29 квітня 2026 року Київ № 320/24025/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» до Міністерства економіки України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (АТ «Укртатнафта, товариство) (попереднє найменування: Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства економіки України (Мінекономіки, відповідач):
Просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економіки України про відмову у видачі ПАТ «Укртатнафта» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що здійснюються відповідно до Контракту від 08.09.2022 №08092022К-601, укладеного з Компанією «KRALOVOPOLSKA, a.s.», яке затверджено наказом Міністерства економіки України від 25.08.2023 за №12138 та про відмову у видачі ПАТ «Укртатнафта» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що здійснюються відповідно до Контракту від 08.09.2022 №08092022К-601, укладеного з Компанією «KRALOVOPOLSKA, a.s.», яке затверджено наказом Міністерства економіки України від 13.10.2023 за №15379;
- зобов'язати Міністерство економіки України видати Публічному акціонерному товариству «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (код ЄДРПОУ 00152307) висновок щодо продовження граничних строків розрахунків до 18.07.2023 року включно за операцією з поставки на митну територію України Колони К-601 відповідно до Контракту від 08.09.2022 №08092022К-601, укладеного з Компанією «KRALOVOPOLSKA, a.s.».
Ухвалою суду від 05.06.2024 (суддя Балаклицький А.І.) відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи з підстав, зазначених у ньому.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цю справу передано на розгляд судді Скрипці І.М.
Ухвалою суду від 28.10.2024 справу прийнято до провадження, позовну заяву залишено без руху на підставі частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено строк та визначено спосіб для усунення недоліків.
Ухвалою від 11.12.2024 продовжено розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що господарські операції з виготовлення та транспортування Колони К-6014 підпадали під перелік операцій з імпорту, що визначені у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України №104, якою затверджено Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (Порядок №104). За таких обставин, на переконання позивача, відповідач прийняв необґрунтоване рішення про відмову у видачі ПАТ «Укртатнафта» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що здійснюються відповідно до Контракту від 08.09.2022 №08092022К-601, укладеного з Компанією «KRALOVOPOLSKA, a.s.», посилаючись на відсутність письмового перекладу додатків. Вважає, що оскаржувані накази прийняті відповідачем внаслідок застосування ним формального підходу при розгляді заяв від 14.07.2023 та від 12.09.2023 щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операція експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, що має наслідком непропорційність такого рішення, адже останнє не забезпечує баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване таке спірне рішення. В той же час, щодо рішення про відмову, яке прийнято на підставі заяви від 12.09.2023, вказано, що, незважаючи на те, що ПАТ «Укртатнафта» були додані всі документи з перекладеними додатками №2 та №3, Мінекономіки відмовило у видачі висновку у зв'язку з тим, що строк продовження розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів обчислюється не раніше одержання Мінекономіки документів. Однак, передбачений пунктом 10 Порядку №104 виключний перелік випадків за яких може бути відмовлено у видачі висновку не містить такої підстави для відмови.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про безпідставність позовних вимог. Зокрема, зауважено, що згідно Порядку №104, яким визначено механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, встановлено, що у разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт), а також його невід'ємна частина викладені іноземною мовою, до заяви додається його (їх) переклад українською мовою, засвідчений підписом резидента або його уповноваженого представника, зокрема, із використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису заявника. На думку відповідача, подаючи заяву від 14.07.2023 позивач свідомо не дотримався вимог пункту 3 Порядку № 104 та не надав до комплекту документів перекладу на українську мову додатку № 2 та додатку № 3 до Контракту, які відповідно до пункту 12.1 Контракту є його невід'ємними частинами. Стосовно заяви від 12.09.2023, звернуто увагу, що у Мінекономіки не було законних підстав на продовження строків розрахунків за контрактом на строк, що вже минув. При цьому відповідачем не заперечується факт незначного перевищення строку розгляду заяв від 14.07.2023 та від 12.09.2023, однак останній вважає, що таке порушення не може бути єдиною та беззаперечною підставою для визнання протиправним спірних наказів.
