Справа № 420/36498/25
29 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 02.10.2025 року про відмову у перерахунку пенсії;
- зобов'язати відповідача, з урахуванням висновків суду у справі, здійснити перерахунок пенсії з 23.09.2025 року у розмірі 80% заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням періодів: з 26.08.1993 по 31.12.1994, з 01.01.1996 по 25.02.1997, з 03.08.2016 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.03.2017, з 01.04.2017 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.03.2019, з 01.04.2019 по 28.02.2021, з 01.03.2021 по 31.03.2021, з 01.04.2021 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 11.04.2025 - до пільгового стажу позивача на підземних роботах за списком №1.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона 23.09.2025 року звернулась через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок її пенсії на підставі абз.4 ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року.
Разом з тим, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №914550176758 від 02.10.2025 року позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії.
Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась за захистом власних прав та інтересів до адміністративного суду.
Ухвалою суду по справі №420/36498/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін. Також вказаної ухвалою судом було залучено в якості співвідповідача по справі №420/36498/25 - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Під час розгляду справи до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що до заяви про перерахунок пенсії від 23.09.2025 року позивач надала довідки від 09.04.2024 року №402, згідно якої в період роботи з 17.05.2010 року по 10.01.2011 року, з 14.02.2011 року по 02.08.2016 року виконувала роботи, передбачені Списком №1 (без зазначення зайнятості повний робочий день на підземних роботах); №403, згідно якої в період роботи з 28.11.2022 по 09.04.2024, виконувала роботи повний робочий день на підземних роботах, та яка не підтверджена результатами атестації робочих місць. За результатами опрацювання заяви позивача винесено рішення від 02.10.2025 року №914550176758 про відмову в перерахунку пенсії. За таких обставин, у зв'язку з ненаданням позивачем наказів про проведення атестації посади позивача, довідок про характер умов праці, та про зайнятість у шкідливих умовах праці повний робочий день у управління відсутні законі підстави для зарахування до пільгового стажу вищевказаних періодів роботи. Тобто, Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області установлено, що позивач працювала на посадах, які не передбачають обов'язкову зайнятість на підземних роботах протягом повного робочого дня.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області адміністративний позов позивача з додатками, а також ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 19.11.2026 року, що підтверджується матеріалами адміністративної справи.
У визначений КАС України п'ятнадцятиденний строк відзив на адміністративний позов відповідачем наданий не був, будь-яких клопотань щодо продовження строку для подання відзиву відповідачем не заявлено, будь-яких пояснень щодо неможливості надання відзиву у строк, встановлений судом, не надано.
Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надіслало до суду матеріали пенсійної справи позивача.
Ухвалою суду від 19.11.2025 року провадження у справі №420/36498/25 було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст.236 КАС України та в подальшому поновлено ухвалою суду від 11.03.2026 року.
Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом за час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, та з 29.03.2017 року отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах, відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV.
23.09.2025 року позивач звернулась через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою довільної форми про перерахунок її пенсії за віком відповідно до абз.4 ч.4 ст.42 Закону №1058-IV, тобто, із врахуванням 80% заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, зарахувавши до її пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 періодів з 26.08.1993 по 31.12.1994, з 01.01.1996 по 25.02.1997, з 03.08.2016 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.03.2017, з 01.04.2017 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.03.2019, з 01.04.2019 по 28.02.2021, з 01.03,2021 по 31,03.2021, з 01.04.2021 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 11.04.2025.
До вказаної заяви було додано, зокрема, але не виключно, трудову книжку серії НОМЕР_1 , уточнюючі довідки №402 від 09.04.2024 року та №403 від 09.04.2024 року.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім'я позивача, вбачається наступне:
з 26.08.1993 року по 25.02.1997 року - працювала на посаді підземного геолога, пов'язаній із підземними роботами (записи №9-10);
з 14.02.2011 року по 11.04.2025 року - працювала на посаді геолога в Приватному акціонерному товаристві «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ» (записи №20-25).
Згідно довідки №402 від 09.04.2024 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Приватним акціонерним товариством «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», вбачається, що позивач працювала 50% і більше в обліковому періоді на підземних роботах у приватному акціонерному товаристві «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», зокрема, за період з 17.05.2010 року по 10.01.2011 року, з 14.02.2011 року по 02.08.2016 року виконувала роботи, передбачені підрозділом І розділом І Списком №1, за професією, посадою «геолог підземний». Дані професії підтверджені результатом атестації робочих місць.
Згідно довідки №403 від 09.04.2024 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Приватним акціонерним товариством «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», вбачається, що позивач працює повний робочий день на підземних роботах у приватному акціонерному товаристві «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», зокрема, за період з 28.11.2022 року по теперішній час виконує роботи, передбачені підрозділом І розділом І Списком №1, за професією, посадою «геолог підземний». Дані професії підтверджені результатом атестації робочих місць.
Заява позивача за принципом екстериторіальності була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Водночас, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №о/р НОМЕР_2 від 02.10.2025 року позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії, в обґрунтування якого було зазначено, що положення статей 1, 8 Закону №345 поширюється на працівників, передбачених пунктами «а», «б», «в», та не поширюється на працівників, передбачених пунктами «г», «д» підрозділу І «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях» видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень», «Гірничі роботи» Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від №36. Водночас, згідно наданих довідок №402 та №403 від 09.04.2024 року про підтвердження наявного трудового стажу, виданих ПАТ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», позивач працювала за посадою «геолог підземний», що передбачено пунктом «г» підрозділу І «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях» видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень», «Гірничі роботи» Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36.
До вказаного рішення оформлено розрахунок стажу позивача згідно форми РС-право.
Водночас, за твердженням позивача, згідно вищевказаного розрахунку стажу згідно форми РС-право вбачається, що періоди її роботи з 26.08.1993 по 31.12.1994, з 01.01.1996 по 25.02.1997, з 03.08.2016 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.03.2017, з 01.04.2017 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.03.2019, з 01.04.2019 по 28.02.2021, з 01.03,2021 по 31,03.2021, з 01.04.2021 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 11.04.2025 не зараховані до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1.
Не погодившись із вищезазначеним рішенням пенсійного органу та вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась за захистом власних прав та інтересів в адміністративному судочинстві в межах даної справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов, відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до статті першої Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).
Згідно ч.1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За ч.1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Аналізуючи вищевказане, підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є:
наявність професії чи посади у Списку №1;
підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць;
виконання робіт в умовах, передбачених відповідним Списком, протягом повного робочого дня на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Варто зазначити, що з 29.03.2017 року позивачу вже призначено пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV.
Згідно абз.4 ч.4 ст.42 Закону №1058-IV якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Згідно ст.1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року №345-VI (далі - Закон №345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
За ч.1 ст.8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
За змістом пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 було затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
У розділі І «Гірничі роботи» Списку №1 містяться посади, що пов'язані із видобуванням корисних копалин, геологорозвідувальними роботами, будівництвом, реконструкцією, технічним переозброєнням і капітальним ремонтом шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд.
У підрозділі І «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділі І «Гірничі роботи» Списку №1 містяться наступні посади: геолог та дільничий геолог.
Крім того, згідно довідок №402 та №403 від 09.04.2024 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Приватним акціонерним товариством «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», вбачається, що позивач працювала на підземних роботах у приватному акціонерному товаристві «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», зокрема, за період з 17.05.2010 року по 10.01.2011 року, з 14.02.2011 року по 02.08.2016 року, з 28.11.2022 року по теперішній час виконувала роботи, передбачені підрозділом І розділом І Списком №1, за, посадою «геолог підземний».
