Справа № 420/24628/25
30 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно зі ст.262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ №234 від 12.06.2025 року, прийнятий командиром військової частини НОМЕР_1 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .
Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача, на його думку, протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки провадження у справі №766/7549/25 про притягнення до адміністративної відповідальності за те ж саме діяння відносно нього було закрито.
Позивач, з посиланням на наявність трьох проведених проваджень - дисциплінарного, адміністративного та кримінального, вказує, що відповідач не мав права накладати на нього дисциплінарне стягнення, адже в усіх провадженнях позивачу інкримінується вина за одне й те ж саме діяння, що, на його думку, є повторним застосуванням до нього юридичної відповідальності.
Крім того, позивач посилався на порушення процедури проведення службового розслідування, що виразилось у недоведенні факту вчинення ним дисциплінарного правопорушення, відсутності ознайомлення його з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, викладенні недостовірної інформації в матеріалах службового розслідування.
Також позивач звертає увагу, що у наявній в матеріалах службового розслідування копії військового квитка ОСОБА_2 відсутній підпис позивача, як тво командира 2 мінометної батареї, про видачу йому зброї, а номер втраченої зброї співпадає з номером зброї, виданої йому у попередньому підрозділі.
Позивач зазначає, що акт службового розслідування та його висновки суперечать наданим позивачем поясненням в межах цього службового розслідування, а також відповідач не надав оцінку його поясненням.
Окрім цього, позивач вказує, що він фактично не виконував обов'язки командира 2 мінометної батареї НОМЕР_2 батальйону берегової охорони в/ч НОМЕР_1 , про виконання ним даних обов'язків його не ознайомлено, рапорт про початок виконання цих обов'язків він не подавав, документи про озброєння не підписував, зброя не передавалась. Зазначені обставини не були взяті до уваги відповідачем при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач надав відзив, в якому вказав, що через неналежне виконання позивачем своїх обов'язків як командира військовослужбовцем, який на той час був підлеглим по службі по відношенню до позивача, при вибутті на лікування було залишено без нагляду стрілецьку зброю та боєприпаси, не здано їх на зберігання відповідальній особі, що призвело до втрати зброї.
Так, пунктом наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2025 №53 позивача, призначеного на посаду заступника командира 2 мінометної батареї з психологічної підтримки персоналу НОМЕР_2 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу та прийнято рішення вважати таким, що справи і посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
За твердженням відповідача, в той же день від позивача надійшов рапорт (вх. №2058/р) з проханням допустити його до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою командира 2 мінометної батареї НОМЕР_2 батальйону берегової оборони, пунктом 2968 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2025 №53 його було допущено до тимчасового виконання обов'язків за зазначеною вакантною посадою.
Таким чином, на думку відповідача, позивач, що обіймав за штатом посаду заступника командира 2 мінометної батареї з психологічної підтримки персоналу НОМЕР_2 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , і який 20.02.2025 року прийняв зазначену посаду у всіх випадках відсутності командира 2 мінометної батареї виконував його обов'язки.
Оскільки у зазначений в позові період посада командира 2 мінометної батареї була вакантною, а позивач був одним із штатних заступників командира батареї, то весь час, протягом якого позивач перебував в районі виконання батареєю завдань, саме він за посадою у всіх випадках виконував обов'язки командира зазначеної батареї, незалежно від того, чи подавав він відповідний рапорт.
При цьому внесення до ЄРДР відомостей за ч. 1 ст.413 КК України про втрату зброї ОСОБА_2 не може бути перешкодою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання обов'язків командира підрозділу.
Процесуальні дії.
Суд ухвалою від 05 серпня 2025 року поновив позивачу строк звернення до суду, прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України в електронній формі, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Також вказаною ухвалою витребувано в порядку ст. 80 КАС України у відповідача - Військової частини НОМЕР_1 :
докази проходження ОСОБА_1 військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 (копії наказів про зарахування на військову службу, тощо);
інформацію про доведення до ОСОБА_1 результатів службового розслідування та наказу №234 від 12.06.2025;
інформацію з доказами (витяг з відповідного наказу) про виконання ОСОБА_1 обов'язків командира 2 мінометної батареї НОМЕР_2 ББО військової частини НОМЕР_1 з доказами ознайомлення позивача з цим наказом та рапортом позивача щодо початку виконання обов'язків за цим наказом;
інформацію про наявність судового рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;
посадові обов'язки ОСОБА_1 за основною посадою, а також посадові обов'язки командира 2 мінометної батареї НОМЕР_2 ББО військової частини НОМЕР_1 , з доказами ознайомлення з ними ОСОБА_1 .
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_3 ) та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Позивач подав рапорт від 20.02.2025 вх. №2058/р командиру 4 ББО, в/ч НОМЕР_1 , в якому просив допустити його до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою командира 2 мінометної батареї НОМЕР_2 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_4 з « 20» лютого 2025 року.
