Ухвала від 30.04.2026 по справі 320/16576/26

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

30 квітня 2026 року м. Київ 320/16576/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду зверну ОСОБА_1 з позовом до Департаменту патрульної поліції та просить суд:

дії відповідача з проведення його огляду 06.04.2026 на стан алкагольного , наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - визнати незаконними.

Відповідно до положень ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 КАС України, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 5 ст. 125 Конституції України визначено, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

За визначенням, наведеним у п. 3 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Частина 1 ст. 2 КАС України встановлює, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (ч. 1 ст. 18 Закону України “Про судоустрій і статус суддів»).

Адміністративна юрисдикція визначається КАС України за допомогою трьох критеріїв, а саме: предметної (родової), інстанційної (функціональної) та територіальної (просторової) (підсудності).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суд звертає увагу, що ст. 20 КАС України встановлені правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності

При цьому, у силу ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених ч. 1 та 3 цієї статті.

Частиною 3 ст. 27 КАС України, яка визначає виключну підсудність, передбачено, що підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.

Провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності віднесені даним Кодексом до окремих категорій термінових адміністративних справ (ст. 286 КАС України).

Частиною 1 ст. 286 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Аналіз наведених норм вказує, що КАС України чітко визначає розмежування предметної юрисдикції між місцевими загальними судами як адміністративними судами та окружними адміністративними судами, зокрема, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з поданого позову, позивач фактично оскаржує дії поліцейського щодо проведення огляду позивачаз метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ч. 1 ст. 260, ч. 1 і 2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан сп'яніння. Огляд водіїв на стан сп'яніння є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, що проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Частиною 3 ст. 266 КУпАП передбачено, що в разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Згідно з ч. 1 ст. 267 КУпАП застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі огляд на стан сп'яніння, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 267 КУпАП у контексті з положеннями КАС України, за правилами адміністративного судочинства підлягають розгляду публічно-правові спори, що виникають з приводу проведення огляду водіїв на стан сп'яніння суб'єктом владних повноважень, визначеним у ст. 266 КУпАП, а саме: поліцейським.

Вищевикладене підтверджує, що дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень у правовідносинах, що склалися з приводу вчинення адміністративного правопорушення та притягнення особи до адміністративної відповідальності слід розглядати в контексті норм КУпАП, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України та ч.1 ст.286 КАС України предметно підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Таким чином матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними не підсудна Київському окружному адміністративному суду за предметною юрисдикцією.

Суд зазначає, що положеннями КАС України не передбачено правових наслідків подання позовної заяви без дотриманням правил предметної юрисдикції, в свою чергу, процесуальний закон не містить і норми про процесуальну аналогію.

У даному контексті суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 згідно якої відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15, від 27.11.2019 у справі № 629/847/15-к, від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14, від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Відтак, у даному випадку, суд вважає за доцільне застосувати за аналогією закону п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України, відповідно до якого суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Отже, як правило, такі спори вирішуються за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, але не виключно. Позивач має право звернутися до адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дану справу слід передати на розгляд місцевого загального суду як адміністративного за місцем проживання позивача у справі ( АДРЕСА_1 ), а саме Солом'янському районному суду у місті Києві (м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25).

За змістом ч. 3 ст. 317 КАС України розгляд справи неповноважним складом суду є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених ст. 20, 22, 25-28 КАС України.

Керуючись ст. 25, 26, 29, 171, 243, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

1.Справу 320/16576/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними передати за підсудністю до Солом'янського районного суду у місті Києві.

2.Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

3.Копію ухвали надіслати (вручити) позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Головенко О.Д.

Попередній документ
136117646
Наступний документ
136117648
Інформація про рішення:
№ рішення: 136117647
№ справи: 320/16576/26
Дата рішення: 30.04.2026
Дата публікації: 04.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено за підсудністю (30.04.2026)
Дата надходження: 20.04.2026
Предмет позову: про визнання дій протиправними
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ГОЛОВЕНКО О Д
відповідач (боржник):
Департамент патрульної поліції Національної поліції України
позивач (заявник):
Сушко Ярослав Олександрович
представник позивача:
Лобіков Дмитро Валентинович