Справа № 420/4678/26
30 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська обл., 08500, код ЄДРПОУ 22933548), про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, у якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення від 11.02.2026 № 932440815159 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки та із застосуванням до нього раніше встановлених коефіцієнтів збільшення 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197, 1,0796 та 1,115;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у спосіб застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 в розмірі 5377,90 грн. із збереженням щодо нього раніше встановлених коефіцієнтів збільшення 1,17; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115, збільшивши його на відповідні коефіцієнти з 04.02.2026, а Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області її виплачувати з цієї дати щомісячно.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком, яка призначена їй на підставі поданої нею у 2018 році заяви про призначення пенсії. При обрахунку її пенсії застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, проіндексований на показники збільшення 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197, 1,0796 та 1,115.
Позивач вважає, що належний показник середньої зарплати, який підлягає застосуванню при обчисленні пенсії позивача є показник за 2016 - 2017 роки, який складає 5 377,90 грн. Крім того, показник 5 377,90 має бути збільшений на коефіцієнти збільшення з наступного року, який слідує за роком подання заяви про призначення пенсії, тобто на 1,17*1,11*1,11*1,14*1,197*1,0796*1,115. У зв'язку з чим, позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку 1) із застосуванням належного показника середньої заробітної плати (2016-2017 роки) в розмірі 5 377,90 грн. 2) його (належного показника) збільшення на коефіцієнти збільшення 1,17*1,11*1,11*1,14*1,197*1,0796*1,115, які станом на 01.03.2025 мали бути застосовані відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV до належного показника середньої зарплати, визначеного відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV. Однак, Рішенням від 11.02.2026 № 932440815159 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, що і стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 24.02.2026 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою суду від 24.02.2026 року витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії документів, що були підставою для прийняття рішення від 11.02.2026 № 932440815159 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , для долучення до матеріалів справи.
06.03.2026 року відповідачем до суду подано матеріали пенсійної справи позивача, витребувані ухвалою суду від 24.02.2026 року.
10.03.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач повідомляє, що позивач звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з позначкою в заяві де вказується вид пенсії/ перерахунку - зміна виду розрахунку. Розглянувши заяву та надані позивачем документи, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято рішення № 932440815159 від 11.02.2026 про відмову у перерахунку пенсії, оскільки по матеріалам електронної пенсійної справи відсутні відомості щодо встановлення інвалідності, тому неможливо провести перерахунок пенсії - зміна виду розрахунку. Тобто, як вважає відповідач, якщо пенсіонер в заяві про перерахунок пенсії вказує зміна виду розрахунку, то це перерахунок для зміни виду пенсії, якщо була пенсія по віку то відповідно переведення на пенсію по інвалідності, а оскільки в пенсійній справи відсутні відомості щодо встановлення інвалідності, тому неможливо провести перерахунок пенсії - зміна виду розрахунку.
Щодо застосування коефіцієнтів відповідач у відзиві зазначив, що для врахування коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197, 1,0796 та 1,115 при перерахунках пенсії з 04.02.2026, підстав не має. При цьому, суть перерахунків пенсії, у відповідності до постанов КМУ, на які посилається позивач, полягає в застосуванні коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за 2014 - 2016 роки).
Поряду з цим, відповідач вказує, що позивачу 26.09.2018 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 рік - 5377,90 грн.
Підсумовуючи відповідач стверджує, що пенсію Позивача перераховано відповідно до нормативно-правових актів, прийнятих органами законодавчої та виконавчої влади, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області правом на подачу відзиву на адміністративний позов не скористалось.
Інші заяви по суті справи, клопотання та додаткові докази до суду не надходили.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Позивач - ОСОБА_1 , є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області.
Відповідно до копії матеріалів з пенсійної справи позивача, з 23.04.2018 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При розрахунку пенсії за віком застосований показник середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки (а.с. 23-24).
Не погоджуючись із розміром показника середньої заробітної плати (доходу), застосованого при розрахунку її пенсії, позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про перерахунок пенсії від 04.02.2026 року. У заяві, де вказується вид пенсії, зазначено «зміна виду розрахунку» (а.с. 22).
Також в матеріалах пенсійної справи, поданих до суду відповідачем, наявний лист, який як слідує зі змісту цього листа поданий ОСОБА_1 для конкретизації підстави для перерахунку пенсії у зв'язку з обмеженою можливістю це зробити у вебпорталі ПФУ.
У вказаному листі (а.с. 25) заявлено прохання про перерахунок пенсії у зв'язку 1) із застосуванням належного показника середньої заробітної плати (2016-2017 роки) в розмірі 5 377,90 грн. 2) його (належного показника) збільшення на коефіцієнти збільшення 1,17*1,11*1,11*1,14*1,197*1,0796*1,115, які станом на 01.03.2025 мали бути застосовані відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV до належного показника середньої зарплати, визначеного відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV.
Відповідно до пп.2 п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, заява на призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Після реєстрації звернення (заяви) позивача від 04.02.2026 року її було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, за результатом чого прийнято рішення від 11.02.2026 № 932440815159 про відмову у перерахунку пенсії (а.с.34).
Підставою для відмови у перерахунку у спірному рішенні визначено відсутність відомостей щодо встановлення інвалідності, тому неможливо провести перерахунок пенсії - зміна виду розрахунку.
Не погоджуючись із прийнятим Головним управлінням ПФУ в Одеській област рішенням, вважаючи, що обчислення розміру пенсії позивача має здійснюватись із урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тобто за 2015,2016, 2017 роки, проіндексованої на показники збільшення 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197, 1,0796 та 1,115, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.
