30 квітня 2026 року Справа № 320/44229/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження позовну Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Клімат» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний Суд» звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Клімат» (далі - позивач) із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління державної податкової служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.10.2023 за №9699889/35837877;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Клімат» №9 від 22.06.2023 датою її надходження на реєстрацію;
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління державної податкової служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.10.2023 за №9699888/35837877;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Клімат» №17 від 27.06.2023 датою її надходження на реєстрацію;
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління державної податкової служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.10.2023 за №9699887/35837877;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Клімат» №18 від 27.06.2023 датою її надходження на реєстрацію;
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління державної податкової служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.10.2023 за №9715435/35837877;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Клімат» №21 від 29.06.2023 датою її надходження на реєстрацію;
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління державної податкової служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.10.2023 року за №9715437/35837877;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Клімат» №19 від 27.06.2023 року датою її надходження на реєстрацію;
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління державної податкової служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.10.2023 за №9715436/35837877;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Абсолют-Клімат» №20 від 29.06.2023 датою її надходження на реєстрацію.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову.
22.06.2024 на адресу суду від позивача надійшли документи по справі, направлені засобами поштового зв'язку, дослідивши які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 25.12.2023 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами. Витребувано від позивача та відповідачів докази, запропоновано відповідачам протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
27.08.2024 через підсистему «Електронний Суд» представником позивача подано клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 16.08.2024.
12.09.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача-2 (ДПС України) надійшов відзив на позовну заяву.
13.09.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача-1 (ГУ ДПС у м. Києві) надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
17.09.2024 через підсистему «Електронний Суд» представником позивача подано відповідь на відзив, у якій повторно наголошено на протиправності спірних рішень.
10.12.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача-1 (ГУ ДПС у м. Києві) надійшло клопотання про витребування доказів, у якому відповідач-1 просив суд витребувати від АТ «Райффайзен Банк» інформацію щодо:
- дати відкриття банківського рахунку ТОВ «Абсолют-Клімат» (код ЄДРПОУ 35837877) НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Райффайзен Банк»;
- руху коштів по банківському рахунку ТОВ «Абсолют-Клімат» (код ЄДРПОУ 35837877) НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Райффайзен Банк»;
- підтвердження автентичності (справжності) платіжних доручень видані АТ «Райффайзен Банк», а саме:
1) платіжне доручення №613 від 27.06.2023 UA643808050000000026000353614;
2) платіжне доручення №625 від 27.06.2023 UA643808050000000026000353614;
3) платіжне доручення №626 від 27.06.2023 UA643808050000000026000353614.
Вищевказане клопотання мотивоване тим, що на підтвердження здійснення операцій, зазначених в податкових накладних, ТОВ «Абсолют-Клімат» надано копії платіжних доручень від 27.06.2023 №613, №625 та №626, які на переконання відповідача-1 є сумнівними, складеними з порушенням Постанови Правління Національного банку України від 29.07.2022 №163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті користувачів платіжних послуг», якою встановлено вказівки щодо назви, заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів.
Розглянувши клопотання відповідача-1, суд не знаходить підстав для їх задоволення з огляду на наступне.
Щодо вимог відповідача-1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України, яка кореспондується із частиною четвертою статті 12 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).
Аналізуючи спірні правовідносини суд зауважує, що ця справа не належить до категорії справ, які не можуть розглядатися за правилами спрощеного провадження у значенні згаданих статей, а тому суд, беручи до уваги передбачені частиною третьою статті 257 КАС України чинники, може розглянути її як за правилами загального позовного провадження, так і за правилами спрощеного позовного провадження, якщо дійде такого висновку.
Аналогічний правовий підхід до застосування норм процесуального права викладено в постанові Верховного Суду від 09.01.2024 у справі № 640/19582/21.
Разом з цим, суд наголошує, що предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у частині четвертій статті 12 КАС України та частині четвертій статті 257 КАС України.
Суд у наведеній частині наголошує, що відповідач-1 помилково трактує положення частини четвертої статті 12 КАС України, оскільки останні стосуються оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд зазначає, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є рішеннями, на підставі яких суб'єктом владних повноважень може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача-1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Щодо вимог відповідача-1 про витребування доказів суд зазначає наступне.
За змістом частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (частина друга статті 79 КАС України).
Водночас особливості витребування доказів наведені у статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої згаданої статті учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, має право подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому, відповідно до частини другої статті 80 КАС України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до частини третьої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини четвертої статті 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (серед інших рішень та mutatis mutandis, «Кресс проти Франції» (Kress v. France), [GC], №39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; «Ф.С.Б. проти Італії» (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, Серія A №208-B, п. 33; «Т. проти Італії» (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; та «Кайя проти Австрії» (Kaya v. Austria), № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).
Гарантії Статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є вчинення операцій із доказами на процесуальному рівні. Прийнятність доказів або спосіб їх оцінки за обставинами справи, у першу чергу питання національних судів, чиїм завданням є оцінка доказів у процесі слухання справи (Garcнa Ruiz v. Spain (Гарсіа Руїз проти Іспанії) [ВП], § 28; Farange S.A. v. France (Фаранж проти Франції) (dйc.)).
Відповідно до положень частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Суд зазначає, що дана справа розглядається судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, передбаченому статтею 262 КАС України.
Також суд зауважує, що предметом розгляду у даній справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 зазначив, що при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі встановлення належності виконання платниками податків - визначених законодавством податкових обов'язків.
Посилання контролюючого органу на те, що у платіжних дорученнях зазначено найменування банківської установи АТ «Райффайзен Банк Аваль», тоді як на момент їх видачі банк був перейменований на АТ «Райффайзен Банк», є формальним та не має правового значення для вирішення спору з огляду на таке.
Зміна найменування юридичної особи не є її припиненням чи реорганізацією та не впливає на її правосуб'єктність, оскільки така особа продовжує свою діяльність із збереженням ідентифікаційного коду та інших реквізитів. Відтак зазначення у платіжних документах попереднього найменування банку не свідчить про недійсність таких документів і не впливає на їх юридичну силу.
Платіжні доручення містять усі необхідні реквізити, які дозволяють однозначно ідентифікувати банківську установу та підтверджують факт здійснення відповідних фінансових операцій. Контролюючим органом не наведено жодних доводів чи доказів, які б свідчили про неможливість ідентифікації банку або недостовірність зазначених у платіжних документах відомостей.
Також доводи відповідача-1 щодо того, що позивачем надано «платіжні доручення», а не «платіжні інструкції», є безпідставними та зводяться до формального тлумачення термінології. Із набранням чинності Законом України «Про платіжні послуги» №1591-IX від 30.06.2021 та Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України №163 від 29.07.2022, змінено лише назву відповідного розрахункового документа, тоді як його правова природа, зміст та функціональне призначення залишилися незмінними. Подані позивачем платіжні документи незалежно від їх найменування містять усі необхідні реквізити платіжної інструкції та підтверджують факт здійснення відповідних платежів. З огляду на викладене, з урахуванням того, що в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії документів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача-1 про витребування доказів.
Відповідно до частини п'ятої статті 243 КАС України окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.
Керуючись статтями 72, 77, 79, 80, 91, 92, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотань Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про витребування доказів.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали суду можуть бути наведені в апеляційній скарзі на судове рішення суду першої інстанції.
Суддя Кушнова А.О.