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.02.2025 №53:
лейтенанта ОСОБА_1 з « 20» лютого 2025 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважається таким, що з « 20» лютого 2025 справи та посаду заступника командира 2 мінометної батареї з психологічної підтримки персоналу НОМЕР_2 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою (пункт 2279);
лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира 2 мінометної батареї з психологічної підтримки персоналу 4 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , допущено до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою командира 2 мінометної батареї НОМЕР_2 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_4 з « 20» лютого 2025 року. Вважається таким, що справи та посаду командира 2 мінометної батареї НОМЕР_2 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_4 прийняв до тимчасового виконання (пункт 2968).
Відповідно до відомості закріплення зброї за особовим складом 4 ББО 2 МБ, за старшим матросом ОСОБА_2 обліковувалась зброя НОМЕР_5 мм автомат АК-74 № НОМЕР_6 , яка отримана ним 20.02.2025 під особистий підпис.
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 23.04.2025 №345, призначено проведення службового розслідування за фактом втрати військового майна - автомата АК-74 №2373191-83 старшого матроса ОСОБА_2 , старшого навідника І мінометного взводу 2 мінометної батареї НОМЕР_2 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_4 .
В акті службового розслідування зазначено, що в ході службового розслідування встановлено, що лейтенант ОСОБА_3 будучи тимчасово виконуючим обов'язки командира 2 мінометної батареї НОМЕР_2 ББО військової частини НОМЕР_1 перед вибуттям старшого матроса ОСОБА_2 на лікування в м. Одесу, зокрема 15.03.2025 не організував та не здійснив належного контролю стосовно здачі на зберігання зброї та боєприпасів закріплених за старшим матросом ОСОБА_2 до місця зберігання зброї або передачу цієї зброї відповідальній посадовій особі, а отже, відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» правопорушення лейтенантом ОСОБА_1 вчинено під час виконання ним обов'язків військової служби. Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення лейтенантом ОСОБА_1 є його особиста недисциплінованість.
Пунктом 5.5 акту службового розслідування запропоновано за неналежну організацію та не здійснення контролю стосовно здачі на зберігання зброї та боєприпасів, закріплених за старшим матросом ОСОБА_2 до місця зберігання зброї або передачу цієї зброї відповідальній посадовій особі перед вибуттям військовослужбовця на лікування, заступнику командира 2 мінометної батареї з психологічної підтримки персоналу НОМЕР_2 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_4 лейтенанту ОСОБА_4 оголосити «ЗАУВАЖЕННЯ».
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.06.2025 №234 за неналежну організацію та не здійснення контролю стосовно здачі на зберігання зброї та боєприпасів закріплених за старшим матросом ОСОБА_2 до місця зберігання зброї або передачу цієї зброї відповідальній посадовій особі перед вибуттям військовослужбовця на лікування, заступнику командира 2 мінометної батареї з психологічної підтримки персоналу НОМЕР_2 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_4 лейтенанту ОСОБА_1 оголошено «ЗАУВАЖЕННЯ».
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно зі визначеннями понять у Стройовому статуті Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 549-XIV, підрозділ батарея за штатом дорівнює підрозділу рота.
Відповідно до ст.9,16 частини І розділу 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV (далі - Статут внутрішньої служби), військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби визначені обов'язки військовослужбовців, зокрема, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Відповідно до ст.58 Статуту внутрішньої служби, командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
Статтею 59 Статуту внутрішньої служби передбачено, що командир зобов'язаний, зокрема завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності; проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об'єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові); організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту; організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження тощо.
Обов'язки командира рота визначені ст.112 Статуту внутрішньої служби та передбачають, зокрема:
суворе стеження за виконанням особовим складом заходів безпеки під час проведення занять і робіт, за поводженням зі зброєю, боєприпасами і технікою, їх обслуговуванням та бойовим застосуванням, за своєчасним здаванням на склад невитрачених боєприпасів та вибухових речовин;
проведення огляду та інструктажу військовослужбовців роти перед їх відпусткою, відрядженням і контролювати їх повернення.
Преамбулою Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ) встановлено, що Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Згідно з ч.1,2 ст.1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» (абз.3 ст. 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
Статтею 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Статтею 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлені види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на військовослужбовців, зокрема, зауваження (пп. «а» ч.1 ст.48).
Відповідно до ст.83 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Відповідно до ст.ст.84,85,86 Дисциплінарного статуту ЗСУ, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Порядок проведення службового розслідування у ЗСУ визначається наказом Міністерства оборони України.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Позивач оскаржує накладне на нього дисциплінарне стягнення у вигляді « ІНФОРМАЦІЯ_1 » згідно з наказом №234 від 12.06.2025, прийнятого за результатами службового розслідування, та частина доводів позивача фактично зводиться до закриття постановою Херсонського апеляційного суду від 30.06.2025 у справі №766/7549/25 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-15 КУпАП щодо позивача на підставі п. ст. 247 КУпАП за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що вказані доводи позивача не заслуговують на увагу, оскільки суд у межах розгляду цієї справи не досліджує питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку в частині порушення вимог нормативних актів, встановлених в акті службового розслідування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 9901/282/19.
Верховний Суд у постанові від 06.04.2021 у справі № 420/3659/19 наголосив, що наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.
Водночас, з обставин у справі вбачається, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності не у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення, а у зв'язку із порушенням абзаців 2, 5 статті 11, статей 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, статей 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, пункту 14 розділу І, абзацу 2 пункту 2 розділу Х Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у ЗСУ, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 №359. Вказане зафіксовано актом службового розслідування.
При цьому, хоча оскаржуваний наказ прийнято на підставі, зокрема, відомостей, наявних у протоколі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, однак він ґрунтується на самостійних правових підставах.
Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження є окремою підставою для дисциплінарної відповідальності, яка не пов'язана із притягненням позивача до адміністративної відповідальності.
Схожого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.04.2021 у справі № 420/3659/19.
Відсутність рішення компетентного органу про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності позивача не спростовує наявності в діях тієї ж особи дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати дисциплінарне стягнення.
Схожу правову позицію Верховний Суд висловив у постанові від 26.05.2022 у справі № 420/3630/20.
Отже, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що доводи позивача про те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення є слушними тільки в тій частині, що в діях позивача відсутній склад саме адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку.
Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 12.07.2023 у справі № 200/3459/22.
Суд відхиляє посилання позивача на повторність притягнення його до юридичної відповідальності (дисциплінарної, адміністративної та кримінальної) за одне й те ж саме діяння, адже притягнення позивача до зазначених видів юридичної відповідальності у кожному випадку ґрунтується на самостійних правових підставах, що узгоджується із вищенаведеними позиціями Верховного Суду.
До того ж, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.
Твердження позивача про викладення недостовірної інформації в матеріалах службового розслідування у вигляді зазначення пояснень позивача, яких, за твердженням позивача не було, спростовуються наявним в матеріалах службового розслідування бланком отримання пояснень ОСОБА_1 від 01.05.2025, які були відібрані начальником групи з'ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень в/ч НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_5 .
В акті службового розслідування (сторінка 4) зазначено, що відповідно до отриманих пояснень заступника командира 2 мінометної батареї з психологічної підтримки персоналу НОМЕР_2 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_1 встановлено, що він в період з 20.02.2025 по 27.03.2025 тимчасово виконував обов'язки командира 2 мінометної батареї НОМЕР_2 ББО військової частини НОМЕР_1 .
Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи рапортом позивача від 20.02.2025 вх. №2058/р командиру НОМЕР_2 ББО, в/ч НОМЕР_1 , в якому він просив допустити його до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою командира 2 мінометної батареї НОМЕР_2 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_4 з « 20» лютого 2025 року, а також витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.02.2025 №53, пунктом 2968 якого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира 2 мінометної батареї з психологічної підтримки персоналу 4 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , допущено до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою командира 2 мінометної батареї НОМЕР_2 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_4 з « 20» лютого 2025 року. ОСОБА_1 вважається таким, що справи та посаду командира 2 мінометної батареї НОМЕР_2 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_4 прийняв до тимчасового виконання.
Цим же спростовуються й доводи позивача про те, що відповідач не надав оцінку його поясненням в межах службового розслідування, адже оцінка цих пояснень надана в акті службового розслідування, про що вказано вище.
Отже, доводи позивача про те, що він не звертався до командира НОМЕР_2 ББО, в/ч НОМЕР_1 із вказаним рапортом та не виконував обов'язки тво командира 2 МБ НОМЕР_2 ББО в/ч НОМЕР_4 є такими, що не відповідають дійсності.
Також суд відхиляє посилання позивача на те, що він документи про озброєння не підписував та зброю не передавав, оскільки зазначені обставини не були досліджені відповідачем при проведенні службового розслідування та їх наявність жодним чином не впливає на висновки проведеного службового розслідування.
Крім того, відсутність ознайомлення позивача з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності не може бути підставою для визнання його протиправним та скасування, адже вказана бездіяльність відповідача не є предметом спору у цій справі та не спростовує результатів службового розслідування.
Суд вважає безпідставними посилання позивача на відсутність його підпису у військовому квитку ОСОБА_2 , як тво командира 2 мінометної батареї, оскільки вказане також не впливає на обставини, встановлені в акті службового розслідування.
За приписами ст.59 Статуту командир зобов'язаний, зокрема, завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач неналежним чином виконав свої посадові обов'язки як тво командира 2 МБ 4 ББО в/ч НОМЕР_4 , що виразилось, зокрема, й в недотриманні ним вимог ст.59, 112 Статуту внутрішньої служби.
Водночас, за змістом абз. 5 п. 4 розділу І Інструкції №359, командири військових частин та відповідальні службові особи, які не вжили заходів щодо забезпечення зберігання стрілецької зброї та боєприпасів, а також особи, що здійснили крадіжки або допустили втрати стрілецької зброї та боєприпасів, відповідають згідно із законодавством України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, зафіксований в акті службового розслідування, позивачем не спростований, що свідчить про безпідставність позовних вимог та необхідність відмови в їх задоволенні.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 9, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання протиправним та скасування наказу в частині.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро БАБЕНКО
.