Справа № 420/4204/26
30 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про залишення позову без розгляду у справі №420/10783/25 адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні суду знаходиться справа за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, за результатом розгляду якої позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.07.2025 р. №13132608/3023213057 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.07.2025 р. №1;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ФОП ОСОБА_1 від 09.07.2025 р. №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.12.2025 р. №13497165/3023213057 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.08.2025 р. №1;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ФОП ОСОБА_1 від 01.08.2025 р. №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.12.2025 р. №13497164/3023213057 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.08.2025 р. №2;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ФОП ОСОБА_1 від 01.08.2025 р. №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.12.2025 р. №13512982/3023213057 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.08.2025 р. №3;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ФОП ОСОБА_1 від 31.08.2025 р. №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.12.2025 р. №13512981/3023213057 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.08.2025 р. №4;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ФОП ОСОБА_1 від 31.08.2025 р. №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.12.2025 р. №13512980/3023213057 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.08.2025 р. №5;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ФОП ОСОБА_1 від 31.08.2025 р. №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання;
стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати.
Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що позивачем було використано право на адміністративне оскарження рішення комісії регіонального рівня від 31.07.2025 р. №13132608/3023213057, шляхом направлення скарги до ДПС України.
За результатами розгляду скарг, поданих до комісії центрального рівня, щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної № 1 від 09.07.2025 Комісією центрального рівня прийнято рішення № 33047/3023213057/2 від 15.08.2025, про залишення скарги без задоволення та рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
В заяві зазначено, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску не надав, та не надав доказів які б могли підтвердити пропуск строку на 3 місяці і 2 дні.
До суду від відповідача надійшли заперечення щодо заяви відповідача в яких зазначено, що дійсно позивачем пропущено тримісячний строк судового оскарження рішення ДПС України, у зв'язку з чим, позивач звертаємось до суду із клопотанням про його поновлення.
В обґрунтування клопотання зазначено, що після прийняття оскаржуваного рішення позивач здійснював свою господарську діяльність в умовах регулярних повітряних тривог, ракетних та дронових обстрілів, перебоїв з електропостачанням та нестабільної роботи інтернетзв'язку. Такі обставини істотно ускладнювали можливість належного ведення господарської діяльності та своєчасного реагування на рішення контролюючих органів. Крім того, Позивач здійснює свою господарську діяльність самостійно, не використовуючи працю найманих працівників та без залучення до роботи осіб, які мають юридичну освіту, а тому про те, що строк оскарження такого рішення сплинув, йому не було відомо.
Дослідивши адміністративний позов суд дійшов висновку, що він поданий з порушенням вимог ст.161 КАС України.
Згідно ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об'єктивної можливості особи знати про такі факти.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 380/2355/20 від 28 травня 2021 року.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до Постанови Верховного суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 року №640/20468/18 (К/9901/16396/19) було надано правову оцінку щодо застосування строку звернення до суду у подібних правовідносинах. Так, Верховний Суд дійшов наступного висновку: «Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
При цьому, позивачем не наведено жодної підстави, яка б об'єктивно перешкоджала (утворювала обставини непереборної сили) йому звернутися до суду у строк із даними вимогами.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду із заявою, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, в межах кожної конкретної справи, суд повинен надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги пред'явлені до суду з порушенням шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, оскільки позивач до суду звернувся з позовом 16.02.2026 року.
При цьому суд не приймає доводи позивача викладені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду з даним позовом оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин зазначених у заявленому клопотанні.
Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне залишити позов без руху після відкриття провадження з урахуванням положень ст.123 КАС України та надати позивачу строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин його пропуску.
Частинами 13-15 ст.171 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За таких обставин суд вважає необхідним залишити позов без руху та повідомити позивача про надання йому 10-денного строку з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин його пропуску та повідомити, що у разі їх не усунення позов буде залишений без розгляду у відповідності до п.7 ч.1 ст.240 КАС України.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання ухвали надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази на підтвердження поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що у разі ненадання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя К.С.Єфіменко