На підставі частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Як визначено частиною другою статті 40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з частиною другою статті 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Верховний Суд, аналізуючи наведені правові норми, в постановах від 18.11.2020 у справі № 522/1916/17 та від 21.10.2021 у справі № 2-а-2430/11, зазначив, що за змістом частини другої статті 40 та частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV передбачений у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії (Зп = Зс х (Ск: К)) показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (Зс), який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення.
Тому, під час здійснення такого перерахунку, у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).
Як свідчать матеріали справи, позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV з 23.04.2018. Отже, для обчислення пенсії застосуванню підлягає заробітна плата, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2015-2017 роки.
Відповідно до даних, розміщених на веб-сайті Пенсійного фонду України (http://www.pfu.gov.ua), показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії за 2015-2017 роки становить 5377, 90 грн.
Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області при обрахунку пенсії позивача застосовано показник який складає 3764,40 грн, що не спростовано відповідачем під час розгляду справи.
Однак, суд зазначає, що 3764,40 грн - це показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, адже згідно з даними, розміщеними на веб-сайті Пенсійного фонду України, середня заробітна плата за 2014 рік становила 3149,45 грн, за 2015 рік - 3661,41 грн, за 2016 рік - 4482,35 грн ((3149,45 грн + 3661,41 грн + 4482,35 грн) : 3 = 3764,40 грн).
Щодо доводів відповідача про те, що якщо пенсіонер в заяві про перерахунок пенсії вказує зміна виду розрахунку, то це перерахунок для зміни виду пенсії, а тому за відсутності відомостей щодо встановлення інвалідності відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача.
Суд відхиляє зазначені доводи позивача, оскільки в матеріалах пенсійної справи, поданої самим відповідачем, наявний лист пенсіонера, у якому вказано конкретний вид перерахунку пенсії. У зв'язку з чим, відповідач мав змогу зрозуміти суть перерахунку пенсії, за яким звернувся позивач, проте вказаний лист не взяв до уваги.
З огляду на зазначене рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.02.2026 № 932440815159 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 слід визнати протиправним та скасувати.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2015-2017 роки у розмірі 5377,90 грн підлягають задоволенню.
Щодо збільшення показника середньої заробітної плати на відповідні коефіцієнти.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20.02.2019 прийняв постанову №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №124).
Згідно з пунктом 5 Порядку №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%
К = ------------------------ + 1%,
100%
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку. Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Згідно з пунктом 5 Порядку №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно із абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пенсії, які призначені відповідно до Закону №1058-IV та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 41 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, пункту 4 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (Офіційний вісник України, 2008 р., № 25, ст.785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до пункту 6 Порядку №124, під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
З метою забезпечення у 2019 - 2025 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив, що відповідні перерахунки пенсі мають проводитись з наступних дат та з урахуванням таких розмірів коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема:
з 01.07.2019 - 1,17 згідно з Постановою №124;
з 01.05.2020 - 1,11 згідно з Постановою №251;
з 01.03.2021 - 1,11 згідно з Постановою №127;
з 01.03.2022 - 1,14 згідно з Постановою №118;
з 01.03.2023 - 1,197 згідно з Постановою №168;
з 01.03.2024 - 1,0796 згідно з Постановою №185;
з 01.03.2025 - 1,115 згідно з Постановою №209.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Спірним є питання визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який необхідно застосувати при проведенні перерахунку (індексації) пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV: показник станом на 01.10.2017, послідовно збільшений на відповідні коефіцієнти у 2019 - 2025 роках, чи той показник, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначенні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Питання щорічної індексації пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 15.04.2025 у справі №200/5836/24 зазначила, що запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
За висновком Верховного Суду положення Порядку №124 не узгоджені з приписами ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV, оскільки по різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).
Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
У зв'язку з цим суд зазначає, що принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. Цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу.
Крім того, принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії, а також від розміру заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески.
Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, та рівнем соціального забезпечення.
Тож, як за висновком Верховного Суду, з огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV положень пункту 5 Порядку №124 є протиправним.
Відтак, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.
Тобто, під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку №124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV, у зв'язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.
Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справах №№ 200/422/24, 620/7211/24, від 28.01.2025 у справах №№ 120/1483/24, 400/4663/24, від 20.02.2025 у справі №460/2711/24, від 30.04.2025 у справі №440/9779/24, від 13.05.2025 у справі №560/8245/24, від 29.05.2025 у справі №400/3325/24, від 15.07.2025 у справі №260/3981/24, від 28.07.2025 у справі №420/18490/24 та багатьох інших.
Застосовуючи наведені вище висновки Верховного Суду до обставин справи, що розглядається, суд констатує висновок, відповідно до якого з метою забезпечення у 2021 - 2025 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема: у 2021 році - 1,11 згідно з Постановою №127, у 2022 році - 1,14 згідно з Постановою №118, у 2023 році - 1,197 згідно з Постановою №168, у 2024 році - 1,0796 згідно з Постановою №185, у 2025 році - 1,115 згідно з Постановою №209.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 1064,96 грн., де 1064,96 грн. - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська обл., 08500, код ЄДРПОУ 22933548), про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 11.02.2026 № 932440815159 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 роки та із застосуванням до нього раніше встановлених коефіцієнтів збільшення 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197, 1,0796 та 1,115.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок, а Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити випалту, пенсії ОСОБА_1 у спосіб застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 в розмірі 5377,90 грн. із збереженням щодо нього раніше встановлених коефіцієнтів збільшення 1,17; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115, збільшивши його на відповідні коефіцієнти з 04.02.2026 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев'яносто шість копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук