Справа № 420/9708/25
29 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський кружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, про визнання неправомірною бездіяльності, визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, з вимогами з урахуванням уточнень:
1.Визнати неправомірною бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, виражену у ненаданні відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 під вх. № 04-С-272/4-е/п від 21.03.2025р. у передбачений ст.20 Закону №2939-VI п'ятиденний строк.
2. Визнати неправомірними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, виражені в неправомірній відмові в наданні інформації на запит ОСОБА_1 зареєстрований під вх. №04-С-272/4-е/п від 21.03.2025р.
3. Визнати неправомірними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, виражені у приховуванні злочину щодо підроблення документів, на підставі яких неодноразово робились виплати за рахунок бюджетних коштів та про що Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради був обізнан листом ОСОБА_1 від 02.04.2022р. № 0-4-С-9460/1е/п.
4. Визнати неправомірними дії Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, виражені у визнанні листом від 18.04.2022р, № 0-4-С-9460/1е/п законними грошові виплати без повідомлення та проведення належних перевірок відповідними та уповноваженими на такі перевірки органами.
5. Визнати неправомірною дією Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, виражену у виплатах за підробними довідками, відповідно змісту заяви ОСОБА_1 від 02.04.2022р, зареєстрованого під № 0-4-С-9460/1е/п.
6. Стягнути з Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 11 600 (одинадцять тисяч шістсот) гривень, шляхом перерахування на рахунок ОСОБА_1 за IBAN: НОМЕР_1 .
7. Зобов'язати Відповідача по справі - Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, надати відповідь по суті запиту ОСОБА_1 від 21.03.2025р, № 04-С-272/4-е/п з належно завіреними копіями документів на підтвердження запитуваної інформації, на підставі яких було складено зміст листа від 28.02.2025р. №04-С-272/1-у/о.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради, 21.03.2025 року зареєстровано інформаційний запит від ОСОБА_1 за № 04-С-272/4-е/п, направлений електронною поштою. Предметом запиту від 21.03.2025р. N 04-С-272/4-е/п була інформація та документи на її підтвердження, на підставі яких відповідач відмовляв позивачу як військовослужбовцю та учаснику бойових дій у реалізації його прав та гарантій, наданих йому чинними законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". У визначений нормами чинного законодавства строк відповідь не була надана. Крім того, мало місце неправомірна відмова у наданні інформації, що дає підстави для звернення до суду за захистом порушених прав позивача від неправомірних дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - Відповідача, при виконанні ним владних функцій у сфері інформаційної політики, про що Відповідач був повідомлений листом від 28.03.2025. Разом з тим, у інформаційному запиті, зареєстрованому Відповідачем 21.03.2025 року під N 04-С-272/4-е/п, наводився приклад надання неодноразової матеріальної допомоги на підставі підробних документів та довідок, про які Відповідач наголошував як про видані на законних підставах, при цьому належні перевірки не проводились та документи про це не складались, оскільки Відповідачу достеменно відомо про нарахування матеріальної допомоги на підставі підробних документів, що дає підґрунтя стверджувати про спрямованість Відповідача на вчинення дій не на підставі та не у спосіб, передбачений законами України та не з метою, з якою Відповідач наділений владними функціями та всупереч офіційній назві установи місцевого самоврядування. Викладені обставини є порушенням прав учасника бойових дій у сфері інформаційної політики, стосовно реалізації прав, гарантованих статусом учасника бойових дій, та вчиненням Відповідачем інших дій, не передбачених нормами чинного законодавства, що є приводом для звернення до суду із позовними вимогами до Відповідача на підставі чинних правових норм.
Ухвалою суду від 21.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.
Також, вказаною ухвалою у відповідача було витребувано: належним чином завірені копіі: 2.1. -інформаційного запиту ОСОБА_1 (вх.№04-С-272/4-е/п від 21.03.2025 з додатками (у разі наявності); 2.2. -листа від 02.04.2022 №0-4-С-9460/1е/п з усіма додатками, 2.3. -листа від 18.04.2022 №0-4-С-9460/1е/п з усіма додатками, 2.4. -заяви ОСОБА_1 від 02.04.2022, зареєстрованою під №0-4-С-9460/1е/п з додатками (у разі наявності), 2.5. -листа від 28.02.2025 №04-С-272/1-у/о з усіма додатками.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому вказує про хибність та необґрунтованість доводів та вимог позивача. Просить відмовити у задоволенні позову та витребувані судом наявні у відповідача документи.
