Справа № 420/30623/25
29 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ст. 262 ч.5 КАС України, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративно-господарських санкцій,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 051578 від 27.05.2025 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000,00 грн. згідно абз.16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III на підставі Акту від 24.04.2025 року № АР 093666.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що в ході рейдової перевірки посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено зважування вантажного автомобіля у складі приналежних ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» спеціального вантажного сідлового тягача MAN р/н НОМЕР_1 , із спеціалізованим напівпричепом KASSBOHRER р/н НОМЕР_2 , що перебував під керуванням водія ОСОБА_1 .
Після перевірки було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 24.04.2025 року № ДЗ 002922 та Акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.04.2025 року №АР 093666, в якому було зазначено про встановлення порушення, передбаченого абз.16 ч.1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме здійснення перевезень вантажу з перевищенням вагових норм. Враховуючи встановлення вищевказаного порушення, Відділом державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 051578 від 27.05.2025 року про стягнення з позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34 000,00 грн.
Водночас, при проведенні рейдової перевірки старшому державному інспектору Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області з боку водія була надана товарно-транспортна накладна від 24.04.2025 року №0368, в якій вантажовідправником зазначено ПП «КАЙМАН-К», а автомобільним перевізником - ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП». При цьому, за твердженням позивача, в Акті від 24.04.2025 року № АР 093666 було помилково зазначено, що порушення приписів Закону України «Про автомобільний транспорт» було допущено саме ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП».
Не погоджуючись із вищевказаною постановою про стягнення з позивача адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду задля захисту своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою суду у справі №420/30623/25 відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін в порядку, визначеному ч.5 ст.262 КАС України.
Під час розгляду справи від представника Державної служби України з безпеки на транспорті та одночасно Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області до суду надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що відповідачі позов не визнають та не погоджуються із твердженням позивача відносно того, що на час виникнення спірних правовідносин він не був автомобільним перевізником, оскільки автомобіль та напівпричіп перебували у оренді у ПП «КАЙМАН». Відповідачі зазначили, що під час перевірки водієм посадовій особі Укртрансбезпеки було надано копію товарно-транспортної накладної від 24.04.2025 року № 03684, в якій автомобільним перевізником визначено - ТОВ “Форвард Транс Груп», а приватне підприємство «Кайман-К» є вантажовідправником. При цьому, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ПП «Кайман-К» є - 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну (основний), а у ТОВ «Форвард Транс Груп» - 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» (далі - підприємство, ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП») зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом - 43061983.
Основним видом економічної діяльності товариства є - (код КВЕД 49.41) Вантажний автомобільний транспорт.
Транспортні засоби, а саме самоскид MAN TGХ 18.440, державний номерний знак НОМЕР_3 , та причеп KASSBOHRER, державний номерний знак НОМЕР_2 , перебувають на праві оренди у приватного підприємства «КАЙМАН-К», що підтверджується Договором оренди транспортних засобів №2404/25 від 24.04.2025 року та Актом прийому-передачі ТС від 24.04.2025 року.
У п.п.1.1-1.2 Договору оренди транспортних засобів №2404/25 від 24.04.2025 року, укладеного між ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» (як орендодавцем) та ПП «КАЙМАН-К» (як орендарем) зазначено, що орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування (оренду), а орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) наступні транспортні засоби - самоскид MAN TGX 18.440 (p/н НОМЕР_4 ) та причеп KAESSBOHRER (р/н НОМЕР_5 ) (далі - ТС). Орендодавець підписанням Договору гарантує, що на момент підписання Договору ТС належить йому на праві приватної власності та не є проданими, перепроданими, не є заставленими, у спорі та під арештом не перебуває.
На підтвердження надання товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП», як орендодавцем, самоскиду MAN TGХ 18.440, державний номерний знак НОМЕР_3 , та причепу KASSBOHRER, державний номерний знак НОМЕР_2 , в оренду приватному підприємству «КАЙМАН-К», до суду надано примірник Акту прийому-передачі ТС від 24.04.2025 року.
На підставі п.1.1 Договору про надання благодійної допомоги від 01.04.2025 року, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_6 (як одержувачем) та ПП «КАЙМАН-К» (як благодійником), вбачається, що благодійник на підставі листів у довільній формі одержувача (надалі - «заявки») на протязі дії Договору надає, а одержувач отримує у власність на безповоротній та безоплатній основі благодійну допомогу (далі - «благодійна допомога»). Якщо інше не передбачено окремими угодами сторін до Договору благодійна допомога за Договором надається благодійником: у матеріальній формі - пісок та інші сипучі будівельні матеріали природного походження.
На підтвердження виконання умов вищевказаного Договору про надання благодійної допомоги від 01.04.2025 року до суду надано акт приймання-передачі благодійної допомоги від 24.04.2025 року, за п.1 якого вбачається, що благодійник передав, а одержувач отримав наступну благодійну допомогу у натуральній формі - пісок у кількості 34,260 т.
В матеріалах справи наявна товарно-транспортна накладна №03684 від 24.04.2025 року, в якій зазначена наступна інформація:
автомобіль - силовий тягач MAN TGХ 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , та причіп KASSBOHRER, державний номерний знак НОМЕР_7 ,
автомобільний перевізник - ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП»,
вантажовідправник - ПП «КАЙМАН-К»,
вантажоодержувач - не зазначено;
водій/експедитор - ОСОБА_1 .
Водночас, 24.04.2025 року уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі направлення на рейдову перевірку від 17.04.2025 року № 000016 на автомобільній дорозі М-15 Одеса-Рені-Бухарест 12 км + 125 м проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, під час якої було зупинено транспортний засіб, зокрема, самоскид MAN TGХ 18.440, державний номерний знак НОМЕР_3 , та причеп KASSBOHRER, державний номерний знак НОМЕР_2 , водієм яких був ОСОБА_1 .
За результатами здійснення перевірки посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті був складений Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР 093666 від 24.04.2025 року, в якому зазначено, що дорожній лист згідно товарно-транспортної накладної №03684 від 24.04.2025 року належить ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП». Під час перевірки виявлено порушення ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», тобто здійснено перевезення вантажів з перевищенням вагових норм, а саме: загальна вага транспортного засобу склала 48,45 т, при нормативно допустимих 40 т (перевищення склало 21,1%), навантаження на одиничну вісь склало 12,62 т, при нормативно допустимих 11,5 т (відсоток перевищення склав 9,7 %), навантаження на строєну вісь склало 28,57 т при нормативно допустимих 24 тон (відсоток перевищення 19,0%), у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абз.16 ч.1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30% при перевезенні подільного вантажу.
Внаслідок вищевказаного, Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті була винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 051578 від 27.05.2025 року, якою на ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» за допущення порушення вимог п.22.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена абз.16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», було накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 34 000,00 грн.
Не погоджуючись із вищезазначеним, та вважаючи постанову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши адміністративний позов, відзив на адміністративний позов, а також надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту врегульовані Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 року (далі - Закон №2344-III).
Згідно ст.5 Закону №2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
За ст.6 Закону №2344-III реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно абз. 1 п. 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пп. 1 п. 4 Положення №103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).
Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Згідно ч.14 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до п. 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно п. 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
За п.14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до п.15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно п. 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акту) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (п. 21 Порядку №1567).
Відповідно до п.24 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно п.26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований автомобільним перевізником на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється територіальний орган Укртрансбезпеки, посадовою особою якого винесено відповідну постанову (п. 21 Порядку №1567).
Відповідно до п.32 Порядку №1567 скарга на постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів може бути подана до Укртрансбезпеки. Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її отримання відповідно до пункту 29 цього Порядку. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником Укртрансбезпеки за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні).
Проаналізувавши вищезазначене суд приходить до висновку, що основним предметом рейдової перевірки, яка проводиться уповноваженими особами територіальних органів Укртрансбезпеки, є факт додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Разом з тим, в розумінні ст.1 Закону №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-ІІІ) автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до абз.16 ч.1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст.48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити:
дата і місце складання;
вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
пункти завантаження і розвантаження.
Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року були затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363) (в редакції від 12.07.2019 року).
Згідно розділу 1 Правил №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Відповідно до п.11.1 розділу 11 Правил №363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Аналіз приписів статті 48 Закону № 2344-ІІІ та розділу 11 Правил №363 дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством. Разом з тим, водій повинен мати при собі товарно-транспортну накладну або інший визначений законодавством документ на вантаж, які повинні містити в собі обов'язкові реквізити, зокрема, дані про автомобільного перевізника.
Як вже було зазначено судом раніше, 24.04.2025 року уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, під час якої було зупинено транспортний засіб - самоскид MAN TGХ 18.440, державний номерний знак НОМЕР_3 , та причеп KASSBOHRER, державний номерний знак НОМЕР_2 , водієм яких був ОСОБА_1 .
При цьому, під час перевірки водій надав товарно-транспортну накладну №03684 від 24.04.2025 року, в якій зазначена наступна інформація: автомобільний перевізник - ТОВ «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП», а вантажовідправник - ПП «КАЙМАН-К».
Разом з тим, варто зазначити, що 24.04.2025 року ПП «КАЙМАН-К», на праві оренди приналежних ТОВ ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» транспортних засобів - самоскид MAN TGХ 18.440, державний номерний знак НОМЕР_3 , та причеп KASSBOHRER, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснював перевезення вантажу благодійної допомоги на користь Військової частини НОМЕР_6 , на підтвердження чого до суду було надано Договір про надання благодійної допомоги від 01.04.2025 року, Акт приймання-передачі від 24.04.2025 року та заяву Військової частини НОМЕР_6 від 11.03.2025 року №165, адресовану ПП «КАЙМАН-К» для отримання гуманітарної допомоги. Вищевказані обставини перевезення благодійної допомоги приватним підприємством «КАЙМАН-К» для Військової частини НОМЕР_6 відповідачами не заперечувались.
Тобто, у вищезгаданій товарно-транспортній накладній відомості про автомобільного перевізника не відповідають дійсним обставинам справи, зокрема, приписам Договору про надання благодійної допомоги від 01.04.2025 року та Акту приймання-передачі від 24.04.2025 року. На думку суду, з матеріалів справи вбачається, що на момент проведення рейдової перевірки вищезгадані транспортні засоби використовувались приватним підприємством «КАЙМАН-К» на праві оренди під час здійснення благодійної діяльності, а тому саме ПП «КАЙМАН-К» в межах спірних правовідносин є автомобільним перевізником.
Верховний Суд у постанові від 06.07.2023 року по справі №560/514/22 сформував правовий висновок, згідно якого відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону №2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.
Колегія суддів погодилась з доводами Укртрансбезпеки про те, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону №2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.
Не без того, що надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону №2344-III. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися), як на тому акцентує відповідач.
За ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на вищевикладені обставини справи та приписи чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, а також враховуючи, що відповідачами не були спростовані наведені твердження позивача щодо відсутності підстав для винесення постанови по застосування адміністративно-господарського штрафу до товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП», суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 051578 від 27.05.2025 року.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви позивача, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого підприємством судового збору у розмірі 2 422,40 грн. з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративно-господарських санкцій - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ 051578 від 27.05.2025 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» адміністративно-господарського штрафу.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД-ТРАНС ГРУПП» (67601, Одеська область, Одеський район, м. Біляївка, вул. Костіна, 5/1, код ЄДРПОУ 43061983).
Відовідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845).
Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (65008, м. Одеса, пл. Бориса Дерев'янка, 1, каб.203).
Суддя О.В. Білостоцький