Верховним Судом у постановах від 11.07.2019 року у справі №345/3954/16-а та від 05.12.2019 року у справі №345/4462/16-а викладено правовий висновок, що статтю 1 Закону №345-VI слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
За ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи вищевказане, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону №345-VI, належать працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день при наявності стажу на підземних роботах не менш як 7,5 року для жінок.
Варто зазначити, що в оскаржуваному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №о/р 914550176758 від 02.10.2025 року позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії, в обґрунтування чого зазначено, що позивач працювала за посадою «геолог підземний», а на вказану посаду не поширюються приписи ч.1 ст.8 Закону №345-VI.
Водночас, як вже було зазначено судом, позивачу з 29.03.2017 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, тобто, за позивачем встановлено факт роботи на посаді, передбаченій Списком №1, а також факт виконання робіт в умовах, передбачених відповідним Списком, протягом повного робочого дня на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
На думку суду, відмова у перерахунку пенсії позивача на підставі абз.3 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV через нібито невідповідність професії позивача «геолог підземний» приписам ч.1 ст.8 Закону №345-VI, на думку суду, протирічить тому факту, що позивачу вже було з 29.03.2017 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, враховувавши при цьому до пільгового стажу саме періоди роботи позивача на посаді геолога.
При цьому, згідно розрахунку стажу форми РС-право, пільговий стаж позивача за списком №1 складає 8 років 0 місяців 0 днів, що відповідає необхідній кількості стажу (7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України,
Отже, на думку суду, з урахуванням наявного пільгового стажу більше 7,5 років за Списком №1, позивач має право на перерахунок пенсії у розмірі 80% заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, на підставі абз.3 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV, що свідчить про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № о/р НОМЕР_2 від 02.10.2025 року, та необхідність його скасування.
Крім того, позивач посилається на те, що згідно розрахунку стажу згідно форми РС-право вбачається, що періоди її роботи з 26.08.1993 по 31.12.1994, з 01.01.1996 по 25.02.1997 безпідставно зараховані до пільгового стажу за Списком №2.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року №13-1 (далі Порядок № 22-1).
За приписами пункту 2.7 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
За п.п.2 п.2.1 до заяви додаються такі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи).
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 року по справі №234/13910/17 зазначив, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутністю трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Суд також зазначає, що відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Варто зазначити, що у наданій позивачем до суду довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів №142 від 16.02.2017 року, виданої відокремленим підрозділом «Шахта «Стаханова», вбачається, що позивач у період з 26.08.1993 року по 25.0.1997 року працювала повний робочий день на шахті Стаханова на посаді геолог, була зайнята на підземній роботі 50% и більше робочого часу, що передбачено Списком №1 розділом І підрозділом І.
Разом з тим, у вказаній довідці відсутні відомості про проведення атестації робочих місць.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41.
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з п.4 Порядку проведення атестації та підп.1.5 п.1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
В п.4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Таким чином, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Обов'язок проведення атестації робочих місць законодавством покладено на керівників підприємств, а тому у випадку її не проведення або неякісного проведення призводить до позбавлення громадян їхнього конституційного права на соціальний захист, і зокрема, на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, що є неправомірним.
Тобто, на думку суду, особа, яка працює на посаді, віднесеної до Списку №1, та по якій має бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов'язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.
За таких обставин, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Вищевказана правова позиція буза викладена у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 року по справі №540/1344/21.
Отже, враховуючи вищевказане, відповідачем за час розгляду справи не було доведено необхідність для зарахування періоду роботи позивача з 26.08.1993 року по 25.02.1997 року на шахті Стаханова на посаді геолога до пільгового стажу роботи за Списком №2, замість Списку №1.
Вищевказані обставини свідчать про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати періоди позивача з 26.08.1993 по 31.12.1994, з 01.01.1996 по 25.02.1997 до пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1.
Також позивач посилалась у відзиві на те, що їй безпідставно не було зараховано до пільгового стажу за Списком №1 періоди її роботи на посаді геолога з 03.08.2016 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.03.2017, з 01.04.2017 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.03.2019, з 01.04.2019 по 28.02.2021, з 01.03.2021 по 31.03.2021, з 01.04.2021 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 11.04.2025.
З цього приводу суд зазначає, що до суду та пенсійного органу позивачем було надано довідку №403 від 09.04.2024 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Приватним акціонерним товариством «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», з якої вбачається, що позивач працює повний робочий день на підземних роботах у приватному акціонерному товаристві «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», зокрема, за період з 28.11.2022 року по 09.04.2024 року (дата видачі спірної довідки) виконувала роботи, передбачені підрозділом І розділом І Списком №1, за професією, посадою «геолог підземний». Дані професії підтверджені результатом атестації робочих місць.
Враховуючи вищевказане, відповідачем за час розгляду справи не було доведено підстав незарахування періоду роботи позивача до пільгового стажу за Списком №1 з 28.11.2022 року по 09.04.2024 року на приватному акціонерному товаристві «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ» на посаді геолога підземного до пільгового стажу роботи за Списком №1.
Водночас, варто зазначити, що позивачем не надано до суду доказів виконання роботи, яка підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1, за період з 03.08.2016 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.03.2017, з 01.04.2017 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.03.2019, з 01.04.2019 по 28.02.2021, з 01.03.2021 по 31.03.2021, з 01.04.2021 по 28.11.2022 року, та з 10.04.2024 року по 11.04.2025 року.
Так, суд враховує, що у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , виданої на ім'я позивача, зазначено, що з 14.02.2011 року по 11.04.2025 року позивач працювала на посаді геолога в Приватному акціонерному товаристві «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ». Водночас, позивач не надає уточнюючої довідки Приватного акціонерного товариства «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ» за період роботи позивача з 03.08.2016 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.03.2017, з 01.04.2017 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.03.2019, з 01.04.2019 по 28.02.2021, з 01.03.2021 по 31.03.2021, з 01.04.2021 по 28.11.2022 року, та з 10.04.2024 року по 11.04.2025 року, для можливості зарахування такого періоду до пільгового стажу за Списком №1.
Враховуючи вищевказане, позивачем не було надано відповідних доказів для зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів її роботи з 03.08.2016 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 31.03.2017, з 01.04.2017 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 31.03.2019, з 01.04.2019 по 28.02.2021, з 01.03.2021 по 31.03.2021, з 01.04.2021 по 28.11.2022 року, та з 10.04.2024 року по 11.04.2025 року у Приватному акціонерному товариству «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ», а тому у пенсійного органу відсутні підстави для врахування спірного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1.
Щодо заявленої вимоги зобов'язального характеру суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
З огляду на встановлені обставини у справі №420/36498/25 суд вважає необхідним для належного захисту прав та інтересів позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.09.2025 року про перерахунок її пенсії на підставі абз.3 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV у розмірі 80% заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, зарахувавши періоди її роботи з 26.08.1993 року по 25.02.1997 року на шахті Стаханова, з 28.11.2022 року по 09.04.2024 року на приватному акціонерному товаристві «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ» до пільгового стажу за Списком №1.
В іншій частині позовні вимоги зобов'язального характеру задоволенню не підлягають з вищенаведених мотивів.
Висновки про те, що дії зобов'язального характеру щодо розгляду питання про призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії, узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23.
Також вказана позиція була також висловлена П'ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 29.07.2024 року у справі №420/4839/24.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, суд вважає необхідним стягнути на її користь суму сплаченого судового збору у розмірі 1 211,20 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №о/р НОМЕР_2 від 02.10.2025 року про відмову у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.09.2025 року про перерахунок її пенсії на підставі абз.3 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV у розмірі 80% заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, зарахувавши періоди її роботи з 26.08.1993 року по 25.02.1997 року на шахті Стаханова, з 28.11.2022 року по 09.04.2024 року на приватному акціонерному товаристві «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПОКРОВСЬКЕ» до пільгового стажу за Списком №1.
В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344).
Суддя О.В. Білостоцький