У своїх доводах відповідач вказує, що 03.01.2025 до Департаменту надійшла заява ОСОБА_1 про надання адресної допомоги на лікування. Однак, у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у бойових діях та наявності інформації про перебування у СЗЧ, то для вирішення питання надання матеріальної допомоги на лікування, йому було запропоновано надати документ, який підтверджує скасування про оголошення СЗЧ, про що було повідомлено ОСОБА_1 листом від 28.02.2025 №04-С-272/1у/о. 21.03.2025 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшов інформаційний запит ОСОБА_1 щодо надання інформації, копій документів на підтвердження, створених у результаті здійснення Департаментом своїх владних функцій при обробці його звернення про надання матеріальної допомоги. 27.03.2025 Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради було надано ОСОБА_1 відповідь із зазначенням дій, проведених Департаментом для вирішення питання про надання йому допомоги на лікування, а також надана інформація про знижки та допомоги, які він може ще отримати (додається). Відповідь Департаментом було надано протягом п'яти робочих днів з дня отримання звернення. 04.04.2022 та 14.04.2024 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надходили заяви ОСОБА_1 від 03.04.2022 щодо звинувачення його колишньої дружини в незаконному отриманні допомог. Враховуючи те, що довідки, надані ОСОБА_2 для призначення допомог не були визнані у встановленому законодавством порядку підробленими або недійсними, то 18.04.2022 Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради було надано відповідь ОСОБА_1 , що виплати призначалися ОСОБА_2 відповідно до діючого законодавства та у разі виникнення питань щодо незаконних довідок, йому було рекомендовано звернутися до правоохоронних органів. Отже, Департаментом надавалися відповіді позивачу по суті звернення, повно та у строки передбачені законодавством.
Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди відповідач звертає увагу у своєму відзиві на те, що , позивачем не надано жодного доказу настання для нього будь яких втрат майнового чи немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ заподіяні діями Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради. Водночас, у справі не надано жодного доводу в обґрунтування визначеного розміру маральної шкоди, яка на думку позивача підлягала стягненню. Крім того, при обрахуванні розміру моральної шкоди позивач виходить із власних переконань та не зазначає чому він бере до уваги саме 11600,00 грн.
Позивач надав відповідь на відзив, у якій наголосив на обґрунтованості заявлених ним вимог. Вказує, що відповідачем не наведені у відзиві обґрунтувань правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, яку оскаржує позивач.
Відповідач в свою чергу надав заперечення на відповідь на відзив позивача.
Від позивача надійшло клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним, у якому наголошує на тому, що відповідач не надав жодного доказу, який би мав ознаки відповідно вимог ст.ст. 73, 74, 75, 76 КАС України, оскільки всі надані відповідачем докази не стосуються предмету спору, ніяким чином не спростовують вимог позивача. Із наданих відповідачем пояснень та із наданих відповідачем документів, таких відповідей та пояснень зі змістом, або документами про самовільне залишення служби та невиконання своїх обов'язків не вбачається, що вказує на відсутність у наданих відповідачем доказах ознак належності та достатності. Позиція відповідача ґрунтується на припущеннях.
Також, позивачем були додатково надані письмові пояснення по справі, у яких в тому числі заявлено клопотання про прийняття окремої ухвали та направлення відповідним державним органам згідно ЗУ "Про запобігання корупції", для проведення перевірки у зв'язку із зазначеними позивачем обставинами, які мають ознаки корупції в Діях департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, очільниці ОСОБА_3 та всіх інших посадовців установи відповідача.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , є особою, яка відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого відділом персоналу штабу ВЧ НОМЕР_3 , має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2022 та 14.04.2022 до Департаменту праці та соціальної політики ОМР надходили заяви ОСОБА_1 від 03.04.2022, в якій вказував про те, що у ДПСП ОМР багато років знаходиться та отримує соціальну допомогу його колишня дружина ОСОБА_2 , та більшість підстав для отримання соціальних виплат створювались штучно, що було підкорою позивача своїй дружині та наслідком її психологічного маніпулювання та владності в сім'ї. Вказував, що вони ніколи не були сім'єю, яка потребувала соціальних виплат, та більшість довідок про доходи були штучно створені завдяки знайомствам позивача, зокрема довідки-рахунки для придбання техніки (яка в подальшому придбавалась за нижчою вартістю, а різницю колишня дружина витрачала на свої потреби), довідки на ремонт квартири, тощо. Повідомляв, що за час шлюбу ним було придбано два автомобілі, які його колишня дружина не декларувала у ДПСП; придбано також гараж в ТВГ «Народне», де він був зареєстрований на недійсний паспорт колишньої дружини на прізвище першого її чоловіка; отримання документів про інвалідність однієї дитини, яка насправді немає того діагнозу, про який вказано, тощо. Також, позивач у заяві від 03.04.2022 повідомляв, що у 2020 році йому стало відомо про придбання дружиною, без його відома, будинку.
За результатом розгляду звернення позивача від 03.04.2022 Департаментом праці та соціальної політики було надано відповідь листом від 18.04.2022, якою повідомлено, що його колишній дружині державні соціальні виплати призначаються відповідно до діючого законодавства. щодо питання незаконних довідок рекомендовано звернутись до правоохоронних органів.
У грудні 30.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Департаменту із заявою про надання адресної допомоги на лікування, яка була зареєстрована в Департаменті за вх.04-С-272/1-710 від 03.01.2025.
У відповідь на вказану вище заяву позивача, листом від 28.02.2025 №04-С-272/1у/о відповідач повідомив про те, що при розгляді матеріалів справи позивача було встановлено, що на даний час позивач перебуває у розшуку, як військовослужбовець, який без дозволу командування залишив місце служби, де зобов'язаний виконувати свої обов'язки (самовільне залишення військової частини - СЗЧ), за що законодавством України передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність, та що впливає на розгляд матеріалів справ позивача та прийняття остаточного рішення щодо надання адресної одноразової матеріальної допомоги.
Вказаним листом відповідач рекомендував позивачу для вирішення питання по суті звернутись особисто до найближчого територіального відділу військової служби правопорядку (ВСП) або військової прокуратури, найближчого військкомату, або військкомату через який призивався.
В подальшому на ім'я директора Департаменту праці та соціальної політики позивач звернувся з інформаційним запитом у якому вказував про те, що листом від 03.04.2022 директору Департаменту особисто повідомлено, що на розгляд комісії неодноразово надавались підробні документи, на підставі яких Департамент праці та соціальної політики під головування директора Департаменту неодноразово надавав матеріальну допомогу, у відповідь на що Департаментом була надана відповідь №04-С-9460/1е/п від 18.04.2022 про законні підстави таких виплат по підробним довідкам. Просив надати інформацію та копії документів на її підтвердження, створених у результаті здійснення Департаметом праці та соціальної політики своїх владних функцій при обробці звернення позивача щодо надання матеріальної допомоги, на підставі яких у зазначеній відповіді №04-С-272/1у/о від 28.02.2025 замість надання необхідної та належної матеріальної допомоги, офіційно надані якісь поради про звернення до найближчих ВСП та розповіді про самовільне залишення військової служби та невиконання службових обов'язків.
На вказаний інформаційний запит, відповідач листом від 27.03.2025 №04-С-272/4-е/п повідомив, що враховуючи неодноразові попередні звернення, які надходили до Департаменту, для об'єктивного розгляду та задоволення усіх питань, а також з'ясування проблемних питань з якими позивач стикнувся, складанням індивідуального плану їх вирішення, позивача було запрошено на особистий прийом до керівника КУ «Сервісний офіс «ХАБ Ветеран». 03.03.2025 з позивачем була проведена особиста зустріч керівником КУ «Сервісний офіс «ХАБ Ветеран» та спеціалістом управління з питань соціальної підтримки ветеранів Департаменту. Повідомлено про проведену роботу за результатами зустрічі (забезпечення позивача за домовленістю Департаменту із благодійними організаціями БФ «Гостина хата «Церква Благодать» засобами особистої гігієни та продуктовими наборами, направлено клопотання до Департаменту охорони здоров'я про допомогу в проходженні позивачем медичного обстеження та отримання витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та забезпечення необхідними медикаментами за рахунок державних коштів і за рахунок коштів бюджету Одеської міської територіальної громади; надіслання запитів до КНП «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради» про надання інформації щодо підстав не забезпечення позивача, як учасника бойових дій, медикаментами на період стаціонарного лікування, відповідно до чинного законодавства) та повідомлено, що усі матеріали справ позивача були надіслані на переогляд чергового засідання Координаційної ради з питань формування та реалізації ветеранської політики в місті Одесі.