На відзив відповідача позивачем подано відповідь, зі змісту якої слідує, що нормами Порядку №104 не визначено чіткого пакету документів, який має бути поданий заявником у разі подання заяви про отримання висновку щодо одного і того ж контракту. ПАТ «Укртатнафта» тричі зверталося до Мінекономіки з заявами про продовження строків на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків по імпортній операції з поставки Колони К-601 по Контракту від 08.09.2022 №08092022K-601, а саме: із заявами від 21.03.2023, від 14.07.2023, від 22.09.2023. При цьому, на підставі заяви від 21.03.2023 відповідачем прийнято наказ від 29.05.2023 №4411, яким продовжено граничні строки розрахунків по Контракту від 08.09.2022 №08092022К-601 до 08.07.2023, а отже обставини неподання АТ «Укртатнафта» перекладу додатків №2 та №3, при наявності підтвердженого факту прийняття Висновку про проводження розрахунків на підставі аналогічних документів, не можуть свідчити про порушення позивачем положень пункту 3 Порядку №104. Просить звернути увагу, що ні Додаток №2, ні Додаток №3 не містять ніякої нової інформації та жодним чином не повинні були впливати на розгляд заяви від 14.07.2023, оскільки вказані документи були враховані як належні при прийнятті наказу від 29.05.2023 №4411.
Позивач також надсилав клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін. Обґрунтували таке клопотання тим, що у разі відмови у позові сума пені в сфері зовнішньо-економічної діяльності, яка буде застосована до позивача податковим органом, складатиме у гривневому еквіваленті 673 550, 99 грн, враховуючи факти обстрілів об'єктів товариства.
Так, за нормами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
За приписами частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно із частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Предметом позову у цій справі є питання правомірності рішень про зупинення реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Такі рішення не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У той же час, лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи у судовому засіданні не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справах незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, як і не вимагають обов'язкового розгляду справи саме у судовому засіданні лише з урахуванням викладеного волевиявлення учасника процесу про це. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов'язковому порядку у судових засіданнях усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи щодо необхідності чи доцільності проведення судового засідання, та не відповідало б меті ефективності інституту спрощеного провадження. Тим більш, в умовах надмірного навантаження Київського окружного адміністративного суду це б не сприяло процесуальній економії.
Суд вважає, що обставини цієї справи не потребують обов'язкового проведення судового засідання, так як повний та всебічний розгляд справи є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від його форми або того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості подати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.
У зв'язку із наведеним, суд резюмує відсутність підстав для задоволення відповідного клопотання.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ПАТ «Укртатнафта» укладено з Компанією «KRALOVOPOLSKA, a.s.» Чеська республіка) Контракт від 08.09.2022 №08092022K-601 щодо поставки Колони К-601 (Товару).
Умовами цього Контракту передбачено, що Товар поставляється на умовах FCA Czech Republic, Brno, Krizikova 2989/68A (Інкотермс 2020).
Загальна вартість Контракту складає 805 000,00 Євро на умовах поставки Czech Republic, Brno, Krizikova 2989/68A, 61200 (Інкотермс 2020).
Покупець здійснює оплату за Товар Продавцю у такому порядку: 70% попередня оплата від загальної вартості Контракту протягом 15 банківських днів після підписання Контракту Сторонами на підставі інвойсу, виставленого Продавцем від загальної вартості Контракту за готовністю Товару до відвантаження.
Строк поставки Товару - 270 календарних днів з дати здійснення Покупцем передоплати відповідно до пункту 4.1. Контракту на умовах FCA Czech Republic. Krizikova 2989/68А, 61200 (Інкотермс 2020).
Компанією «KRALOVOPOLSKA, a.s.» був виставлений інвойс №750003288 05.10.2022 на попередню оплату в розмірі 70% від загальної вартості Контракт суму 563 500,00 євро.
Позивач платіжним дорученням №76811 від 11.10.2022 сплатив 563 500,00 євро.
21.03.2023 ПАТ «Укртатнафта» звернулося до Мінекономіки із заявою на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, в якій просило продовжити строки розрахунків за Контрактом у зв'язку з тим, що строк виготовлення обладнання складає 270 днів, тобто перевищує 180 днів.
До заяви додано копії: довіреності №14/03-55 від 29.12.2022 на підтвердження повноважень особи, яка підписала заяву; Контракту від 08.09.2022 №08092022К-601 з додатками №1, №2, №3, №4, платіжного доручення №76811 від 11.10.2022 та свіфту від 11.10.2022; попереднього рахунку (інвойсу) №750003288 від 05.10.2022, довіреності №14/03-07 від 27.12.2022 на підтвердження повноважень особи, що засвідчила копії документів.
Наказом Мінекономіки №4411 від 29.05.2023 затверджений Висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією на суму 563 500,00 євро з поставки Колони К-601. Строк продовження розрахунків -з 3.09.04.2023 по 08.07.2023.
Додатковою угодою №1 до Контракту від 07.06.2023 ПАТ «Укртатнафта» та Компанія «KRALOVOPOLSKA, a.s.» погодили зменшення загальної вартості Контракту до 794 000,00 євро у зв'язку з непроведенням термообробки товару при виготовленні.
22.06.2023 Компанія «KRALOVOPOLSKA, a.s.» виставило інвойс №420002056 від 22.06.2023 щодо оплати 30% від загальної вартості Контракту на суму 230 500,00 євро.
ПАТ «Укртатнафта» на підставі платіжної інструкції №02020 від 04.07.2023 сплатило 230 500,00 євро.
Від Компанії «KRALOVOPOLSKA, a.s.» позивачем отримано лист від 23.06.2023 №420000/023/2023, яким повідомлено про завершення виконання робіт та готовність до відвантаження Колони К-601 станом на 09.07.2023.
Між сторонами укладено Договір заявку №03-7/23 від 03.07.2023, визначені наступні умови: дата завантаження 11.07.2023, дата розвантаження до 25.07.2023.
Оскільки наказом Мінекономіки №4411 від 29.05.2023 граничний свіфт розрахунків був продовжений лише до 08.07.2023 включно, позивач повторно звернувся до Мінекономіки з заявою від 14.07.2023 щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком.
Проте, листом Мінекономіки №4432-10/3081-000 25.08.2023 ПАТ «Укртатнафта» повідомлено, що за результатами розгляду заяви від 14.07.2023, відповідно до абзацу 3 пункту 10 Порядку №104 прийнято рішення про відмову у видачі висновку. Рішення про відмову оформлено наказом №12138 від 25.08.2023.
Підставою для прийняття рішення про зазначено ненадання перекладу на українську мову додатків №2 та №3.
12.09.2023 ПАТ «Укртатнафта» повторно звернулося до Мінекономіки із заявою про надання висновку про продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, у якій просило у зв'язку з митним оформленням Колони K-601 18.07.2023 продовжити граничний строк розрахунків до 18.07.2023.
Однак, листом Мінекономіки №4432-10/3081-07 від 25.08.2023 позивача повідомлено, що за результатами розгляду його заяви, відповідно до абзацу 3 пункту 10 Порядку № №104, прийнято рішення про відмову у видачі висновку. Рішення про відмову оформлено наказом Мінекономіки №15379 від 13.10.2023.
Підставою для прийняття зазначено, що строк продовження розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів обчислюється не раніше одержання Мінекономіки документів.
Вважаючи протиправними прийняті накази Міністерства економіки України про відмову у видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що здійснюються відповідно до зовнішньоекономічного контракту, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначеннями у статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII (Закон № 959-XII) зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами; зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності; імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами;
Переказ валютних коштів за межі України - переказ грошових (валютних) коштів на користь (на рахунок) іноземного суб'єкта господарської діяльності або у банківсько-кредитну установу, що не є суб'єктом господарської діяльності України.
