29 квітня 2026 року справа №320/51162/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо відмови ОСОБА_1 в підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області оновленої довідки про грошове забезпечення, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови № 704 та відповідно до Закону № 2262-XII, та з зазначенням розмірів інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки , доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру моєї пенсії в разі втрати годувальника;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень Постанови № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення розмірів посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1,12,13,14 Постанови №704 та з обов'язковим зазначенням відомостей про розмір процентної надбавки щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (а саме: 50% надбавки за вислугу років, 100% надбавки за особливості проходження служби, 15% надбавки за службу в умовах режимних обмежень, 7% надбавки за кваліфікацію), 130% премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії позивача в разі втрати годувальника з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262).
Позивач зазначив, що він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про видачу нових довідок про розмір грошового забезпечення його батька ОСОБА_2 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 (далі-Постанова №704) для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023. Проте позивач отримав відмову відповідача у виготовленні та направленні до ГУ ПФУ у Київській області нових довідок станом на 01.01.2021 - 01.01.2024. На думку позивача, така позиція відповідача є протиправною та порушує його право на перерахунок пенсії, що і слугувало підставою для його звернутися до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
18.12.2024 відповідачем через підсистему "Електронний суд" подано відзив на позовну заяву.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, у відзиві на позовну заяву повідомив про те, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Відповідач вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704» скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років, встановлених відповідно до постанови Кабінету від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення Міністрів України військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» її пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: «розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Крім того, відповідач наголошував на пропуску позивачем строку звернення до суду.
01.12.2025 канцелярією суду зареєстровано клопотання позивача, яке по суті є клопотанням про заміну (уточнення) позовних вимог, подане через підсистему "Електронний суд" 30.11.2025, в якому позивач просить прийняти до уваги та долучити до матеріалів справи рішення Міністра оборони України, викладені в телеграмах: №248/291 від 14.01.2020; №248/612 від 27.01.2021; №248/269 від 18.01.2022 та №2683/з від 01.02.2023 щодо зміни - в відсотках, надбавки за премію за 2022 та 2023 р.р. військовослужбовцям льотного складу (яким був батько позивача), та просить суд замінити другий пункт у позовній заяві на такий:
« 2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення батька ОСОБА_2 ), станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень Постанови № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та на підставі рішень Міністра оборони України, викладених в телеграмах: №248/291 від 14.01.2020; №248/612 від 27.01.2021; №248/269 від 18.01.2022 і №2683/з від 01.02.2023 щодо визначення розмірів посадового окладу і окладу за військове звання - шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1,12,13,14 Постанови №704 та з обов'язковим зазначенням відомостей про розмір та у відсотках щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавка за особливості проходження служби в розмірі 100%; надбавка за роботу з таємними документами - 15%; надбавка за кваліфікацію - 7%; премія: з 01.01.2020 та з 01.01.2021 - 130%; з 01.01.2022 - 350%; з 01.01.2023 - 400 %, виходячи з розмірів грошового забезпечення, станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023, для проведення перерахунку пенсії позивача в разі втрати годувальника з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023».
24.02.2026 позивачем через підсистему "Електронний суд" подано додаткові пояснення у справі до клопотання від 30.11.2025, в яких зазначено обґрунтування позовних вимог щодо права позивача на отримання довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 у зв'язку із підвищенням відповідній категорії військовослужбовців розміру грошового забезпечення, зокрема премії, у розмірах, визначених на підставі рішень Міністра оборони України, викладених в телеграмах: №248/291 від 14.01.2020; №248/612 від 27.01.2021; №248/269 від 18.01.2022 і №2683/з від 01.02.2023.
Дослідивши зміст додаткових пояснень від 24.02.2026, поданих через підсистему "Електронний суд" до клопотання про заміну (уточнення) позовних вимог від 30.11.2025, суд дійшов висновку, що нові (змінені) позовні вимоги стосуються фактів та обставин, які на момент подачі первинного позову не існували (щодо права позивача на отримання нових довідок у зв'язку із підвищенням відповідній категорії військовослужбовців розміру грошового забезпечення, зокрема премії, у розмірах, визначених на підставі рішень Міністра оборони України, викладених в телеграмах: №248/291 від 14.01.2020; №248/612 від 27.01.2021; №248/269 від 18.01.2022 і №2683/з від 01.02.2023).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 клопотання ОСОБА_1 про заміну (уточнення) позовних вимог від 30.11.2025 в адміністративній справі № 320/51162/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії повернуто без розгляду.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є інвалідом 2 групи з дитинства, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію по втраті годувальника (батька ОСОБА_2 ) відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 09.08.2024 про видачу нових довідок про розмір грошового забезпечення його батька ОСОБА_2 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 (далі-Постанова №704) для проведення перерахунку основного розміру пенсії в разі втрати годувальника з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідь на вказану заяву листом від 12.08.2024 №2/3/1/ відмовлено позивачу у підготовці нових довідок, посилаючись на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704» скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років, встановлених відповідно до постанови Кабінету від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення Міністрів України військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» її пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: «розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». Додатково проінформовано, що щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії розраховуються відповідно до додатку 15 Постанови № 704 та прийнятого на виконання пункту 5 Постанови №704 рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 28.12.2018 № 248/9240.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 63 Закону України № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон № 2262-ХІІ) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 30.08.2017 № 704 якою збільшено розмір грошового забезпечення відповідних категорій службовців.
Відповідно до п. 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).
Пунктом 1 Постанови № 103 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній до прийняття Постанови № 103, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно з п. 6 Постанови № 103 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких п. 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Пункт 6 постанови КМУ № 103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18.
Тобто саме з 29.01.2020 була відновлена дія п.4 Постанови №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018.
Таким чином, саме з 29.01.2020 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
Аналогічну правову позицію Верховний Суд виклав у постановах, зокрема, від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 09.05.2023 у справі № 380/5158/22 та в низці інших постанов.
З вищевикладених підстав суд відхиляє доводи відповідача про те, що останнє підвищення грошового забезпечення військовослужбовців за рішенням КМУ відбулося 01.03.2018 з прийняттям Постанови № 704, в результаті якого у складі грошового забезпечення діючих військовослужбовців посадовий оклад і оклад за військове звання визначено множенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018, у розмірі 1762 грн.
Таким чином, відмовляючи позивачу у оформленні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.02.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо посилань відповідача у листі на те, що 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704», яка набрала чинності 20.05.2023 та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Так, пунктом 1 Постанови № 481 скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Пунктом 2 указаної Постанови внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 та викладено абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
На переконання відповідача, викладення пункту 4 Постанови № 704 у згаданій редакції та встановлення фіксованої суми, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, свідчить про відсутність підстав стверджувати, що з 01.01.2020, 01.01.2021, 01.02.2022, 01.01.2023 у позивача виникло право на перерахунок грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Водночас, суд зауважує, що вказана постанова Уряду України набрала чинності 20.05.2023. Спірні ж у цій справі правовідносини не охоплюються предметом регулювання п. 4 Постанови № 704 у редакції Постанови № 481.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, оскільки зазначені зміни були відсутні на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, вони не були та не могли бути підставою для відмови позивачу у видачі довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.02.2022, 01.01.2023. Жодним із положень Постанови № 481 не надано зворотної дії в часі застосування її приписів, а тому приписи цієї постанови мають застосовуватися з моменту набрання чинності даної постанови та не мають зворотної дії в часі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.02.2022, 01.01.2023 для перерахунку його пенсії по втраті годувальника з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та з 01.02.2023.
Відповідно, захист порушених прав позивача також потребує зобов'язання відповідача вчинити ті дії, від виконання яких він безпідставно ухилився, а саме: підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), визначених з посадового окладу, та окладу за військове звання, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії по втраті годувальника з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023.
При цьому, задоволення вимог у такий спосіб не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, з огляду на таке.
Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
При цьому, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача зазначити у довідках конкретні розміри грошового забезпечення, а саме: 50% надбавки за вислугу років, 100% надбавки за особливості проходження служби, 15% надбавки за службу в умовах режимних обмежень, 7% надбавки за кваліфікацію), 130% премії.
Суд зазначає, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку з бездіяльністю відповідача з належного розгляду звернення позивача про видачу довідок. В якості відмови у видачі таких довідок відповідач посилається на те, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, у межах спірних правовідносин відповідач ще не вирішував питання щодо конкретних розмірів складових грошового забезпечення, які підлягають відображенню у довідці для перерахунку пенсії.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Аналогічний правовий висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі № 560/2120/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021.
Таким чином, позовні вимоги позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Щодо доводів відповідача про те, що позивач звернувся до суду з пропуском строку, передбаченого статтею 122 КАС України, суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Так, Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23 відступив від висновку щодо застосування положень частини 2 статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, відповідно до якого про порушення свого права на перерахунок пенсії, у тому числі й відсутності сформованої довідки як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, позивач повинен був дізнатися 1 січня відповідного року, та дійшов наступних висновків:
«Видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.»
За таких обставин та сформованої практики Верховного Суду, доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України, є необґрунтованими, оскільки такий підхід матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем передбачене статтею 51 Закону № 2262-ХІІ право на перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС).
Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.
Під час звернення з даним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував, оскільки є звільненим від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нових довідок про розмір грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), визначених з посадового окладу, та окладу за військове звання, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії по втраті годувальника з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), визначених з посадового окладу, та окладу за військове звання, перерахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, для проведення перерахунку основного розміру пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.