Також, у вказаному листі було повідомлено позивачу про те, що 25.03.2025 відбулось чергове засідання Координаційної ради за результатами якої прийняті наступні рішення:
-відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для учасників бойових дій встановлено 75% знижки на оплату ЖКП, для отримання якої позивач рекомендовано подати заяву та необхідні документи до органу ПФУ, або звернутись до Відділу обслуговування громадян №17;
-рекомендовано сину позивача звернутись до Одеської філії Одеського обласного Центру зайнятості та стати на облік у статусі безробітного. Роз'яснено про можливість, враховуючи стан здоров'я позивача, звернення його сином до управління соціального захисту населення в Пересипському районі Департаменту праці та соціальної політики ОМР щодо вирішення призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, тощо;
-за матеріалами наданих медичних та фінансових документів прийнято рішення про надання позивачу адресної матеріальної допомоги у розмірі 11600 грн., яка буде перерахована на підставі розпорядження міського голови.
Вважаючи протиправною поведінку відповідача, яка виразилась у бездіяльності щодо ненадання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 під вх. № 04-С-272/4-е/п від 21.03.2025р. у передбачений ст.20 Закону №2939-VI п'ятиденний строк, дій відповідача щодо неправомірної відмови в наданні інформації на запит ОСОБА_1 зареєстрований під вх. №04-С-272/4-е/п від 21.03.2025р., дій у вигляді приховування злочину щодо підроблення документів, на підставі яких неодноразово робились виплати за рахунок бюджетних коштів та про що Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради був обізнаний листом ОСОБА_1 від 02.04.2022р. № 0-4-С-9460/1е/п, а також дій визнанні листом від 18.04.2022р, № 0-4-С-9460/1е/п законними грошові виплати без повідомлення та проведення належних перевірок відповідними та уповноваженими на такі перевірки органами та виплатах за підробними довідками, відповідно змісту заяви ОСОБА_1 від 02.04.2022р, зареєстрованого під № 0-4-С-9460/1е/п, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про інформацію" передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Згідно з частиною 2 статті 7 Закону України "Про інформацію" ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI (зі змінами та доповненнями).
Статтею 1 вказаного Закону надано визначення публічної інформації, згідно якого публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до статті 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації" метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Тобто, положення вказаного закону регулюють, зокрема, правовідносини з приводу забезпечення отримання громадянами або іншими особами інформації, що створюється та виникає в процесі функціонування суб'єктів владних повноважень та виконання покладених на них завдань.
Статтею 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, згідно якої, право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема:
- обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;
- визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;
- юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Також, доступ до публічної інформації, відповідно до статті 4 цього Закону, здійснюється на принципах, зокрема, прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом.
Статтею 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Частиною 4 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Згідно з положеннями статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом, серед іншого, надання інформації за запитами на інформацію.
Статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, обов'язок розпорядника інформації щодо надання відповіді на отриманий запит - має імперативний характер, незалежно від того, до яких висновків дійде суб'єкт владних повноважень чи інший розпорядник публічної інформації.
При цьому, стаття 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачає, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Так, відповідно до наявних у справі документів, 03.01.2025 до Департаменту надійшла заява ОСОБА_1 про надання адресної допомоги на лікування.
Порядок та умови надання коштів з бюджету Одеської міської територіальної громади відповідно до Міської цільової програми «Ветеран Одеси», регулюються Положенням про порядок надання адресної допомоги особам, які визначені в рамках реалізації Міської цільової програми «Ветеран Одеси», затверджено рішенням Одеської міської ради від 21.02.2024 №1803-VIII (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1.4. Положення, право на отримання адресної допомоги мають особи із числа ветеранів війни та членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, членів сімей загиблих (померлих) або зниклих безвісти за особливих обставин військовослужбовців, військовослужбовців Збройних Сил України, а також інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, які безпосередньо брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Пунктом 2.7. Положення встановлено, що для прийняття рішення про призначення або відмову в наданні адресної допомоги Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради та його підпорядковані установи уточнюють обставини, що спонукали громадянина (заявника) звернутися за адресною допомогою, перевіряють інформацію, викладену у заяві та наданих документах.
У зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь у бойових діях та наявності інформації про перебування у СЗЧ, для вирішення питання надання матеріальної допомоги на лікування, йому було запропоновано надати документ, який підтверджує скасування про оголошення СЗЧ, про що було повідомлено ОСОБА_1 листом від 28.02.2025 №04-С-272/1у/о.
21.03.2025 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надійшов інформаційний запит ОСОБА_1 щодо надання інформації, копій документів на підтвердження, створених у результаті здійснення Департаментом своїх владних функцій при обробці його звернення про надання матеріальної допомоги.
27.03.2025 Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради було надано ОСОБА_1 відповідь із зазначенням дій, проведених Департаментом для вирішення питання про надання йому допомоги на лікування, а також надана інформація про знижки та допомоги, які він може ще отримати.
В матеріалах справи відсутні докази того, що при розгляді звернення позивача відповідачем були створені у процесі своєї діяльності будь-які документи, які могли бути надані разом з відповіддю позивачу.
Отже, відповідь Департаментом було надано протягом п'яти робочих днів з дня отримання звернення, а відтак у цій частині вимоги позивача є необґрунтованими, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності у поведінці відповідача у спірних правовідносинах.
Також, як було встановлено судом, 04.04.2022 та 14.04.2024 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради надходили заяви ОСОБА_1 від 03.04.2022 щодо звинувачення його колишньої дружини в незаконному отриманні допомог, про результатами розгляду яких позивач був також своєчасно повідомлений листом від 18.04.2022, копія якого міститься у справі.
Враховуючи те, що довідки, надані ОСОБА_2 для призначення допомог не були визнані у встановленому законодавством порядку підробленими або недійсними, відповідач у своєму листі від 18.04.2022 повідомив позивача про законність призначених та виплачуваних його колишній дружині соціальних виплат та також рекомендовано позивачу з питань щодо незаконних довідок звернутися до правоохоронних органів.
З викладеного слідує, що Департаментом надавалися відповіді позивачу по суті звернення, повно та у строки передбачені законодавством, а відтак жодної протиправності у діях відповідача у спірних правовідносинах судом не вбачається.
Щодо клопотання позивача про визнання доказів недопустими, неналежними, недостовірним суд зазначає таке.
За приписами ст.73-76 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на викладене, проаналізувавши доводи сторін та надані ними докази у своїй сукупності, відповідно до внутрішнього переконання суд вважає, що відповідачем у повній мірі спростовані твердження позивача про протиправні дії/бездіяльність департаменту у спірних правовідносинах, оскільки запити позивача відповідачем були розглянуті своєчасно та на них, у межах наданих відповідачу повноважень були надані відповіді.
Стосовно дій Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, виражених у приховуванні злочину щодо підроблення документів, на підставі яких неодноразово робились виплати за рахунок бюджетних коштів та про що Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради був обізнаний листом ОСОБА_1 від 02.04.2022р. № 0-4-С-9460/1е/п, дій Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, виражені у визнанні листом від 18.04.2022р, № 0-4-С-9460/1е/п законними грошові виплати без повідомлення та проведення належних перевірок відповідними та уповноваженими на такі перевірки органами, дій Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо виплати за підробленими довідками, відповідно змісту заяви ОСОБА_1 від 02.04.2022р, зареєстрованого під № 0-4-С-9460/1е/п суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували доводи позивача про те, що його колишній дружині проводились державні соціальні виплати без належних на те підстав, про що також вказував позивачу і відповідач у своєму листі - відповіді на заяву позивача від 03.04.2022.
Як свідчать матеріали справи, за результатом розгляду, повідомлених у заяві від 03.04.2022 позивачем, фактів відповідач встановив, що державці соціальні виплати колишній дружині позивача були нараховані та виплачувались законно, оскільки документи, які надавала ОСОБА_2 та які слугували підставою для надання їй соціальних виплат не були визнані недійсними, ніким не скасовані, тощо.
Також є похідною, та не підлягає задоволенню у зв'язку із відмовою у задоволенні основних вимог, вимога позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 11600 гривень, до того ж розмір такої позивачем жодним чином не обґрунтований.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 36290160, адреса: вул. Косовська, 2д, м.Одеса, 65022.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА