМ України №704, Порядку №45, проте такі нормативно-правові акти мають подібне правове регулювання відносин, шляхом нормативного визначення зміни складових та розмірів грошового забезпечення, які визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт посадового окладу.
Отже, суд не вбачає підстав для відступу від правових позиції Верховного Суду для пенсіонерів Бюро економічної безпеки України, не дивлячись на відсутність правових висновків Верховного Суду.
У той же час, суд зазначає, що загальний порядок призначення та перерахунку пенсії на підставі норм законодавства щодо Бюро економічної безпеки України розглядався у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 у справі № 440/11262/25.
Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно із частиною 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зауважує, що Велика Палата Верховного суду у своїй постанові від 24.06.2020 у справі №160/8324/19 зробила висновки, що:
"Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком."
У постанові від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду зазначив, що:
"20. У разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").
22. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб")
59. Натомість пункт 4 Постанови № 704 в редакції пункту 2 Постанови № 481 замінює такий державний соціальний стандарт як прожитковий мінімум на сталу величину - 1762,00 грн, застосування якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців не лише суттєво зменшує їх розміри окладів, а й зводить нанівець мету прийняття Постанови № 704 як такої.
60. Така зміна правового регулювання щодо розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців скасовує основну новелу пункту 4 Постанови № 704, яка полягала в тому, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням співвідносилися до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлюється законом про Державний бюджет на відповідний календарний рік, а також призводить до збільшення питомої частки додаткових видів грошового забезпечення, що нівелює ідею оптимізації структури грошового забезпечення та гарантії захищеності грошового забезпечення військовослужбовців від негативних економічних факторів.
61. Приписи пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, який запровадив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів різних категорій публічних службовців саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
62. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі № 420/3824/25, у яких викладено правовий висновок про те, що з дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні. Протягом зазначеного періоду визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося, виходячи з фіксованої величини 1762,00 грн, передбаченої Постановою № 481 та сформувати наступний:
до правовідносин, пов'язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн".
Таким чином, зазначені висновки Верховного Суду щодо Постанови №704 є подібними до Умов №1068.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі № 560/5395/25 зробив такі висновки:
"30. Отже, право позивача на підвищення пенсії виникло з 01 січня 2023 року безпосередньо в силу закону, а невиконання відповідачем обов'язку з перерахунку пенсії з цього моменту свідчить про триваючу протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень".
Судом встановлена обставина, що позивачу призначена пенсія на підставі подання про призначення пенсії, грошового атестату та довідки про грошове забезпечення позивача, які складені Бюро економічної безпеки України та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, ці докази надані суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Враховуючи наведене та положення частини третьої статті 51 Закону № 2262-XII, статті 30 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», пункту 2 Порядку № 45 пунктів 1, 2 розділу 3 Інструкції, відповідач уповноважений видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача у випадку його зміни, відповідно до Умов №1068.
Отже, Бюро економічної безпеки України має відповідний обов'язок щодо видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у випадку зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Щодо зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року у 2026 році для обрахунку грошового забезпечення службовців Бюро економічної безпеки України.
Щодо подібності правових висновків Великої Палати Верховного Суду відносно застосування прожиткового мінімуму для обрахунку суддівської винагороди, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", то суд зазначає, що такий висновок стосується виключно суддів, тобто інших осіб - гілки судової влади, а не виконавчої, і такі правовідносини не є релевантними за змістовним, об'єктним та суб'єктним критеріями, оскільки відносини у цій справі регулюються спеціальним законодавством і новим правоохоронним органом, який створений в порядку реформування економічної безпеки держави.
Тобто має місце регулювання відносин не тільки різним спеціальними Законами, але відносини органів судової влади характеризуються незалежністю статусу судів, які є автономними та самостійним і не пов'язані із іншими спеціальними Законами, що регулюють діяльність органів виконавчої влади.
Суд відхиляє доводи відповідача у цій частині.
Відповідно до частини 3 ст. 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Кабінетом Міністрів України Постановою від 06.10.2021 за № 1068 затверджено Умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України.
Згідно з п. 2 Умов № 1068 посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт посадового окладу.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3328 гривень, а для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривні, а для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України "Про прожитковий мінімум" №966-XIV від 15 липня 1999 року, відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У змісті наведеної норми Закону України "Про прожитковий мінімум" закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. "Працівники інших державних органів" до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постановах від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14 та від 25 травня 2022 року у справі №120/1196/19-а, від 25 травня 2022 року справа №120/1196/19-а.
Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (пункт 69 рішення у справі «Ніколова проти Болгарії», заява № 7888/03, пункт 15 рішення у справі «Баранкевич проти росії», заява № 10519/03).
Відтак, розмір посадового окладу особи, яка має спеціальне звання БЕБ напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» № 966-XIV від 15 липня 1999 року, відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. «Працівники інших державних органів» до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 400/5760/24, від 20.02.2025 у справі № 420/3716/24.
Варто зазначити, що зміни до Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» у частині, яка регламентує розмір окладу у спірний період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня 2026 року для цілей визначення посадового окладу осіб, які мають спеціальне звання БЕБ України, відсутні.
Водночас Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальне звання БЕБ, що порушує гарантії незалежності вказаної категорії працівників БЕБ, одна з яких визначена частиною першою статті 5 Закону № 1150-ІX.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми.
Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших спеціальних законів.
На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Аналогічні правові висновки у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21, від 02 червня 2023 року у справі № 400/4904/21, від 13 липня2023 року у справі №280/1233/22, від 24 липня 2023 року у справі № 280/9563/21, від 25 липня 2023 року у справі №120/2006/22-а, від26 липня 2023 року у справі №240/2978/22, від 27 липня 2023 року у справі №240/3795/22.
У рішенні від 28 серпня 2020 року №10-p/2020 Конституційний Суд України наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав i гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Виходячи з того, що предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року №3-p/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію a6o скасовувати їx, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-a сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного a6o множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що загальноприйнятим є принцип тлумачення закону на користь особи, що є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи.
Цей принцип також часто відомий як «in dubio pro persona» або «in dubio pro homine» (латинською мовою), що означає «у вагомих сумнівах - на користь людини».
Статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, в порушення вимог частини третьої статті 31 Закону України №1150-ІХ та пункту 2 Умов №1068 відповідачем протиправно у 2026 році не видана оновлена довідка про грошове забезпечення позивача для обрахунку пенсії з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01.01.2026 у розмірі 3328 гривень.
Ефективність захисту права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови Верховного Суду від05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
За таких обставин, суд зазначає, що у даному випадку застосуванню підлягають положення Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», які встановлюють визначення посадового окладу саме виходячи з прожиткового мінімуму встановленого на 1 січня календарного року, у даному випадку 3328,00 грн.
Зважаючи на те, що обов'язок з перерахунку пенсії у пенсійного органу виникає після отримання ним належної довідки, перерахунок здійснюється саме з 01.02.2026, першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 12.09.2022 у справі №500/1813/21.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у підготовці (складенні) та направлені одновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 із застосуванням при його обрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн. є протиправними, а відновлення порушеного права позивача полягає у зобов'язанні Бюро економічної безпеки України скласти та направити оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 із застосуванням при його обрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн., для перерахунку пенсії позивача із 01.02.2026.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої Бюро економічної безпеки України суд зазначає, наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зі змісту статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, тому обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду, суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.
Таким чином, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог у вказаній частині слід відмовити.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
За таких обставин, суд вважає належним та необхідним способом захисту порушеного права позивача визнати протиправною відмову відповідача щодо складення та направлення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення з 01 січня 2026 року для перерахунку пенсії позивача та зобов'язати відповідача скласти та направити Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача із 01.02.2026, у зв'язку із підвищенням грошового забезпеченням станом на 01 січня 2026 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбаченого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік».
Інші доводи сторін не впливають на висновки суду.
При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідачів, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.
Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2662,4 грн.
Внаслідок задоволення позову судом частково - однієї позовної вимоги немайнового характеру до Бюро економічної безпеки України, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бюро економічної безпеки України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору, з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, оскільки позов поданий через ЄСІТС, в розмірі 1064,96 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Бюро економічної безпеки України (ідентифікаційний код 44168316, м. Київ, вул. Шолуденка, 31), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Бюро економічної безпеки України щодо відмови у складенні і направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 №2262-Х-II "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01 січня 2026 року (у розмірі 3328 грн.), для перерахунку пенсії з 01.02.2026.
Зобов'язати Бюро економічної безпеки України скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 №2262-Х-II "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01 січня 2026 року (у розмірі 3328 грн.), для перерахунку пенсії з 01.02.2026.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бюро економічної безпеки України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні та 96 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Бевза