Згідно із частиною першою статті 5 Закону № 959-XII усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб'єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ визначені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (Закон № 2473-VIII).
Валютне регулювання в Україні ґрунтується, зокрема на принципі свободи здійснення валютних операцій, який, відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 2473-VIII, передбачає право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн, та придбавати валютні цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України валютні цінності; запровадження обмежень і заходів захисту виключно з підстав та у порядку, визначених законом, з метою забезпечення стабільності фінансової системи і рівноваги платіжного балансу України; недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у валютні операції.
Згідно із частиною першої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
При цьому в частині третій статті 13 Закону № 2473-VIII закріплено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
За нормами частини четвертої статті 13 Закону № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п'яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку.
Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань, видає в установленому порядку висновки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (підпункт 236 пункту 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459).
Частиною четвертою статті 13 Закону № 2473-VIII встановлено, що порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104 затверджено Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (Порядок № 104), згідно із пунктом 1 якого цей Порядок визначає механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі - висновки), перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду.
Відповідно до абзацу 7 пункту 2 Порядку № 104 висновок видається Мінекономіки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, зокрема, під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.
За змістом пункту 3 Порядку № 104 для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі такі документи:
- заяву на одержання висновку (далі - заява) за формою, затвердженою Мінекономіки, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період;
- копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід'ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову;
- копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), засвідчені в установленому законодавством порядку;
- копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку.
Оформлення та подання резидентами в електронній формі для одержання висновку документів, оформлення та видача Мінекономіки в електронній формі висновку здійснюються через Єдиний державний портал адміністративних послуг згідно з вимогами законодавства у сфері електронних довірчих послуг і цього Порядку.
За правилами, визначеними у пунктах 4 - 9 Порядку № 104 Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.
Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінекономіки не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.
Строк продовження розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів обчислюється не раніше одержання Мінекономіки документів.
Висновок оформлюється в електронній формі та/або паперовому вигляді в одному примірнику за формою, затвердженою Мінекономіки.
Видача висновку здійснюється безоплатно.
Висновок видається резиденту в паперовому вигляді за наявності документа, що посвідчує його особу, або уповноваженому представникові резидента за умови подання до Мінекономіки оригіналу довіреності, що засвідчує право на одержання висновку, та документа, що посвідчує особу представника.
Видача висновку, оформленого в електронній формі, здійснюється шляхом його надсилання через Єдиний державний портал адміністративних послуг до персонального кабінету резидента (за його наявності), зазначеного у заяві на одержання висновку, протягом одного робочого дня з дня видачі висновку.
За приписами пункту 10 Порядку № 104 у видачі висновку може бути відмовлено у разі, коли:
- у поданих резидентом документах виявлено недостовірну інформацію;
- документи подано з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 цього Порядку, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів;
- заява, додані до неї документи (документ) підписані (засвідчені) особою, яка не має на це повноважень;
- у зовнішньоекономічному договорі (контракті) відсутні істотні умови договору, передбачені законодавством;
- операція резидента з експорту (імпорту) товарів не належить до окремої операції, визначеної пунктом 2 цього Порядку;
- операція резидента здійснюється з товарами, що включені до переліку товарів, за якими звернення про видачу висновку залишаються без розгляду, згідно з додатком;
- продовження строків розрахунків виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) за операцією з експорту (імпорту) товарів зумовлено форс-мажорними обставинами;
- у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про резидента або наявні відомості про його припинення.
Згідно із пунктом 12 Порядку № 104 у рішенні про відмову у видачі висновку зазначаються причини відмови з посиланням на положення законодавства.
Повідомлення про відмову у видачі висновку надсилається резиденту поштою на адресу його місцезнаходження та/або в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг до персонального кабінету резидента (за його наявності) не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про відмову у видачі висновку. За вибором резидента повідомлення про відмову у видачі висновку може бути отримано резидентом особисто.
Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку; перелік документів, які подаються резидентом для отримання висновку, неподання яких має своїм наслідком відмову у видачі висновку, визначено Порядком № 104; Порядок № 104 не містить інших вимог до змісту зовнішньоекономічних договорів (контрактів), окрім наявності в ньому істотних умов договору; оцінці під час розгляду відповідної заяви підлягає не лише зовнішньоекономічний договір, а весь пакет наданих документів, про що свідчить вимога щодо його комплектності та правильного оформлення (підписання, перекладу, засвідчення) документів; рішення про відмову у видачі висновку має містити причини відмови у його видачі із посиланням на положення чинного законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.05.2025 у справі №240/12058/24.
З матеріалів справи з'ясовано, що підставою для відмови у видачі позивачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів (наказ Міністерства економіки України від 25.08.2023 за №12138) слугувало ненадання позивачем перекладу на українську мову додатку №2 та додатку №3, які відповідно до пункту 12.1 Контракту є його невід'ємними частинами.
Суд звертає увагу, що однією з передбачених пунктом 10 Порядку № 104 підстав для відмови у видачі висновку є те, що документи подано з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 цього Порядку, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів.
При цьому, будучи наділеним правом звернутися до Мінекономіки за отриманням висновку та маючи бажання реалізувати таке право, позивач повинен погодитись із встановленим державою порядком та подати пакет документів саме у відповідності до положень пункту 3 Порядку №104, зокрема, надати копії додатків, листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків.
За вказаним порядком у позивача не має права вибору, які саме документи подавати для отримання висновку, адже визначено конкретний перелік, який не може тлумачитись звужено за бажанням позивача.
Пунктом 3 Порядку №104 передбачено, що для одержання висновку резидент надсилає копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід'ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову.
Таким чином, судом встановлено, а позивачем не спростовано, що при поданні заяви від 14.07.2023 останнім порушено вимоги пункту 3 Порядку № 104, оскільки не надано перекладу Додатків №№ 2, 3 до Контракту.
У той же час, суд вважає необґрунтованими посилання АТ «Укртатнафта» на те, що при поданні заяви від 21.03.2023, за результатами розгляду якої прийнято наказ від 29.05.2023 №4411 про продовження граничних строків розрахунків до 08.07.2023, ним також не подавався переклад Додатків №№ 2,3 до Контракту, та звертає увагу, що Наказ №4411 не входить до предмету розгляду у цій справі і оцінка правомірності такому, у межах розгляду цієї справи не надається.
Щодо заяви позивача від 12.09.2023, слід вказати наступне.
Встановлено, що 18.09.2023 на адресу Мінекономіки надійшла заява ПАТ «Укртатнафта» про продовження граничних строків розрахунків за операціями, що здійснюються відповідно до Контракту від 08.09.2022, до 18.07.2023.
Пунктом 6 Порядку № 104 визначено, що строк продовження розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів обчислюється з дня закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту та імпорту товарів aбo строку, установленого відповідно до висновку Мінекономіки, виданого раніше за цією операцією.
Тобто, у відповідача відсутні повноваження видавати висновок на період, який настав раніше, ніж Мінекономіки отримало документи.
Отже, зважаючи на те, що станом на 18.07.2023 зовнішньоекономічна операція вже закінчена, відсутні підстави для надання висновку щодо продовження строків розрахунків за заявою позивача від 12.09.2023.
Суд враховує доводи позивача про допущення відповідачем окремих порушень процедури прийняття оскаржуваних рішень.
Разом з тим, окремі порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень самі по собі можуть бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Суд наголошує, що скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Зазначене відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 та від 22.05.2020 у справі №825/2328/16.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявності порушень відповідачем процедури прийняття оскаржуваних рішень, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду заяв.
Беручи до уваги наведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд констатує відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи, зокрема, судових витрат по сплаті судового збору у розмірі, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову такі судові витрати покладаються на суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.